Не підлягали реабілітації особи, звинувачені в «буржуазному націоналізмі»

ПОГЛИБЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ

1. Прискорення політичної реабілітації (на кінець 50-х років переглянуто 5,5 млн справ, за якими реабілітовано 3,5 млн чол., серед реабілітованих – Л. Курбас, М. Куліш, В. Чубар, С. Косіор та ін.);

2. Курс XXII з’їзду КПРС (жовтень 1961 р.) на поглиблення десталінізації:

- звинувачення у масових репресіях не тільки Сталіна, але й людей із його найближчого оточення (зокрема В. Молотова, Л. Кагановича, Г. Маленкова та ін.);
- лібералізація партійного життя: курс на переростання диктатури пролетаріату в загальнонародну державу; регулярне оновлення на чверть складу керівних органів КПРС

Лібералізація – пом’якшення політичного режиму, вільнодумство.

3. Розширення повноважень республіканських рад (зокрема, Верховна Рада УРСР ухвалила низку законів про бюджетні права УРСР і місцевих рад, судоустрій, цивільний, кримінальний та процесуальний кодекси і т. ін.).

5. Розширення прав профспілок.

37. СПРОБИ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ 50-60 PP. Хрущов.

За часів М.Хрущова було здійснено низку економічних реформ. Велику роль у планах М.Хрущова займала цілинна програма. Це була ще одна спроба екстенсивним шляхом вирішити долю продовольчої проблеми. 1956 р. на полях Західного Сибіру, Казахстану і Північного Кавказу працювало понад 75 тис. кращих представників української молоді.

Сільське господарство

- Розвитку сільського господарства було приділило значну увагу
- Спроба децентралізації управління промисловістю - укрупнення колгоспів і перетворення частини їх на радгоспи.
- У вересні 1953 р. на пленумі ЦК КПРС започатковано низку реформ у аграрному секторі:
- збільшення капіталовкладень у сільське господарство;
- забезпечення кадрами МТС;
- списання заборгованості колгоспів;
- збільшення заготівельно-закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію;
- заохочення особистого підсобного господарства (зменшення податків, їх тверда сума та заповідність розмірам господарства);

- Збільшення мінімальної зарплатні та пенсій.
- Скорочення робочого тижня.

- Видача паспортів селянам, введення зарплатні колгоспникам.
Промисловість

- Промисловість України, як і раніше, посідала важливе місце в загальносоюзній економіці.
- Особливого розвитку набули паливно-енергетична, металургійна, машинобудівна галузі.
- Було побудовано Каховську ГЕС, зросли обсяги видобутку вугілля, нафти, газу.

- Збережено старі важелі адміністративно-командної системи, реформа не була підкріплена введенням госпрозрахунку та наданням самостійності підприємствам, і це призвело до повернення старої централізованої схеми управління. У 1960 р. створено Українську раду народного господарства та зменшено кількість українських раднаргоспів до 7; у 1963 р. організовано Вищу раду народного господарства СРСР та низку державних комітетів з окремих галузей промисловості.

- Широкомасштабне житлове будівництво.

- Грошова реформа 1961 р., наслідком якої стало зростання цін на товари.

38. ЗАРОДЖЕННЯ ДИСИДЕНТСЬКОГО РУХУ. СТАТТЯ І. ДЗЮБИ
Ознаки: мирна ненасильницька форма боротьби, складався з різноманітних гуртків, спілок, тощо
Дисидентство – це опозиційний рух проти панівного державного ладу, протистояння офіційній ідеології та політиці.

Середина 50-х років – зародження дисидентського руху в СРСР, зокрема в УРСР.

