Четверта республіка у Франції

Громадяська війна Півночі та Півдня та її вплив на наступний розвиток законодавства США.

До початку 20-х років ХІХ ст.. у США налічувалося 22 штати. Половина з них були рабовласницькими. Між рабовласниками Півдня та буржуазією Півночі не припинялися конфлікти. Основні суперечності виникли з приводу митних тарифів. Буржуазія Півночі з метою створення переваги для збуту своїх товарів ввозилися з-за кордону. Рабовласники виступали проти цього. Це стало початком жорстокої боротьби між двома економічними системами: буржуазною та рабовласницькою. «Невідворотний конфлікт» між системою рабства та буржуазною системою найманої праці вилився у відкриту громадянську війну.

У квітні 1861р. почалися військові дії. Заколот розколов американську державу на дві частини: рабовласницький Південь і вільну Північ. У перебігу війни (1861-1865) уряд США видав закон про гомстеди. Він передбачав фактично безкоштовне роздання незайнятих земель громадянам США та іммігрантам, які виявили бажання прийняти громадянство США. У 1865-1870рр. було розпочато заходи, спрямовані на ліквідацію рабовласницької системи. У 1865 р. було прийнято 13-ту поправку до Конституції про скасування рабства на всій території США. У 1866 р. Було прийнято 14-ту поправку, за якою чорношкірі наділялися цивільними правами. Війна Півночі проти півдня мала прогресивне, визвольне значення. Знищивши рабство і сепаратизм південних штатів, вона сприяла зміцненню незалежності США. Під натиском білиз терористів расову дискримінацію на Півдні було офіційно визнано «чорними кодексами» багатьох штатів, виданими у 1865-1866рр. «Чорні кодекси були покликані узаконити расову дискримінацію і забезпечити примусовими заходами південні плантації робочою силою.

Четверта республіка. Друга світова війна і окупація країни завдали великої шкоди французькій економіці. Хоча людські втрати були меншими, ніж у роки Першої світової війни, але масштаби руйнувань були значно більшими. Промислове виробництво у країні скоротилось втричі, а сільськогосподарське - вдвічі. Нараховувалось близько 600 тис. безробітних.

Відбулись зміни в політичному житті країни. Довоєнні політичні партії зійшли з політичної арени. Провідну роль почали відігравати комуністична (ФКП) і соціалістична (СФІО) партії, Народно-республіканський рух (МРП). Всі три політичні партії виступали за створення у Франції парламентської республіки. Під тиском комуністів і соціалістів у країні відновлювалось соціальне трудове законодавство часів Народного фронту. Було проведено часткову націоналізацію промисловості. Встановлювався робітничий контроль на підприємствах. У 1946 р. було прийнято конституцію Четвертої республіки -найбільш демократичної за всю історію Франції. У країні вводилось загальне виборче право. До звичайних політичних прав були додані права на працю, відпочинок, соціальне забезпечення, освіту. Країна проголошувалась парламентською республікою. Головну роль у житті країни повинен був відігравати двопалатний парламент, який обирав президента з обмеженими повноваженнями.

Режим Четвертої республіки не був стабільним. Значний вплив на розвиток внутрішньополітичних процесів мала "холодна війна". ФКП підтримувала СРСР і це неодмінно впливало на роботу парламенту й уряду. З 1946 р. по 1958 р. змінилось 14 урядів. Наростала напруга у відносинах між комуністами і соціалістами, що згодом призвело до розриву їхніх відносин. Падав життєвий рівень населення. Промисловці були невдоволені проведенням політики націоналізації.

83.Утворення ФРН. Конституція 1949 року.

Після розгрому нацистської Німеччини її терени було окуповані військами СРСР, Великої Британії, США та Франції. Запроваджувався окупаційний режим. Вся Німеччина була поділена на чотири зони окупації – радянську, американську, французьку та британську. Управлінням країни займалася Союзна контрольна рада. У грудні 1946 р. всупереч спільним домовленостям союзників було запроваджене сепаратне управління британською та американською окупаційними зонами, - так звана, Бізонія. У 1948 р., після приєднання до Бізонії французької зони окупації, утворилася Тризонія. Це призвело до розколу Німеччини на західну та східну. У 1949 р. у східній та західній Німеччині були прийняті конституції. Утворилося дві німецькі держави _ Федеративна республіка Німеччини та Німецька Демократична Республіка.

КОНСТИТУЦІЯ ФРН 1949 р. - основний закон Федеративної Рес­публіки Німеччини. Інша назва "Боннська конституція". К.ФРН була розроблена в період окупації Західної Німеччини військами США, Beликої Британії та Франції. Прийнята в травні 1949 р. Конституція запровадила у ФРН парламентську республіку з федеративним устроєм та буржуазно-демократичним режимом. До складу ФРН увійшло 10 земель. ФРН визначається як демократична, соціальна і федеративна держава. Перший розділ конституції присвячений правам людинии: право на життя та недоторканність, рівність усіх перед законом, свообода віросповідання, совісті, думки, зібрань, союзів. Проголошується таємниця листування, недоторканність житла тощо. Вищим законодав­чим органом є двопалатний парламент: верхня палата — бундесрат, ни­жня - бундестаг. Бундесрат формується з представників урядів земель. Бундестаг — обирається громадянами на 4 роки шляхом загального, пря­мого і таємного голосування за змішаною виборчою системою. Главою держави є президент, якого обирають Федеральні збори (особливий ор­ган, який формується з членів бундестагу і обраних представників від земель) на 5 років. Президент представляє республіку в міжнародних справах, є гарантом конституційного ладу, призначає й звільняє феде­ральних судій та деякі категорії федеральних посадовців. Провідна роль у системі виконавчої влади належить уряду на чолі з канцлером. Феде­ральний канцлер "встановлює основні положення політики й несе за них відповідальність". Судова влада здійснюється Федеральним конститу­ційним судом, федеральними судами та судами земель. Конституційний суд наділений широкими повноваженнями: контроль за конституційністю нормативних актів, розгляд спорів між органами федерації і земель та ін.

Дата добавления: 2015-05-23