Буржуазна революція в Англії 17 ст

Національно-державне розмежування в Середній Азії.

12 червня 1924 р. ЦК РКП(б) ухвалило постанову "Щодо національного розмежування народів Середньої Азії" і відразу на місцях розгорнулися, з одного боку, агітаційна робота, спрямована на переконання населення у доцільності здійснюваних заходів, а з іншого - боротьба між етнічно різними місцевими кланами за сфери майбутнього контролю. У вересні 1924 р. підготовчу роботу з національно-державного розмежування середньоазіатських республік було завершено. 14 жовтня 1924 р. ІІ сесія ЦВК СРСР ухвалює рішення щодо відокремлення з Туркестанської АРСР автономних одиниць - Таджицької АРСР та Кара-Киргизької АО (у складі РРФСР, з 1926 р. - Киргизька АРСР). Постановою сесії ЦВК СРСР від 27 жовтня 1924 р. створено Узбецьку та Туркменську РСР. 16 лютого 1925 р. створено Каракалпацьку АО (у складі Казахської АРСР). 13 травня 1925 р. ухвалено постанову щодо входження Туркменської і Узбецької РСР до складу СРСР. Наступними роками здійснено перетворення Таджицької (з 1929 р.), Казахської та Киргизької АРСР (1936 р.) у союзні республіки, а Каракалпацької АО в автономну республіку (1932 р., з 1936 р. - у складі Узбецької РСР). У 1936 р. кордони республік радянської Середньої Азії набули майже сучасних контурів, хоча дещо змінювалися у 50-х роках.

У результаті національно-державного розмежування в Середній Азії були створені Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, що об'єднала райони Туркестану, Бухари і Хорезму, населені узбеками, Туркменська Радянська Соціалістична Республіка, що об'єднала туркменські райони цих же республік, і Таджицька АРСР, увійшла до складу Узбекистану. Були утворені дві автономні області: Каракіргізская у складі РРФСР і Каракалпацький у складі Киргизької АРСР, що входила також до Російської Федерації.

Утворення нових незалежних радянських республік не призвело до відриву Середньої Азії від Союзу РСР. Зв'язок середньоазіатських народів з усіма народами Радянської країни ще більше зміцніла, піднявшись на новий щабель, прийнявши нову правову форму.

Буржуазна революція в Англії 17 ст. має екон.. соціальне і політичне підґрунтя. Склад. з 2 громад. воєн. Під 1 час війни в країні установилися дві ворогуючі і незалежні влади. Більшість представників великої знаті і значна частина середнього дворянства виступили на стороні короля, точно так само як велика частина торгово-підприємницьких елементів у селі і місті, народні низи, якщо їхній вибір виявлявся більш-менш вільним, виступали на стороні парламенту. Суть "конституційного" по видимості конфлікту, що переріс до осені 1642 р. у конфлікт збройний, полягала у фундаментальному протиріччі між двором - в інтересах великої феодальної знаті (включаючи ієрархів церкви) і зрослої з нею торгово-фінансової олігархії внутрішньою і зовнішньою політикою і життєво важливими інтересами нових суспільних класів. Після довгої боротьби у червні 1646 р. Карл І був одержав поразку і втік на північ, у розташування армії шотландців. Таким чином, перша громадянська війна завершилася повною військовою перемогою парламенту, спираючи на самовідданість і масовий героїзм селян і міських ремісників, одягнених у солдатські мундири. Період другий, більш коротких і переможний для пуритан громадянської війни приходиться на 1648-1649р.Армія роялістів була остаточно розгромлена. Короля полонили і незабаром стратили. Відбулося утвердження буржуазної республіки 1649 - 1653 рр. Органічним продовженням цієї республіки став режим військової диктатури відомої під назвою протекторату Кромвеля. (1653-1658). Це державний устрій одержав своє відтворення в Конституції, яка відома під назвою Оруддя управління - 1653. В 1658 році Кромвель помер, а в 1660 році здійснилась реставрація династії Стюартів, при підтримці частини військових і буржуазії до влади син страченого - Карл, який урочисто підтвердив "Велику Хартію 1215 року", "Петицію про права", податкові права парламенту, обіцяв правити в згоді з парламентом, не переслідувати діячів революції. Але він не виконав своїх обіцянок. Таку ж політику проводив і брат Карла ІІ Яків. Отже, реставрація монархії повернула країну до старої виборчої системи, старої палати лордів, непомітно скасувала хоч якісь революційні завоювання.Така політика, якою знову був незадоволений в першу чергу панівний клас, привела до утворення в цьому класі двох партій - торі і вігі. Торі об'єднала в своїх рядах конкрективні круги землевласників, вігі представляла інтереси промисловців і торговців. Виникнення цих двох партій поклало початок буржуазної двопартійної системи, яка є основою політичного устрою сьогоднішньої Англії - консерватори - (торі), ліберали - (вігі). В 1679 році вігі перемагають на парламентських виборах і добиваються закону, за допомогою якого противники урядової політики були захищені від репресій. В 1688 році через три роки після того, як місце на престолі зайняв Яків ІІ торі і вігі об'єднавшись здійснили так звану славну революцію, в результаті якої Яків ІІ був зміщений з престолу і втік з країни. Його місце зайняв Вільгельм Оранський. Отже, переворот 1688 року здійснений без пролиття крові, був справою обох партій торі і вігі.

51. Характеристика Конституції П’ятої республіки 1958 р. (Франція)

28 вересня 1958 р. під час референдуму понад 79 % виборців схвалили конституцію П’ятої республіки. Нова конституція суттєво відрізнялася від попередньої, перетворивши Францію у президентську республіку. Центральне місце у владних структурах належало президентові, якого обирали на сім років усі виборці країни. Згідно з конституцією, президент є главою держави і головнокомандувачем збройних сил, призначає прем’єр-міністра й усіх вищих цивільних та військових посадових осіб. Президент підписує і публікує закони, має право повернути на повторний розгляд або винести на референдум будь-який законопроект. У разі конфлікту з парламентом президент має повноваження розпустити Національні збори і призначити нові вибори.

Законодавча влада за конституцією П’ятої республіки належить двопалатному парламентові: Національним зборам і Сенату. Депутати Національних зборів обираються загальним таємним голосуванням терміном на п’ять років. Сенат формується шляхом непрямого голосування й оновлюється кожні три роки на третину депутатів. Конституція П’ятої республіки значно розширювала права населення «заморських територій», яким надавалась автономія в усіх внутрішніх справах.

Дата добавления: 2015-05-23