Історія України. Клас Особливості розвитку українських земель у ІХ—ХV ст. Джерела з історії України

Клас

Клас

	Особливості розвитку українських земель у ІХ—ХV ст. Джерела з історії України доби Середньовіччя	Учень/ учениця: • пригадує і називає основ­ні події та характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу; • називає хронологічні межі та періодизацію історії України у Середньовіччі; • пояснює і застосовує поняття: «середні віки», «Київська Русь»; • називає види джерел з історії України середньовічної доби
	Розселення слов’янських племінних союзів на території України внаслідок Великого переселення народів. Вплив природно­географічних умов на гос­подарство та спосіб життя східних слов’ян. Сусіди східних слов’ян. Літописні легенди про зародження Київської Русі. Правління Аскольда. Князювання Олега, його походи проти Візантії. Князювання Ігоря та Ольги. Зовнішньополітичні заходи кня­гині Ольги.	Учень/ учениця: • називає роки правління перших князів, слов’янські племінні союзи на території України та їхніх сусідів, версії походження назви «Русь»; • показує на карті території розселення східнослов’янських племінних союзів та їхніх сусідів у VІІІ—ІХ ст., територію Київської Русі за князювання Олега і Святослава, напрямки походів київських князів; • описує заняття, побут і спосіб життя східних слов’ян; • пояснює і застосовує поняття: «Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «імпе­рія», «полюддя», «данина»;
		• наводить приклади впливу природно­географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; • характеризує відносини схід­них слов’ян із сусідами, їхнє суспільне життя за переддержавної доби, роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян та роль перших князів у становленні держави Київська Русь; • розповідає на основі літописних джерел про виникнення Києва; • визначає сутність та наслідкивнутрішньої і зовнішньої політики перших князів; • висловлює ставлення до діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава
Розділ ІІ. ДЕРЖАВА КИЇВСЬКА РУСЬнаприкінці Х — у першій половині ХІ ст.
	Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого. Територіальне зростання Київської Русі. Запровадження християнства як державної релігії. Київська Русь Ярослава Мудрого. Міжнародні зв’язки. Розбудова Києва. Архітектура та монумен­тальний живопис. Писемність та освіта. Митрополит Іларіон. Перші книжки.	Учень/ учениця: • називає роки правління князів, рік запровадження християнства як державної релігії, основні групи населення Київської Русі; • показує територію Київської Русі за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; • описує Київ часів Ярослава Мудрого, використовуючи писемні та візуальні джерела;
	Суспільство. Влада князя. «Руська правда». Місто та село. Сільське господарство, ремесла і торгівля.	• пояснює і застосовує поняття: «християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті»,«мозаїка», «верстви», «бояри», «церковно­слов’янська мова», «книжкові мініатюри»; • розпізнає та описує пам’ятки монументального живопису й архітектури; • наводить приклади найдавніших пам’яток писемності, поширення освіти, відносин Київської Русі з європейськими державами; • порівнює внутрішню і зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого; • визначає причини, сутність та наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави; • характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської Русі, повсякденне життя мешканців міста та села, ступінь розвитку господарства й торгівлі, роль князівської влади в політичному устрої Київської Русі; • порівнює політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств; • висловлює ставлення до діяльностіВолодимира Великого та Ярослава Мудрого
Розділ ІІІ. ДЕРЖАВА КИЇВСЬКА РУСЬ у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.
