Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Перелік запитань і проблем 2 страница




 

 

Запитання № 7

Проаналізуйте процес утворення легіону Українських Січових Стрільців, його бойовий шлях та значення.

 

У перший день 1-ї Світової війни, 1 серпня 1914, лідери трьох найбільших галицьких партій утворили Головну українську раду ([ГУР] - голова К. Левицький). З серпня ГУР видала маніфест до українського народу в Галичині, закликаючи до боротьби за визволення України. Однією з перших справ, якою зайнялась ГУР було утворення Української бойової управи (очолив К.Трильовський), а та в свою чергу спрямувала свою діяльність на організацію в австрійській армії окремого українського формування, що мало стати зародком української національної армії."

Австрійське командування дало згоду на формування українського легіону під назвою "Українські Січові Стрільці" (УСС). Не будучи впевненим у його лояльності, уряд обмежив чисельність легіону УСС до 2.5 тис, хоча добровольцями записалось біля 28 тис. (для озброєння легіону австрійці передали 7 тис. важких однозарядних крісів, які ще в 1888 р. були зняті з озброєння). Для формування легіон на початку вересня перевели в Закарпаття, в район м. Мукачево. Тут було утворено 3-й стрілецькі курені. Командиром легіону став М. Галугцинський, директор Рогатинської приватної української гімназії. Перший курінь очолив підстаршина Д.Вітовський, майбутній керівник збройного повстання 1 листопада 1918 р. у Львові. Ядро легіону становили члени довоєнного січового, сокольського і пластового руху. [Нагадаємо, що перше товариство "Січ" виникло в 1900 р., "Сокіл" - 1894 р., "Пласт" - 1912 р.. На червень 1914 р. в Галичині діяло 916 осередків "Січі", які об'єднували понад

30 тис. людей, та 974 осередки "Соколів" і близько 33 тис. осіб].

В перші бої легіон УСС вступив в кінці вересня 1914 р. в районі Ужоцького перевалу. В кінці 1914- поч. 1915р. стрільці здійснювали охорону карпатських перевалів. "УСУСи" проявили зразковий героїзм у битвах з російськими частинами на горі Маківка у травні 1915 р. (в жорстоких боях втратили 42 чол. вбитими); під Галичем у червні 1915 р. і над р. Стрипою влітку - восени 1916 р. (близько 1 тис. стрільців потрапило в полон, пізніше з них було сформовано полк Січових Стрільців, на чолі з Є.Коновальцем, полк, який брав активну участь в національно-демократичній революції 1917-1920 рр.).

Після великих втрат залишки полку УСС (ще в 1915 р. легіон було перетворено в полк УСС на чолі з полковником Г. Коссаком) вивели в тил на доукомплектування, після чого в лютому 1917 він повернувся на фронт (очолив полк М. Тарнавський). У 1918 р. у складі австрійської армії полк УСС здійснив похід на Україну під командуванням сина австрійського ексгерцога Стефана-Вільгельма Габсбурга, якого до-речі українці називали Василем Вишиваним (він знав українську мову і навіть писав українською мовою вірші). Пізніше Січові Стрільці відіграли визначну роль в революційних подіях 1918р. та творення ЗУНР.

ВИСНОВОК:

Говорячи про значення УСС слід пам'ятати про те, що в силу своєї малочисельності звичайно вони не вирішували долю 1-ї Світової війни, на фронтах якої вели активні бойові дії мільйонні армії, тому не має підстав, а врешті й необхідності перебільшувати їх значення і роль у військових подіях 1914-1918рр. Але це ні в якій мірі не применшує роль і значення УСС, які в узагальненому вигляді полягали в наступному:

1) це були перші військові формування українців після знищення Українських козацьких полків Катериною II, які стали зародком майбутньої армії;

2) УСС складалися з найкращих представників українського галицького суспільства — вчених, літераторів, журналістів, митців, студентської та гімназійної молоді, тощо. Тому не дивно, що вони залишили після себе добре удокументовану історію легіону та багату літературно-пісенну спадщину;

3) ідейна та культурно-мистецька спадщина УСС стала інтегральною частиною національної свідомості галицьких українців XX століття;

4) велика пропагандистсько-виховна робота серед населення краю;

5) їх героїзм та самопожертва служили прикладом наступним поколінням борців;

6) діяльна конструктивна участь УСС в революційних подіях 1917-1920 рр. (доречі, на територіях, які були під контролем УСС, не зареєстровано жодного факту насильства що до цивільного населення, тощо).

