Модульний контроль

ВСТУП

Робоча програма з навчальної дисципліни «Історія правових і політичних вчень» складена згідно із програмою цієї дисципліни, відповідно до освітньо-професійної програми підготовки Бакалавра з напряму підготовки 6.030401 Право галузі знань 0304 Право.

Міждисциплінарні зв’язки: Навчальна дисципліна «Історія правових і політичних вчень» вивчається після вивчення дисциплін «Теорія держави і права», «Історія держави і права України», «Історія держави і права зарубіжних країн».

Актуальність та необхідність вивчення історії правових і політичних вчень зумовлена тим, що вона є однією з найважливіших дисциплін в системі юридичної освіти. Вона розглядає закономірності розвитку політико-правової ідеології на конкретному історичному матеріалі, знайомить студентів зі змістом і історією найбільш значущих і впливових теоретичних концепцій держави і права минулих років. Вивчення цих теорій, їх зв’язку з сучасними проблемами права і держави дуже важливе для підготовки висококваліфікованих правознавців, так само, як для філософів, наприклад, велике значення має вивчення історії філософії, а для мистецтвознавців – історії естетики. Досвід, ідеї і досягнення минулого справляють помітний вплив не лише на сучасні політичні і правові погляди, але і на практику наших днів. Вивчати сучасність і передбачати майбутнє можливо лише, знаючи все те, що накопичила світова політико-правова думка. Тому неможна не погодитись з В. С. Нерсесянцем, який назвав цю дисципліну «методологічною лабораторією політичної теорії».

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення дисципліни: висвітлення основних теоретичних ідей, концепцій, положень всесвітньої історії політичних і правових вчень; формування професійного світогляду юриста, вміння самостійно аналізувати різноманітні державно-правові доктрини минулого і сьогодення; засвоєння теоретичних основ, справжнього змісту і сенсу сучасних політичних і державно-правових процесів, закономірностей та тенденцій їх розвитку.

Предмет дисципліни: історія та закономірності виникнення і розвитку теоретичних знань про державу і право, політику, владу та законодавство.

Курс	Напрям підготовки, ОКР	Характеристика навчальної дисципліни
Семестр: 6 Кількість кредитів ECTS: 2 Тижневе навантаження: 3	6.030401 Правознавство, Бакалавр	Статус: вільного вибору студентів Загальна кількість годин: 72 Лекції: 36 год. Семінарські заняття: 18 год. Самостійна робота: 18 год. Форма підсумкового контролю: екзамен

У результаті вивчення дисципліни «Історія правових і політичних вчень» студент повинен знати:

предмет та метод дисципліни; роль дисципліни у формуванні особистості юриста;

місце історії правових і політичних вчень в системі юридичних дисциплін взагалі, дисциплін теоретико-історичного циклу зокрема;

загальні закономірності становлення, розвитку політико-правових уявлень минулого та сучасності;

конкретний зміст основних державно-правових концепцій;

суть та зміст сучасних державно-правових проблем теоретичного характеру, шляхи їхнього можливого розв’язання і вирішення.

2. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
Усього	у тому числі
Лекційні заняття	Семінарські заняття	Самостійна робота студентів
Змістовий модуль 1
1.	Предмет і метод історії правових і політичних вчень			-	-
2.	Політична і правова думка Стародавнього Сходу			-	-
3.	Політична і правова думка Стародавньої Індії
4.	Політична і правова думка Стародавнього Китаю				-
5.	Політичні і правові вчення Стародавньої Греції
6.	Політичні і правові вчення Стародавнього Риму				-
7.	Політичні і правові ідеї раннього християнства		-	-
8.	Політичні і правові вчення про державу і право середньовічного суспільства			-	-

9.	Політична і правова думка Київської Русі			-	-
10.	Політичні і правові вчення епохи Відродження та Реформації				-
11.	Політичні і правові вчення епохи Нового часу				-
Усього з модулю 1
Змістовий модуль 2
12.	Вчення про державу і право західноєвропейського Просвітництва XVIII ст.
13.	Розвиток української політичної та правової думки XV – XVIII ст.			-	-
14.	Політичні і правові вчення в Росії у другій половині XVIII – першій половині ХІХ ст.			-
15.	Політична думка у США в період війни за незалежність			-
16.	Вчення про державу і право в Німеччині кінця XVIII – початку XIX ст.				-
17.	Політична і правова думка в Росії у другій половині XIX – на початку XX ст.			-
18.	Політичні і правові вчення в Західній Європі першої половини ХІХ ст.				-

