Християни в Русі за князя Ігора

· Закон Божий, Історія УПЦ

· Юрій

·

· 30 сер 2010

Християнство було поширене у княжій Русі вже у першій половині X сторіччя, за князя Ігоря. Він теж ходив походами на Візантію, а після другого походу, 944 року, підписав з греками мирний договір. Ця угода важлива не тільки як доказ сили Київської держави, з якою мусила рахуватися могутня Візантійська імперія, але і як документальне підтвердження того, що серед найближчого оточення та воїнів Ігоря було чимало християн. У тексті договору християни ставляться нарівні з язичниками. Князь і язичники присягали на вірність договору на священному Перуновому пагорбі в Києві, склавши "зброю свою, і щити, і золото", – розповідає літописець. "А християн руських приводили до присяги у церкві святого Іллі, що над Ручаєм; це була соборна церква, бо багато з варягів були християнами".

Сам князь Ігор не став християнином. Літописець виразно зазначає, що він присягав договору за язичницьким звичаєм, але його зауваження про те, що "багато варягів були християнами", свідчить, що Христова віра мала в тодішній Київській державі статус релігії, рівноправної з традиційним язичництвом.

Хрещення Русі, частина ІІІ (Ярослав Мудрий)

· Українські святі, Історія УПЦ

· Артем

·

· 20 лип 2009

Святий князь Ярослав Мудрий народився в 978 р. і був сином св. рівноапостольного великого князя Володимира і Рогнеди. Близько 1010 року він заснував місто Ярославль і заклав тут перший храм на честь відомого подвижника і борця з язичеством — св. Іллі Пророка. На місці своєї перемоги над печенігами в 1037 р. Ярослав заклав величний Софійський собор по образу Софії Константинопольської, а в 1045 р. по його велінню його син Володимир спорудив Софійський собор в Новгороді. Ярослав залишив про себе пам'ять складанням зведення законів Київської Русі — «Руської правди», яка, доповнена його синами і внуком Володимиром Мономахом, стала правовою основою життя руського народу. Багато сил приділяв св. князь Ярослав християнській освіті народу.

Після Ліственської битви діяльність Ярослава в основному пов'язана з просвітою і християнізацією Русі. Можливо, одною з причин відмови Ярослава від звичної для князя військової діяльності стала важка травма, отримана ним під час боротьби з братами: обстеження останків Ярослава Мудрого показало, що у нього була перерубана нога, через що князь повинен був сильно кульгати і в кінці життя навряд чи міг обходитися без сторонньої допомоги. У роки правління Ярослава в Київській Русі стали інтенсивно розвиватися книгописання і перекладацька діяльність візантійських і інших книг на руську мову. Сучасники відзначали, що Ярослав був начитаною в богослужебних книгах людиною, володів великою особистою бібліотекою, піклувався про поширення письменності, організовував школи і училища для дітей.

З часу Ярослава став затверджуватися звичай виучувати дітей грамоті; з цією метою найбільш тямущих хлоп'ят "збирали по всій землі". Велику роль в становленні руської книжності і літописання стали грати перші руські монастирі, в їх числі Києво-Печерський.

http://hram.lviv.ua/675-khreshhennja-rusi

Дата добавления: 2015-05-23