 

 

Запитання № 8

Коли і як було утворено Українську Центральну Раду?

 

Перемога лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 р., падіння самодержавства, сприяти створенню на просторах колишньої Російської імперії і в Україні зокрема, нової політичної та суспільної ситуації:

1. Влада формально перебувала в руках представників Тимчасового уряду (виконавчих комітетів, губернських та повітових комісарів призначених Тимчасовим урядом);

2. У центрі і на місцях виникли альтернативні органи влади - Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів [до кінця 1917 р. в Україні їх було близько 300, з них 70% зосереджувались в промислових центрах Донбасу та Подніпров'я. Особливість: в Україні Ради не відігравали в цей час важливої ролі, оскільки їх було відносно мало і головну роль у них грали партії меншовиків та есерів, а не більшовиків як в Росії ]

3. Оскільки ні очолюваний кадетами Тимчасовий уряд та його представники в Україні, ні есеро-меншовицькі Ради не мали чіткої програми вирішення національного питання (обстоювали унітарну форму російської держави, визнавали за Україною тільки право на національно-культурну автономію). 17 березня 1917 р. в Києві було утворено Українську Центральну Раду, як головне представництво політичних інтересів українців перед Тимчасовим Урядом. Головою Ц.Р. було обрано (заочно) М.Грушевського.

Отже Центральна Рада виникла як громадсько-політичне об'єднання, координаційний центр українського національного руху. Тут були представники Товариства українських поступовців, українських військових, робітників, кооператорів, студентів, православного духовенства, товариства українських техніків та агрономів, Українського наукового товариства, педагогічного товариства різних гуртків, громад тощо. Не дивлячись на таке широке представництво. В момент утворення Ц.Р. не мала права говорити від імені всього українського народу, оскільки вона не обиралась на всенародних виборах.

Так в березні - квітні 1917 відбувався складний процес організаційного та ідейного становлення Ц.Р. Важливу роль в її зміцненні та визначенні основних напрямків діяльності відіграли 3 провідні українські партії

1. Українська партія соціалістів-революціонерів (М.Ковальський, П.Христюк, М.Шаповал, М. Грушевський);

2. Українська соціал-демократична робітнича партія (С.Петлюра, В. Винниченко, М.Порш);

3. Українська партія соціалістів - федералістів (С. Єфремов, Д. Дорошенко, А.Ніковський).

Швидкому зростанню авторитету та популярності Ц.Р. сприяло:

1) демократичний всеохоплюючий принцип її формування;

2) національний, соціально-класовий та територіальний принцип представництва в її складі;

3) відстоювання назрілих та близьких народу ідей національно - територіальної автономії і соціально - економічних перетворень.

Все це забезпечило широку народну підтримку Ц.Р. Свідченням цього була 100 - тисячна українська маніфестація в Києві 1 квітня 1917 р. під національним синьо-жовтими прапорами, котра підтримала резолюції Ц.Р. і насамперед про автономію України та підтримка з боку всеукраїнських військового, селянського та робітничого з'їздів тощо.

Остаточно викристалізував політичну програму Ц.Р. і завершив її організа­ційну побудову Всеукраїнський Національний Конгрес (6-8 квітня 1917р.)

 

 

Запитання № 9

Дайте оцінку рішенням Всеукраїнською Національного Конгресу.

 

Всеукраїнський Національний Конгрес (ВНК) відбувся 6-8 квітня 1917 р. в Києві. На ньому були широко представлені делегати від всіх українських губерній, різноманітних верств населення, багатьох політичних партій та громадських рухів. Серед делегатів конгресу були присутні представники українських громад Петрограду. Москви. Кубані та інших міст. Всього більше 900 делегатів. Тому, не безпідставно, ВНК вважали своєрідними Всеукраїнськими Установчими Зборами

Головними проблемами, які мав вирішити ВНК були:

1) всебічне обговорення різноманітних аспектів національно-територіальної автономії України;

2) реоргангзація ЦР.