19.	Політична і правова думка в Україні кінця XVIII – першій половині XIX ст.			-
20.	Політико-правове вчення марксизму			-
21.	Державно-правові концепції в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
22.	Європейська політико-правова думка другої половини ХІХ – початку ХХ ст.			-	-
23.	Сучасні політико-правові теорії				-
Усього з модулю 2
Усього

2.2. Зміст лекційних занять

Змістовий модуль 1

Лекційне заняття 1

Тема: Предмет і метод історії правових і політичних вчень

1. Предмет історії правових і політичних вчень як самостійної юридичної дисципліни.

2. Методологічні проблеми історії правових і політичних вчень.

3. Періодизація історії правових і політичних вчень.

Тема: Політична і правова думка Стародавнього Сходу

1. Генезис політичних і правових поглядів у Стародавньому Єгипті.

2. Політичні і правові погляди в Ассирії.

3. Стародавній Іран. Авеста.

Лекційне заняття 2

Тема: Політична і правова думка Стародавньої Індії

1. Джерела політичної і правової думки стародавньої Індії. Пам’ятка законодавчої літератури «Закони Ману». Вчення Будди.

2. Основні політико-правові категорії давньоіндійської політичної і правової думки.

3. Концепція суспільного ладу, політичного порядку і статусу особистості.

Лекційне заняття 3

Тема: Політична і правова думка Стародавнього Китаю

1. Даоси про суспільство і державу.

2. Вчення Конфуція про суспільство, державу і право.

3. Соціально-політичні і правові ідеї Мо-цзи.

4. Держава і закон у вченні Шан Яна.

Лекційне заняття 4

Тема: Політичні і правові вчення Стародавньої Греції

1. Політико-правова думка раннього періоду (IX-VI ст. до н.е.)

2. Період розквіту давньогрецької політичної і правової думки.

3. Платон. Вчення Платона про суспільство та державу.

4. Арістотель. Вчення Арістотеля про суспільство та державу.

Лекційне заняття 5

Тема: Політичні та правові вчення Стародавнього Риму

1. Загальна характеристика і основні напрями розвитку давньоримської політичної і правової думки.

2. Вчення Цицерона про державу і право.

3. Політико-правові погляди римських стоїків.

4. Вчення римських юристів про право.

Лекційне заняття 6

Тема: Політичні і правові вчення про державу і право середньовічного суспільства

1. Вчення Фоми Аквінського про державу і право.

2. Політико-правове вчення Марселія Падуанського.

Лекційне заняття 7

Тема: Політична і правова думка Київської Русі

1. Політико-правові ідеї в літературних творах періоду Київської Русі: «Слово про закон і благодать» Іларіона, «Повість временних літ».

2. Політичні і правові ідеї в першій пам’ятці права – «Руській правді».

3. Політичні концепції Володимира Мономаха. Ідея одновладдя в «Слові о полку Ігоревім» та «Моління Даниїла Заточника».

Лекційне заняття 8

Тема: Політичні і правові вчення епохи Відродження та Реформації

1. Загальна характеристика політико-правової думки періоду Відродження та Реформації.

2. Нова наука про політику Н. Макіавеллі.

3. Жан Боден та його вчення про державу.

Лекційне заняття 9

Тема: Політичні і правові вчення епохи Нового часу

1. Вчення Гуго Гроція про державу і право.

2. Політичне і правове вчення Б. Спінози.

3. Політико-правові ідеї Гоббса.

4. Вчення Локка про державу і право.

Змістовий модуль 2

Лекційне заняття 10

Тема: Вчення про державу і право західноєвропейського Просвітництва XVIII ст.

1. Епоха Просвітництва як вираз вимог, інтересів та ідеалів класу буржуазії.

2. Політичні і правові погляди Вольтера.

3. Політико-правове вчення Монтеск’є.

4. Політичні і правові погляди Руссо. Концепція «суспільного договору».

Лекційне заняття 11

Тема: Розвиток української політичної та правової
думки XV-XVIII ст.

1. Політико-правова думка епохи Відродження в Україні. С. Оріховський, І. Вишинський, П. Могила.

2. Українська політична думка періоду визвольної війни (сер. XVII - кін. XVII ст.)

3. Українська політико-правова думка першої половини XVIII ст. Конституція П. Орлика та її політичне значення.

