КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Іраномовні племена, що населяли територію України у ІX-VII ст. до н.еа) скіфи; б) таври; в) кіммерійці; г) анти.
21. Племена, що населяли територію України у ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.: а) скіфи; б) кіммерійці; в) авари; г) сармати.
22. Кіммерці в Україні заселяли степові землі від: а) від Дністра до Дніпра; б) від Дністра до Дону; в) від Дніпра до Дону; г) від Дніпра до Вісли.
23. Одним із основних занять племен сарматів було: а) кочове скотарство; б) осіле землеробство; в) осіле ремісництво; г) торгівля.
24. У середині VІ ст. у степах Північного Причорномор’я з’явилися орди: а) готів; б) гунів; в) аварів; г) хозарів.
25. Грецькі міста-держави існували в Північному Причорномор’ї та Приазов’ї у: а) Х ст. до н.е. – І ст. н.е.; б) VII ст. до н.е. – ІV ст. н.е.; в) V ст. до н.е. – Х ст. н.е.; г) VІ ст. до н.е. – VІ ст. н.е.
26. Грецькі колоністи Дніпро називали: а) Борисфеном; б) Тирасом; в) Танаїсом; г) Ітіль. 27. Столицею Боспорського царства було місто: а) Херсонес; б) Ольвія; в) Пантікапей; г) Тіра.
28. Священним деревом слов’ян був: а) бук; б)дуб; в) граб; г) клен.
29. Етногенез – це: а) походження держави; б) походження суспільства; в) походження народів;г) походження релігії.
30. Праслов’янська етнічна спільність відокремилася у: а) IІІ тис. до н. е.; б) II тис. до н.е.; в) I тис. до н. е; г) І тис. н.е.
31. Розселення слов’ян зі своєї прабатьківщини зумовилося: а) несприятливими для життя природними умовами; б) зростанням чисельності населення; в) пошуком багатих пасовищ для худоби; г) бажанням освоїти нові землі.
32. Найдавнішою концепцією походження слов’ян вважають: а) Карпато-Дунайську; б) Вісло-Одерську; в) Дунайську; г) скіфо-сарматську.
33. Вісло-Дніпровську теорію походження слов’ян сформулював на поч. ХХ ст.: а) П.Шафарик; б) Л.Нідерле; в) В.Петров; г) Нестор-літописець.
34. Автор дунайської теорії походження слов’ян: а) Л.Нідерле; б) Нестор літописець; в) М.Грушевський; г) В.Баран.
35. У вирішенні проблеми етногенезу слов’ян більшість дослідників дотримуються: а). дунайської теорії б) скіфо-сарматської теорії в) дніпро-одерської теорії г) вісло-дніпровської теорії
36. У писемних джерелах слов’яни вперше згадуються як: а) венеди, склавини, анти; б) склавини, готи, алани; в) алани, готи, анти; г) венеди, анти, алани.
37. Поділ слов’янської групи на три гілки: західну, південну і східну відбувся: а) на початку І ст.; б) у ІІ-ІІІ ст.; в) у ІV-V ст.; г) у VІІ-VІІІ ст.
38. Основним заняттям слов’ян наприкінці І тис. до н.е. – на поч. І тис. н.е. було: а) перегінне скотарство; б) мисливство та рибальство; в) ремесло; г) орне землеробство і тваринництво.
39. Спосіб обробітку землі племенами східних слов’ян, при якому її інтенсивно використовували, а потім покидали до відновлення родючості, називається: а) перелоговою системою; б) трипіллям; в) двопіллям; г) підсічною системою.
40. Систему дохристиянських релігійних вірувань слов’ян вчені називають: а) магією; б) фетишизмом; в) язичництвом; г) тотемізмом. 41. Племінний союз антів існував у: а) ІІІ-IV ст.; б) IV-VII ст.; в) V-VIII ст.; г) III-VII ст.
42. Назва „анти” у тогочасних джерелах не згадується від: а) 588 р.; б) 882 р.; в) 765 р.; г) 602 р.
43. Предками українців вважають: а) венедів та антів; б) антів та склавинів; в) склавинів та венедів; г) антів та дулібів.
44. Українці – це: а) південні слов’яни; б) східні слов’яни; в) північні слов’яни; г) західні слов’яни.