	Правління Ярославичів. Половці. Любецький з’їзд князів.Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого Роздробленість Київської Русі. Київське, Переяславськ та Чернігівське князівства в середині XII — першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально­економічне життя. Архітектура та образо­творче мистецтво. Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл.	Учень/ учениця: • називає рокиправління князів цієї доби, датуЛюбецького з’їзду князів, князівства часів роздробленості Київської Русі — території України; • показує на карті території князівств часів роздробленості Київської Русі та території розсе­лення половців; • пояснює і застосовує поняття «князівський з’їзд», «вотчина», «віче»; • розпізнає та описує пам’ятки образотворчого мистецтва й архітектури; • наводить приклади піднесення Київської Русі за правління Володимира Мономаха, зв’язку між географічним положенням князівств та їх історичним розвитком, полікультурного характеру давньоруського суспільства і культурних досягнень; • характеризує становище Київської Русі за правління наступників Ярослава, особливості політичного та соціально­економічного життя князівств часів роздробленості, відносини половців із Руссю, літописи і твори літератури як історичні джерела;
		• визначає причини, сутність та наслідки князівських усобиць, половецьких набігів, Любецького з’їзду князів, роздробленості Київської Русі; • висловлює ставлення до діяльностіЯрославичів,Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла
Розділ IV. ГАЛИЦЬКО­ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
	Об’єднання Галицького і Волинськогокнязівств. Романом Мстиславовичем. Возз’єднання князівства за синів Романа. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на землі південно­західної Русі. Михайло Чернігівський та його загибель у Золотій Орді. Українські землі та Золота Орда. Князь Данило Романович, його внутрішня політика.   Правління Юрія І Львовича та останні галицько­волинські князі.	Учень/ учениця: • називає роки правління найвидатніших галицько­волинських князів, монгольської навали на землі південно­західної Русі; • показує на карті територію держави за Романа Мсти­славовича та його наступників, території сусідніх держав, напрямки навали монголів; • пояснює і застосовує поняття: «орда», «баскак», «ярлик», «улус»; • описує подорож у Золоту Орду та ко­ронацію Данила Романовича; • розпізнає та описує пам’ятки образо­творчого мистецтва й архітектури;
	Розвиток освіти, літописання. Архітектура та образо­творче мистецтво. Зміни в суспільному житті Галичини й Волині	• наводить приклади героїчного опору монгольським завойовникам, змін у соціальній структурі суспільств Галичини й Волині, культурних досягнень; • характеризує заходи правителів із династії Романовичів задля збереження могутності Галицько­Волинської держави, особливості монгольського панування на українських землях; • визначає сутність та наслідки залежності князівств від Золотої Орди, зовнішньої та внутрішньої політики галицько­волинських правителів; • порівнює особливості та тенденції розвитку українського суспільства за княжої доби з європейськими країнами; • висловлює ставлення до діяльностіРомана Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV—ХV ст.)
	Політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. та українські землі. Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства.	Учень/ учениця: • називає час входження українських земель до складу різних держав та утворення Кримсько­го ханства, його підпорядкування Османській імперії;
	Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. Освіта. Юрій з Дрогобича. Архітектура та образотворче мистецтво.	• розповідає про князів литовської династії Гедиміновичів, причетних до історії українських земель та про основні верстви суспільства Галичини, Волині й Київщини у ХV ст.; • показує на карті українські землі у складі різних держав, територію Кримського ханства; • пояснює і застосовує поняття: «унія», «українська шляхта», «магнат», «кріпацтво», «невільник», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас»; • розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва; • наводить приклади полікуль­турності українського суспільства, діяльності литовських князів у розбудові українських удільних князівств; • розповідає про особливості розвитку міст та магдебурзького права в українських землях та про культурні досягнення; • характеризує суспільно­політичне ста­новище українських земель у складі різних держав та побут різних етнічних груп, роль суспільних верств і станових груп у житті тогочасного суспільства, ступінь розвитку господарства й торгівлі; державне, суспільне та культурне життя Кримського ханства;
		• визначає причини, сутність та наслідкиКревської унії, встановлення залежності Кримського ханства від Османської імперії; • висловлює ставлення до діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича, Хаджі­Гірея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича

	Територія розселеня українського етносу. Українські землі у складі різних держав. Особливості ранньо­модерної доби в історії України	Учень/ учениця: • пригадує і називає основні події та видатних діячів в історії України в IX—XV ст.; • показує на карті територіальні зміни, що відбувалися на україн­ських землях у IX—XV ст.; • характеризує особливості розвитку України і світу напе­редодні Раннього Нового часу; • називає хронологічні межі та періодизацію історії України в Ранній Новий час; • пояснює та застосовує поняття «Ранній Новий час»; • характеризує історичніджерела з історії України Раннього Нового часу
Розділ І. СОЦІАЛЬНО­ЕКОНОМІЧНЕ, КУЛЬТУРНЕ ТА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ в ХVІ — першій половині ХVІІ ст.