Лекційне заняття 12

Тема: Політичні і правові вчення в Росії у другій половині XVIIІ – першій половині ХІХ ст.

1. Ідеологія просвітницького абсолютизму. Політичні і правові погляди Катерини ІІ.

2. Політичні і правові погляди М. Щербатова.

3. Політико-правове вчення О. Радищева.

Тема: Політична думка у США в період війни за незалежність

1. Становлення американської політико-правової думки.

2. Політичні і правові ідеї радикальних демократів та федералістів.

Лекційне заняття 13

Тема: Вчення про державу і право в Німеччині кінця XVIII - початку ХІХ ст.

1. Політичне і правове вчення І. Канта.

2. Теоретична концепція права і «замкненої торгової держави» Й.-Г. Фіхте.

3. Право, держава і громадянське суспільство у вченні Гегеля.

Лекційне заняття 14

Тема: Політична і правова думка в Росії у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

1. Своєрідність політико-правової думки Росії у порівнянні з європейською суспільно-політичною традицією.

2. Загальна характеристика політико-правових поглядів славянофілів і західників.

Тема: Політичні і правові вчення в Західній Європі першої половини ХІХ ст.

1. Загальна характеристика основних напрямків західноєвропейської політико-правової думки.

2. Головні ідеї політико-правової ідеології лібералізму.

Лекційне заняття 15

Тема: Політична і правова думка в Україні кінця XVIII – першій половині ХІХ ст.

1. Політична доктрина Кирило-Мефодіївського товариства.

2. Політико-правові погляди Т. Шевченка та його вклад в розробку філософії української ідеї.

3. Політико-правова концепція М. Костомарова.

Тема: Політико-правове вчення марксизму

1. Проблеми теорії держави і права в контексті марксистської політико-правової доктрини.

2. Доля держави і права в комуністичній формації.

Лекційне заняття 16

Тема: Державно-правові концепції в Україні наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

1. Суспільно-політична концепція М. Драгоманова.

2. Політичні і правові погляди М. Грушевського та В. Винниченка.

3. Проблеми формування української державності в творчості І. Франка.

Лекційне заняття 17

Тема: Європейська політико-правова думка другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

1. Вчення Р. Ієринга про право і державу. Позитивістська теорія держави і права.

2. Соціологічна теорія держави Л. Гумпловича.

3. Політичні ідеї Г. Спенсера.

4. Політико правове вчення Ф. Ніцше.

Лекційне заняття 18

Тема: Сучасні політико-правові теорії.

1. Чиста теорія права. Г. Кельзена.

2. Соціологічна юриспруденція. Теорія «вільного права» Е. Ерліха. Школа права «реалістів». Р. Паунд.

3. Психологічна теорія права.

4. Відродження природного права.

5. Державно-правове вчення елітаризму.

2.3. Зміст семінарських занять

Змістовий модуль 1

Семінарське заняття 1

Тема: Політична і правова думка Стародавньої Індії

1. Політико-правова ідеологія брахманізму та буддизму.

Тема: Політична і правова думка Стародавнього Китаю

1. Ідеї даосизму про суспільство і державу.

2. Суспільство, держава, право у вченні Конфуція.

3. Соціально-політичні і правові ідеї Мо-цзи.

4. Політико-правові ідеї легістів.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: « Веди», «Артхашастра», «Упанішади», «Закони Ману», варни, брахмани, кшатрії, вайшії, шудри, нірвана, артха, кама, дхарма, мокша, брахманізм, буддизм, дао, «ідеальний правитель».

Особливу увагу слід звернути на такі питання:

­ джерела політико-правової думки Стародавньої Індії;

­ поділ населення Стародавньої Індії на варни;

­ теорії походження держави у політико-правових вченнях Стародавньої Індії;

­ теорії походження держави у політико-правових поглядах Стародавнього Китаю;

­ питання організації державного механізму у політико-правових поглядах Стародавнього Китаю;

­ питання регулювання суспільних відносин у політико-правових поглядах Стародавнього Китаю.

Семінарське заняття 2

Тема: Політичні і правові вчення Стародавньої Греції

1. Арістотель про форми держави і причини їх змін. Характеристика демократії.

2. Арістотель про суть права та види права. Відмінність права і закону.

Тема: Політичні та правові погляди Марка Тулія Цицерона

1. Цицерон про суть і форми держави. Характеристика сенатської республіки.

2. Справедливість і право у концепції Цицерона. Розуміння мислителем істинного закону. Основа закону за Цицероном.

3. Цицерон про права й обов’язки ідеального громадянина.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: монархія, аристократія, політія, тиранія, олігархія, демократія, охлократія, сенатська республіка, природне право, писане право, jus civile, jus gentium.

Особливу увагу слід звернути на такі питання:

­ розуміння сутності держави Арістотелем;

­ погляди Арістотеля на походження та розвиток держави;

­ класифікація форм держави за Арістотелем;

­ сутність форм держави за Арістотелем;

­ поняття та види справедливості за Арістотелем;

­ поняття та види права за Арістотелем;

­ співвідношення права та закону за Арістотелем;

­ погляди Цицерона на походження та розвиток держави;

­ класифікація форм держави за Цицероном;

­ сутність сенатської республіки за Цицероном;

­ види права за Цицероном;

­ поняття природного права та істинного закону за Цицероном;

­ види війн за Цицероном.

Семінарське заняття 3

Тема: Політичні і правові вчення епохи Відродження та Реформації

1. Макіавеллі про рушійні сили політики і історії.

2. Суть та походження держави за концепцією Макіавеллі.

3. Погляди Макіавеллі на роль релігії у суспільстві та державному житті.

4. Макіавеллі про форми держави та їхню обумовленість.

5. Правила політичного мистецтва, сформульовані Макіавеллі, їхній зміст та суть. Завдання та засоби політики.

6. Роль особи правителя у концепції Макіавеллі. Межі влади правителя над підданими.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: fortuna, virtu, монархія, аристократія, народне правління, тиранія, олігархія, перетворення народного правління в розпусту, республіка, «мета виправдовує засоби».

Особливу увагу слід звернути на такі питання:

­ рушійні сили політики і історії;

­ поняття держави за Макіавеллі;

­ класифікація форм держави за Макіавеллі;

­ погляди Макіавеллі на роль релігії в організації життя суспільства;

­ принципи управлінської діяльності за Макіавеллі.

Семінарське заняття 4

Тема: Політичні і правові вчення епохи Нового часу

1. Вчення про природне право Гуго Гроція і Томаса Гоббса.

2. Гуго Гроцій, Томас Гоббс про причини і шляхи виникнення держави. Розуміння суті державної влади.

3. Право, закон та права людини у концепції Томаса Гоббса і Гуго Гроція.

4. Томас Гоббс про роль та значення законності і правопорядку в державі.

5. Концепція міжнародного права Гуго Гроція, її роль та значення.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: природне право, a priori, a posteriori, договірна теорія походження держави, суспільний договір, верховна влада на правах узуфрукта, міжнародне право, приватні війни, публічні війни, «вільне море», монархія, аристократія, демократія.

Особливу увагу слід звернути на такі питання:

­ поняття та принципи природного права за Гуго Гроцієм;

­ поняття та принципи природного права за Томасом Гоббсом;

­ особливості договірної теорії походження держави у вченнях Гуго Гроція та Томаса Гоббса;

­ класифікація форм держави за Томасом Гоббсом;

­ принципи ведення війн за Гуго Гроцієм;

­ концепція міжнародного права у вченні Гуго Гроція.

Змістовий модуль 2

Семінарське заняття 5

Тема: Вчення про державу і право західноєвропейського Просвітництва XVIII ст.

1. Поняття та сутність держави за Ш.-Л. Монтеск’є, класифікація форм держави та їхня характеристика.

2. Розвиток теорії розподілу влади у правовій концепції Ш.-Л. Монтеск’є.

3. Ш.-Л. Монтеск’є про політичну свободу та засоби її забезпечення. Співвідношення свободи і законності.

4. Ж.-Ж. Руссо про походження та суть держави. Особливості договірної теорії держави у трактуванні мислителя. «Суспільний договір».

5. Вчення Ж.-Ж. Руссо про народний суверенітет. Поняття «загальної волі» та «волі всіх».

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: природа правління, принципи правління, договірна теорія походження держави, республіка, монархія, деспотія, демократія, аристократія, «дух законів», теорія поділу влад, «золота доба», «загальна воля», «воля всіх», народний суверенітет.

Особливу увагу слід звернути на такі питання:

­ походження держави за Ш.-Л. Монтеск’є та Ж.-Ж. Руссо;

­ класифікація форм держави за Ш.-Л. Монтеск’є;

­ теорія поділу влад у вченні Ш.-Л. Монтеск’є;

­ поняття суверенітету за Ж.-Ж. Руссо.