Делегати заслухали доповіді:

1) Д.Дорошенка - '"Державне право і федеративні змагання на Україні";

2) О.Шульгина - "Федералізм. Домагання федеративної демократичної Російської республіки":

3) Ф.Матушевського - "Автономія широка і обмежена національ­но-терито­ріаль­на і національна. Домагання широкої національно-територіальної автономії України. Права національних меншостей і їх забезпечення ";

4) Ф.Крижанівського - "Спосіб і порядок фактичного творення автономної України і відносин до російських Установчих зборів";

5) В.Садовського - "Про географічні й статистичні дані, з яких належить розраховувати при творенні автономії України ";

6) С.Колоса - "Конкретні українські домагання до Тимчасового уряду"; У цьому ж ракурсі виступали більш як 70 промовців.

Резолюції ВНК. були дуже лаконічними і конкретними:

1) тільки широкі нац. - територіальна автономія України може забезпечити потреби всіх народів що живуть на її землі;

2) єдиною відповідною формою державного устрою Росії є федеративна демократична республіка.

Основні рішення ВНК:

1) підтримано основний пункт політичної програми Ц.Р. - здобуття нац. - територіальної автономії;

2) санкціоновано Ц.Р. як крайовий орган влади (фактично Ц.Р. була проголошена верховною національною владою в Україні);

3) реорганізовано Ц.Р, встановлено принцип представництва і можливість її поповнення шляхом кооптації (так після військового, селянського, робітничого з'їздів склад Ц.Р. поповнився їх представниками в кількості понад 100 делегатів від кожного; всього до осені 1917 р. Ц.Р. нараховувала - понад 800 членів)

4) для керівництва роботою Ц.Р. було обрано комітет Ц.Р. у складі 20 осіб на чолі з М. Грушевським (на перших зборах Ц.Р. після ВНК комітет Центральної Ради було перетворено в Малу Раду);

5) серед рішень конгресу було багато інших рішень поточного характеру і серед них зокрема рішення про спорудження у Миколаївському саду проти Київського університету на місці пам'ятника царю Миколі І пам'ятник Т. Шевченку тощо.

Висновок:

Отже рішення ВНК мали величезне значення для легитимації (узаконення) Ц.Р. Не зважаючи на те, що вона так і не пройшла через процедуру всенародних виборів, Ц.Р. отримавши підтримку ВНК тепер мала право говорити від імені всього українського народу. Таким чином початок квітня 1917 р. можемо вважати її другим днем народження, оскільки з виконавчого органу об'єднаних партійних і громадських організацій, яким вона була на початку революції вона стала найвищим законодавчим і виконавчим (пізніше виконавчі функції перейдуть до Генерального Секретаріату) українського народу; тобто Ц.Р. вступила в ту зону де стираються межі двох влад — моральної і публічно-правової.

 


Запитання № 10

Проаналізуйте обставини прийняття та основні положення

І Універсалу Центральної Ради.

 

Процес реалізації національно-територіальної автономії України під керівництвом Центральної Ради відбувався вкрай обережно з постійною оглядкою на Тимчасовий уряд. І все ж під тиском революційно настроєних мас (зокрема в травні 1917р 1-й Всеукраїнський військовий з'їзд висловився за негайне запровадження принципу національно-територіальної автономії України) наприкінці травня до Петрограду виїхала делегація Центральної Ради на чолі з В. Винниченком для представлення перед Тимчасовим урядом Декларації Української Центральної Ради в якій містилися вимоги:

1. Щоб Тимчасовий уряд виявив в тому чи іншому акті своє принципове прихильне відношення до автономії України;

2. щоб на майбутній міжнародній конференції були допущені представники українського народу - тому що на цій конференції вирішуватиметься доля Галичини і західноукраїнських земель;

3. щоб було призначено спеціального Комісара по справах України при Тимчасовому уряді;

4. щоб солдатів-українців виділено було в особливі частини, як в тилу так і по можливості на фронті;

5. українізацію школи, признану Тимчасовим урядом для народної школи, поширити на середню та вищі школи;

6. увільнити і пустити додому полонених галицьких українців тощо.