	Люблінська унія 1569 р.Суспільно­політичні зміни. Василь­Костянтин Острозький. Магнати і шляхта. Міста і міщани. Фільварки і селяни Православні братства. Шкільництво (Острозька академія, братські школи, єзуїтські колегії). Пересо­пницьке Євангеліє. Книговидання. Діяльність Івана Федорова у Львові та Острозі.	Учень/ учениця: • називає датиЛюблінської унії, утворення греко­католицької церкви, виходу друком перших книжок, заснування Києво­Могилянської академії,імена найвідоміших діячів культури та церкви; • показує на карті територіальні зміни, які відбулися на українських землях унаслідок Люблінської унії, польські воє­водства на українських землях та їх центри;
	Церковні собори в Бересті 1596 р. Утворення Греко­Католицької Церкви. Іпатій Потій.     Легалізація православної церкви. Митрополит Петро Могила, його реформи. Утворення Києво­Могилянської академії. Містобудування, архітектура та образотворче мистецтво.	• пояснює і застосовує поняття: «фільварок», «церковні братства», «полемічна література», «греко­католицька церква», «слов’яно­греко­латинська школа», «колегія», «академія», «гравюра»; • розповідає про перші друковані книжки, повсякденне життя української знаті, міщан і селян, навчання у братських школах; • наводить приклади поширення реформаційних і контрреформаційних ідей в українському суспільстві, впливу гуманізму та ролі історичних діячів доби в розбудові української культури, внеску навчальних закладів у розвиток освіти, діяльності православних братств; • характеризує особливості суспільно­політичного та еконо­мічного життя в українських зем­лях, соціальну структуру українського сус­пільства, особ­ливості розвитку та досягнення культури; • визначає причини, сутність та нас­лідки Люблінської унії 1569 р., Берестейської церковної унії 1596 р.; • порівнює перебіг процесів Реформації і Контрреформації в європейських країнах та в українських землях; • висловлює судження щодо діяльностіВ.­К. Острозького, Г. Смотрицького, П. Могили, І. Потія
Розділ ІІ.УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО в ХVІ — першій половині ХVІІ ст.
	Виникнення та становлення козацького стану. Перші ЗапорозькіСічі. Дмитро Вишневецький. Військово­політична організація козацтва. Реєстрове козацтво. Козацтво в боротьбі за свої права. Суходільні та морські походи козаків. Петро Конашевич­Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна	Учень/ учениця: • називає датипершої згадки про козаків у писемних джерелах, утворення першої Запорозької Січі,козацьких повстань, Хотинської війни, а також імена найвідоміших керівників козацьких повстань 90­х рр. ХVІ ст. та другої чверті ХVІІ ст.; • показує на карті територію запорозьких земель, перші Січі, напрямки походів козаків на володіння Османської імперії, перебіг подій козацьких повстань 90­х рр. ХVІ ст. і другої чверті ХVІІ ст.; • пояснює і застосовує поняття: «козак», «Запорозька Січ», «кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення»; • описує побут, військове мистецтво, традиції та звичаї козаків, морські походи на турецькі володіння; • наводить приклади боротьби козацтва за свої права, військового мистецтва козаків; • характеризує військово­політичну організацію козацтва, участь у Хотинській війні; • розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва;
		• визначає причини, сутність та наслідки виникнення українсько­го козацтва, «доби героїчних походів», козацьких повстань другої чверті ХVІІ ст.; • висловлює судження щодо діяльності Д. Вишневецького, П. Конашевича­Сагайдачного, К. Косинського, С. Наливайка
Розділ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНО­ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.
	Початок Національновизволь­ ної війни. Богдан Хмельницький. Переможні битви 1648 р. Розгортання Національно­визвольної війни 1649 —1653 рр. Молдавські походи. Гетьманщина наприкінці 1653 р. Утворення козацької держави — Війська Запорозького. Політичний та адміністративно­територіальний устрій. Зовнішня політика. Соціально­економічне життя.   Військо Запорозьке і Московське царство.	Учень/ учениця: • називає датиосновних битв Національно­визвольної війни, укладення українсько­російського договору 1654 р.; • показує на карті напрямки походів українського війська у 1648 —1657 рр., місця основних битв, територію козацької держави — Війська Запорозького та її сусідів; • пояснює і застосовує поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»; • висловлює судження щодо діяльності Б. Хмельницького; • описує перебігподій в Переяславі 1654 р., роль Богдана Хмельницького в розбудові Гетьманщини;
	Українсько­російський договір 1654 р. Переяславська рада. Воєнно­політичні події 1654 — 1657рр.	• наводить приклади змін в адміністративно­територіальному устрої та соціально­економічному становищі українських земель після утворення козацької держави; взаємовідносин Війська Запорозького з державами­сусідами; • визначає причини, сутність та наслідки Національно­визвольної війни українського народу, українсько­російського договору 1654 р.; • характеризує роль найбільших битв війни в розгортанні національно­визвольної боротьби, умови Зборівського та Білоцерківського договорів, роль гетьмана й особливості здійснення влади в козацькій державі; • порівнює причини, перебіг та наслідки Національно­визвольної війни українського народу з європейськими революціями у Нідерландах та Англії наприкінці XVI — у XVII ст.
