Культурно-просвітницький рух на західноукраїнських землях у 20 — 30-ті рр. Громадські установи. Греко-католицька церква

Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко і його роль у духовному відродженні України.

Всупереч намаганням царизму перетворити Київ на бастіон самодержавства й русифікації, місто стає органічним центром суспільно-політичного і культурного життя України, звідки ідеї національного відродження й соціального визволення ширилися на всі українські землі. Саме з Києвом повязані перші кроки суспільно-політичної діяльності Т.Г.Шевченка. Тут у 30-40-х рр. активну громадську і культурну роботу здійснювали М.Максимович, М.Костомаров, П.Куліш, П.Маркович, В.Білозерський та ін. У січні 1846 р. у Києві виникло таємне українське товариство — Кирило-Мефодіївське братство, яке вперше в історії українського суспільного руху в нових умовах висунуло ряд політичних програмних завдань, спрямованих на докорінну перебудову тогочасного суспільства. На думку братчиків, у створенні майбутнього вільного кола словянських народів провідна роль відводилась Україні, яка в минулому ніколи не мала ні царя, ні пана, була просякнута козацьким духом вольності демократизму. Виняткову роль у боротьбі українського народу за національне визволення і ліквідацію кріпацтва відіграла творчість Т.Г.Шевченка, його громадсько-політична діяльність. Стихійні процеси національного відродження, повязані з творчістю і культурно-просвітницькою діяльністю українських романтиків, остаточно викристалізувалися у творчості Т.Шевченка у певний політичний світогляд. Як справедливо зауважував І.Франко, від часів Катерини ІІ в кожному гуртку російських діячів і письменників серед найпрогресивніших зустрічаємо українців згадаємо Капніста, Каразіна, Гнєдича, нарешті Гоголя та ін.. Серед обєднань російських письменників в 40-х рр. українців вже немає, натомість українські письменники гуртуються навколо Шевченка. Під його могутнім впливом формується вся новітня українська духовність. Саме Шевченко окреслив її національно-політичні ідеали. До його появи українська політична думка не могла суттєво впливати на народ у цілому, на його рух до соціального і національного визволення. Лише велич Шевченківського духу, його незрівнянного поетичного слова, всеохоплююча історична програма обєднували всі верстви народу, всю українську націю навколо ідеї боротьби за вільну і незалежну Україну

У центрі уваги галицького громадянства були проблеми освіти. В результаті дискримінаційної політики властей було закрито декілька початкових шкіл. У 1920 р. у Львові було засновано таємний український університет, який проіснував до 1925 р. Багато українців виїздили для здобуття освіти за кордон. Важливу роль в організації середньої освіти відіграло товариство Рідна школа, яке заснувало близько 40 гімназій, ліцеїв та професійно-технічних шкіл. Величезну загальнокультурну працю здійснювала давня галицька інституція Просвіта, яка утримувала надзвичайно широку мережу читалень, вела цілий ряд освітніх курсів та ін. Найважливішою і найвпливовішою організацією галицьких українців була греко-католицька церква. Її популярності та зміцненню сприяла діяльність митрополита Андрія Шептицького, спрямована на збереження східних церковних традицій і підтримку національних прагнень українського народу. Церква здійснювала величезну культурно-освітню працю, яка сприяла піднесенню національної свідомості галицьких українців,їх духовного розвитку.

Дата добавления: 2015-05-23