Утворення ЗУНР у листопаді 1918 р

Міжнародно-правове визнання незалежності УНР 1918 р.

Керівники УЦР бажали зблизитися з Францією та Великою Британією. Антанта не бажала розчленування Росії, тому для УЦР залишився єдиний вихід: взяти участь у переговорах у Брест-Литовську. 9 лютого 1918 Брестський мир (Берестейський договір) було підписано між УНР, Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Османською імперією. За ним:

· Скасовувався військовий стан між країнами

· Обмін військовополоненими

· Відмова від взаємних територіальних претензій

· Налагодження економічних відносин

Значення: визнання України на міжнародній арені; можливість продовжити процес державотворення; німецька сторона використала скрутне становище України для вирішення продовольчих та політичних проблем в обмін на обіцянки щодо створення умов для об’єднання українських етнічних територій у складі України

Делегація УЦР звернулася до Німеччини та Австро-Угорщини з проханням про допомогу у боротьбі «проти варварського вторгнення радянської армії». У результаті наступу 18 лютого 1918 армії Четверного союзу та УНР радянські війська 1 березня 1918 залишили Київ. 7 березня 1918 УЦР повернулася до Києва.

Наприкінці жовтня 1918 року Австро-Угорщина капітулювала в Першій світовій війні. Під ударами національних рухів вона розпалася на кілька незалежних держав. 19 жовтня 1918 у Львові на зборах укр.. депутатів австрійського парламенту, українських депутатів Галицького і Буковинського сеймів, духовенства тощо була утворена Українська Національна Рада (УНР), яка оголосила про необхідність створення української держави. 13 листопада 1918 проголошено ЗУНР з головою УНР Є. Петрушевичем та головою Державного секретаріату К. Левицьким.

Внутрішня політика:

· Утворення органів законодавчої і виконавчої влади

· Закон про громадянство, проголошення української мови державною

· Уведення нац.. валюти гривні і карбованця

· Закон про національні меншини

· Закон про основи освіти

· Утворення УГА (укр.. гал. армії)

Зовнішня політика:

Українсько-польська війна. Польська держава заявила про претензію на Галичину. Війська вирушили на Східну Галичину. 22 листопада 1918 Львів пав; уряд ЗУНР переїхав до Тернополя.

У таких умовах 22 січня 1919р. на Софійському майдані відбувся Акт злуки УНР та ЗУНР в єдину соборну Українську Народну Республіку. У грудні-січні продовжувалися боротьба за Львів. У середині травня 1919 польська армія Галлера(80 тис.) була кинута в бій. За таких умов УГА почала відступати. 25 червня 1919 Найвища рада Паризької мирної конференції дала дозвіл польському урядові вести воєнні дії на території до річки Збруч. УГА відступала на схід. У середині липня вона перейшла Збруч і об’єдналася з армією УНР. Вся територія ЗУНР була окупована Польщею.

Поглинення території ЗУНР різними країнами:

Східна Галичина: червень-липень 1919 – окупація земель Польщею. 25 червня 1919 – рішення Паризької мирної конференції про надання Польщі права володіння землями Східної Галичини на 10, а згодом на 25 років.

Північна Буковина: листопад 1918 – окупація цих земель Румунією. 10 вересня 1919 – передача за Сен-Жерменським договором Північної Буковини до складу Румунії.

Закарпаття: березень-квітень 1919 – землі Закарпаття – автономна одиниця Угорської Радянської Республіки. Травень 1919 – окупація цих земель військами Румунії та Чехословаччини.

10 вересня 1919 – включення за Сен-Жерменським договором Закарпаття до складу Чехословаччини на правах автономії.

Дата добавления: 2015-05-23