Семінарське заняття 6

Тема: Вчення про державу і право в Німеччині кінця XVIII – початку XIX ст.

1. Вчення І. Канта про право.

2. Ідеї І. Канта про сутність, завдання та устрій держави.

3. Вчення Г. Гегеля про право.

4. Погляди Г. Гегеля на співвідношення громадянського суспільства і держави.

5. Ідеї Г. Гегеля про конституційну монархію.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: договірна теорія походження держави, суспільний договір, природне право, позитивне право, категоричний імператив, теорія поділу влад, «ідея», абстрактне право, мораль, моральність, органічна теорія походження держави, громадянське суспільство.

Особливу увагу слід звернути на такі питання:

­ поняття «категоричного імперативу» за І. Кантом;

­ поняття права за І. Кантом;

­ походження держави за І. Кантом;

­ теорія поділу влад у вченні І. Канта;

­ поняття права за Г. Гегелем;

­ співвідношення права і закону за Г. Гегелем;

­ основні ступені розвитку поняття права за Г. Гегелем;

­ походження держави за Г. Гегелем;

­ поняття та роль громадянського суспільства у вченні Г. Гегеля.

Семінарське заняття 7

Тема: Політичні і правові вчення в Західній Європі першої половини XIX ст.

1. Причини виникнення та поширення лібералізму. Головні ідеї лібералізму.

2. Загальна характеристика правових поглядів І. Бентама. Суть утилітаризму та критика природно-правової теорії.

3. Джон Стюарт Міль та його політико-правова концепція.

4. Політико-правове вчення Б. Констана, суть свободи: античний та сучасний підхід. Індивідуальна та політична свобода.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: приватна власність, утилітаризм, представницька демократія, конституційна монархія.

Особливу увагу слід звернути на такі питання:

­ роль держави у політико-правових вченнях представників лібералізму;

­ поняття утилітаризму;

­ критика І. Бентамом концепції природного права та доктрини суспільного договору;

­ роль свободи у вченні Джона Стюарта Мілля;

­ сфери державного втручання за Джоном Стюартом Міллем;

­ роль представницької демократії у вченні Джона Стюарта Мілля;

­ класифікація свободи за Б. Констаном;

­ теорія поділу влад у вченні Б. Констана.

Семінарське заняття 8

Тема: Державно-правові концепції в Україні наприкінці XIX – на початку XX ст.

1. Конституційний проект «Вольный союз» - «Вільна спілка» М. Драгоманова та його значення в становленні українського конституціоналізму.

2. Суспільно-політичні та правові погляди М. Грушевського.

3. Політичні та правові погляди М. Міхновського.

4. Монархічні концепції української державності В. Липинського та Є. Чикаленка.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: особисті права, громадянські права, політичні права, автономія, самоврядування, федерація, республіка, монархія, гетьманат, націоналізм, соціалізм, комунізм, класократія.

Особливу увагу слід звернути на такі питання:

­ сутність держави за М. Драгомановим;

­ поняття права за М. Драгомановим;

­ класифікація прав людини і громадянина за М. Драгомановим;

­ майбутній устрій Росії за М. Драгомановим;

­ основні етапи розвитку людського суспільства за М. Грушевським;

­ доктрина національно-територіальної автономії М. Грушевського;

­ еволюція поглядів М. Грушевського на державне майбутнє України;

­ модель незалежної України М. Міхновського;

­ поняття класократії у вченні В. Липинського;

­ роль «дідичного гетьманату» у становленні української державності за В. Липинським;

­ «варяжська» теорія Є. Чикаленка;

­ форма державного устрою України за Є. Чикаленком.

Семінарське заняття 9

Тема: Сучасні політико-правові теорії

1. Причини плюралізму політичних і правових ідей у ХХ - ХХІ ст.

2. Нормативістська теорія Г. Кельзена.

3. Політико-правові ідеї солідаризму і інституціоналізму.

4. Соціологічний напрямок в сучасній теорії права.

5. Основні варіанти філософії права і концепцій природного права.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: «основна (базова) норма», правова держава, соціальна солідарність, синдикалізм, «живе право», позитивне право, природне право.

