Модуль. 3. Інструментальні методи аналізу 7 страница

385. На основі результатів фотометричного титрування будують криву фотометричного титрування в координатах:

A. Е - V_{титранту}

B. І_відн - V_{титранту}

C. *А - V_{титранту}

D. І, мкА - V_{титранту}

E. Е, В - V_{титранту}

386. Відносний показник заломлення визначають в методі, що має назву...

A. Гравіметрія

B. Полярографія

C. *Рефрактометрія

D. Термічний аналіз

E. Поляриметрія

387. Рефрактометричний метод широко використовують в аптеках і контрольно-аналітичних лабораторіях для кількісного визначення лікарських речовин, а також їх сумішей, як один з найбільш зручних експрес-методів аналізу. В основі рефрактометричних вимірювань розчинів лежить залежність між:

A. Кількості видимого світла, поглинутого розчином від його концентрації

B. *Концентрацією розчину речовини та його показником заломлення

C. Концентрацією розчину речовини та його кутом обертання

D. Концентрацією розчину речовини та його оптичною густиною

E. Електричною провідністю розчину та його концентрацією

388. У рефрактометричному методі аналізу величина показника заломлення залежить:

A. температури і тиску

B. *від всіх чинників

C. густини розчину

D. природи речовини

E. довжини падаючого світла

389. Рефрактометричний метод використовується а аптеках для:

A. визначення дуже малих концентрацій речовин

B. визначення домішок у речовинах

C. якісного визначення аніонів

D. *кількісного визначення лікарських речовин

E. якісного визначення катіонів

390. В основі рефрактометричних вимірювань розчинів лежить залежність між концентрацією розчину речовини та його показником заломлення, яку виражають формулою: n = n₀ + F·C, де F - це:

A. фактор, який дорівнює куту обертання площини світла

B. фактор, який дорівнює показнику заломлення розчину за нормальних умов

C. *фактор, який дорівнює приросту показника заломлення при збільшенні концентрації на 1%

D. фактор, який дорівнює приросту показника при збільшенні концентрації на 0,10%

E. фактор, який дорівнює відношенню показника заломлення розчину до показника заломлення розчинника

391. У рефрактометричному методі аналізу величина показника заломлення залежить:

A. температури і тиску

B. довжини падаючого світла

C. густини розчину

D. природи речовини

E. *від всіх чинників

392. При проведенні аналізу багатокомпонентного лікарського засобу провізор-аналітик повинен провести одночасне розділення, концентрування і визначення. Для цього він може застосувати:

A. Турбідиметрію

B. Флуориметрію

C. Поляриметрію

D. Диференціальну спектрофотометрію

E. *Екстракційно-фотометричний аналіз

393. Який метод аналізу можна використати для визначення (біологічно активних речовин) БАР в складних галенових препаратах у випадку необхідності розділення?

A. рефрактометричний метод аналізу

B. атомно-абсорбційний аналіз

C. *екстракційно-фотометричний аналіз

D. полуменевий емісійний аналіз

E. пряму спектрофотометрію

394. Оптичну густину досліджуваного розчину вимірюють по відношенню до ще одного розчину, який називається:

A. контрольним або холостим

B. другим досліджуваним

C. холостим

D. *порівняння

E. контрольним

395. Для отримання строго монохроматичного випромінювання застосовують:

A. джерело світла

B. систему лінз

C. *дифракційні решітки

D. фотоелементи

E. світлофільтри

396. Метод, який ґрунтується на поєднанні екстракції визначуваної речовини і наступного її фотометричного визначення, називається:

A. поляриметрія

B. екстракція

C. фотометрія багатокомпонентної суміші

D. *екстракційно-фотометричний аналіз

E. фотометричне титрування

397. Вміст деякої речовини визначають спектрофотометричним методом, знаючи рівняння лінійної залежності оптичної густини від концентрації. Для розрахунку кількісного вмісту слід використати:

A. Метод обмежуючих розчинів

B. Метод показників

C. Метод порівняння

D. *Метод градуювального графіка

E. Метод добавок

398. Вміст деякої речовини визначають спектрофотометричним методом, знаючи оптичну густину досліджуваного розчину речовини і досліджуваного розчину в який додали відому кількість стандартного розчину визначуваної речовини. Для розрахунку кількісного вмісту слід використати:

A. Метод обмежуючих розчинів

B. Метод показників

C. Метод порівняння

D. Метод градуювального графіка

E. *Метод добавок

399. При визначенні вмісту речовини спектрофотометричним методом за питомим показником поглинання речовини визначають:

A. масову частку в розчині

B. *масово-об’ємну частку

C. об’ємну концентрацію

D. титр

E. молярну концентрацію

400. Вміст деякої речовини визначають спектрофотометричним методом, знаючи оптичну густину досліджуваного розчину речовини і стандартного розчину визначуваної речовини та концентрацію стандартного розчину. Для розрахунку кількісного вмісту слід використати:

A. Метод обмежуючих розчинів

B. Метод показників

C. *Метод порівняння

D. Метод градуювального графіка

E. Метод добавок

401. Абсорбційні оптичні методи аналізу використовуються для аналізу деяких фармацевтичних препаратів. На використанні якого закону засноване застосування абсорбційних оптичних методів аналізу?

A. закономірностей заломлення світла

B. *об’єднаного закону світлопоглинання Бугера - Ламберта - Бера

C. закономірностей, що характерні для асиметричних атомів Карбону

D. закону розсіювання світла середовищем

E. закономірностей проходження поляризованого світла через розчин оптично активної речовини

402. При спектрофотометричному визначенні приготували серію з 6 стандартних розчинів та виміряли для кожного розчину оптичну густину при довжині хвилі максимуму, потім визначили оптичну густину досліджуваного розчину та, маючи усі ці результати, застосували метод... для розрахунку концентрації досліджуваного розчину.

A. Метод обмежуючих розчинів

B. Метод показників

C. Метод порівняння

D. *Метод градуювального графіка

E. Метод добавок

403. З метою зменшення інструментальної похибки спектрофотометричних вимірювань підбирають діапазон концентрацій так, щоб оптична густина мала певні значення. Оптимальне значення оптичної густини становить:

A. 0,9

B. 1,6

C. 1

D. 0,01

E. * 0,435

404. Лінійчастий спектр випромінювання при фотометричному визначенні дає:

A. глобар

B. штифт Нернста

C. лампа розжарювання

D. * ртутна лампа

E. воднева лампа

405. Для одночасного усунення впливу сторонніх речовин, концентрування і визначення застосовують:

A. *Екстракційно-фотометричний аналіз

B. Флуориметрію

C. Поляриметрію

D. Диференціальну спектрофотометрію

E. Турбідиметрію

406. Вміст деякої речовини визначають спектрофотометричним методом, знаючи питомий коефіцієнт поглинання речовини при довжині хвилі максимуму поглинання. Для розрахунку кількісного вмісту слід використати:

A. Метод обмежуючих розчинів

B. *Метод показників

C. Метод порівняння

D. Метод градуювального графіка

E. Метод добавок

407. З чим пов’язане зменшення інтенсивності світла, яке пройшло через розчин:

A. інтенсивність світла не змінюється

B. тільки із відбиттям світла

C. тільки із розсіюванням світла

D. тільки з абсорбцією світла досліджуваною речовиною

E. * з абсорбцією, розсіюванням, відбиттям світла

408. Фотоколориметричний метод аналізу ґрунтується:

A. на вимірюванні показника заломлення світла, яке пройшло через розчин

B. * на вимірюванні поглинання світла визначеного діапазону довжин хвиль, внаслідок проходження його через розчин речовини

C. на вимірюванні інтенсивності монохроматичного світла, яке пройшло через розчин

D. на порівнянні забарвлення досліджуваного розчину із стандартними розчинами візуально

E. на вимірюванні кута обертання площини плоскополяризованого світла

409. Питомий показник поглинання це оптична густина розчину при:

