Досліджуваної речовини з табличним значенням 6 страница

E. відстань між точками піку на половині висоти

210. Ширина піку 0,5 - це...

A. відстань час від моменту введення проби до моменту виходу максимуму піку

B. відстань від моменту виходу компонента, який не сорбується до моменту виходу даного компоненту

C. відстань від точки максимуму піку до нульової лінії

D. відстань між точками піку на будь-якій висоті

E. *відстань між точками піку на половині висоти

211. Основними характеристиками хроматографічного піку є:

A. *всі перераховані

B. площа піку

C. час утримування

D. ширина піку

E. висота піку

212. Хроматограма - це зареєстрована в часі крива, яка показує зміну показів реєстратора хроматографа, в умовних одиницях С (умовні велечини) від...

A. напруги між електродами

B. довжини колонки

C. *часу або об’єму рухомої фази

D. довжини хвилі

E. сили струму

213. За технікою виконання до площинної хроматографії не належить:

A. тонкошарова хроматографія

B. кругова паперова хроматографія

C. *високоефективна рідинна хроматографія

D. двомірна паперова хроматографія

E. паперова хроматографія

214. За технікою виконання до площинної хроматографії не належить:

A. тонкошарова хроматографія

B. кругова паперова хроматографія

C. *газова капілярна хроматографія

D. двомірна паперова хроматографія

E. паперова хроматографія

215. За технікою виконання до площинної хроматографії не належить:

A. тонкошарова хроматографія

B. кругова паперова хроматографія

C. *газова капімерна хроматографія

D. двомірна паперова хроматографія

E. паперова хроматографія

216. За технікою виконання до колонкової хроматографії не належить:

A. іонообмінна хроматографія

B. високоефективна рідинна хроматографія

C. газова хроматографія

D. капілярна хроматографія

E. *паперова хроматографія

217. За технікою виконання до колонкової хроматографії не належить:

A. іонообмінна хроматографія

B. високоефективна рідинна хроматографія

C. газова хроматографія

D. капімерна хроматографія

E. *тонкошарова хроматографія

218. При витискувальному способі хроматографування:

A. суміш, яка підлягає розділенню, деякий час неперервні пропускається в колонку з сорбентом, а потім прошивається розчином речовини, яка адсорбується сорбентом слабше, ніж розділювачі компоненти

B. *розділювана суміш поміщається в колонку і промивається деякими розчином речовини, яка сильніше, ніж розділювачі речовини, сорбується сорбентом колонки внаслідок чого витискає сорбовані розділювачі речовини

C. суміш, яка розділяється, подається неперервно і паралельно подається деякий розчинник

D. суміш, яка підлягає розділенню, один раз вноситься в колонку, а з колонки неперервно вимивається рухомою фазою

E. розділювана суміш неперервно вноситься в колонку

219. При фронтальному способі хроматографування:

A. суміш, яка підлягає розділенню, деякий час неперервні пропускається в колонку з сорбентом, а потім прошивається розчином речовини, яка адсорбується сорбентом слабше, ніж розділювачі компоненти

B. розділювана суміш поміщається в колонку і промивається деякими розчином речовини, яка сильніше, ніж розділювачі речовини, сорбується сорбентом колонки внаслідок чого витискає сорбовані розділювачі речовини

C. суміш, яка розділяється, подається неперервно і паралельно подається деякий розчинник

D. суміш, яка підлягає розділенню, один раз вноситься в колонку, а з колонки неперервно вимивається рухомою фазою

E. *розділювана суміш неперервно вноситься в колонку

220. Сучасні газові і рідинні хроматографи побудовані за принципом проявного (елюентного) методу хроматографування. Згідно з яким...

A. суміш, яка підлягає розділенню, деякий час неперервні пропускається в колонку з сорбентом, а потім прошивається розчином речовини, яка адсорбується сорбентом слабше, ніж розділювачі компоненти

B. розділювана суміш поміщається в колонку і промивається деякими розчином речовини, яка сильніше, ніж розділювачі речовини, сорбується сорбентом колонки внаслідок чого витискає сорбовані розділювачі речовини

C. суміш, яка розділяється, подається неперервно і паралельно подається деякий розчинник

D. *суміш, яка підлягає розділенню, один раз вноситься в колонку, а з колонки неперервно вимивається рухомою фазою

E. розділювана суміш неперервно вноситься в колонку

221. За способом хроматографування в класифікації видів хроматографії немає такого виду:

A. *хемосорбційна хроматографія

B. витискувальна хроматографія

C. фронтальна, витискувальна хроматографія

D. проявлена або елюент на хроматографія

E. фронтальна хроматографія

222. За способом хроматографування найчастіше використано у сучасних хроматографічних методах:

A. хемосорбційна хроматографія

B. витискувальна хроматографія

C. фронтальна, витискувальна хроматографія

D. *проявлена або елюент на хроматографія

E. фронтальна хроматографія

223. У хроматографії з хемосорбційним механізмом розділення виділяють різні види хроматографії. До них за механізмом сорбції не належить:

A. *газоадсорбційна

B. комплексоутворююча або лігандообмінна

C. окисно-відновна

D. осадова

E. іонообмінна

224. В залежності від механізму сорбції розрізняють молекулярну і хемосорбційну хроматографію. В молекулярній хроматографії взаємодія між нерухомою фазою (сорбентом) і компонентами розділюваної суміші відбувається внаслідок:

A. утворення сполук з іншими ступенями окиснення

B. утворення комплексних сполук з сорбентом

C. утворення осадів з сорбентом

D. іонного обміну

E. *міжмолекулярних сил

225. Тонкошарова хроматографія є видом хроматографії, коли нерухомою фазою є..., а рухомою...

A. газоподібна, тверда

B. тверда, газоподібна

C. *твердий сорбент, рідина

D. рідка, газоподібна

E. рідка, рідка

226. У високоефективній рідинній хроматографії використовується... нерухома фаза і... рухома фаза

A. газоподібна, тверда

B. тверда, газоподібна

C. тверда, рідка

D. рідка, газоподібна

E. *рідка, рідка

227. У газорідинній розподільній хроматографії використовують таке поєднання нерухомої і рухомої фаз відповідно:

A. газоподібна, тверда

B. тверда, газоподібна

C. тверда, рідка

D. *рідка, газоподібна

E. рідка, рідка

228. Якщо нерухомою фазою є твердий сорбент, а рухомою є рідина, то такий варіант поєднання нерухомої і рухомої фаз застосовується у:

A. рідинній розподільчій хроматографії

B. газорозподільній газорідинній хроматографії

C. іонообмінній хроматографії

D. *рідинній адсорбційній хроматографії

E. газоадсорбційній хроматографії

229. Якщо нерухомою фазою є твердий сорбент, а рухомою є газ-носій, то такий варіант поєднання нерухомої і рухомої фаз застосовується у:

A. рідинній розподільчій хроматографії

B. газорозподільній газорідинній хроматографії

C. іонообмінній хроматографії

D. рідинній адсорбційній хроматографії

E. *газоадсорбційній хроматографії

230. Якщо нерухомою фазою є рідина і рухомою фазою є рідина, то такий варіант поєднання нерухомої/рухомої фаз застосовується у:

A. *рідинній розподільчій хроматографії

B. газорозподільній газорідинній хроматографії

C. іонообмінній хроматографії

D. рідинній адсорбційній хроматографії

E. газоадсорбційній хроматографії

231. Якщо нерухомою фазою є рідина, а рухома є газом, то такий варіант нерухомої у рухомої фаз застосовується у:

A. рідинній розподільчій хроматографії

B. *газорозподільній газорідинній хроматографії

C. іонообмінній хроматографії

D. рідинній адсорбційній хроматографії

E. газоадсорбційній хроматографії

232. У розподільчій газорідинній хроматографії використовуються наступні нерухома і рухома фази відповідно:

A. газоподібна, тверда

B. тверда, газоподібна

C. тверда, рідка

D. *рідка, газоподібна

E. рідка, рідка

233. В осадовій хроматографії використовуються наступні нерухома і рухома фази відповідно:

A. газоподібна, тверда

B. тверда, газоподібна

C. *тверда, рідка

D. рідка, газоподібна

E. рідка, рідка

234. В іонній та іонообмінній хроматографії застосовуються відповідно такі нерухома і рухома фази:

A. газоподібна, тверда

B. тверда, газоподібна

C. *тверда, рідка

D. рідка, газоподібна

E. рідка, рідка

235. В іонообмінній, іонній та осадовій хроматографії спільними є:

A. *агрегатні стани нерухомої і рухомої фаз

B. механізми сорбції

C. використовувані сорбенти

D. використовувані детектори

E. механізм розділення

236. В рідинній адсорбційній хроматографії застосовуються відповідно такі нерухома і рухома фази-відповідно:

A. газоподібна, тверда

B. тверда, газоподібна

C. *тверда, рідка

D. рідка, газоподібна

E. рідка, рідка

237. В газо-адсорбційній хроматографії застосовуються відповідно такі нерухома і рухома фази відповідно:

A. газоподібна, тверда

B. *тверда, газоподібна

C. тверда, рідка

D. рідка, газоподібна

E. рідка, рідка

238. Кількість адсорбованої при постійній температурі речовини визначається всіма чинниками, крім:

A. спорідненість речовини до сорбенту

B. *температура

C. природа сорбенту

D. природа речовини

E. концентрація речовини або тиск газу

239. Рівняння Генрі для ізотерми адсорбції в області невеликих концентрацій має вигляд:

A. I = I_o e^-

B. A = ElC

C. A =

D. *

E. n = n_oo

240. Рівняння Ленглюра для ізотерми адсорбції має вигляд:

A. I = I_o e^-

B. A = ElC

C. A =

D. n = n_oo bC = ГC

E. *n = n_oo

241. Математичний вираз залежності кількості поглинутої речовини від концентрації розчину або тиску газу при постійній температурі має вигляд:

A. I = I_o e^-

B. A = ElC

C. A =

D. E = E^o +

E. *

242. Залежність адсорбції речовини від концентрації розчину або тиску газу при постійній температурі виражається:

A. Рівнянням Вавілова

B. *Рівнянням Ленгмюра

C. Рівнянням Бугера-Ламберта-Бера

D. Рівнянням Нернста-Шилова

E. Рівнянням Нернста

243. Залежність адсорбції речовини від концентрації розчину або тиску газу при постійній температурі називається:

A. ізобарою десорбції

B. ізотермою десорбції

C. *ізотермою адсорбції

D. ізохорою адсорбції

E. ізобарою адсорбції

244. При постійній температурі адсорбції збільшується:

A. із зменшенням концентрації речовини та із зростанням тиску газу

B. із зростанням концентрації речовини до певної межі

C. із зменшенням концентрації речовини до певної межі

D. із зростанням концентрації речовини або тиску газу без обмежень

E. *із зростанням концентрації речовини або тиску газу до певної межі

245. Хемосорбція - це процес...

A. поглинання речовиною УФ-випромінювання

B. *поглинання речовини сорбентом з утвореним хімічних сполук

C. поглинання речовини всією речовиною сорбенту

D. поглинання речовиною УФ-випромінювання

E. поглинання речовини поверхнею твердого або рідкого адсорбенту

246. Абсорбція - це процес...

A. поглинання речовиною УФ-випромінювання

B. поглинання речовини сорбентом з утвореним хімічних сполук

C. поглинання речовини всією речовиною сорбенту

D. *поглинання речовиною УФ-випромінювання

E. поглинання речовини поверхнею твердого або рідкого адсорбенту

247. Адсорбція - це....

A. поглинання речовиною УФ-випромінювання

B. поглинання речовини сорбентом з утвореним хімічних сполук

C. поглинання речовини всією речовиною сорбенту

D. поглинання речовиною УФ-випромінювання

E. *поглинання речовини поверхнею твердого або рідкого адсорбенту

248. Сорбат - це...

A. газоподібна речовина або речовина в розчині, яка поглинається твердою речовиною або рідиною

B. *речовина, яка витісняє сорбовані розділювані речовини

C. речовина, яка сорбує розділювані речовини

D. речовина, яка розчиняє розділювані речовини

E. речовина, яка поглинає досліджувані розділювані речовини

249. Десорбція - це процес...

A. сублімація речовини сорбента

B. *виділення речовини сорбента

C. поглинання речовини сорбентам

D. комплексоутворення

E. йонного обміну

250. Сорбція - це процес...

A. сублімація речовини сорбента

B. виділення речовини сорбента

C. *поглинання речовини сорбентам

D. комплексоутворення

E. йонного обміну

251. Хроматографія базується на явищі:

A. Абсорбції

B. Адсорбції

C. Інтерференції

D. Рефракції

E. *Сорбції

252. Хроматографія - це метод аналізу, який базується:

A. на статичному йонному обміні речовин-електролітів різними йонообмінниками

B. на статичній сорбції газоподібної речовини твердим сорбентом

C. *на сорбції і десорбції речовини при переміщенні її в потоці рухомої фази вздовж нерухомого сорбанту

D. на статичній сорбції речовини твердою фазою з її розчину

E. на статичному йонному обміні

253. Для ідентифікації лікарської речовини методом хроматографії визначають константу...

A. кут обертання

B. показник заломлення

C. електрорушійну силу

D. *Rf

E. рН

254. Відомо, що ментол, який є компонентом крапель Зеленіна, - летка органічна речовина. Який з хроматографічних методів аналізу найбільш раціонально використати для його кількісного визначення?

A. осадова хроматографія

B. іонообмінна хроматографія

C. рідинна хроматографія

D. тонкошарова хроматографія

E. *газова хроматографія

255. При визначенні домішки залишкових кількостей органічних розчинників (хлороформ, тетрахлорметан, бензен та ін.) в ряді субстанцій ДФУ нормує використання методу:

A. Іонообмінної хроматографії

B. Тонкошарової хроматографії

C. Паперової хроматографії

D. Високоефективної рідинної хроматографії

E. *Газової хроматографії

256. Від вмісту речовини у досліджуваному лікарському засобі в газовій і рідинній хроматографії залежить:

A. час або об’єм утримування

B. час утримування

C. об’єм виходу хроматограми

D. час виходу хроматограми

E. *висота або площа хроматографічного піку

257. Відомо, що ментол, який є компонентом крапель Зеленіна, - летка органічна речовина. Який з хроматографічних методів аналізу найбільш раціонально використати для його кількісного визначення?

A. паперова хроматографія

B. іонообмінна хроматографія

C. рідинна хроматографія

D. тонкошарова хроматографія

E. *газова хроматографія

258. Аналіз суміші речовин з близькими температурами кипіння краще провести методом:

A. іонної хроматографії

B. гель-хроматографії

C. високоефективної рідинної хроматографії

D. газової хроматографії

E. *газової хроматографії з програмуванням температури

259. Субстанція «Корглікону» (сума серцевих глікозидів конвалії) може містити як залишковий розчинник хлороформ. Для визначення його вмісту використовують:

A. ВЕРХ

B. іонообмінну хроматографію

C. паперову хроматографію

D. тонкошарову хроматографію

E. *газову хроматографію

260. В якості рухомої фази (носія) у газовій хроматографії застосовують такі гази:

A. N₂, Ar, He

B. O₂, N₂, Ar, He

C. He, SO₃, CO₂, H₂

D. H₂, He, NH₃, SO₂

E. *H₂, He, N₂, Ar

261. При газохроматографічному визначенні суміші спиртів, розділення спиртів відбувається:

A. починається на виході з колонки

B. спочатку в інжекторі, потім в детекторі

C. в детекторі

D. в інжекторі

E. *в колонці

262. У фармацевтичному аналізі часто застосовують газорідинну хроматографію. Механізм розподілу компонентів між носієм і нерухомою фазою базується на:

A. хімічній взаємодії з нерухомою фазою

B. сорбції і десорбції в рухомій фазі

C. хімічній взаємодії з рухомою фазою

D. сорбції їх в рухомій фазі

E. *розчиненні їх в рідкій нерухомій фазі

263. В газотвердофазній хроматографії, як нерухома фаза використовуються сорбенти з високою питомою поверхнею. Розподіл речовини між рухомою і нерухомою фазами визначається процесом:

