Питання. Ідея створення й основні принципи діяльності міжнародної організації, яка б виступила інструментом розв’язання конфліктів у своєму світі і сприяла б

Питання

Ідея створення й основні принципи діяльності міжнародної організації, яка б виступила інструментом розв’язання конфліктів у своєму світі і сприяла б міжнародному співробітництву, обговорювалася союзниками ще під час війни. Рішення про утворення такої організації було прийняте на Ялтинській конференції глав держав антигітлерівської коаліції у 1945р. Офіційна дата створення ООН – 24 жовтня 1945р. коли набрав чинності її статут.

Мета ООН – забезпечувати і підтримувати мир у всьому світі. Вищі органи ООН – Генеральна Асамблея і постійно діюча Рада Безпеки. Рада Безпеки має право накладати на агресора санкції вводити блокаду, в крайніх випадках – застосовувати силу.

26 червня 1945р. делегація УРСР згідно з попередніми двомовностями підписала Статут ООН. УРСР стала країною спів засновницею цієї міжнародної організації. УРСР брала участь в роботі ООН. В 1945-1947рр делегація УРСР перебувала в складі Адміністрації ООН із допомоги і відбудови. Представники України Входять до різних міжнародних організацій – ОБСЄ, ЮНЕСКО, ЮНЕП, МАГАТЕ. З 1945р. Україна є членом Ради Європи.

В 1997Р. Головою 52-ї сесії Ген. Асамблеї ООН був обраний Г. Удовенко.

В 1963 р. на посаду І секретаря ЦК КПУ було призначено П. Шелеста. Шелест неодноразово проявляв твердість у відстоюванні інтересів республіки у конкретних сферах, у тому числі у визначенні інвестицій в її економіку, мовній та культурних сферах. Він був автором книжки «Україна наша Радянська». За неї за кордоном Шелест здобув імідж поміркованого прихильника національних прагнень народу. Він з симпатією ставився до колишньої політики українізації, навіть намагався використати окремі її елементи, виступав на захист української мови, хоча русифікація вже йшла повним ходом. З іншого боку, Шелест був типовим вихованцем радянської тоталітарної системи. Він дав добро на премії українських дисидентів, різко ставився до тих, хто з симпатією відносився до подій 1968 р. в Чехословаччині і сам був ініціатором військового вторгнення радянських військ в цю країну. Тому П.Шелест – фігура неоднозначна і навіть суперечлива.

В 1972 р. І секретарем ЦК КПУ було обрано В.Щербицького. Добираючи кадри Щербицький керувався критерієм особистої відданості. Дедалі глибше в життя проникала «культівська ідеологія». Щербицький сумлінно виконував вказівки Москви, жертвуючи економічними і політичними інтересами України. Йому і його оточенню бракувало критичного ставлення до прорахунків в політиці центру.

Постать В Щербицького, так як і П.Шелеста не можна розглядати однозначно. Чимало корисного він намагався зробити для республіки, але виключно за згоди центру. За часів Щербицького українська мова витіснилася партійного і державного апарату, планомірно здійснювалася русифікацію. Найбільший гріх Щербицького це – Чорнобиль (наполягав на прискореному будівництві і достроковому пуску станції; з його відома приховано аварію в перші найнебезпечніші дні).

ВАРІАНТ 22

Дата добавления: 2015-05-23