Як бачимо досить помірковані вимоги, до речі висловлені у формі прохання як казав В.Винниченко: " Тільки десь там хоч згадайте, що ви іменно до автономії України ставитесь прихильно. Не заводьте її зараз, ми готові скільки там треба ждати здійснення цього постулату.» - були відхилені Тимчасовим урядом. Відмова мотивувалась тим, що:

1) Центральна Рада не обрана шляхом всеукраїнського голосування і тому вона не може висловлювати волю всього українського народу (характерно що Тимчасовий уряд теж не обирався всенародно, але він застосовував до себе і до Центральної Ради двійний стандарт);

2) проголошення автономії може спричинити цілу низку територіальних та інших непорозумінь;

3) питання про майбутній адміністративний устрій Російської Республіки мають вирішити тільки скликані в кінці року Установчі збори тощо.

Тим часом поступово рушилися ілюзії і надії лідерів Центральної Ради на порозуміння та підтримку російської демократії. Оцінюючи такий перебіг подій, та антиукраїнську політику Тимчасового уряду М. Грушевський слушно заявив: "Свято революції скінчилося. Настає грізний час!"

Всеукраїнський селянський з'їзд (10-16 червня 1917р.) і особливо ІІ-й Всеукраїнський військовий з'їзд (18-23 червня 1917р.) цікаво, що міністр війни О. Керенський заборонив проведення цього з'їзду, проте він розпочав свою роботу і Тимчасовому урядові не залишалось нічого іншого, як надіслати вітальну телеграму з'їздові, яку делегати зустріли реготом) закликати Центральну Раду припинити переговори з Тимчасовим урядом і негайно взятися за проведення в життя автономії України. Настрої військового з'їзду добре передає виступ солдата Білика, селянина з Черкащини: "Діти нам не простять, якщо ми не доб'ємося найменшого - національно-територіальної автономії. Коли не допомагають слова, то допоможуть шаблі. Настав для нас час узяти своє. Просити, кланятися ми не будемо, бо то - наше!"

Отже опираючись на рішення селянського і військового з'їздів 23 червня 1917р Центральна Рада проголосила свій 1-й універсал, у якому було проголошено автономію України ("однині самі будемо творити наше життя") Окрім цього в I-му Універсалі було:

1) заклик до всіх українців у тяжкий час все державного безладдя самостійно організовуватись і приступити до негайного закладання підвалин автономного ладу;

2) ще раз наголошувалося на суті домагань української демократії, на праві самостійного порядкування своїм життям;

3) у стислій формі викладалися вимоги Центральної Ради до Тимчасового уряду. Особливий акцент робився на сподіваннях, що по всій Росії будуть відібрані поміщицькі, казенні, царські, монастирські, та інші землі у власність народу;

4) Центральна Рада проголошувала себе виразником всенародної волі і брала на себе весь тягар відповідальності;

5) закликала українських громадян до злагоди і порозуміння з демократіями інших національностей і усунення на місцях осіб і органів «ворожих до українства», але не насильницькими методами, а шляхом їх переобрання тощо.


Запитання № 11

Проаналізуйте обставини прийняття та сутністьII Універсалу.

 

Одним з перших кроків по виконанню рішень Центральної Ради після проголошення І Універсалу - стало створення уряду - Генерального секретаріату. (28 червня 1917р) на чолі з В. Винниченком (мало бути 14 осіб). Генеральний Секретаріат - перебрав на себе всі колишні виконавчі функції Центральної Ради, а Центральна Рада взяла на себе функції національного сейму (парламенту) тобто законодавчого органу всього українського народу.

Проголошення І універсалу та утворення Генерального Секретаріату викликали занепокоєння в Росії, яка переживала чергову політичну кризу [масові демонстрації, поразка на фронті, падіння авторитету Тимчасового Уряду тощо). Саме тому на початку липня делегація Тимчасового Уряду у складі - найвпливовіших міністрів О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі прибула до Києва для порозуміння з Центральною Радою. В результаті переговорів було досягнуто компроміс. Наслідком компромісу було проголошено 16 липня 1917р II Універсалу Центральної Ради та спеціальної постанови Тимчасового Уряду від того ж дня.

Отже в II Універсалі було офіційно заявлено, що Тимчасовий Уряд:

1) протягує руку українській демократії закликає у згоді з ним творити нове життя;

2) визнає Генеральний Секретаріат як носія найвищої краєвої влади в Україні, склад якого затверджується ТУ за погодженням з Ц.Р.;

3) допускає представників Ц.Р до кабінету військового міністра, до Генерального Штабу, з тим щоб вони брали участь у справі українізації війська без порушення боєздатності армії;

4) заявив про своє прихильне ставлення до розроблення проекту національно - політичного статусу України, а також проекту про вирішення земельної справи для їх винесення на Всеросійські Установчі збори.