A. екстракції

B. ситовим механізмом

C. іонного обміну

D. абсорбції

E. *адсорбції

264. Як детектори в газовійхроматографії можуть використовуватися:

A. полум’яно-іонізаційний, флуоресцентний

B. детекто амперометричний

C. детекто кондуктометричний

D. детекто спектрофотометричний

E. *полум’яно-іонізаційний, катарометр

265. Для газовогохроматографа характерна наявність таких вузлів:

A. призма, дифракційна решітка, детектор

B. монохроматогаф, детектор, колонка

C. самописець, детектор, фотопомножувач

D. колонка, самописець, фотоелемент

E. *інжектор, колонка, детектор

266. При газохроматографічному визначенні хлорпохідних органічних речовин (хлороформ, тетрахлорметан), які є залишковими розчинниками в ряді субстанцій найкраще використати детектори:

A. спектрофотометричний

B. каторометр

C. кондуктометричний

D. хемілюмінесцентний

E. *детектор електорного захоплення

267. В основі якісного аналізу в газовій і рідинній хроматографії лежить залежність від природи речовини:

A. висоти або площі хроматографічного піку

B. ширини піку на половині висоти

C. півширини хроматографічного піку

D. ширини піку біля основи хроматограми

E. *часу або об’єму утримування

268. Відомо, що ментол є легко леткою речовиною. Який з фізико-хімічних методів аналізу можна використати для кількісного вмісту ментолу в краплях Зеленіна, які є складним лікарським засобом:

A. багатохвильова спектрофотометрія

B. диференціальна спектрофотометрія

C. рідинна хроматографія

D. тонкошарова хроматографія

E. *газова хроматографія

269. При визначенні вмісту залишкових кількостей розчинників в субстанціях лікарських засобів найбільш раціонально застосувати:

A. Метод тонкошарової хроматографії

B. Метод прямої і непрямої відгонки

C. Екстракційно-фотометричний аналіз

D. Метод рідинної хроматографії

E. *Метод газової хроматографії

270. В основі кількісного аналізу в газовій хроматографії лежить залежність:

A. Висоти, еквівалентної теоретичній тарілці, від кількості речовини

B. Ширини хроматографічного піка від концентрації

C. Об’єму утримування від концентрації речовини

D. Часу утримування від концентрації речовини

E. *Висоти хроматографічного піка і його площі від концентрації речовини

271. Від вмісту речовини у досліджуваному лікарському засобі в газовій і рідинній хроматографії залежить:

A. час або об’єм утримування

B. час утримування

C. об’єм виходу хроматограми

D. час виходу хроматограми

E. *висота або площа хроматографічного піку

272. Відповідно до теоретичних положень хроматографії та вимог ДФУ в основі якісного аналізу в газовій і рідинній хроматографії лежить залежність від природи речовини:

A. Висоти або площі хроматографічного піку

B. Ширини піку на половині висоти

C. Півширини хроматографічного піку

D. Ширини піку біля основи хроматограми

E. *Часу або відносного часу утримування

273. Гель-хроматографія або ситова хроматографія використовується для розділення сумішей високомолекулярних сполук. Цей метод базується на:

A. рівновазі сорбція-десорбція речовини твердими сорбентами

B. рівновазі розподілу двох рідких фаз

C. різниці в коефіцієнтах розподілу між рухомою і нерухомою фазами

D. оборотньому обміні іонів в системі розчин-іонообмінник

E. *різниці в сорбції молекул різних розмірів

274. При кількісному хроматографічному аналізі важливо врахувати випадкові відхилення роботи хроматографа. Це найкраще враховує:

A. метод добавки або порівняння

B. метод градуювального графіка

C. метод порівняння

D. метод добавки

E. *метод внутрішнього стандарту

275. Явище сорбції використовується у хроматографічних методах аналізу. Активність сорбенту (ємність) характеризується кількістю електроліту, що поглинається одиницею маси або одиницею об'єму сорбенту. В якому випадку ємність сорбенту буде максимальною?

A. 0,06г сорбенту поглинають 0,0002моль іонів Na+

Дата добавления: 2015-05-23