КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Меркантилізм – перша школа політичної економії
Економічна думка періоду розпаду феодального господарства та формування передумов виникнення ринкової економіки була репрезентована меркантилізмом. Слід детально розібратись у сутності та особливостях цього економічного вчення, проаналізувати спільне та відмінне між раннім і пізнім його періодами, ознайомитися з поглядами його представників. Таке ознайомлення є вкрай важливим для розуміння процесів, що відбувались у пізньофеодальний період у господарській сфері західноєвропейських країн. Потрібно усвідомити, що економічні погляди меркантилістів не можна розглядати як єдину, цілісну, наукову теорію, оскільки вони не створили й не могли створити розгорнутої теорії капіталізму, не визначили його законів і категорій, а присвятили свою діяльність суто практичним питанням економічної політики. Ідеологію меркантилізму розкривають такі головні положення: По-перше, багатством є лише те, що може бути реалізованим і справді реалізується у грошах; тобто багатство – це не що інше, як нагромадження грошей. По-друге, виробництво створює потрібні передумови для утворення багатства, а тому потребує постійного заохочення й розвитку. По-третє, безпосереднім джерелом багатства є сфера обігу, тобто сфера, де продукти перетворюються на гроші. По-четверте, сфера обігу є водночас і джерелом прибутку, що утворюється завдяки продажу товарів за більш високою ціною, ніж ціна купівлі: Г – Г¢ – гроші, що породжують гроші, – такою є формула капіталу в меркантилістів. По-п’яте, не будь-який обіг товарів і грошей є джерелом багатства. Обіг товарів усередині країни, на думку меркантилістів, хоч і збагачує одних осіб за рахунок інших, проте не збільшує і не зменшує загальної суми національного багатства. Джерелом багатства є лише зовнішня торгівля.
По-шосте, баланс зовнішньої торгівлі має бути активним, тобто треба менше купувати в іноземців і більше їм продавати (проте щодо розуміння активного балансу погляди ранніх і пізніх меркантилістів дуже різнилися). Отже, в центрі уваги меркантилістів була проблема збагачення країни. Єдиним справжнім багатством країни для них були гроші: золото і срібло. Відповідно до цього всі меркантилісти стають на захист максимального нагромадження грошей. Основна відмінність полягала у різних поглядах на суть активного балансу. Ранні меркантилісти дивляться на гроші очима збирача скарбів, який знає, що будь-яка купівля зменшує їхню кількість, а будь-який продаж – збільшує. Пізні ж меркантилісти підходять до грошей уже як капіталісти, розуміючи, що гроші «породжують» гроші і для цього вони мають бути в постійному русі. Меркантилізм виник в Англії, потім поширився у Франції, Італії, інших країнах Європи. У кожній країні політика меркантилізму мала свої особливості, які необхідно визначити, ознайомившись із економічними поглядами англійських представників У. Стаффорда і Т. Мена, французьких – Ж. Кольбера, А. Монкретьєна, італійських – Г. Скаруффі, А. Серра, російських – А. Ордін-Нащокіна, І Посошкова, Петра І, українських – Б. Хмельницького, Ф. Прокоповича, Г. Грабянки та С. Величка.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 605; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |