Аналіз перевірочних і навчально-виробничих робіт

Приклади з педагогічної практики

Метод тестування застосовувався А.П.Конохом у ході дослідження стану професійної підготовки майбутніх фахівців із спортивно-оздоровчого туризму [26]. Психолого-педагогічне тестування використовувалось для більш глибокого виявлення знань, умінь та навичок викладачів щодо забезпечення ними змісту професійно-педагогічного навчання та виховання студентів із спеціалізації „спортивно-оздоровчий туризм”. Завдяки тестуванню нами з’ясовувалось, як здійснюється процес навчання студентів, формуються різні компоненти їх навчальної діяльності; управління навчанням і вихованням; як забезпечується науковість та новизна викладання; здійснюється викладачами зв’язок теорії з практикою та реальним життям; як створюються психолого-педагогічні основи навчання; в якому стані знаходиться мотиваційна, інтелектуальна, професійно-рефлексивна сфера викладача.

Тестування студентів надавало інформацію про усвідомлення ними ролі учіння в оволодінні майбутньої професії „спеціаліста із спортивно-оздоровчого туризму” [26, с. 454].

У ході педагогічного експерименту, що проводився І.А.Гриценок, було використано метод педагогічного тестування, як випробування для виміру ефективності педагогічних умов організації виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю. Перевагою тестів, зазначає І.А.Гриценок, є їхня досить висока якість та багатоаспектність [14, с.165-168].

Розроблені тести були спрямовані на збір об’єктивної вхідної та вихідної інформації на основі типових завдань, які підлягають статистичному опрацюванню. Перевірка якості тесту здійснювалася з урахуванням таких критеріїв, як надійність і валідність. Перевірка надійності тесту, стійкості до впливу перешкод здійснювалась шляхом повторного тестування. Тести навчальних досягнень використовувались для виявлення рівня професійно-практичної підготовки (виробничого навчання) учнів на вході і виході на кожному етапі професійного навчання: вступний, підготовчий, період оволодіння спеціальністю, контрольно-заключний період.

Для більш об’єктивного аналізу відповідей до кожного запитання було складено еталон знань, умінь та навичок, необхідних для повної, глибокої і обґрунтованої відповіді на поставлене запитання. Еталони знань, умінь та навичок було складено до всіх теоретичних і практичних частин перевірочних і навчально-виробничих робіт, потім вони заносились у таблицю 1.4.

Таблиця 1.4

на ________200 р.

Група_________Професія_________Курс_______

№

№ теми

Назва робіт

ПІП

Критерії оцінювання

Всього в балах

Зовн.вигляд

О-ція роб місця

Прав.виконн.труд

Якість виконання з-я

Дотр.безп.праці

Дотрим. норм часу

Оцінка в балах

1.

2.

Умовна оцінка

Критерій засвоєння % за кожну виконану роботу

Критерій засвоєння % за виконання всіх робіт

Оцінка майстра виробничого навчання

Оцінка незалежно експерта

З кожного елемента знань за якість виконаної роботи виставлялись умовні оцінки: 1 – за правильну і повну відповідь, 0 – за неповну відповідь, з помилками. Умовна оцінка за кожен питання складалася із суми балів за кожний елемент відповіді. Умовна оцінка за кожну виконану перевірочну та навчально-виробничу роботу складалася із суми балів за кожний із критеріїв оцінювання. Від загальної оцінки швейного виробу віднімалися бали за кожний допущений дефект. Умовна оцінка розраховувалася на основі суми умовних оцінок за всі елементи знань, умінь та навичок.

Окрім умовної оцінки експерт ставить за відповідь, виконану роботу учня оцінку за 12 бальною шкалою рейтингового оцінювання досягнень.

Загальна оцінка за всю роботу виставлялася з урахуванням критеріїв засвоєння учнями знань (К3), які визначалися відповідно до елементів еталонів, тобто за умовними критеріями. Критерії засвоєння знань, які надавалися для кожного запитання й для всієї роботи в цілому, розраховувалися за формулою:

, (1.3)

де – критерій засвоєння знань, – сума умовних балів, отриманих учнем (умовна оцінка), n – число елементів у еталоні знань.

Для переведення умовних оцінок відповідно до розроблених критеріїв рейтингового оцінювання досягнень учнів за 12 бальною шкалою було використано таке співвідношення:

К_з ≤ 40 % відповідає початковому рівню (1, 2, 3 бали);

40 % ≤ К_з ≤ 60 % відповідає середньому рівню (4, 5, 6 балів);

60 % ≤ К_з ≤ 80 % відповідає достатньому рівню (7, 8, 9 балів);

80 % ≤ К_з≤ 100 % відповідає високому рівню (10, 11, 12 балів).

Якість професійних умінь оцінювалася за такими критеріями, як осмислення способу виконання виробничих операцій чи комплексних завдань і технологічна послідовність виконання операцій, дій.

Для визначення загального рівня готовності майбутніх учителів географії і біології до краєзнавчо-туристської роботи впродовж експерименту були розроблені дидактичні тести [56, с.113-116, 183-188]. Рівень готовності майбутніх учителів визначався на початку експерименту за тестом А, після читання спецкурсу – за тестом Б, після краєзнавчо-туристської польової практики, виконання студентами краєзнавчих завдань під час педагогічної практики, після навчально-дослідницької діяльності студентів експериментальної групи з учнями в рамках роботи дитячих громадських об’єднань за тестом В.

Дата добавления: 2015-05-23