Заключний етап

Підготовчий етап.

VІ. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

Підкреслити (розкрити) значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.

Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.

5.2. Основний етап – має бути структурованим і передбачати проведення зі студентами навчальної діяльності залежно від видів навчальних занять (практичних); забезпечувати навчальну діяльність студента з об’єктами або моделями, що їх замінюють з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок відповідно до конкретних цілей заняття.

Важливим для засвоєння нових знань та умінь на цьому етапі є вирішення ситуаційних задач, зображення графіків, малюнків, схем. Бажано, щоб завдання для студентів на цьому етапі були точними і структурованими, виконувались письмово і перевірялися викладачем під час заняття, обговорювалися результати.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

VІІ. Додатки. Засоби для контролю:

Контрольні питання:

Що відноситься до зовнішніх жіночих статевих органів?

Що відноситься до внутрішніх жіночих статевих органів?

Які відділи матки ви знаєте?

Будова маткових труб.

Які ви знаєте функції яєчників?

Які зв'язки відносяться до підвішувального апарату матки?

Які зв'язки відносяться до фіксуючого апарату матки?

Яка будова опорного апарату?

Кровопостачання внутрішніх статевих органів жінки.

10) Кровопостачання зовнішніх статевих органів жінки.

11) Які особливості внутрішньоутробного періоду розвитку репро-дуктивної системи?

12) Які особливості періоду новонародженості?

13) Які спеціальні основні дослідження гінекологічних хворих ви знаєте?

14) На які особливості звертають увагу при огляді зовнішніх статевих органів, огляді шийки матки в дзеркалах, одноручному, бімануальному дослідженні?

15) Які додаткові методи спеціального дослідження застосовують при обстеженні гінекологічних хворих?

16) Методика проведення та діагностичне значення зондування.

17) Методика проведення та діагностичне значення пункції черевної порожнини через заднє склепіння.

18) Методика проведення та діагностичне значення роздільного вишкрібання стінок порожнини та шийки матки.

19) Методика проведення та діагностичне значення метросальпінгографії, пневмопельвіографії, лімфографії.

20) Методика проведення та діагностичне значення ендоскопічних методів дослідження.

21) Які інструменти необхідні для проведення малих гінекологічних операцій?

22) Які методи знеболювання використовують при виконанні малих гінекологічних операцій?

23) Охарактеризуйте стан репродуктивної системи в періоді дитинства (препу­бертат­ний).

24) Які особливості гіпоталамо-гіпофізарної системи періоду статевого дозріван­ня?

25) Які особливості періоду статевої зрі­лості репродуктивної системи?

26) Які особливості клімактеричного пері­оду?

27) Охарактеризуйте гормональні особливості менопаузи.

28) Естрогени, особливості синтезу та вплив на репродуктивну систему.

29) Фізіологічна роль прогестерону.

30) Андрогени, їх роль у становленні та функціонуванні репродуктивної системи.

Завдання для самостійної роботи студентів

1. Робота з навчальною літературою при низькому вихідному рівні знань.

2. Зберіть загальний та спеціальний анамнез у гінекологічної хворої.

3. Візьміть аналіз виділень на чистоту вагінальної флори піхви.

4. Проведіть огляд зовнішніх статевих органів.

5. Проведіть огляд шийки в дзеркалах.

6. Проведіть бімануальне обстеження хворих.

7. Провести забір виділень з цервікального каналу на посів.

8. Провести забір виділень на гонорею.

9. Візьміть мазок для кольпоцитологічного дослідження.

10. Візьміть мазок з цервікального каналу для цитологічного дослідження.

11. Доберіть інструменти для роздільного діагностичного дослідження, для біопсії, для пункції через заднє склепіння.

Дата добавления: 2015-05-23