A. *l = 1 см і W = 1 %

B. l = 1 см і С_н = 1 моль/л

C. l = 1 см і Т = 1 г/мл

D. l = 1 см і С_м = 1 моль/л

E. l = 5 см і С_м = 1 моль/л

410. Товщина світлопоглинання шару при проведенні фотометричного аналізу повинна бути:

A. не менше 0,5 см

B. *не більше 5 см

C. не більше 5 дм

D. не менше 1 см

E. не більше 10 см

411. До хімічних причин відхилення від основного закону світлопоглинання належать:

A. немає хімічних причин відхилення від основного закону світлопоглинання

B. нелінійна залежність інтенсивності світла і сили струму

C. немонохроматичність світла

D. температура

E. * перебіг конкуруючих реакцій

412. Джерелом світла у фотометричних визначеннях є:

A. лампа із порожнистим катодом

B. * дейтерієва лампа або лампа розжарювання

C. електрична дуга

D. полум’я

E. іскра

413. Мірою чутливості колориметричної реакції є:

A. чутливість приладу

B. товщина світлопоглинаючого шару

C. концентрація розчину

D. значення оптичної густини

E. * молярний коефіцієнт світлопоглинання

414. Екстинція це оптична густина розчину при:

A. l = 1 см і С_н = 1 моль/л

B. *l = 1 см і С_м = 1 моль/л

C. l = 1 см і Т = 1 г/мл

D. l = 5 см і С_м = 1 моль/л

E. l = 1 см і W = 1 %

415. Коефіцієнт пропускання це:

A. відношення інтенсивності відбитого світла до інтенсивності абсорбованого світла

B. відношення інтенсивності абсорбованого світла до інтенсивності падаючого світла

C. * відношення інтенсивності світла, яке пройшло через розчин до інтенсивності падаючого світла

D. відношення інтенсивності падаючого світла до інтенсивності світла, яке пройшло через розчин

E. оптична густина розчину

416. Зменшення інтенсивності світла, яке пройшло через розчин пов’язане:

A. інтенсивність світла не змінюється

B. тільки із відбиттям світла

C. тільки із розсіюванням світла

D. тільки з абсорбцією світла досліджуваною речовиною

E. * з абсорбцією, розсіюванням, відбиттям світла

417. Спектрофотометричний метод аналізу ґрунтується на...

A. * вимірюванні інтенсивності монохроматичного світла, яке пройшло через розчин

B. вимірюванні кута обертання площини плоскополяризованого світла

C. вимірюванні інтенсивності світлового потоку, який пройшов через розчин речовини

D. порівнянні забарвлення досліджуваного розчину із стандартними розчинами візуально

E. вимірюванні показника заломлення світла, яке пройшло через розчин

418. Метод, який заснований на візуальному порівнянні забарвлень розчинів з різними концентраціями, називається:

A. *колориметрія

B. рефрактометрія

C. cпектрофотометрія

D. фотометрія

E. поляриметрія

419. До фізичних причин відхилення від основного закону світлопоглинання належать:

A. реакція осадження

B. реакція відновлення

C. реакція окиснення

D. * немонохроматичність світла

E. реакція комплексоутворення

420. В залежності від природи взаємодії речовини з електромагнітним випромінюванням оптичні методи аналізу розділяють на:

A. вольтамперометрія

B. кондуктометрія

C. * емісійні і абсорбційні

D. кінетичні

E. хроматографічні

421. При виборі довжини хвилі для проведення фотометричного вимірювання будують графік залежності оптичної густини розчину від довжини хвилі, вибираючи таке значення довжини хвилі при якому спостерігається:

A. максимум поглинання

B. гострий мінімум поглинання

C. плоский мінімум поглинання

D. гострий максимум поглинання

E. *плоский максимум поглинання

1. При використанні електролітичних ячейок на електродах відбувається електроліз за винятком ячейки у методі....

A. Амперметрії

B. Вольтамперометрії

C. *Кондуктометрії

D. Кондуктометричного титрування

E. Кулонометрії

2. Електрохімічний метод аналізу, який базується на вимірюванні маси речовини, яка виділяється на електроді це:

A. Кондуктометрія

B. Амперметрія

C. Вольтамперометрія

D. Кулонометрія

E. *Електрогравіметрія

3. Електрохімічний метод аналізу, який базується на вимірюванні сили струму (при постійному потенціалі) в процесі додавання титранту це:

A. Потенціометрія

B. *Амперметрія

C. Вольтамперометрія

D. Електрогравіметрія

E. Кондуктометрія

4. Електрохімічний метод аналізу, який базується на вимірюванні електропровідності розчину це:

A. *Потенціометрія

B. Амперметричне титрування

C. Вольтамперометрія

D. Кондуктометрія

E. Кулонометрія

5. Електрохімічний метод аналізу, який базується на вимірюванні електропровідності розчину це:

A. Потенціометрія

B. Амперметричне титрування

C. Вольтамперометрія

D. *Кондуктометрія

E. Кулонометрія

6. Електрохімічний метод аналізу, який базується на вимірюванні сили струму, який виникає при відновленні (окисненні) деполяризатора на мікроелектроді це:

A. Потенціометрія

B. Амперметричне титрування

C. *Вольтамперометрія

D. Кондуктометрія

E. Кулонометрія

7. Електрохімічний метод аналізу, який базується на вимірюванні кількості електрики це:

A. Потенціометрія

B. Амперметричне титрування

C. Вольтамперометрія

D. Кондуктометрія

E. *Кулонометрія

8. До електрохімічних методів з накладанням потенціалу не належить:

A. *Потенціометрія

B. Амперметричне титрування

C. Вольтамперометрія

D. Кондуктометрія

E. Кулонометрія

9. До електрохімічних методів без накладання потенціалу належить:

A. *Потенціометрія

B. Амперметричне титрування

C. Вольтамперометрія

D. Кондуктометрія

E. Кулонометрія

10. Лише прямим методом серед електрохімічних методів аналізу є.... метод:

A. Вольтамперометричний

B. Потенціометричний

C. Кулонометричний

D. *Електрогравіметричний

E. Кондуктометричний

11. До електрохімічних методів аналізу буде належати метод, який базується на вимірюванні:

A. Показника заломлення

B. Кута обертання площини поляризації

C. *Сили струму

D. Поглинанні енергії

E. Оптичної густини

12. Електрохімічна ячейка в електрогравіметрії містить:

A. Два анодних електроди

B. *Катод й анод

C. Індикаторний електрод й електрод порівняння

D. Два електроди під змінним струмом

E. Два однакові електроди

13. Електрохімічні методи аналізу застосовуються для прямого визначення і у вигляді титрування. Лише.... метод немає титрування.

A. Вольтамперометричний

B. Потенціометричний

C. Кулонометричний

D. *Електрогравіметричний

E. Кондуктометричний

14. До електрохімічних методів аналізу не буде належати метод, який базується на вимірюванні:

A. *Поглинанні електромагнітного випромінювання

B. Кількості електрики

C. Різниці потенціалів

D. Сили струму

E. ЕРС

15. До електрохімічних методів аналізу не буде належати метод, який базується на вимірюванні:

A. *Адсорбції

B. Кількості електрики

C. Різниці потенціалів

D. Сили струму

E. ЕРС

16. До електрохімічних методів аналізу не буде належати метод, який базується на вимірюванні

A. *Рефракції

B. Кількості електрики

C. Різниці потенціалів

D. Сили струму

E. ЕРС

17. До електрохімічних методів аналізу не буде належати метод, який базується на вимірюванні:

A. Кількості електрики

B. Маси речовини, осадженої на електроді

C. Сили струму

D. *Інтерференції

E. Електрорушійної сили

18. До електрохімічних методів аналізу буде належати метод, який базується на вимірюванні:

A. Емісії

B. поглинанні

C. Інтерференції

D. *Маси речовини, осадженої на електроді

E. Рефракції

19. Для електрогравіметричного визначення необхідно мати електрохімічну ячейку:

A. Потенціометричну

B. Вольтоамперометричну

C. Амперометричну

D. *Електролітичну

E. Кулонометричну

20. При кулонометричному титруванні речовин, які легко і стехіометрично вступають в реакцію бромування титрант....

