Різні підходи до класифікації методів навчання

Для свідомого використання цих методів в процесі навчання необхідна їх класифікація. Єдиної класифікації методів навчання не існує. Одна з класифікацій

- залежно від джерела отримання знань, згідно якої всі методи навчання діляться на словесні, наочні і практичні.

- Залежно від характеру пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький.

- Існує й інша класифікація (І.В.Харламов):

· методи усного викладу знань педагогом – розповідь, роз'яснення, лекція, бесіда, метод ілюстрації;

· методи закріплення учбового матеріалу: бесіда, робота з підручником;

· методи самостійної роботи учнів: робота з підручником, лабораторні роботи;

· методи перевірки й оцінки знань, умінь і навиків учнів: спостереження за роботою учнів, усний опит, контрольні роботи, перевірка домашніх завдань.

У сучасній педагогіці існують різні підходи до класифікації методів навчання. При цілісному підході до цього питання слід відзначити розподіл методів навчання на дві групи – традиційні та нетрадиційні. В якості ознаки відмінності традиційних методів навчання використовується ступінь активності учнів, характер їхньої пізнавальної діяльності, психологічні й логічні аспекти тощо. Розрізняють класифікації, в основу яких покладено наступні ознаки:

- джерела передачі та сприймання навчального матеріалу (С.Петровський, Є.Голант, Д.Лордкіпарідзе, М.Верзілін): словесні (вербальні), наочні та практичні;

- логіка передачі та сприймання навчальної інформації (С.Шаповаленко): індуктивні та дедуктивні;

- ступінь керівництва навчальною роботою (П.Підкасистий, Б.Паламарчук, В.Паламарчук): робота під керівництвом педагога, самостійна робота студентів;

- рівень самостійності пізнавальної діяльності учнів (М.Скаткін, І.Лернер): пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, методи проблемного викладу знань, частково-пошукові (евристичні), дослідницькі;

- дидактичні цілі, які необхідно вирішувати на конкретному етапі навчання (М.Данилов, Б.Єсипов): методи оволодіння знаннями, формування умінь і навичок, застосування отриманих знань, умінь і навичок;

Ю.Бабанський виокремлює три великі групи методів навчання, в основу яких покладено:

а) організацію та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

б) стимулювання і мотивацію навчально-пізнавальної діяльності;

в) контроль і самоконтроль навчально-пізнавальної діяльності.

Класифікація методів навчання на бінарній основі (методи викладання та методи учіння) була розроблена М.Левіною, М.Махмутовим, М.Ярмаченком, В.Галузинським, М.Євтухом.

Автором своєрідної класифікації методів навчання є І.Харламов: методи усного викладення знань педагогом, методи закріплення навчального матеріалу, методи самостійної роботи, спрямовані на осмислення та засвоєння навчального матеріалу, методи використання знань на практиці, методи перевірки й оцінки знань, умінь і навичок.

Є.Литвиненко та В.Рибальський виділяють сім основних методів навчання: ділова гра, розігрування ролей, аналіз конкретних ситуацій, активне програмоване навчання, ігрове проектування, стажування та проблемна лекція. В.Ляудіс пропонує виділити серед сучасних активних методів навчання три групи: методи програмованого навчання, методи інтерактивного (комунікативного) навчання, методи проблемного навчання.

Розглядаючи активні методи навчання як навчання діяльністю, зазначені вище науковці стверджують, що саме в активній діяльності, спрямованій викладачем, учні оволодівають необхідними для їхньої майбутньої діяльності знаннями, вміннями й навичками. В основі активних методів навчання лежить діалогічне спілкування як між вчителем та студентами, так і між самими студентами. Вони спрямовані на залучення майбутніх фахівців до самостійної пізнавальної діяльності, формування інтересу до вирішення будь-яких пізнавальних проблем, створення можливостей для використання студентами отриманих знань.

2. Характеристика окремих методів навчання

Дата добавления: 2015-05-23