Розділ ІV. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50­х рр. ХVІІ — на початку ХVІІІ ст.
	Початок Руїни. Іван Виговський. Гадяцька угода. Андрусівська угода. Правобережна Гетьманщина. Петро Дорошенко. Турецький протекторат. Чигиринські походи. Лівобережна Гетьманщина: політика гетьманів. Іван Самойлович.Козацькі полки Слобожанщини.Чортомлицька Січ. Іван Сірко. Внутрішня та зовнішня політика Івана Мазепи. Українське бароко: архітектура та образотворче мистецтво. Розвиток освіти. Україна в подіях Північної війни. Пилип Орлик.	Учень/ учениця: • називає дати укладення гетьманськими урядами угод з Польщею і Московією, міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Лівобережної та Правобережної Гетьманщини; діячів культури, причини заселення Слобідської України; • показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Росії, Османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини і Слобідської України; • пояснює і застосовує поняття: «Руїна», «Лівобережна Гетьманщина», «Слобожанщина», «Чортомлицька Січ»; «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Малоросія»; • розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва; • наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини та розбудови української культури;
		• характеризує особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Лівобережної та Правобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель, основні положення Конституції Пилипа Орлика; адміністративно­політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини; роль Запорозької Січі в історії України другої половини ХVІІ ст., особливості розвитку та досягнення культури; • визначає причини, сутність та наслідки підписання Гадяцького і Андрусівського договорів, «Вічного миру», Бахчисарай­ського миру, українсько­шведського договору; • висловлює судження щодо діяль­ності І. Виговського, Ю. Хмельницького, І. Брюховецького, П. Дорошенка, І. Самойловича, І. Сірка, І. Мазепи, П. Орлика
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у 20—90­х рр. ХVІІІ ст.
	Полікультурний характер українського суспільства. Церковна еліта, козацька старшина, рядові козаки, селяни Гетьманщини. Шляхта й міщани Речі Посполитої. Освіта в Речі Посполитій та Російській імперії. Г. Сковорода. Архітектура та образотворче мистецтво. Останні гетьмани: Данило Апостол, Кирило Розумовський. Остаточна ліквідація гетьманства та решток автономного устрою Гетьманщини. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Нова (Підпільненська) Січ.Остаточна ліквідація Січі.Петро Калнишевський. Російсько­турецькі війни кінця XVIII століття та їх вплив на Україну. Ліквідація Кримського ханства Правобережна Україна та західноукраїнські землі. Поділи Речі Посполитої та українські землі.	Учень/ учениця: • називає дати остаточної ліквідації гетьманства і Запорозької Січі, поділів Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України; останніх гетьманів і роки їх правління, ватажків гайдамацького й опришківського рухів, діячів культури та церкви; • показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, ліквідації коза­цького адміністративно­територіального устрою в Лівобережній Україні, Слобожанщині, на території Вольностей Війська Запорозького; • пояснює і застосовує поняття: «гайдамаки», «опришки», «паланки», «Коліївщина», «Малоросійська колегія»; • описує адміністративно­територіальний устрій запорозьких земель та їхнє господарське освоєння; • розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва; • характеризує соціально­політичне й економічне становище українських територій, внесок Києво­Могилянської академії в освіту та науку; особливості розвитку та досягнення культури; зміни соціального стану основних верств населення;
	Практичне заняття. Гайдамаки в історичних джерелах та літературних творах: героїзація руху в народній свідомості	• наводить приклади заходів козацької старшини Гетьманщини, спрямованих на відновлення державництва України, розвитку освіти та науки; • визначає причини, сутність та наслідки остаточної ліквідації царським урядом гетьманського уряду та Запорозької Січі, розгортання гайдамацького руху на Правобережжі; • висловлює судження щодо діяльності П. Полуботка, Д. Апостола, К. Розумовського, П. Калнишевського, Г. Сковороди, С. Яворського, Ф. Прокоповича

Дата добавления: 2015-05-23