Особливу увагу слід звернути на такі питання:

­ сутність «чистого вчення про право» Г. Кельзена;

­ поняття та значення «основної (базової) норми» у вченні Г. Кельзена;

­ погляди Е. Дюргейма на проблеми держави і права;

­ вчення про державу і право Л. Буржуа;

­ держава і право у вченні Л. Дюгі;

­ погляди М. Оріу на проблеми держави і права;

­ політико-правові погляди Є. Ерліха;

­ вчення про державу і право Р. Паунда;

­ концепції природного права Р. Штамлера та Г. Радбруха;

­ сутність неотомізму Ж. Марітена та Й. Месснера.

2.4. Зміст самостійної роботи студентів

2.4.1. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів є важливою складовою частиною навчального процесу та має на меті закріплення та поглиблення знань та навичок, одержаних на усіх видах навчальних занять; підготовку до наступних занять, заліку та екзамену. Під час самостійної підготовки уточнюється коло питань, що підлягають вивченню за темою, аналізуються та вивчаються наукові джерела, виконуються практичні завдання.

Самостійна робота студентів має бути логічно пов’язана з іншими видами навчальних занять: лекціями та семінарами. Однак вивчення навчальної дисципліни чи окремої теми не бажано починати з самостійної роботи студентів.

Від якості самостійної підготовки студентів залежить якість семінарських занять, глибина їх теоретичного змісту й активність студентів. Самостійна робота є методом глибокого вивчення і творчого засвоєння студентами навчальної програми. Питання на самостійну роботу виносяться на поточний, модульний і підсумковий семестровий контроль.

Методичне керівництво самостійною роботою студентів здійснює керівник курсу.

Перевірка самостійної роботи студентів здійснюється викладачами, які проводять семінарські заняття з навчальної дисципліни. Викладач може обрати один з наступних способів перевірки самостійної роботи:

― проведення перевірки конспектів, опрацьованої літератури, яка рекомендується для вивчення теми;

― фронтального усного опитування;

― письмової перевірки (в т.ч. за тестовими технологіями).

Для самостійної роботи студентів з кожної теми надається рекомендована література, з якою студенти повинні ознайомитися для якісного виконання завдань винесених на самостійну підготовку. Крім того доцільним є проведення викладачем колективної консультації, де слід вказати порядок розгляду питань, дати характеристику рекомендованої літератури, методику її опрацювання, звернути увагу на основні проблеми й питання, в яких студенти повинні чітко орієнтуватися.

Основним завданням викладача в ході самостійної роботи є забезпечення активного набуття студентами нових знань, закріплення, поширення та поглиблення знань, набутих під час інших навчальних занять, а також для навчання студентів методів самостійної роботи з навчальним матеріалом.

У процесі самостійної роботи викладач повинен заохочувати самостійність та творчий підхід до вирішення проблем й звернути увагу на неприпустимість механічного переказу прочитаного.

Під час самостійної підготовки студентів викладач, відповідаючи на поставлені запитання, повинен з’ясувати найбільш складні для студентів питання і у разі необхідності пояснити їх зміст та зробити собі помітки для більш детального їх розгляду в контексті інших видів навчальних занять. У разі потреби, для закріплення та поглиблення знань окремих студентів, викладач може провести індивідуальні консультації з окремих тем.

Самостійна робота студента передбачає деякі стадії:

― ознайомлення з питаннями, що виносяться на самостійне вивчення студентами.

― опрацювання матеріалу, викладеного на лекції і занотованого студентами при підготовці до відповідної теми на семінарське заняття.

― ознайомлення із рекомендованою літературою і нормативними актами, конспектування основних положень з питань, включених до теоретичного блоку, та вирішення практичних завдань.

За бажанням студент може підготувати коротке повідомлення (до десяти хвилин) з найбільш складного і цікавого питання.

У випадку необхідності студент може скористатися індивідуальними консультаціями викладача, який читає лекції, а також викладача, який проводить семінарські заняття у навчальній групі.

2.4.2. Завдання для самостійної роботи студентів

Змістовий модуль 1

Тема 1. Політична і правова думка Стародавньої Індії

1. Джерела політико-правової думки Стародавньої Індії.

2. Сутність та роль кастового поділу населення у Стародавній Індії.

Питання для самоконтролю

1. Які існують джерела політико-правової думки Стародавньої Індії?

2. На які касти поділялось населення Стародавньої Індії?

3. Яким обсягом прав і обов’язків були наділені представники різних каст у Стародавній Індії?