Центральна Рада з свого боку:

1) відкладає здійснення автономії України до Всеросійських Установчих зборів і рішуче відкидає будь-які самовільні кроки для її досягнення;

2) поповнювалась «на справедливих основах представниками інших народів, що живуть в Україні» (слід зауважити, що відсоток наданих їм місць (30%) перевищував їх процентну частку серед жителів України (20 %); до складу Генерального Секретаріату було введено 2 росіянина, 2 євреї і 1 поляк. Таким чином Ц.Р. і Генеральний Секретаріат стали політичним органом не тільки українців, а й всього населення України). Досягнення компромісу (11-й універсал) не привело до стабілізації політичної ситуації, навпаки воно започаткувало чергову кризу Т.У (на знак протесту з нього вийшли 3 міністра - кадети; провал наступу на фронті, спроба більшовицького збройного перевороту...). І в Україні радикальні національні сили очолювані М. Міхновським, які були невдоволені угодовською політикою Ц.Р. спробували (17 липня 1917 року) силами українського полку імені П. Полуботка (близько 5 тис.) захопити владу в Києві і проголосити державну самостійність України.

Висновок:

В історичній літературі не має однозначної оцінки ІІ-го Універсалу. Одні автори наголошують, що це був крок назад, оскільки Ц.Р. відмовилась від самочинних кроків по здійсненню автономії України, інші підкреслюють, що це все таки був ще один крок вперед до тодішньої політичної мети. В. Винниченко стверджував, що це була перемога українства "якій було надано правової сили в юридичних актах державного характеру ", а М. Грушевський вважав 11-й Універсал "відкриттям нової сторінки в житті України". Намагаючись об'єктивно оцінити всі обставини прийняття II Універсалу мусимо чітко уявляти, що це був час серйозних випробувань і тому Ц.Р. змушена була проводити досить обережну, виважену політику, адже на боці Тимчасового Уряду була військова сила величезної держави і тому потрібно було максимально унеможливлювати втручання Росії в українські справи.

 

 

Запитання №12

В чому суть основних положень Статуту вищого управління Україною прийнятого Центральною Радою та Інструкції для Генерального Секретаріату Тимчасового Уряду? Як вони вплинули на політичну ситуацію в Україні?

 

29 липня 1917 р. Ц.Р. прийняла "Статут вищого управління Україною", яку деякі історики (зокрема Т. Гунчак) називають "Конституцією автономного устрою України"

Згідно цього документу (він містив 21 пункт):

1) Генеральний Секретаріат оголошувався найвищим крайовим органом влади на Україні;

2) Генеральний Секретаріат формується Центральною Радою і" відповідає перед нею. а Тимчасовий Уряд лише затверджує його;

3) свою владу Генеральний Секретаріат здійснює через всі урядові органи в Україні, а вони всі підлягають владі Генерального Секретаріату;

4) всі урядові посади в Україні, якщо вони не виборні заміщуються Генеральним Секретаріатом;

5) при Тимчасовому Уряді має бути статс-секретар для справ України, якого призначає Тимчасовий Уряд по згоді з Центральною Радою:

6) всі закони Тимчасового Уряду мають силу на Україні з дня проголошення їх у "Краевому Урядовому Віснику": на українській мові тощо.

Проте Тимчасовий Уряд не затвердив цього документу, а сам 17 серпня видав "Тимчасову Інструкцію для Генерального Секретаріату" яка була прямим запереченням Статуту і суттєво обмежу вала права України:

1) Генеральний Секретаріат мав стати місцевим органом Тимчасового Уряду тобто звичайним адміністративним апаратом, який мало чим відрізнявся від губернського комісаріату. Про ознаки Генерального Секретаріату, як вищого виконавчого органу автономної України не було жодного слова, він ставав проміжною інстанцією між Петроградом та місцевими органами управління та й то не у всіх випадках;

2) Центральна Рада позбавлялась законодавчих прав;

3) всі урядові посади затверджував не Генеральний Секретаріат (він тільки рекомендував кандидатури), а Тимчасовий Уряд;

4) до складу Генерального Секретаріату мали входити не 14, а лише 9 секретарів, до того ж 4 з них мали бути представниками національних меншин. Генеральний Секретаріат втрачав секретарства військових, продовольчих, судових справ, шляхів сполучення, пошт і телеграфів;

5) відкидались майже всі демократичні положення Статуту, але найбільшим утиском України було зменшення території поширення компетенції Генерального Секретаріату з 9-ти губерній до 5-ти (поза її межами, тобто підпорядкованою безпосередньо Петрограду, опинилась велика частина українських земель: Харківська, Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії);

6) навіть не згадувалось про автономію України і про те, що це питання розглядатимуть Всеросійські Установчі Збори тощо.

