КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Історична школа в Німеччині
Зародження системи національної політичної економії в Німеччині Методичні рекомендації щодо вивчення теми Німецька національна політична економія 1. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. 2. Історична школа в Німеччині. 3. Марксистська економічна теорія. Мета теми: розгляд особливостей формування та розвитку історичної школи та завершення класичної економічної теорії в марксизмі. Вивчаючи дану тему, необхідно пригадати особливості історичного розвитку Німеччини в ХІХ ст. – потреба у створенні умов для економічного розвитку. Поширення ідей побудови єдиної могутньої німецької держави передувало зародженню національної економічної теорії в Німеччині, яка не визнавала ідей невтручання держави у приватні справи, принципів індивідуалізму та космополітизму, ставила національну ідею в опозицію до індивідуальних інтересів. На противагу класичній політичній економії, у Німеччині виникає альтернативна теорія, що отримала назву національної політичної економії. Її стрижневі принципи найповніше викладено у праці Ф. Ліста (1789–1846) «Національна система політичної економії» (1841). Саме в ній аналізуються всі аспекти суспільного життя і висвітлена альтернативна (до класичного бачення) концепція розвитку суспільства. Розглядаючи погляди Фрідріха Ліста (1789–1846), зверніть увагу на його теоретичні викладки, які збагатили політичну економію абстрактною теорією міжнародної торгівлі й протекціонізму. Крім того, слід зосередитися на таких аспектах його дослідження, як визначення ролі й місця нації в економічній системі; трактування конкуренції як протиборства національних інтересів; формування ідеї «виховного протекціонізму»; розуміння категорії «продуктивні сили», їхнього змісту, напрямів і можливостей реформування.
Оцінюючи значення Ліста для розвитку економічної теорії, необхідно пам’ятати, що німецький учений, не спростовуючи основних постулатів класичної школи, збагатив метод дослідження, створивши політекономію нації паралельно, а не всупереч класичній політекономії. Започаткований Ф. Лістом аналіз особливостей ринкового розвитку Німеччини продовжили представники старої і нової історичної школи. Розглядаючи погляди представників старої історичної школи В. Рошера (1817–1894), Б. Гільдебранда (1812–1878), К. Кніса (1821–1898), потрібно опанувати специфіку методологічних засад їхніх досліджень, з’ясувати сутність історичного методу, показати основні напрями критики даною групою економістів принципів класичної школи, зокрема універсальності економічних законів, принципів індивідуалізму та гедонізму, абстрактного методу аналізу тощо. Важливо, характеризуючи альтернативний характер німецької історичної школи, розкрити сутність учення про народне господарство, яке вибудовував В. Рошер і його прихильники на основі еволюційних підходів і емпіричного аналізу конкретних форм і методів організації господарської діяльності на різних етапах розвитку нації, широкого залучення до економічного дослідження позаекономічних чинників суспільного прогресу. Аналізуючи економічну думку в Німеччині у 70-х рр. ХІХ ст., зверніть увагу на нову історичну школу, ядро якої становили Г. Шмоллер (1838–1917), Л. Брентано (1844–1931) і К. Бюхер (1877–1930). При цьому важливо простежити еволюцію історичного методу в теоріях нової школи, з’ясувати сутність «етичного принципу» Г. Шмоллера, порівняти ставлення представників обох шкіл до держави як до найважливішого інституту господарського життя. Необхідно усвідомлювати, якщо стара історична школа пов’язувала з державою переважно надії на захист національної промисловості від іноземної конкуренції, то молода школа бачила в ній втілення національної єдності і згоди, які необхідні для економічного розвитку і соціальної гармонії в суспільстві. Держава розглядалась як гарант виконання важливих соціальних завдань: забезпечення освіти, охорони здоров’я, надання допомоги непрацездатним, при цьому вона має спиратися на профспілки, кооперативи тощо.
Отже, ознайомлення з ключовими теоретичними положеннями старої та нової історичних шкіл дає можливість дійти висновку, що німецька історична школа не тільки запровадила нові методи дослідження господарства, а й започаткувала інституційні підходи до вивчення економічних процесів, які на початку XX ст. були широко використані та розвинені у працях представників інституціонального напряму світової економічної думки.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 798; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |