Приклади з педагогічної практики

А.М.Коломієць пропонує такі етапи здійснення педагогічного експерименту під час дослідження теоретичних та методичних основ формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів [25, с.483-484].

Підготовчий етап

1. Вивчення досягнень філософії, педагогіки, психології, теорії формації, теорії систем, культурології та соціології щодо проблеми освіти та її ролі в розвитку суспільства.

2. Аналіз соціального замовлення суспільства і освіти в цілому щодо формування інформаційної культури вчителя, вивчення стану підготовки вчителів до використання в навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій в Україні та за кордоном.

Етап цілепокладання та планування дослідження

1. Визначення мети та завдань дослідження.

2. Визначення об’єкта та предмета дослідження.

3. Розроблення концепції цілісної моделі організації навчально-виховного процесу за експериментальною методикою.

4. Розрахунок та формування вибірки.

5. Побудова графіка дослідження (визначення термінів і процедур дослідження, добір і підготовка координаторів дослідження, визначення складу групи експертів, визначення готовності професорсько-викладацького складу до формування інформаційної культури студентів).

6. Розробка концепції дослідження.

7. Коригування навчальних планів і програм відповідно до розробленої концепції.

8. Визначення критеріїв, показників і рівнів інформаційної культури.

9. Вибір методів дослідження.

Етап розробки інструментарію

1. Складання тестів та їх апробація.

2. Складання анкет та їх апробація.

3. Підготовка методично-інструктивних матеріалів для координаторів і учасників дослідження.

4. Розроблення програми курсу „Основи інформаційної культури майбутнього вчителя”.

5. Написання навчально-методичного посібника для студентів „Основи інформаційної культури майбутнього вчителя”.

6. Розроблення програми інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”.

7. Написання навчально-методичного посібника для студентів „Особливості вивчення величин у початковій школі”.

8. Вибір статистичних і математичних методів опрацювання результатів дослідження.

Етап упровадження експериментальної методики (формувальний експеримент)

1. Підготовка учасників, проведення інструктажу.

2. Апробація авторської програми та посібника для курсу „Основи інформаційної культури майбутнього вчителя”.

3. Викладання інтегрованого курсу „Методика вивчення величин”.

4. Апробація посібника „Особливості вивчення величин у початковій школі”.

5. Використання ІТКТ у вивченні різних дисциплін.

6. Організація виготовлення майбутніми вчителями інформаційних продуктів.

7. Проведення зрізів, тестування та анкетування.

8. Опитування педагогічних працівників щодо виявлення методичних труднощів у роботі з формування інформаційної культури студентів.

Етап збору та опрацювання результатів дослідження

1. Опрацювання тестів і анкет.

2. Побудова таблиць, графіків, діаграм, гістограм за даними дослідження.

3. Опрацювання числових даних методами математичної статистики.

4. Визначення результативності експериментальної методики.

Етап аналізу та інтерпретації результатів дослідження

1. Узагальнення статистичної інформації.

2. Виявлення основних чинників впливу на розвиток інформаційної культури.

3. Наукове обґрунтування одержаних результатів.

4. Підготовка рекомендацій щодо колективної роботи, усунення негативних чинників, формування освітньої політики педагогічних вищих навчальних закладів у напрямі формування інформаційної культури майбутніх вчителів.

І.М.Козловською завдання експерименту визначалися як послідовні етапи досягнення загальної мети [24, с.334]:

1. Аналіз стану інтеграції знань учнів у реальному педагогічному процесі для виявлення причин існуючих недоліків та запитів практики, а також виявлення відповідності стану практики рівню теоретичних знань.

2. Перевірка емпіричних часткових гіпотез, зокрема, рівень параметрів знань учнів залежить від ступеня інтегративності загальноосвітніх та професійних знань, причому обґрунтована інтеграція підвищує кожен з цих параметрів; інтеграція знань учнів підвищує якість професійних знань учнів; інтеграція знань сприяє формуванню цілісної системи загальноосвітніх та професійних знань учнів.

3. Впровадження результатів дослідження у масову педагогічну практику.

У дослідженні проблеми теоретичних та методичних основ інтеграції знань учнів професійно-технічної школи І.М.Козловською [24, с.340] використовувався природний експеримент шляхом вводу дослідної конструкції в звичайні умови навчального процесу професійно-технічної школи. Елементи пошукового експерименту використовувалися на перших етапах експериментального дослідження, коли ще неможливо було класифікувати всі чинники, що впливають на інтеграцію знань.

Лабораторний (штучний) експеримент здійснювався шляхом виділення інтеграції знань до такого ступеня, котрий дав змогу дослідити його дію на основні параметри навчального процесу. Це дало змогу перевірити робочу гіпотезу в умовах невеликої вибірки (512 учнів у 3 професійно-технічних навчальних закладах) та уточнити експериментальні матеріали для проведення формувального експерименту.

Констатувальний (діагностичний) експеримент був спрямований на вивчення інтеграції знань в умовах дії існуючого складу чинників, тобто тих, що були визначені до експерименту і не змінювалися. Констатуючих зрізів передбачалося декілька (початковий, проміжний, кінцевий).

Формувальний експеримент був основним видом дослідження інтеграції знань, мета якого полягала у доведенні, завдяки впливу яких активних чинників можна досягти потрібних результатів навчально-виховного процесу. На перших його етапах використано уявний експеримент (прогнозування впливу впровадження моделей інтеграції на показники навчального процесу). Надалі використано дві основні структури експериментального дослідження: паралельна та послідовна. Паралельний експеримент передбачав обирання по можливості однорідних об’єктів (навчальних груп), які спостерігалися і зіставлялися як до початку експерименту, так і після нього. Це дало можливість порівняти вихідні та кінцеві характеристики і довести ефективність проведеного експерименту.

Для підвищення об’єктивності результатів дослідження, а також виключення впливу особливостей тієї чи іншої групи проводилося перехресне вивчення, під час якого послідовно змінювалися експериментальні групи.

Вирішальний експеримент ставився для перевірки справедливості основних положень теорії, коли декілька гіпотез однаково узгоджувалися з багатьма явищами (наприклад, декілька видів структурування одного і того ж самого змісту матеріалу на різних засадах: міжпредметній, інтегративній, комплексній). У склад формувального експерименту входив і контрольний.

Етапи експериментального дослідження  

пошуковий експеримент,

попередній експеримент,

констатувальний експеримент,

формувальний експеримент

Експериментальне дослідження здійснювалося у декілька етапів [10]:

Пошуковий експеримент: теоретичний аналіз філософської, соціологічної, психологічної, методичної літератури з проблем дослідження. Визначення необхідних теоретичних позицій, усвідомлення мети та визначення завдань дослідження, уточнення робочої гіпотези дослідження. Аналіз програми курсу педагогіки та визначення тем, під час вивчення яких значною мірою доцільне використання ділових ігор. Визначення основних критеріїв, показників ефективності ділової гри для активізації навчально-професійної діяльності студентів.

Попередній експеримент: створення відповідного комплекту ділових ігор. Адаптація ігрового комплекту на заняттях з курсу педагогіки. Розробка методики організації та проведення ділових ігор.

Констатувальний експеримент: визначення специфіки ставлення студентів до вивчення курсу педагогіки, виявлення джерел мотивації, з’ясування умов засвоєння навчального матеріалу, виявлення умов, методів, форм та засобів активізації навчально-професійної діяльності студентів.

Логіка та методи експериментального дослідження на цьому етапі наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Дата добавления: 2015-05-23