Перевірте себе. Із народного переказу про Тернопіль

Із народного переказу про Тернопіль

... У давні часи забігали сюди татари, шаблею і вогнем знищили дощенту Топільче.

Давно тут ніхто не поселявся, а родючі нивки заросли терном. І стали називати ту місцевість обезлюднену Терновим полем. Коли ж знову прийшли сюди, то розбудували нову оселю на Терновому полі.

– А звідки ви будете, дядьку? – запитували у сусідніх селах.

– Ми – з Тернового поля.

– Звідки, звідки? – допитувалися.

– Та з Тернополя.

Так і з’явилася назва Тернопіль...

Записав краєзнавець П. Медведик від тернополянина І. Кордуби.

· Пригадайте, що вам відомо про Топільче?

· Як у народному переказі пояснюється походження назви міста?

· А якою є ваша думка з цього приводу?

1. Які держави заволоділи нашим краєм у 14 столітті?

2. Коли вперше згадується Тернопіль?

3. Як було збудовано замок?

4. Оцініть діяльність Яна Тарновського.

§ 5 У Речі Посполитій (1569 – 1648 рр.)

КНЯЗЬ ОСТРОЗЬКИЙ

· Як було засновано Тернопіль?

1569 р. утворено об’єднану польсько -литовську державу Річ Посполиту. Відтоді ще й волинські землі нашого краю опинилися під польською владою.

Із 1551 р. господарем міста був Ян Христофор Тарновський, син Яна Амора. Донька Яна Амора Софія вийшла заміж за Костянтина-Василя Острозького.

Саме через Софію Тарновську, після смерті у 1570 р. Яна Христофора, місто успадкувала родина «некоронованих королів Русі-України» Острозьких.

Захисник України від татарських нападів, оборонець православної віри та покровитель української культури князь Костянтин-Василь Острозький (1526–

1608 рр.) став добрим господарем для міста. Міщани-українці стали почуватись вільніше. При церкві Різдва Костянтин - Василь

Христового для допомоги хворим, немічним та Острозький

вбогим князь Острозький утворив «Шпитальну

фундацію». Також засновано церковне братство та школу для хлопчиків. Для утримання князь грамотою дарував

фундації землю «...до вжитку на вічні часи... лан від села Біла...» і також «...від

Березовиці...».

· Як Тернопіль опинився у власностіОстрозьких?

Церковне братство – об’єднання православних міщан для захисту своїх інтересів

ХРАМИ ТЕРНОПОЛЯ

До 1570 р. належить письмова згадка

про Церкву Воздвиження Чесного Хреста (Надставну) на березі ставу, яку вважають насправді набагато давнішою. Дещо пізніше постала Церква Різдва Христового (названа згодом Середньою).

Церкви, розташовані поблизу міських

брам, часто використовували для оборони

міста. Спочатку вони були дерев’яними,

Церква Воздвиження Чесного але невдовзі їх перебудували.

Хреста. Сучасне фото.

Здійсніть стислий опис споруди та його розташування

· Для чого ще використовувалися храми Тернополя?

Впродовж 1602-1608 рр. під орудою муляра Леонтія «без помочі багатіїв» постала мурована Середня. У 1627 р. зведено кам’яну дзвіницю Надставної церкви.

1636 р. на Микулинецькому передмісті при монастирі отців Василіан споруджено

дерев’яну Церкву Успіння Пресвятої Богородиці (називали її Манастирською).

Були ще католицький Костел Святого Яна (1623 р.), єврейська Стара синагога

(17 століття) та інші релігійні споруди.

Костел – римо-католицький храм

РОЗБУДОВА МІСТА

Хоча місто поступово й зростало, проте аж до 19 століття займало порівняно

невелику територію. Недалеко від замку утворилася ринкова площа, де зведено міську ратушу, аптеку, різноманітні крамниці, склади для купецьких товарів. Мешканці займалися переважно сільським господарством, менше заробляючи на життя торгівлею і ремеслом. Ремісники об’єднувались у цехи за своїми професіями: шевців, кравців, пекарів, гончарів, бондарів...

Ратуша – будинок міського самоврядування

Цех – об’єднання ремісників певної професії з метою виробництва та продажу

товарів

Заможні мешканці будували собі світлі добротні кам’яниці. Більшість міщан

жила у часто набагато скромніших помешканнях. Проте всі мали проживати

у власних садибах, будувати звичайні селянські хати заборонялося. Окрім українців, у місті оселялися також поляки та євреї. Основні будівлі Тернополя, замок і храми, з’єднували підземні ходи. За переказами, вони прокладені навіть під ставом. Використовували підземелля у часи війн, набігів чи інших загроз. Згодом у тих місцях, де знаходилися підземні ходи, часто траплялися провали.

Кам’яниця – великий будинок із каменю

· Як ви думаєте, чому мешканцям міста не дозволялося будувати звичайні

селянські хати?

Дата добавления: 2015-05-23