45. Так звана „норманська” теорія походження Київської Русі з’явилася у: а) ІХ ст.; б) ХІV ст.; в) ХVІІІ ст.; г) ХІХ ст.
46. Хозарську гіпотезу походження Київської Русі підтримав: а) Нестор-літописець; б) М.Ломоносов; в) О.Пріцак; г) М.Грушевський.
47. Київ виник на землях східнослов’янського союзу племен: а) сіверян; б) древлян; в) полян; г) хозарів.
48. Вчені вважають, що Київ засновано в: а) І ст. н.е.; б) V ст. н.е.; в) VІІ ст. н.е.; г) ІХ ст. н.е.
49. Згідно з „Повістю минулих літ” засновниками Києва були: а) Рюрик, Синеус, Трувор; б) Рюрик, Кий; в) Щек, Хорив, Рюрик; г) Кий, Щек, Хорив.
50. Династія Києвичів перервалася внаслідок убивства Аскольда і захоплення Києва Олегом у....: а) 879 р.; б) 882 р.; в) 912 р.; г) 862 р.
51. Морський похід руських дружин 860 р. на Константинополь очолив князь: а) Кий; б) Олег; в) Ігор; г) Аскольд.
52. Напади печенігів на Русь припинилися внаслідок їх остаточного розгрому: а) Князем Святославом; б) Князем Володимиром Великим; в) Князем Ярославом Мудрим; г) Князем Володимиром Мономахом.
53. Перший та другий дунайські походи у другій половині Х ст. були здійснені князем: а) Олегом; б) Святославом; в) Ігорем; г) Києм.
54. Основною військовою силою і одночасно примітивним апаратом управління в часи Київської Русі була (о): а) віче б) дружина в) ополчення г) боярська дума
55. Щорічний об’їзд у К.Р. князем з його дружиною власних володінь та підлеглих племен з метою збирання данини називається: а) полюддя; б) погост; в) оброк; г) ловище.
56. Християнство на Русі офіційно було прийняте: а) у 955 р. за княгині Ольги; б) у 988 р. за князя Володимира Великого; в) у 1036 р. за князювання Ярослава Мудрого; г) у 1120 р. за князювання Володимира Мономаха.
57. Для правління Володимира Великого характерне (виберіть невірну відповідь): а) призначення намісниками в окремі адміністративні центри Русі власних синів та довірених людей; б) налагодження династичних зв’язків із сусідніми володарями; в) організація численних завойовницьких походів; г) підтримка церкви та місіонерської діяльності священників.
58. Княгиня Ольга встановила „уроки”. Це означало, що було: а) запроваджено обов’язкове відвідування Києва князями сусідніх земель; б) визначено розміри повинностей на користь київських князів; в) створено школи при церквах та монастирях, які давали початкову освіту; г) визначено грошовий податок з іноземних купців.
59. Розпад Хозарського каганату був наслідком походів князя: а) Володимира; б) Олега; в) Святослава; г) Ігоря.
60. Адміністративну реформу, за якою місцевих князів було замінено синами київського князя та вірними йому людьми, здійснено: а) Святославом; б) Ярославом Мудрим; в) Володимиром; г) Володимиром Мономахом.
61. Основними центрами ремісництва на Русі були: а) села; б) міста; в) монастирі; г) хутори.
62. Землі, на які у ХІ – ХІІІ ст. поширюється влада того чи іншого відгалуження роду, який володарює (землі у спадковому володінні), на Русі називали: а) отчинами; б) волостями; в) „причастям”; г) уділами.
63. Першим давньоруським писаним зведенням норм світського права, укладеним за князювання Ярослава Мудрого, вважають: а)„Повість минулих літ”; б) „Руську правду”; в) „Покон вірний”; г) „Слово про закон і благодать”.
64. Смерди у ХІ-ХІІ ст.: а) займалися землеробством і тваринництвом на державній землі, сплачуючи князеві певні податки продуктами, а згодом – грошима та відробляючи повинності; б) займалися сільським господарством, працювали лише для сім’ї, на потреби общини виділяючи частину продуктів та свого часу; в) на власних землях і спільних угіддях займалися землеробством та промислами, сплачуючи князеві данину за „опіку”; г) займалися приселищним тваринництвом на общинних угіддях, віддаючи общині частину продуктів.
65. Рядовичі – це в Київській Русі: а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору; б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя; в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця; г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.