Висновок:

Хоча "Інструкцію" В. Винниченко назвав "миршавим клаптиком паперу" і Ц.Р. судячи з власної резолюції не збиралася її виконувати, а лише прийняла до відома, видання "Інструкції" Тимчасовим Урядом виявилося "цинічним, безсоромним зламанням досягнутих домовленостей, відвертим бажанням видерти з рук українства всі його революційні здобутки " (В. Винниченко). Вона відкидала внормування відносин між Україною та Росією в правому полі і відкривала простір для сваволі Тимчасового Уряду. Досить чітку оцінку його політиці дала київська "Робітнича газета" в статті "Дрібне шахрайство у великій справі", "Коли правительство мусило сплатити свого векселя, з'ясувалось, що Тимчасовий Уряд — не є правительство, гідне великої держави, а є дрібний шахрай, який своїм шахрайством, хоче залагодити великі політичні проблеми". Таким чином між Центральною Радою та Тимчасовим урядом загострились суперечності, назрівав конфлікт. Склалася специфічна ситуація, коли Центральна Рада не мала реальної сили, щоб категорично відкинути, денонсувати інструкцію, а Тимчасовий Уряд не мав змоги реалізувати її на практиці.

 

 

Запитання № 13

Проаналізуйте обставини прийняття та основні положення III-го Універсалу.

 

Черговий конфлікт між Ц.Р. та Т.У. виник восени 1917 р. і приводу заяви про скликання Всеукраїнських установчих зборів. Тимчасовий уряд погрожував розпустити Ц.Р. і викликав для пояснень до Петрограду В. Винниченка (було видано наказ розпочати слідство і при необхідності заарештувати і притягти до судової відповідальності ряд секретарів). Співпраця Києва і Петрограда практично стала неможлива, але це протистояння було перерване більшовицьким збройним повстанням, в ході якого Тимчасовий Уряд було повалено (В. Винниченку, який в цей час прибув до Петрограда вже не було кому давати пояснення)

Отже мирний період розвитку української революції доходив до кінця.

Більшовицьке повстання та падіння Т.У розв'язували частково старі проблеми, але в той же час породило нові. Одне з головних - як ставитись до захоплення влади в Петрограді комуністичною партією на чолі з Леніним? В день збройного перевороту Ц.Р. ініціювала створення в Києві "Крайового комітету по охороні революції в Україні" до якого увійшли представники різних політичних сил. Склалась досить складна ситуація, яка характеризувалася противоборством 3-х політичних сил:

1) прибічники Т.У. опорною базою яких став штаб КВО;

2) більшовики, які опираючись на Ради робітничих, селянських та солдатських депутатів намагались захопити владу і в Україні:

3) українські національні сили, що гуртувалися навколо Ц.Р.

В кінці жовтня в Києві тривали жорстокі бої між представниками перших двох політичних сил. Центральній Раді вдалося, у цей критичний час, опанувати ситуацією, роззброїти більшовицькі загони.

Центральна Рада через 2 дні після більшовицького перевороту в Петрограді, ухвалила резолюцію про владу в країні, в якій наголошувалося на необхідності переходу влади "до рук усієї революційної демократії", а не до Рад, які "становлять лише частину революційної демократії"'. Висновок резолюції Центральної Ради був таким: "Українська Центральна Рада

висловлюється проти повстання в Петрограді й енергійно боротиметься з усякими спробами підтримки бунту в Україні".

Отже Центральна Рада виступила проти монополії на шіаду більшовицької партії, яку вона встановила в Росії.

