Брестський (брест-литовський) мир та УНР

22 (9) грудня – 1917 р. – початок мирних переговорів між більшовицькою Росією та Четверним союзом (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина) у Брест-Литовську.

24 (11) грудня 1917 р. Генеральний Секретаріат УНР висловив намір самостійно вести мирні переговори від України. Німецька сторона (Четверний союз) дає згоду на участь у переговорах УЦР. На переговори прибуває українська делегація на чолі із В.Голубовичем.

9 лютого (27 січня) 1918 р. – підписання Брестського (Брест-Литовського) мирного договору між Україною та державами Четверного союзу:

- завершення війни між сторонами;
- відмова від взаємних претензій;
- налагодження економічних відносин;
- поновлення довоєнних кордонів між Україною та Австро-Угорщиною; обіцянка Австро-Угорщини створити зі Східної Галичини та Буковини єдиний автономний край;
- зобов’язання України надати країнам Четверного союзу значної матеріальної допомоги у вигляді продуктів (хліба, м’яса, яєць, цукру…)

18 лютого 1918 р. – початок наступу 450-тисячсної армії Четверного союзу (Німеччина та Австро-Угорщини) та військ УЦР проти більшовицької влади в Україні.

3 березня 1918 р. радянський більшовицький уряд Росії підписав Брест-Литовський мирний договір із Четверним союзом:

- Україна визнавалася самостійною;
- радянський уряд зобов’язувався розпочати мирні переговори з урядом УНР.

17-19 березня 1918 р. – ІІ Всеукраїнський з’їзд рад у Катеринославі оголосив Україну самостійною радянською республікою, закликав до відновлення радянської влади.

Березень-квітень 1918 р. – німецько-австро-угорські війська зайняли майже всю Україну, радянська влада в Україні була повалена, натомість в Україні перебувала 450 тисячна армія австрійців, німців та угорців.

Березень 1918 р. – скориставшись громадянською війною в Україні, Румунія захопила Бессарабію.

ПОЛІТИКА УЦР У СІЧНІ-КВІТНІ 1918 р.

- запровадження нового стилю літочислення;
- запровадження гривні;
- затвердження державного герба – тризуба;
- прийняття закону про громадянство;
- скасування приватної власності на землю та прийняття закону про землю;
- 29 квітня 1918 р. прийняття Конституції УНР та обрання президентом М.Грушевського.

Проте загострилися суперечності між німецько-австрійською окупаційною адміністрацією та УЦР. Командуючий німецько-австрійськими військами Ейхгорн видав наказ про повний засів земельних площ, а також про запровадження воєнно-польових судів для українців, що визвало протест з боку УЦР.

29 квітня 1918 р. за підтримки німецько-австрійських військ відбувся державний переворот, який призвів до повалення влади УЦР і встановлення гетьманату П.Скоропадського.

Історія України. Тема 32. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманат П.Скоропадського. Директорія УНР

Попередні поняття для засвоєння:

Білий рух (білі, білогвардійці) – військово-політичний рух, сформований у ході громадянської війни в Росії 1917 – 1923 рр. з метою повалення радянської влади і поновлення єдиної неподільної Росії на основі принципів монархізму (або на основі республіканської ідеї). Єдності між представниками білого руху не було.

Червоний рух (червоні) – більшовики, які боролися за встановлення радянської влади на території колишньої Російської імперії з метою будівництва соціалізму (комунізму).

Червона армія – радянські військові сили більшовиків.

Комунізм – найвища стадія розвитку соціалістичного суспільства, така організація суспільства, за якої економіка заснована на суспільній власності та засоби виробництва. Подекуди «соціалізм» та «комунізм» використовують як тотожні поняття. Російських більшовиків називали також комуністами.

Дата добавления: 2015-05-23