66. Закупи – це в Київській Русі: а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору; б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя; в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця; г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.
67. Холопи та челядь – це в Київській Русі: а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору; б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя; в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця; г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.
68. Віче – так на Русі називали: а) зібрання дорослих чоловіків – глав родин, які проживали в містах; б) службовий апарат боярських вотчин; в) керівництво давньоруського війська; г) державний апарат.
69. Основною тенденцією політичного розвитку Київської Русі наприкінці ХІ ст. – у ХІІ ст. було: а) ослаблення влади великого київського князя і зростання політичної самостійності удільних князів; б) зростання ролі ради бояр при великому київському князеві; в) зростання ролі міського київського віча в політичному житті Русі; г) посилення централізації управління та зосередження абсолютної влади в руках великого київського князя.
70. Причини політичного роздроблення Київської Русі (виберіть неправильну відповідь): а) розвиток вотчинного землеволодіння; б) зростання політичної ролі боярства; в) втручання у внутрішні справи Русі держав, які прагнули її військового і політичного ослаблення; г) великі розміри держави, що утруднювало економічні зв’язки та культурну консолідацію її населення.
71. З’їзду князів у Любечі 1097 р.: а) припинив усобиці між князями – нащадками Ярослава; б) забезпечив зосередження влади в Руській землі у руках великого князя київського; в) закріпив поділ Русі на удільні князівства, які стали власністю окремих родин нащадків Ярослава; г) згуртував князів для спільної боротьби проти зовнішнього ворога.
72. Завоювання монголо-татарами території Південно-Західної Русі відбувалося у: а) 1236-1237 рр.; б) 1237-1238 рр.; в) 1239-1242 рр.; г) 1240-1243 рр. 73. Стольний град Руської землі – Київ був здобутий монгольськими полчищами хана Батия: а) взимку 1240р.; б) взимку 1241р.; в) восени 1239р.; г) восени 1242р.
74. Святилища русичів, де приносили жертви язичницьким богам, називалися: а) погостами; б) становищами; в) капищами; г) молитовниками.
75. Особливостями встановлення золотоординського іга на Русі було (виберіть неправильну відповідь): а) відсутність постійно діючого адміністративного апарату завойовників; б) толерантне ставлення золотоординців до християнства та православного духовенства; в) включення Руських земель безпосередньо до складу Золотої Орди; г) сприяння князівським міжусобицям.
76. Ханських намісників в руських землях, які повинні були стежити за збереженням та зміцненням системи залежності називали: а) тіунами; б) баскаками; в) старостами; г) посадниками.
77. Ярлик – це: а) грамота-дозвіл хана Золотої Орди руським князям на право князювання; б) офіційний дозвіл ординських баскаків на збирання данини з руських земель; в) офіційне запрошення хана Золотої Орди руським князям на курултай; г) офіційна назва листа хана Золотої Орди руським князям з вимогою надати йому військову допомогу.
78. Галицьку та Волинську землі в єдину державу вперше об’єднав: а) Роман Мстиславович у 1199 р.; б) Ярослав Осмомисл у 1202 р.; в) Мстислав Удатний у 1205 р.; г) Данило Галицький у 1208 р.
79. Які землі не входили до складу Галицько-Волинського князівства: а) Холмщина; б) Київщина; в) Чернігівщина; г) Закарпаття.
80. Коронація Данила Галицького відбулася у: а) Львові 1256 р.; б) Холмі 1245 р.; в) Володимирі 1238 р.; г) Дорогочині 1253 р. 81. Серед наведених тверджень про результати внутрішньої політики Данила Галицького виберіть неправильне. а) здолав боярську опозицію і зміцнив князівську владу; б) запровадив нові повинності і збільшив залежність селян від великих землевласників; в) розбудував існуючі і заснував нові міста, заселивши їх “заходними людьми” (іноземцями); г) прийняв королівську корону від Папи Римського, погодившись на церковну унію.
82. Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто: а) Галич; б) Холм; в) Львів; г) Перемишль.
83. Назва „Україна” вперше вживається в літописі у: а) 1187 р.; б) 1189 р.; в) 1204 р.; г) 1210 р.
84. Як вважають історики, Галицько-Волинська держава припинила своє існування у: а) 1340 р.; б) 1349 р.; в) 1389 р.; г) 1439 р.
