Образотворче мистецтво. У вузах і науково-дослідницьких центрах України продовжували працювати видатні вчені: Л

Мистецтво. Театр. Музика

Наука

У вузах і науково-дослідницьких центрах України продовжували працювати видатні вчені: Л. Писаржевський - хімік; Є. Патон - мостобудівник; А. Кримський - філо­лог, історик, сходознавець; Д. Багалій - історик; Г. Проскура - гідромеханік та ін. Багато вчених опинилися в еміграції. 27 листопада 1918 р. за Гетьманату відкрилась Українська академія наук (УАН), яку очолив В. Вернадський. За радянської влади склад УАН змінився - багато вчених-академіків емігрували. УАН включала 3 відділи (історико-філоло­гічний, математичний і соціально-економічний).

Література

Продовжувало творити старе покоління літера­торів - П. Мирний, В. Стефаник, О. Кобилянська, В. Вин­ниченко, А. Кримський та ін. Виникли нові течії в поезії: романтизм - В. Сосюра (збірка «Червона зима»); В. Чумак (збірка «Заспів»); П. Тичина (поема «Золотий гомін», збірка «Сонячні кларнети» та ін.); неокласики -об’єднувалися навколо журналу «Книгар» - М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський та ін.; символізм - Я. Савченко, Д. Загул; панфутуризм - М. Семенко, Гео Шкурупій. З часом з’явилося нове покоління прозаїків - А. Головко, О. Вишня, С. Скляренко.

У цей період виникли: у 1917 р. в Києві - «Молодий театр» на чолі з Лесем Курбасом; за Гетьманату (1918 р.) - Український театр драми та опери, перетворений радянським урядом на перший театр Української Радянської республіки ім. Т. Шевченка; у 1920 р. у Вінниці - Новий драматичний театр ім. І. Франка (у 1923 р. переїхав до Харкова, потім - до Києва); у 1918 р. - Державний симфонічний оркестр під керівництвом О. Горілого, який за Радянської влади став Республіканським симфонічним оркестром ім. М. Лисенка; Українська державна капела під керівництвом О. Кошиця (у 1919 р. стала Українською республіканською капелою); Київський музично-драматичний інститут. В Україні в цей період працювали композитори: Я. Степовий, Л. Ревуцький, Г. Верьовка, Б. Лятошинський.

У грудні 1917 р. ЦР заснувала Українську академію мистецтв (перші академіки - М. Бойчук (ректор), М. Бурачек, М. Жук, Г, Нарбут та ін.), реорганізовану за Радянської влади в художній інститут. З 1917 р. в Україні працював всесвітньо відомий майстер графіки Г. Нарбут. У 1918 р. у Ромнах на Сумщині за Гетьманату відкрито перший в Україні пам’ятник Т. Шевченку (скульптор І. Кавалерідзе). У 1919­1920 рр. почалося виконання радянського плану монументальної пропаганди. У травні 1919 р. опубліковано декрет РНК УРСР «Про знесення з майданів та вулиць пам’ятників, збудованих царям та царським посіпакам», натомість рекомендувалося відкривати пам’ятники «видатним революціонерам». Водночас починається безоглядне нищення багатьох культурних пам’яток України (особливо храмів), мотивоване необхідністю проведення «культурної революції», виховання людини нового типу, не обтяженого пам’яттю про «темне минуле» творця світлого комуністичного майбутнього.

У цілому культурні процеси 1917­1920 рр., охопивши невеликий період, зайняли в історії українського народу помітне місце. Вони відбувалися на стику історичних епох, втілюючи в собі яскраві, неповторні риси того часу, і багато в чому вплинули на подальший розвиток української культури.

Дата добавления: 2015-05-23