Причини виникнення дисидентського руху:

Національно-культурні: політика зросійщення, обмеження українського у розвитку
соціально-економічні: низький рівень життя, невідповідність потреб і можливостей, суперечності в економіці
релігійні:антирелігійна політика, антидемократичні засоби.
Найвідоміші дисидентські організації України

Український революційний центр (УРЦ) 1953 р. - Заснований у Львові. Підготував низку документів антирадянського змісту, які були роздруковані і розіслані у західному регіоні України.
Українська робітнича селянська спілка (УРСС) 1958 р.- Заснована на Львівщині Л.Лук’яненком та І.Кандибою. Ставили за мету побудову незалежної радянської соціалістичної держави. 1962 р. - у Львові виникає клуб творчої молоді «Пролісок»
1964 р. виникнення в західних областях Українського національного фронту. Мета: вихід України з СРСР, утворення незалежної держави.
У 1962-1965 рр. було проведено судові процеси над активними дисидентами. Репресії були проти П.Григоренка, І.СвітличногоЮ, П.Заливахи, В.Мороза…
У травні 1961 р. у Львові почався закритий судовий процес над УРСС. Суд засудив Л. Лукяненка до розстрілу. Вирок замінили 15 роками позбавлення волі.
Відповіддю на арешти дисидентів стала стаття І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965 р.)
Правозахисний рух і став однією з форм (течій) дисидентства. Передумови для посилення критики режиму, становлення організованого інакомислення створив процес десталінізації, розпочатий М.Хрущовим та XX з'їздом КПРС.

39. КОСИГІНСЬКІ РЕФОРМИ

З приходом до влади Л.Брежнєва (жовтень 1964 р.) почалась спроба економічного реформування радянського суспільства. Батьком економічних реформ став О.Косигін.

Проголошення у вересні 1965 р. на пленумі ЦК КПРС економічної реформи. Суть нових підходів полягала у:
- розширенні самостійності підприємств, переведення їх на госпрозрахунок;

- посиленні прямих договірних зв’язків між підприємствами;
- встановленні економічно обґрунтованих цін;
- матеріальному стимулюванні трудових колективів залежно від результатів їхньої праці; - оцінці діяльності підприємств такими «капіталістичними» показниками, як рентабельність і прибуток.

Економісти називали восьму п’ятирічку «золотою», стверджуючи, що «період 1966-1970 pp. був найкращим за останні 30 років.
Основне протиріччя реформи 1965 р. полягає в намаганні владних структур водночас інтенсифікувати два взаємовиключні процеси: посилити централізм в економіці та задіяти ринкові економічні регулятори (рентабельність, прибуток тощо).

негативні тенденції:
3. Висока інтенсивність використання матеріальних, людських та фінансових ресурсів України в межах загальносоюзного господарського комплексу.
4. Деформована структура розміщення продуктивних сил (переважання промисловості групи «А»).
6. Значна зношеність основних виробничих фондів.
7. Хронічне відставання за принциповими економічними показниками.

8. Уповільнення темпів зростання реальних доходів населення.
9. Збереження і поглиблення відставання від країн Заходу щодо рівня споживання на душу населення.
10. Загострення житлової проблеми.

40. Україна в період загострення кризи радянської системи

14 жовтня 1964 р. -пленум ЦК КПРС. Першим секретарем ЦК КПРС став Л. Брежнєв, головою Ради Міністрів СРСР – О. Косигін.

Загальна характеристика періоду:

- поворот від лібералізації до консерватизму в усіх сферах життя;
- відмова від критики культу особи;
- зростання корупції, хабарництва, бюрократизму (засиллю чиновників);
- «застій»; - всевладдя «номенклатури»; - неосталінізм.

- посилення командно-адміністративної системи

- наростання стагнаційних процесів. Переважання важкої промисловості.

- нарощення військово-промислового комплексу, через який страждали інші структури.

1963- 1972 рр. першим секретарем ЦК КПУ був П.Шелест. 1972 – 1989 рр. першим секретарем ЦК КПУ був В.Щербицький. П. Шелест (1963—1972) – автономізаційну, В. Щербицький (1972—1989) – централістську, тобто орієнтовану на центр (Москву).

Дата добавления: 2015-05-23