85. За оцінками українських вчених, метою політики польських королів у землях Галичини в ХІV-ХV ст. було: а) утвердження її статусу як автономного „королівства Руського” в складі Польської держави; б) перетворення її в одну з провінцій Польської держави – Руське воєводство; в) залучення її до військового союзу у боротьбі проти Литви; г) використання її як провідного центру транзитної торгівлі зі Сходу на Захід.
86. Шлюбна угода, результатом якої стало посилення польських впливів у Великому князівстві Литовському, зокрема, й визнання католицької релігії державною, була укладена у: а) Кракові в 1350 р.; б) Крево в 1385 р.; в) Вільно в 1410 р.; г) Любліні в 1388 р.
87. Серед литовських станів у ХІV ст. найпоширенішою була (и): а) язичницькі вірування; б) католицька віра; в) православна віра; г) уніатство.
88. Сукупність археологічних пам’яток, які належать до одного часу, певної території та мають певні особливості – це: а) археологічна знахідка; б) культурний шар; в) матеріальне нашарування; г) археологічна культура.
89. ВКЛ порівняно легко заволоділо руськими (українськими) землями тому, що: а) литовці мали велику та добре підготовлену армію; б) населення колишньої К.Р. було схильне до прийняття іноземного панування; в) литовці не нав’язували своїх традицій та культури; г) литовці були носіями більш високої культури і це їм допомогло асимілювати руське населення.
90. Кодекси середньовічного права Великого князівства Литовського, які узаконили станові привілеї землевласників та визначили правові підстави феодальної експлуатації селянства, відомі під назвою: а) Литовські статті; б) Литовські устави; в) Литовські статути; г) Литовські універсали.
91. Документ, який точно визначав розмір земельної площі селянського господарства, - 33 морги (19,5 десятин) на дворище, а також обмежував права переходу селян і встановлював для них перелік феодальних повинностей, називався: а) привілей Казимира ІV; б) Устава на волоки; в) ІІ Литовський статут; г) ІІІ Литовський статут.
92. ІІІ Литовський статут був прийнятий: а) 1529 р.; б) 1557 р.; в) 1566 р.; г) 1588 р. 93. Мовою ділових документів Литовської держави в ХІV – ХV ст. була: а) литовська мова; б) латинь; в) польська мова; г) руська мова.
94. Основними соціальними верствами в Україні у ХVІ ст. були: а) духовенство, князі та бояри, вільні селяни-общинники, міщани, козаки; б) духовенство, магнати та шляхта, вільні селяни-общинники, міщани, козаки; в) духовенство, магнати та шляхта, феодально залежне селянство, вільні міщани, козаки; г) князі та бояри, магнати, вільні селяни-общинники, міщани, козаки.
95. Люблінська унія між Королівством польським та Великим князівством Литовським була укладена: а) у 1385 р.; б) у 1445 р.; в) у 1569 р.; г) у 1596 р.
96. Результатом Люблінської унії було створення: а) конфедеративної держави – Речі Посполитої, в якій Польща і Литва зберігали свій суверенітет; б) федеративної держави – Речі Посполитої, в якій Литва зберігала автономію, власне військо, судочинство; в) унітарної держави – Речі Посполитої, причому Королівство Польське повністю поглинуло Литву, позбавило її будь-яких ознак суверенітету; г) української автономії у складі Речі Посполитої. 97. Характерною тенденцією політичного життя у Великому князівстві Литовському наприкінці ХІV – ХV ст. було: а) поступова втрата автономії удільними князівствами і централізація великокнязівської влади; б) наростання процесів розпаду єдиної держави на удільні князівства; в) посилення політичного впливу православної церкви, її ролі у державному житті; г) зміцнення політичного авторитету Великого князівства Литовського серед країн Західної Європи.
98. Право на самоврядування, що надавалося найбільшим містам називалося: а) волоське право; б) магдебурзьке право; в) німецьке право; г) руське право.
99. Першими отримали магдебурзьке право в Україні міста: а) Галичини; б) Волині; в) Поділля; г) Київщини.
100. Магдебурзьке право – це норми, що регламентували: а) дії власника міста – магната чи шляхтича; б) життя християнської церковної общини; в) життя і діяльність ремісничих цехів у межах міста; г) життя вільних міських общин і фіксували їхні права та привілеї.
