Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Білет №26. 1. Руська трійця (30-ті рр..XIXст.) : діяльність та значення в історії України.У 30–40-х рр




1. Руська трійця (30-ті рр..XIXст.): діяльність та значення в історії України.
У 30–40-х рр. XIX століття центром національного життя на західноукраїнських землях (перебували в складі Австрійської імперії) став Львів. Тут створюється і починає діяти громадсько-культурне об`єднання романтиків “Руська трійця”. Її засновниками були Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький – у той час студенти Львівського університету і вихованці католицької духовної семінарії. Ініціатори створення “Руської трійці” прагнули внести революційні зміни в тогочасну літературу шляхом впровадження в неї народної мови. Вони займалися збиральницькою, дослідницькою, видавничою й публіцистичною діяльністю в сфері широкого кола гуманітарних наук (народознавства, фольклористики, мовознавства, літературознавства, історіографії та інше), а також літературно-художньою та перекладацькою діяльністю. Їхні виступи були спрямовані на утвердження живої розмовної мови в літературі, на створення цією мовою шкільних підручників, на впровадження рідної мови в повсякденний ужиток інтелігенції тощо.«Русалка Дністровая» – збірка, видана в 1837 році в Будапешті, авторами якої були Шашкевич, Вагилевич та Головацький. Це перша народна книга, що поклала початок новій демократичній культурі на західноукраїнських землях. Її зміст пронизаний тяжінням до традицій власної державності та політичної незалежності, возвеличенням національно-визвольної боротьби, поетизацією народних героїв (Морозенка, Довбуша, козаків, гайдамаків). Основна частина тиражу «Русалки Дністрової» була конфіскована, й тільки двісті примірників розійшлося по Галичині й Україні. Після виходу в світ «Русалки Дністрової» діяльність «Руської трійці» припиняється, але все ж таки поступ у національному відродженні продовжується.Слід погодитися з думкою І. Франка, який оцінив діяльність “Руської трійці” (зокрема видання “Русалки Дністрової”) як “явище наскрізь революційне”. Ця революційність полягала перш за все у розриві із старою традицією літератури церковнослов’янською мовою. Вони ввели народну мову галицьких українців в літературну і довели, що між їхньою мовою і мовою наддніпрянських українців немає суттєвих відмінностей – отже, вони становлять один і той самий народ. Тому їхня діяльність стала віхою у розвитку українського національного руху в Галичині, подібно до діяльності Кирило-Мефодіївського товариства в Наддніпрянській Україні.
2. Дисидентський рух. Утворення та діяльність УГГ
У 50роках виникає рух дисидентів.Це був перший великий суспільно-політичний рух у СРСР,учасники якого виступали проти існуючого політичного режиму.головним завданням була боротьба за права людини та за національні права укр..народу.Дисиденти прагнули діяти виключно конституційним шляхом.Дисиден.рух мав три напрямки:*правозахисний – головні ідеї – захист політичних прав людини – представники – УГГ,Чорновіл,Руденко.*національно-визвольний гол.ідеї – незалежність України – предст. – Левко Лукяненко.*релігійний – гол.ідеї – за право вільного віросповідання – Романюк.Дисиденти ніколи не мали єдиної партії.Вони діяли в невеликих гуртках,що підтримували між собою зв'язок.Уряд СРСР переслідував усіх дисидентів,оскільки убачав у їхній діяльності загрозу існуючому ладу. Вони послабляли комуністичний режим,допомагали своїм співгромадянам самостійно оцінювати дії влади,активно захищали права людини.УГГУкраїнська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод, відома також як Українська Гельсінська група (УГГ), об'єднання діячів українського правозахисного руху, утворене в Україні 9 листопада 1976.причина утворення:порушення прав людини Радянським Союзом(політичні права).Передумова утворенняУГГ:у1975р.укладання «Гельсінських угод»(права людини).Склад:Руденко –голова,Кандиба,Матусевич,Маренович,Стус,Страката,Лукяненко. Мета діяльності:ознайомлення міжнародної громадкості з порушенням прав людини в Україні;розповсюдження в Укр.заг.декларацій прав людини.Репресії влади проти членів групи:з 1946-1980р.фактично всі члени групи заарештовані

Білет №27
1. Реформи Олександра II в Росії середини XIX ст. та їх вплив на Україну.
На середину XIX ст. у Росії загострилася криза віджилих феодально-кріпосницьких відносин. Подальший розвиток країни на базі існуючої системи примусової праці ставав неможливим. Кризу самодержавно-кріпосного ладу наочно засвідчила поразка Росії у Кримській війні. Нагальні потреби модернізації країни диктували необхідність докорінних перетворень у всіх сферах суспільного життя. Посилилось невдоволення всіма верствами населення владою, різко активізувався селянський рух.В умовах занепаду кріпосницької системи і зростання виступів селян новий імператор Олександр II. 19 лютого 1861 р.підписав Маніфест про ліквідацію кріпацтва – селяни отримали волю. Наслідки:(позитивні): селяни отримали волю; формування товарно-грошових відносин в с/г; впровадження нових досягнень агротехніки, тваринництва, поглиблення спеціалізації регіонів; селяни могли займатись також ремеслом, торгівлею. (негативні): масове збільшення малозем ділянок; масові міграції укр. селян; сплата селян відсотків на держ позику, надану поміщикам.1864 р. судова реформа: -проголошено незалежність суду від влади; - проголошувалася гласність суду (тобто на судових засіданнях могли бути присутні публіка і представники преси); -створювався суд присяжних та вводилося змагання прокурорів і адвокатів;- незалежність суддів та адміністрації. 1862—1877 рр. військова реформа. - введено загальновійськову повинність для чоловіків з 21 року, причому скорочувалися терміни служби для осіб із середньою та вищою освітою. - армія поступово почала оснащуватися новими видами зброї і військової техніки. Реформа цензури -запроваджено цензуру періодичних видань- видавцям заборонено торкатись політичних питань. Освітня реформа. - уведено єдину систему початкової освіти. - створено мережу класичних гімназій та реальних училищ(давали робітничу спеціальність). - виникли і вищі жіночі курси. Міська реформа: - проведена спочатку у 6 містах України(Києві, Харкові, Херсоні, Катеринославі, Полтаві, Миколаєві) а потім і в інших містах України.- створено виборні (на 4 роки) міські думи як розпорядчі та міські управи, як виконавчі органи. - вибори відбувалися на основі майнового цензу. - 1892 нове міське положення урізало повноваження органів місцевого самоврядування. Земська реформа( 1864)- створення виборних місцевих органів самоуправління – земств, - діяльність земств суворо регламентувалась законом. Фінансова реформа - управління грошима зосереджено в руках міністерства фінансів. - створювались незалежні контрольні палати, які контролювали видатки в губерніях. - створено Державний банк. - з 1862 у пресі публікуються дані про прибутки та видатки держави. Хоч реформи 60—70-х років, насамперед селянська, були обмеженими й непослідовними, вони прискорили в Україні процес формування індустріального суспільства. Збільшувалася кількість промислових підприємств.
2. Політичні зміни в СРСР та УРСР з приходом до влади Горбачова (1985-1991)
У квітні 1985 року до влади в СРСР прийшов Михайло Горбачов і розпочалася «перебудова».Горбачов провів низку реформ.Мета реформ: збереження радянської системи; економічний розвиток, прискорити науково-технічний прогрес; поліпшити управління господарством; оновлення всіх сфер життя; «очищення» соціалізму від негативних явищ; форсувати соціально-економічний розвиток СРСР; побороти алкоголізм; підвищити соціальний рівень життя.Причини реформ:криза, що охопила всі сфери життя;рівень життя населення СРСР відставав від рівня життя в інших державах;державна власність.Складові частини та зміст реформ:«Перебудова» - розширення повноважень виборної влади (альтернативний вибір депутатів). «Прискорення» - прискорити економічний розвиток СРСР. «Гласність» - часткова свобода слова(дозволялося обговорювати гострі проблеми).«Нове мислення» - зовнішня політика Горбачова, яка виходила з неможливості СРСР і США, співпраця з усіма країнами.Наслідки реформ в СРСР:економічні – 1990р. економічна криза, в політиці - розпад Радянського Союзу, в суспільному житті – знизився рівень життя, зросла смертність.В Україні Щербицький Володимир (перший секретар ЦК КПУ) гальмував реформи Горбачова.

Білет 28
1. Російська революція 1905 – 1907 рр. та її вплив на українські землі.
Початок революції поклали події 9 січня 1905 р. у Петербурзі («кривава неділя»). Цього дня була розстріляна багатотисячна мирна демонстрація робітників, що направлялись з петицією до царя, у якій містилося прохання поліпшити умови їхнього життя. Було вбито понад 200 чоловік і кілька сотень поранено. Криваві події у столиці викликали хвилю обурення у всій імперії. Країною прокотилась хвиля страйків, які охопили й українські міста, зокрема Катеринослав, Харків, Київ, Миколаїв, Одесу. Основними вимогами робітників були: установлення 8-годиного робочого дня; установлення мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій; встановлення робітничого контролю за виробництвом; запровадження системи соціального захисту. У ході боротьби із самодержавством, спочатку в Катеринославі, а потім в Києві, Одесі, Миколаєві, Єнакієвому виникли ради робітничих депутатів, що взяли на себе керівництво боротьбою трудящих як за економічні, так і за політичні права. Одночасно з робітничими страйками розгортався і селянський рух: селяни палили поміщицькі маєтки, господарські будівлі, забирали худобу, ділили між собою панські й державні землі. 17 жовтня 1905 р. російський імператор Микола ІІ видав маніфест, у якому проголошувалось надання Державній думі законодавчих прав (проект скликання дорадчої Думи, так званої «Булигінської», не був реалізований); розширення виборчих прав громадян; демократичні свободи - свобода совісті, друку, зібранб та об'єднань. Дозволялося створення політичних партій, що призвело до формування багатопартійної системи в Російській імперії. Маніфест 17 жовтня 1905 р. сприятливо позначився на розвитку українського національно-визвольного руху. Ще в березні 1905 р. Російська академія наук надіслала урядові доповідь, де стверджувалось, що українська мова є самостійною слов'янською мовою, і рекомендувалось відмінити антиукраїнські акти 1863 і 1876 pp. (Валуєвський циркуляр 1863 p. і Емський указ 1876 р.). 3 кінця 1905 р. почали з'являтись українські періодичні видання. У 1906 p. у Києві, Харкові, Одесі, Катеринославі, Лубнах та інших містах України, а також у Петербурзі та Москві виходило 18 українських газет і журналів. Деякі з них, як, наприклад, газета «Громадська думка» (пізніше - «Рада»), незважаючи на переслідування, продовжувала виходити і в наступні роки. Проявом національного руху стало виникнення культурно-освітніх організацій «Просвіта» в Катеринославі, Києві, Одесі, Чернігові, Ніжині, Миколаєві, Полтаві. У їхній роботі активну участь брали відомі діячі культури - Л. Українка, М. Коцюбинський, П. Мирний, М. Лисенко, Б. Грінченко, Д. Яворницький. Товариства «Просвіта» організовували бібліотеки і читальні для населення, налагоджували випуск українською мовою науково-популярної літератури, ставили вистави і концерти тощо.
2. Погіршення економічної та екологічної ситуації у другій половині 80-х років.
Неспроможність політики прискорення стала очевидною досить швидко. Замість очікуваного зростання темпів економічного розвитку продовжувалося їхне ухильне зниження. Замість послаблення продовольчої, житлової й товарної криз відбувалося їх подальше загострення. Черги за товарами першої необхідності ставали все довшими. Нарешті, у 1990 р. уперше за багато років почалося скорочення обсягів виробництва.Таким чином, усі спроби перебудови системи управління економікою виявилися абсолютно марними. Непродумані, половинчасті й безсистемні зміни в економіці вносили розлад у централізовану й по-своєму логічну систему управління народним господарством. Народно-господарський комплекс СРСР почав розвалюватися. Руйнувалися господарські зв’язки між окремими підприємствами, галузями та регіонами. Це посилювало відцентрові тенденції в СРСР. Союзні республіки брали під власний контроль економіку, налагоджуючи прямі міжреспубліканськізв’язки без посередництва Москви. Центр виявився економічно непотрібним. Цей фактор усе помітніше впливав на розпад Радянського Союзу.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 485; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.