Завдання та методичні поради для самостійної роботи. Самостійна робота 3. Вчення про державу і право в період середньовіччя – 4 год

Самостійна робота 3. Вчення про державу і право в період середньовіччя – 4 год.

У XIII—XIV ст. середньовічна юридична думка Італії знову повернулася до ідеї природного права і вчень римських юристів, приділяючи основну увагу їх коментуванню та роз'ясненню.

Природне право в уявленні нової юридичної течії — постглосаторів було правом вищої категорії, вимогам якого повинні були відповідати норми права, прийняті державою. Ідеолог цієї течії Луллій Раймунд (1234—1315) навіть радив юристам перевіряти на відповідність природному праву писані закони та, якщо останні йому не відповідали, не користуватися ними для відновлення справедливості, а керуватися принципом розумної необхідності. Деякі прибічники цієї правової ідеології вважали природне право більш важливим у суспільному житті, ніж владу правителя.

В історії вчень про державу і право з XVI ст. відома гуманістична школа права, представники якої приділяли значну увагу дослідженню джерел римського права і погодженню його з нормами чинного національного права, що регулювало якісно нові суспільні відносини. Прибічники цієї школи заперечували феодальну роздробленість, генерували ідею централізованої держави з єдиним кодифікованим законодавством; пропонували нормативно передбачити загальну свободу, скасувати кріпосництво, забезпечити зверхність закону в суспільстві.

Політико-правові ідеї середньовічних юристів, зокрема представників гуманістичної школи права, багато в чому стали базою для становлення теорій буржуазного права.

Користуючись рекомендованою літературою, опрацювати та підготувати реферативні повідомлення, відобразивши політико-правові погляди мислителів в періоди:

1. Загальна характеристика та три етапи розвитку європейської середньовічної політико-правової думки. Теократичні правові теорії. Елементи державної влади: сутність, походження, використання. Право як: 1) дія справедливості в божественному порядку людського співжиття; 2) як певна дія по встановленню рівності щодо іншої людини в силу певного способу урівнювання.

2. Данте Аліг’єрі. Універсалізм і антропоцентризм. "Монархія" і політичні листи Д. Аліг’єрі. Облаштування всесвітньої держави на основі єдиних, стабільних законів. Монарх, община і церква.

3. Політико-правове вчення Марсілія Падуанського. Його трактат "Захисник миру". Правові погляди середньовічних юристів. Corpus juris civilis. "Саксонське зерцало" як джерело правових ідей.

4. Політичні та правові ідеї середньовічних єретичних рухів у Європі. Роджер Беккон, Г. Галілей, Сільван та ін. Ян Гус як ідеолог антинімецького чеського національного руху.

5. Виникнення політико-правових ідей християнства. Новий Заповіт (Євангелія) як джерело політико-правових ідей християнства.

6. Політико-правові ідеї в творах ранньо-християнських мислителів: Тертуліана, Кипріяна, Івана Золотоуста та ін. Зародження теократичних доктрин. Блаженний Аврелій Августин та його політико-правові погляди в трактаті "Про боже місто". Церква ("боже місто") і держава ("місто земне"). Оправдання держави. Бог як вище благо і об’єкт любові громадян держави.

7. Правові принципи Євангелія: 1) закон не для праведників, а для непокірних, нечистивих, грішників, правопорушників; 2) рівність; 3) еквівалент; 4) обов’язок працювати і розподіл благ по праці; 5) засудження багатства, приватної власності і вимога спільності майна.

8. Вплив ранньохристиянської політико-правової думки на політико-правові вчення Середньовіччя, Нового та Новітнього часу.

9. Держава як частина універсального божественного порядку. Види законів за Х. Аквінським: 1) вічний; 2) природній; 3) людський; 4) божественний. Два види несправедливих законів: 1) коли в них відсутні загальні ознаки закону, наприклад загальне благо; 2) коли вони суперечать божественним законам.

10. Політико-правове вчення Марсілія Падуанського. Його трактат "Захисник миру". Причина конфлікту між церквою і державою. Генезис держави – розвиток її з сім’ї як первинного елемента людської асоціації. Взаємозв’язок "матерії" (держави) і "форми" (права). Трактовка народного суверенітету. Громадянин і громадянське суспільство. Правильні і неправильні форми правління (апологія Арістотеля). Божественний та людський закон за М.Падуанським. Відповідальний уряд, який діє за законами.

11. Правові погляди середньовічних юристів. Corpus juris civilis. "Саксонське зерцало" як джерело правових ідей.

Питання для самоконтролю

1. Дати загальну характеристику релігійного світогляду. Вкажіть на різницю в ідеях теоцентризму і космоцентризму. Зясуйте, як вплинули ці ідеї на формування особливостей державно-правової думки.

2. Хто в епоху середньовіччя обгрунтував ідею народного суверенітету?

3. Хто є засновником теологічної теорії держави і права? Розкрийте її зміст. Що таке теологія?

4. Розкрийте сутність теократичної теорії держави. Чи є такі держави в сучасному світі?

5. Дайте тлумачення «громадянського миру» під кутом зору теології і раціоналізму.

6. Що по суті є спільного в сучасному категоріальному визначенні права і в понятті «права», яке знаходимо в державно-правовій концепції Марсилія Падуанського?

7. Який зміст у середньовічному суспільстві втілювався в поняття «природне право»?

8. Як ви розумієте висловлювання «Держава – матерія, право – форма» (із державно-правової концепції Марсилія Падуанського)?

9. На вашу думку: чому Августин не поділяв поглядів Цицерона та інших мислителів дохристиянської доби на державу, як вищий зразок втілення справедливості?

10. Вкажіть на різні методологічні засади вчення Арістотеля і Томи Аквінського. Вкажіть на характерні особливості їхніх поглядів на державу і право і чим зумовлені ці особливості?

11. Чим обгрунтовував Тома Аквінський необхідність опору владі?

12. Що мало на меті вчення Августина про десакралізацію уявлень про державу?

Література

1. Трофанчук Г.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2005.

2. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник. – Харків, 2004.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2004.

4. Шульженко Ф.П., Андрусяк Т.Г. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник. – К., 2002.

5. Потульницький В. Теорія української політології. Курс лекцій. – К., 1993.

6. Себайн Г., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1996.

7. Богош Ю. Тома Аквінський. – М., 1975.

8. История политических и правових учений / Под ред. В.С. Нерсесянца.- М., 2003.

Дата добавления: 2015-05-23