Тема 2. Політичні і правові вчення Стародавньої Греції

1. Вчення Платона про державу.

2. Вчення Платона про право.

Питання для самоконтролю

1. Які форми держави виділяв Платон?

2. У чому полягає сутність вчення Платона про ідеальну державу?

3. Як Платон пояснював сутність права?

Тема 3. Політичні і правові ідеї раннього християнства

1. Політико-правові погляди І. Златоуста.

2. Політико-правові погляди А. Августина (Блаженного).

Питання для самоконтролю

1. Яким було співвідношення духовної та світської влади за концепцією І. Златоуста?

2. Як пояснював походження держави А. Августин?

3. Які форми держави виділяв А. Августин?

4. Яким було розуміння права у вченні А. Августина?

Змістовий модуль 2

Тема 4. Вчення про державу і право західноєвропейського Просвітництва XVIII ст.

1. Вплив релігії на форму правління у політико-правових поглядах Ш.-Л. Монтеск’є.

2. Вплив географічних факторів на форму правління у політико-правових поглядах Ш.-Л. Монтеск’є.

Питання для самоконтролю

1. Як Ш.-Л. Монтеск’є пояснював вплив релігії на форму правління держави?

2. Як Ш.-Л. Монтеск’є пояснював вплив географічних факторів на форму правління держави?

Тема 5. Політичні і правові вчення в Росії у другій половині XVIII – першій половині ХІХ ст.

1. Політико-правові погляди С. Десницького.

2. Державно-правові погляди декабристів.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність поглядів С. Десницького на походження та соціальне призначення права?

2. Які форми держави виділяв С. Десницький?

3. Розкрийте зміст конституційного проекту М. Муравйова та «Руської правди» П. Пестеля?

Тема 6. Політична думка у США в період війни за незалежність

1. Політико-правові погляди Т. Пейна.

2. Політико-правові погляди Т. Джефферсона.

3. Політико-правові погляди А. Гамільтона.

4. Політико-правові погляди Д. Медісона.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягало значення концепції природного права у поглядах представників політико-правової думки США в період війни за незалежність?

2. Розкрийте сутність поглядів на найкращу форму держави представників політико-правової думки США в період війни за незалежність.

Тема 7. Політична і правова думка в Росії у другій половині XIX – на початку XX ст.

1. Політико-правові погляди О. Герцена.

2. Політико-правові погляди В. Соловйова.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність «общинного» соціалізму О. Герцена?

2. Яку форму держави вважав ідеальною для Росії О. Герцен?

3. Розкрийте сутність правової концепції В. Соловйова та її зв’язок з вченням про моральність.

Тема 8. Політична і правова думка в Україні кінця XVIII – першій половині XIX ст.

1. Політико-правові погляди М. Костомарова.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність програми побудови слов’янської федерації Християнських республік М. Костомарова.

Тема 9. Політико-правове вчення марксизму

1. Політико-правові погляди К. Маркса і Ф. Енгельса.

2. Вчення про право і державу В. Леніна

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність держави і права за політико-правовою концепцією К. Маркса і Ф. Енгельса.

2. Які суспільно-економічні формації та виходячи з яких ознак виділяли К. Маркс і Ф. Енгельс?

3. Які форми держави виділяв В. Ленін?

4. У чому полягає соціальне призначення права за В. Леніним?

Тема 10. Державно-правові концепції в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

1. Конституційні проекти С. Дністрянського.

2. Проект «Конституції Української Держави» О. Ейхельмана.

3. Державно-правові погляди П. Чижевського.

4. Проект розбудови української держави М. Шаповала.

5. Націократична модель української державності Д. Донцова та М. Сціборського.

6. Консервативні теорії О. Назарука та С. Томашівського.

Питання для самоконтролю

1. Якою за формою державного правління та формою державного устрою мала бути українська держава за конституційними проектами С. Дністрянського?

2. Розкрийте основні принципи організації державного механізму за проектом «Конституції Української Держави» О. Ейхельмана.

3. У чому полягала сутність державно-правової концепції П. Чижевського?

4. Якою за формою державного правління, режиму та устрою мала бути незалежна українська держава за державно-правовою концепцією М. Шаповала?

5. Які риси є спільними та відмінними для націократичних моделей української державності Д. Донцова та М. Сціборського?

6. У чому полягає сутність консервативних теорій О. Назарука та С. Томашівського?

Дата добавления: 2015-05-23