Характеристика державного ладу держав Стародавнього Сходу

Процеси глобалізації і проблеми формування транснаціонального права

У просторі «загального дозволу» приватні особи різних країн створюють свою нормативну систему - щось на кшталт «договірного права», що знаходиться між МП і внутрішнім правом держав. Таке «третє право», створене з норм, що виходять за межі дії МП і внутрішнього права (або перебувають з сфері загальної дозволу цих правових систем), і називають транснаціональним правом. Виникає автономна правова надбудова, в якій формуються свої власні - транснаціональні - інтереси, іноді розходяться з інтересами окремих держав.

Транснаціональне право - це синтетична правова сфера, в якій публічні та приватні особи можуть взаємодіяти між собою. У цьому сенсі і держави, і приватні особи є суб'єктами транснаціонального права.

Коло питань, які підлягають регулюванню в рамках транснаціонального права, не обмежується лише економічною тематикою; сюди слід додати, зокрема, адміністративно-правову проблематику, процесуальні, колізійні норми і т.п. При такому розумінні багато галузей МП, а не тільки МЕП будуть стикатися з транснаціональним правом. Крім того, до кола суб'єктів транснаціонального права теоретично можуть входити, крім перерахованих суб'єктів, і суб'єкти федерацій, і адміністративно-територіальні одиниці, і навіть муніципальні освіти (при належному розвитку транснаціонального права і внутрішніх правових систем).

Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежнішим від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб'єктів.

Наявність автономного, проміжного транснаціонального права - це об'єктивно необхідна ланка в розвитку міжнародної нормативної системи в епоху глобалізації. Глобальне право буде включати не тільки МП / МЕП і внутрішнє право країн, а й транснаціональне право, і наднаціональне право.

Державний лад був досить простим, що пояснювалося рівнем розвитку суспільства,однорідністю політичних сил. Існувала централізована система державних органів, що складалася з 2-х горизонтальних рівнів правління:

- центрального чиновницького апарату, очолюваного монархом.

- Місцевого чиновницького апарату, яке виражалося в діяльності 3-х основних давньосхідних відомств: військового, фінансового, публічних (суспільних) робіт.

Держава Стародавнього Сходу мала цілу низку специфічних рис:1.) Усім державам Ст. Сходу було властиве тривале існування общини. 2.) Розвиток приватної власності не зачіпав такі важливі об’єкти як земля і вода (умова рільництва). 3.) Суспільства Стародавнього Сходу були рабовласницькими, але у патріархальній формі. Основним виробником був общинник. Раб зазвичай використовувався на допоміжних роботах і ще не вважався річчю, якою б власник міг розпоряджатися ним необмежено. Специфіка держав Стародавнього Сходу визначалася ще й деспотичною формою правління (різновид абсолютизму).

Дата добавления: 2015-05-23