Історія України. Тест 26. Соціально-політичне життя Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний.

1. 1863 р. і 1876 р. в історії України пов’язані з
А) упровадженням земств та єдиної системи початкової освіти
Б) заснуванням товариства «Просвіта» та Літературного товариства ім. Т. Шевченка
В) забороною друкування та завезення з-за кордону книг українською мовою
Г) утворенням перших гуртків хлопоманів і народників

2.Ким запроваджено викладені нижче заборони?
«Не допускати ввозу в межі імперії… яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоросійському наріччі. Друкування і видавання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком історичних документів…»
А) імператрицею Катериною ІІ
Б) імператором Олександром ІІ
В) імператрицею Марією-Терезією
Г) імператором Миколою І

3.Поява Емського указу (1876 р.) імператора Олександра ІІ пов’язана з
А) активізацією діяльності об’єднань української інтелігенції – громад
Б) участю українців у польському національно-визвольному повстанні
В) викриттям владою учасників Кирило-Мефодіївського братства
Г) виданням українського альманаху «Русалка Дністровая»

4.Емський указ (1876 р.) імператора Олександра ІІ спричинив
А) закриття недільних шкіл і журналу «Основа»
Б) ліквідацію університетів на Наддніпрянській Україні
В) розпуск Загальної української безпартійної організації
Г) закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства

5.Об’єднання української інтелігенції – громади – відновили свою діяльність у
А) 1860-х рр.
Б) 1870-х рр.
В) 1880-х рр.
Г) 1890-х рр.

6.Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?
«Вважаючи себе соціалістом, заперечував теорію К. Маркса про пролетарську революцію і диктатуру пролетаріату як помилкову і шкідливу для українства. Саме під його впливом в Україні ширилися ідеї соціалізму, автономії України, перебудови Росії на федеративну державу».
А) М. Костомарова
Б) М. Максимовича
В) М. Міхновського
Г) М. Драгоманова

7.З’ясуйте, представники якої опозиційної течії на українських землях Російської імперії застосовували практику «ходіння в народ».
А) соціал-демократи
Б) народники
В) хлопомани
Г) радикали

8.Назвіть перший україномовний журнал у Російській державі:
А) «Київська старовина»
Б) «Русалка Дністрова»
В) «Основа»
Г) «Хлібороб»

9.Коли виникла організація «Братство тарасівців»:
А) 1905 р.
Б) 1891 р.
В) 1897 р.
Г) 1890 р.

10.Укажіть прізвища активних учасників громадівського руху 1870 – 1890-х років?
1. Т. Шевченко
2. В. Антонович
3. Ю. Бачинський
4. М. Драгоманов
5. І. Франко
6. Ф. Вовк
7. О. Потебня
А) 1, 2, 4, 5
Б) 2, 3, 4, 7
В) 1, 3, 5, 6
Г) 2, 4, 6, 7

Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари).

11. Установіть відповідність між прізвищами діячів і фактами їхньої біографії.
1. М. Костомаров
2. В. Антонович
3. М. Драгоманов
4. М. Максимович
А) Активний учасник Київської громади, емігрував до Швейцарії (1875 р.), де заснував Вільну українську друкарню, видавав український журнал «Громада»
Б) Ініціатор відкриття Харківського університету (1805 р.), створення Філотехнічного товариства (1811 р.), за критику існуючого ладу був ув’язнений у Шліссельбурзькій фортеці (1820 р.)
В) Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства, журналу «Основа», доктор історії Київського університету (з 1864 р.), член-кореспондент Російської академії наук (з 1876 р.)
Г) Працював викладачем Московського університету, директором ботанічного саду, перший ректор Київського університету Св. Володимира (1834 – 1835 рр.)
Д) Організатор і голова Київської громади, головний редактор Тимчасової комісії з розгляду давніх актів (1864 – 1880 рр.), професор Київського університету (з 1878 р.)

Завдання на встановлення правильної послідовності. До кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4.

12. Установіть хронологічну послідовність подій, відображених у цитованих документах.
А) «Кирило-мефодіївські братчики, повернені з заслання, зібралися в Петербурзі. Жваву діяльність виявив Куліш, який із Білозерським розпочинає видавати український місячник «Основа».
Б) «Після звільнення від нас графа Розумовського… для належного управління в Малій Росії створити Малоросійську колегію, у якій бути головним… графу Рум’янцеву».
В) «Тут же склався гурток із чотирьох душ… Поїхали Дніпром на могилу Тараса Шевченка… Молодь дала на могилі Тараса клятву не зраджувати Україні та все життя оддати їй…»
Г) «…Засноване політичне товариство «Головна Рада» мало обстоювати перед центральним правительством… національні потреби українців; його органом стала газета «Зоря Галицька»

13. Розташуйте події в хронологічній послідовності:
А) прийняття Валуєвського циркуляру
Б) шкільна реформа в Російській імперії
В) діяльність таємної студентської організації Братство тарасівців
Г) «Чигиринська змова»

14. Розташуйте події в хронологічній послідовності:
А) видання журналу «Основа»
Б) вбивство Олександра ІІ
В) земська реформа в Російській імперії
Г) початок діяльності гуртка «Південні бунтарі»

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору). До кожного завдання пропонується шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні.

15. Зазначте напрями діяльності громадівців у 60-х роках ХІХ ст.:
1. організація недільних шкіл для населення
2. підготовка та видання українських підручників та посібників
3. підготовка та видання фундаментальних наукових досліджень з історії та етнографії України
4. створення мережі таємних антиурядових гуртків
5. поширення антиурядових листівок
6. організація публічних лекцій

16. Зазначте напрями діяльності народників у Наддніпрянщині:
1. організація недільних шкіл
2. «ходіння в народ» – пряма пропаганда революційної ідеології серед селянства
3. публікація, ввіз із-за кордону і розповсюдження забороненої революційної літератури
4. розбудова широкої мережі культурно-просвітницьких товариств «Просвіт»
5. терористичні акти проти вищих імперських посадовців
6. організація страйків на підприємствах

Дата добавления: 2015-05-23