В цих складних політичних умовах Центральна Рада приймає свій III Універсал [20 листопада 1917 р.], в якому проголошувалось утворення УНР, в межах 9-ти губерній (Київської, Волинської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Катеринославської, Херсонської, Таврійської / без Криму). Приєднання інших земель: Холмщини, частини Курської, Воронезької губерній де українське населення становило більшість мало бути розв'язане згідно з волею їх мешканців.

Окрім цього в III Універсалі оголошувалось:

1) до Українських установчих зборів вся влада в Україні належала Центральній Раді та її Генеральному Секретаріату (універсал призначав вибори до них 27 грудня, а скликання - 9 січня);

2) скасовувалась приватна власність на поміщицькі, удільні, монастирські, кабінетські та церковні землі і проголошувала їх власність всього трудового народу;

3) встановлювався 8-ми годинний робочий день;

4) запроваджувався державний контроль на продукцію промисловості;

5) домагатися якнайшвидшого досягнення миру;

6) скасовувалась смертна кара та проголошувалась амністія політичним арештантам;

7) зміцнювались і поширювались права місцевого самоврядування;

8) закріплювались загальнолюдські демократичні свободи: слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторканості особи і помешкання, можливості вживання місцевих мов у стосунках з усіма установами;

9) надання росіянам, євреям, полякам права на національно - персональну автономію та на вільний розвиток всім іншим народам, які мешкали в Україні;

10) зобов'язання врятувати від голоду не лише український народ, а й фронт та великі частини російської республіки тощо.

Висновок:

Даючи оцінку III універсалу, необхідно підкреслити, що він проголошував УНР, але в складі федеративної, демократичної Російської республіки. Більше того, Ц.Р. зобов'язувалась «помогти всій Росії, щоб уся Російська республіка стала федерацією, рівних і вільних народів". Дивне революційне донкіхотство чи месіанізм, адже Україна проголошувала себе автономією у складі неіснуючої держави, Т.у. вже не існувало, а більшовицький Совнарком на чолі з Леніним Центральна Рада не визнавала. Чи треба було Ц.Р. ставати в оборот всієї російської демократії, брати на себе роль "рятівника всієї Росії " коли Україна мала більш ніж достатньо своїх проблем? Відповідь однозначна — ні. І ще більшість із цих проголошених перетворень залишились декларативними, оскільки на їх практичну реалізацію вже не було часу, розпочинався грізний час противоборства з агресією більшовицької Росії.

 

Запитання № 14

Дайте оцінку ультиматуму РНК РРФСР. Центральній Раді

та проаналізуйте коли і як було проголошено Радянську владу в Україні?

 

Більшовики в Україні могли сподіватися на перемогу7 лише з допомогою зовнішньої агресії, оскільки вони не мали належної підтримки серед українського народу. Яскравим свідченням цього є результати тогочасних демократичних виборів до Всеросійських Установчих зборів - за комуністів в Україні проголосували лише 10% виборців (в основному індустріальних центрів Донбасу, Катеринослава, Харкова тощо), а за українські партії - 75%.

Більшовицька спроба здійснити переворот у Києві 12 грудня 1917р. зазнала невдачі. Київський військово-революційний Комітет на чолі з Л. Пятаковим було розпущено, а вірні більшовикам частини роззброєні і відправлені за межі УНР.

17 грудня місцеві більшовики повторили спробу захопити владу в Україні, діючи на цей раз легальними методами, скориставшись Всеукраїнським з'їздом рад. На ньому вони планували здобути більшість і проголосити Радянську владу в Україні. Але і ця спроба виявилася невдалою, з 2500 делегатів більшовиків підтримувало лише 124. З'їзд ухвалив резолюцію про підтримку Центральної Ради та вирішив, що недоцільно переобирати її склад,оскільки 9 січня мали відбутися Всеукраїнські Установчі збори, котрим Центральна Рада повинна була передати владу. На підтримку Центральної Ради вплинуло і те, що напередодні 17 грудня РНК Росії надіслала українському урядові підписаний Леніним і Троцьким ультиматум, в якому з одного боку визнавалась УНР. а з іншого - робились грубі втручання у її внутрішні справи. «Ми обвинувачуємо Раду, - говорилось в ультиматумі, - прикриваючись національними фразами, вона веде непевну буржуазну політику, яка давно вже визначається невизнанням Радою "Совєтов"' та совєтської влади в Україні". Далі ультиматум містив 4 вимоги до УНР:




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 399; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.