101. Багатогалузеве феодальне господарство, що ґрунтувалося на праці селян-кріпаків, в Україні називали: а) фірман; б) дворище; в) фільварок; г) латифундія.
102. Збільшення товарообміну між містом та селом у Речі Посполитій у ХVІ ст. і зростання попиту на хліб та сировину для мануфактурної промисловості на ринках Західної Європи спричинилися в Україні до розвитку: а) феодалами власних господарств і збільшення панщинних робіт для селян; б) селянських господарств, які почали працювати на ринок, та зростання грошової ренти селян; в) селянських господарств, більшу частину продукції яких селяни змушені були віддавати феодалам як продуктову ренту; г) як селянських господарств, так і господарств феодалів, які активно почали працювати на ринок.
103. Стани в Литві та Польщі ХІV-ХV ст. це: а) великі групи населення, що відрізняються своїм економічним статусом; б) групи населення, які відрізняються своїм політичним статусом (правами й привілеями, які фіксують відповідні юридичні документи); в) об’єднання ремісників однієї спеціальності в масштабах держави; г) назва православного духовенства в межах держави.
104. Берестейська церковна унія була укладена: а) 1569 р.; б) 1596 р.; в) 1599 р.; г) 1605 р. 105. Результатом Берестейської церковної унії було створення: а) греко-католицької церкви; б) католицької церкви; в) грецької церкви; г) протестанської церкви.
106. Згідно з умовами „Статей унії” Руська церква: а) визнала догми католицизму та зверхність над Київською митрополією Папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, обряд і звичаї; б) визнавала зверхність над Київською митрополією Папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, догмати віри, обряд та звичаї; в) визнавала зверхність над Київською митрополією Папи Римського і католицький обряд, але зберігала свої догми віри та церковну організацію; г) визнавала догми католицизму, але при цьому зберігалася зверхність православного митрополита.
107. Громадські об’єднання православних українців (міщан, духовенства, шляхти, козаків), які займалися господарською, благодійною та релігійно-просвітницькою діяльністю, називали: а) цехами; б) братствами; в) колегіями; г) магістратами. 108. Перші достовірні відомості про українських козаків припадають на: а) кін. ХV ст.; б) поч. ХVІ ст.; в) кін. ХVІ ст.; г) сер. ХVІ ст.
109. Основна причина утворення козацтва: а) навала монголо-татар; б) входження українських земель до Литви; в) феодальні утиски і релігійний гніт українського населення; г) небажання працювати.
110. Перша Запорозька Січ була заснована: а) Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця; б) Петром Сагайдачним на о. Томаківка; в) Іваном Сірком на о. Базавлук; г) Богданом Хмельницьким на о. Чортомлик.
111. На чолі Запорозької Січі стояв: а) осавул; б) кошовий отаман; в) курінний отаман; г) писар.
112. Козаки, набрані на королівську службу, називались: а) низові; б) запорозькі; в) реєстрові; г) городові. 113. Підтримка і оборона Православної церкви стали для козаків моральним обов’язком: а) з другого десятиліття ХVІІ ст.; б) з кінця ХVІ ст.; в) з початку виникнення козацтва; г) з середини ХVІІ ст.
114. Козаки вирушали у морські походи, щоб: а) захопити частину турецької території; б) налагодити торгові стосунки з Туреччиною; в) здобути собі здобич, визволити з рабства своїх побратимів та інших невільників; г) вдосконалити свою військову майстерність.
115. Козаки – це: а) соціальна група українців, які мали низку особливостей у побуті та звичаях і були одночасно воїнами, вільними землеробами та промисловиками; б) українські селяни-втікачі, які шукали кращої долі; в) українські та литовські незаможні шляхтичі, які шукали пригод та військової слави; г) бунтівники, що переховувалися за дніпровськими порогами.
116. Дике Поле – це: а) незаселена степова смуга між кочів’ями татарських орд і землями Київщини, яка часто ставала ареною дрібних сутичок і великих битв між мусульманами та християнами; б) необжиті осілим населенням степи, що простягалися на північний схід від Київщини; в) південноукраїнські степи, де повноправними господарями були кримські татари; г) південноукраїнські степи, які активно колонізувалися російськими дворянами.
117. У перекладі з тюркської козак означає: а) залежна людина; б) жорстока людина; в) небезпечна людина; г) вільна людина.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 1190; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |