Село у роки великої Вітчизняної війни

Мирна праця селян-колгоспників була перервана віроломним нападом фашистської Німеччини на нашу країну. На фронт пішло - 81 чол., загинуло -56, а повернулось -25. На території села велись бойові дії.

В село ввійшли вороги восени 1941р. Серед них були переважно мадяри та німці. Взагалі, як згадують старожили, більшість із них були людьми непоганими. Ходили по хатах і попереджали до кого завтра йтимуть забирати харчі. Деякі дітей пригощали цукерками. Але зустрічались й такі, що знущалися з селян: відбирали останнє, заводили до хати на постій коней, змушували пекти їм хліб, годувати. Виявляється не таким страшним був ворог, як ті, що німцю служили. Таких запроданців називали «поліцаями». Старостою був обраний Іващенко Давид Іванович, а Клименок Федос служив при ньому писарем. Саме він зустрічав німців з хлібом-сіллю. Можливо старі образи не залишили в спокої. Адже, радянська влада його батька оголосила куркулем і забрала все нажите майно. (У будинку Клименка Тихона було відкрито поштове відділення). Бебко Костянтин займався вивезенням молоді на примусові роботи до Німеччини. З окупованого Старосілля у 1942 році німці вивезли 30 юнаків та дівчат. В поліцаї пішли Костюшков Федір, Іващенко Степан, Бебко Іван. Останній ховався в копиці сіна (коли ввійшли партизани в село), то жителька села побачила та й підказала. Його на місці партизани й закололи. (Спогади Клименко М. П. та Клименко І. Г.)

Винищувальна політика окупантів змушувала жителів підніматися на боротьбу. В середині 1942р. визначилася позиція основної маси селянства у боротьбі з ворогом. Все ширше розгорталась партизанська боротьба. Будучи старостою, Іващенко Д. І. підтримував зв’язок з партизанами через свого сина Василя Давидовича та Клименко Павла Яковича. Саме Павло Якович першим оголосив про те, що німці відступили.

Мужню боротьбу з окупантами вела підпільна організація. Пропагандистську діяльність розгорнула молодіжна група під керівництвом Бебко Федора Федотович. Народився 11.04.1915р. в с. Старосілля Городнянського повіту в селянській сім’ї. Помер у квітні 1991 в м. Городня. Під час німецької окупації працював в Городнянькій районній друкарні, де публікували антифашистські листівки і поширювали серед населення. Коли гітлерівці натрапили на слід організації, основна частина групи пішла в ліс, а друкарський верстат було перевезено до Старосілля і продовжено підпільну діяльність.[Фото14]; [12; 279]. Допомагали йому зв’язківець Клименко П. Я., Літош Є.Х. та вчитель Старосільської школи Фаєвцова Олександра Єфимівна [Фото15 ].

25 вересня 1943 року до села вступили бійці 237 стрілецького полку Горбунова 69 Севської Червонопрапорної стрілецької дивізії і визволили населення від фашистсько-німецької окупації.

Ветеранів, свідків тих жахливих днів, з кожним роком все менше й менше. Залишилися лише Борсук Микола Кирилович (1924р.), Бебко Микола Федорович (1926р.) та Жадченко Аркадій Тимофійович (1923р.).

Дата добавления: 2015-05-23