Just-in-time (Точно вчасно)

Виклик

1927-1938

Кайзен

1867-1926

Сакічі Тойода

Історія Toyota починається в кінці 19-го століття в Японії, коли молодий тесляр і, у вільний час, винахідник Сакічі Тойода усвідомлює, що в країну імпортується величезна кількість високоякісної і в той же час дешевої тканини. Цей процес призводить до розорення місцевих ткачів, таких як його мати.

Він вирішує створити власний автоматичний ткацький верстат, щоб конкурувати з іноземними виробниками. У 1897 році він запатентував перший в Японії автоматичний ткацький станок.

Цей станок збільшує продуктивність, але коли нитка рветься, він починає виробляти браковану тканину. Це збільшує витрати і псує сировину.

Сакічі використовував принципи Кайзен і Джідока для розробки конструкції і в 1924 році він запатентував Автоматичний ткацький станок Toyoda (G-типу). Тепер, якщо нитка рвалася, станок зупинявся автоматично, що запобігало виробництву неякісної тканини.

Автоматичний ткацький станок Toyoda був настільки вдалим, що в 1929 році Сакічі продав патент англійської компанії "Platt Brothers of Oldham" за величезну для того часу суму: 100,000 фунтів стерлінгів.

У 1910 році під час поїздки до Америки Сакічі дізнається, що в США виробляється вже більше 100,000 автомобілів в рік - ринок швидко зростає. Це надихає його. Він вирішує, що гроші від продажу патенту повинні піти на дослідження в області виробництва автомобілів.

Повернувшись з Америки, він поставив завдання своєму синові - Кіічіро Тойода - розробити японський автомобіль для серійного виробництва. Це був справжній виклик.

Генчі Генбутсу

У 1929 році Кіічіро вирушає в США і Європу, щоб особисто вивчити процес створення автомобілів. Він усвідомлює, що якщо його компанія ставить за мету добитися успіху, їй потрібно вивчати методи масового виробництва і виробничі процеси.

Кіічіро засновує Автомобільний Департамент в структурі компанії Автоматичні Ткацькі Верстати Тойода, щоб мати можливість вивчати процес на практиці. Це принцип Генчі Генбутсу. Японські інженери розбирали американські автомобілі і збирали їх назад, щоб зрозуміти, як вони зроблені (зворотна інженерія).

В 1930 року Сакічі Тойода помер, і синові Кіічіро довелося прийняти виклик, кинутий його батьком. Зусилля Сакічі принесли плоди в 1935 році, коли був випущений прототип пасажирського автомобіля - модель A1 (з двигуном на базі Chevrolet і дизайном від Chrysler de Soto).

Цей автомобіль йде у виробництво як Модель AA і формується дилерська мережа для продажу даної моделі на японському внутрішньому ринку.

Toyoda стає Toyota

Киічиро вирішує провести невелику, але дуже важливу зміну в назві компанії. У японському написанні, слово TOYOTA, написане за допомогою восьми штрихів, виглядає кращим, ніж TOYODA, написане десятьма штрихами. Це більш практично, елегантніше. До того ж 8 - щасливе число в Японії.

До 1937 року Кіічіро розуміє, що для того, щоб вижити, Toyota повинна виробляти більше автомобілів. Йому потрібний ще один завод, а для його будівництва потрібні гроші. Кіічіро продає пакет акцій в новій Toyota Motor Company Ltd., щоб знайти необхідні 37 мільйонів йен (еквівалент €500,000 у наш час). Після цього він просить свого двоюрідного брата Еіджі допомогти з будівництвом нового заводу в місті Коромо в Японії.

Щоб вижити, компанії доводиться знижувати витрати і доводити кожен процес до вершини ефективності. Управління виробництвом здійснюється за принципом just-in-time (JIT) - "Точно вчасно". Завод спланований так, щоб виробництво плавно переходило від одного процесу до іншого, з мінімальними об'ємами на складах. Проводилося анкетування робітників на місцях, чи можна за допомогою пропонованого нововведення виконати дане завдання краще, швидше і більш безпечно? Якщо вони відповідали "Так", удосконалення впроваджувалося.

Дата добавления: 2015-05-23