A. *Генерується на аноді

B. Генерується на катоді

C. Додається з мікробюретки

D. Генерується на допоміжному електроді

E. Генерується на індикаторному електроді

21. При кулонометричному осаджувальному титруванні йодидів титрантом є йони Сu(І), які....

A. Регенеруються з мідного катода

B. Генеруються в анодному просторі

C. Додаються з бюретки

D. Генеруються на анлді

E. *Генеруються на катоді

22. При кулонометричному титруванні речовин, які легко і стехіометрично окиснюються бромо титрант:

A. *Генерується на аноді

B. Генерується на катоді

C. Додається з мікробюретки

D. Генерується на допоміжному електроді

E. Генерується на індикаторному електроді

23. При кулонометричному титруванні розчином йоду титрант:

A. *Генерується на аноді

B. Генерується на катоді

C. Додається з мікробюретки

D. Генерується на допоміжному електроді

E. Генерується на індикаторному електроді

24. При кулонометричному титруванні розчином лугу титрант:

A. Генерується на аноді

B. *Генерується на катоді

C. Додається з мікробюретки

D. Генерується на допоміжному електроді

E. Генерується на індикаторному електроді

25. При кулонометричному титруванні розчинів лугів титрант:

A. *Генерується на аноді

B. Генерується на катоді

C. Додається з мікробюретки

D. Генерується на допоміжному електроді

E. Генерується на індикаторному електроді

26. При кулонометричному титруванні хлоридною кислотою титрант:

A. *Генерується на аноді

B. Генерується на катоді

C. Додається з мікробюретки

D. Генерується на допоміжному електроді

E. Генерується на індикаторному електроді

27. Пряму кондуктометрію застосовують для:

A. Визначення розчинності малорозчинних сполук

B. *В усіх наведених випадках

C. Визначення загального вмісту солей у різних водах

D. Контролю вологості органічних розчинників

E. Контролю якості дистильованої води

28. При кулонометричному титруванні хлоридної кислоти титрант:

A. Генерується на аноді

B. *Генерується на катоді

C. Додається з мікробюретки

D. Генерується на допоміжному електроді

E. Генерується на індикаторному електроді

29. Електропровідність розчину вимірюють в одиницях:

A. Мілівольтах

B. Мікроамперах

C. *Сіменсах

D. Вольтах

E. Амперах

30. Прямій кондуктометрії не характерні:

A. Доступність

B. Простота

C. Точність

D. *Висока селективність

E. Чутливість

31. Прямій кондуктометрії характерні:

A. Простота і мала похибка

B. Висока селективність і чутливість

C. Складність апаратурного оформлення

D. *Висока чутливість, простота, мала похибка

E. Висока селективність і точність

32. Кулонометричне титрування електрогенерованим йодом можна застосувати для визначення:

A. *Всіх речовин, які швидко і стехіометрично реагують з йодом

B. Пероксиду водню

C. Аскорбінової кислоти

D. Натрій тіосульфату

E. Різних відновників

33. Кулонометричне титрування електрогенерованим йодом можна застосувати для визначення:

A. *Всіх вище наведених, крім калій перменганату

B. KMnO₄

C. Na₂S₂O₃

D. Аскорбінової кислоти

E. Н₂О₂

34. Кулонометричним титруванням електрогенерованим бромом визначатимуться речовини:

A. *Всі, крім K₂Cr₂O₇

B. Калій біхромат

C. Фенол

D. Тимол

E. Стрептоцид

35. Кулонометрія і електрогравіметрія мають перевагу у порівнянні з іншими електрохімічними методами аналізу:

Дата добавления: 2015-05-23