Хід колективізації. 2—19 грудня 1927 – 15 з’їзд ВКП(б) проголосив курс на всебічний розвиток колективізації сільського господарства СРСР як першочергове завдання партії

2—19 грудня 1927 – 15 з’їзд ВКП(б) проголосив курс на всебічний розвиток колективізації сільського господарства СРСР як першочергове завдання партії, вказавши, що «в справжній період завдання об’єднання і перетворення дрібних індивідуальних селянських господарств в крупні колективи має бути поставлена в якості основного завдання партії в селі». У рішенні з’їзду також визначалися завдання боротьби партії за подальше здійснення ленінського кооперативного плану (варто памятати, що колективізація – це лише одна з форм виробничого кооперування;

січень 1928 р. – Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло рішення про примусове вилучення у селян надлишків зерна і необхідність форсованої колективізації;

листопад 1929 р. - на пленумі ЦК ВКП(б) проголошено гасло суцільної колективізації;

5 січеня 1930 р. – постанова ЦК ВКП(б) “Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву”, розділила територію СРСР на 3 регіони за наявністю умов для прискореного завершення колективізації. Україну віднесли до другої групи, де колективізацію мали завершити восени 1931 р. або навесні 1932 р. Постанова проголосила перехід від “обмеження куркульства” до політики ліквідації його як класу на основі суцільної колективізації. Також передбачалась конфіскація у куркулів засобів виробництва, худоби, реманенту, господарських будівель тощо. Конфісковане майно передавалося в колгоспний фонд, як внесок незаможніх селян;

січень – березень 1930 р. – перший етап розкуркулення торкнувся 61 887 господарств у 309 районах. Значна кількість конфіскованого майна була розпорошена, більшість вилученої худоби здохла, оскільки не було де її утримувати;

1 лютого 1930 р. – постанова ЦВК і РНК СРСР „Про заходи зі зміцнення суспільної колективізації і боротьби з куркульством”, яка анулювала дію закону про дозвіл оренди землі і про застосування найманої праці в індивідуальних селянських господарствах;

24 лютого 1930 р. – С.Косіор підписав інструктивний лист ЦК КП(б)У до парторганізацій, який приписував колективізувати степові райони у весняну кампанію, інші райони України до осені поточного року;

1 березня 1930 р. – у газеті «Правда» опублікована стаття Сталіна «Запаморочення від успіхів», де засуджувалися «перегини» в колгоспному будівництві, підкреслювалася необхідніть дотримання принципу “добровільності”, необхідність урахування місцевих умов національних республік;

1 березня 1930 р. – ЦВК та РНК прийняли Перший устав сільськогосподарської артілі, відповідно до якого закріплені за колгоспом землі мали складати єдиний земельний масив, який не мав зменшуватися;

1930 р. – ДПУ зафіксувало в Україні 4098 масових виступів, тобто майже 30% загальної кількості селянських виступів в СРСР;

Станом на 1932 р. на території УСРР було колективізовано майже 70% господарств, понад 80% посівних площ. Колективізація в Україні вважалася в основному завершеною.

Дата добавления: 2015-05-23