ПЕРЕДМОВА. Перелік рекомендованих джерел

Перелік рекомендованих джерел

1 Мэтьюз Джон Г., Финк Куртис Д. Численные методы. Использование MatLab, 3-е издание. / Пер. с англ. – М.: Издательский дом Вильямс, 2001. – 720 с.

2 Горбійчук М. І. Математичне моделювання на ЕОМ технологічних об’єктів. Навчальний посібник. - Івано-Франківськ: Факел, 2001. – 240 с.

3 Автоматизація процесів переробки нафти і газу. / Г. Н. Семенцов, М. І. Горбійчук, Л. І. Жуган, С. А. Чеховський. Навчальний посібник. – Львів: Світ, 1992. – 350 с.

4 Гультяев А. Визуальное моделирование в среде MatLab.Учебный курс. – СПб: Питер, 2000. – 432 с.

5 Горбійчук М. І., Вощинський В. С., Бербець Т. О. Методичні вказівки до практичних занять з курсу "Математичне моделювання на ЕОМ технологічних об’єктів". – Івано-Франківськ: ІФДТУНГ, 1993. – 131 с.

6 Горбійчук М. І., Бербець Т. О. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Математичне моделювання на ЕОМ технологічних об’єктів" для студентів спеціальності "Автоматизоване управління технологічними процесами". - Івано-Франківськ: ІФДТУНГ, 1999. – 40 с.

7 Горбійчук М. І., Бербець Т. О. Математичне моделювання на ЕОМ технологічних об’єктів. Лабораторний практикум. - Івано-Франківськ: Факел, 2003. – 116 с.

Шановний друже! Ти приступаєш до вивчення дисципліни, яка повинна не тільки задовольнити твої пізнавальні потреби, підвести до вивчення галузевих юридичних дисциплін, а й навчити поважати свою Батьківщину, свій народ, виховати в тобі дух високої національної свідомості. Навчальний посібник присвячено пізнанню зародження, суперечливого розвитку та функціонування державності та права українського народу в найрізноманітніших аспектах їхньої взаємодії.

Коли лектор приступає до читання лекцій, він повинен вирішити ряд проблем. Перша й головна з них — величезний обсяг матеріалу. Адже все, що було в історії держави і права, є Суттєвим і необхідним для пізнання. Як відібрати фундаментальний і найбільш узагальнюючий матеріал, як його подати, урахувати різнопланові конкретно-історичні інтерпретації тих чи інших закономірностей?

Друга проблема, яка постає перед лектором, пов'язана з методикою подання теоретичного матеріалу. Його повне засвоєння потребує простих і зрозумілих слів, прагне до образності, щирості і разом з тим вимагає категорійної чіткості, визначеності, певності. Для досягнення цього викладення матеріалу здійснюється системно. Період, який вивчається, поділяється на блоки: загально-історичний огляд, суспільний лад, державний лад, судова система й інші правоохоронні органи, правова система. За необхідності за тією чи іншою темою виділяються додаткові блоки.

Що таке "історія"? В перекладі з грецької цей термін означає "дослідження", "оповідання", "знання". Ніхто не буде заперечувати, що цінність будь-якого дослідження вимірюється тим, наскільки воно може бути використане практично. Будь-яка наука завжди буде вважатись неповноцінною, якщо вона рано чи пізно не допоможе нам жити краще.

Історія прагне до кращого розуміння, завжди перебуває в русі, в постійних змінах.

Можливість пізнання історії держави і права України, яке вона в дійсності мала місце, з'явилася перед нами після відродження української державності у 1991 р. Але хіба можливо сьогодні за всіма темами дисципліни, до вивчення якої ми приступаємо, висловити однозначні судження?

Тут виникає третя проблема курсу лекцій: вводити в навчальний матеріал тільки те, що отримало ґрунтовне теоретичне висвітлення. Ми повинні визнати, що значна частина викладеного матеріалу у вітчизняній літературі не знайшла правдивого висвітлення. І це не повинно дивувати. Адже сьогодні ми намагаємося подолати однобокість розгляду історико-правових питань з позицій ортодоксального марксизму, вийти за його межі, врахувати надбання світової історико-правової науки.

Головна робота ще попереду. А оскільки історія завжди в русі до пізнання, було б недоцільно зупиняти навчальний процес з історії держави і права України.

Тому авторську позицію треба сприймати як одну з можливих, як таку, що підлягає обговоренню, а не є істиною в останній інстанції.

У кінці кожного розділу пропонуються роботи відомих вчених, хоч їхні погляди не завжди збігаються з розуміннями тієї чи іншої проблеми автором. Але ти займай самостійну позицію. Більше читай. Обмірковуй почуте та прочитане. Сперечайся. Адже саме в суперечці народжується істина.

Головним завданням курсу історії держави і права України є здійснення ідеї громадянської злагоди, точніше пошук її загально-цивілізаційних засад як у контексті історії, так і в умовах нашого суперечливого і конфліктного сьогодення. Громадянська злагода розглядається як одна з основних цінностей людської життєдіяльності. Вивчаючи минуле державно-правових інститутів, історія держави і права України намагається визначити закономірності їхнього розвитку, заглянути в майбутнє.

Цей посібник — це не сукупність готових істин. Він знайомить лише з підходами до них, що склалися в сучасній історико-правовій науці. Істину ти маєш здобути сам, пройти тернистий шлях до неї власним розумом, наполегливою і вдумливою працею. Кожен має для себе намалювати картину державно-правового розвитку України, причому відтворити її з елементами власного бачення. Читай і міркуй. Формулюй і сміливо висловлюй особисту думку. Відстоюй і захищай її, адже не виключено, що саме вона започаткує нове бачення тієї історико-правової проблеми, яка ще чекає на вдумливого і глибокого дослідника.

Навчальний посібник з історії держави і права України підготовлений з позицій розвитку нашої суверенної держави. Ми виходимо тут із загально-цивілізацій них засад входження України в світову спільноту, аналізу зародження та розвитку державно-правових інститутів, вивчення національної державно-правової традиції.

Тоталітарна радянська система з впертою наполегливістю і методичністю вилучала цей матеріал з навчальних курсів, що призвело до таких негативних явищ, як "національний манкуртизм", дистрофія історичної пам'яті, національно-культурне невігластво. Хто ж у світі буде знати і поважати нас, українців, якщо ми самі себе не поважаємо, бо фактично не знаємо своєї істинної історії і культури! А вона солідна і повчальна, глибока і барвиста, бо талановитий і мужній наш народ, бо драматичні події випали на його долю, бо з повагою і миролюбством, відкритістю душі і серця ставиться він до інших народів і культур, щедро ділиться з людством власним історико-культурним надбанням.

У радянській історико-правовій літературі панівною була думка, що Україна ніколи не мала власної державності. І це про країну, яка налічує більше ніж тисячолітню історію! Інша справа, що ми її майже не знали, бо тоталітарна система вперто замовчувала, перекручувала, фальсифікувала історію держави і права України. Вивчення української державно-правової традиції дає змогу стверджувати, що вона зароджувалася і міцніла разом із започаткуванням і розквітом української державності. З занепадом останньої вона втрачала самостійне значення, асимілювалась у російську, польську, австрійську, західноєвропейську й американську державні традиції, знаходила схованку в глибинних пластах народної свідомості, але знову і знову відроджувалась, як тільки Україна ставала на шлях відродження суверенітету, незалежності.

Витоки української державної традиції - в культурі Київської Русі, де були закладені основи нашої писемності, мови, історії, літератури, світогляду. Перші русько-українські літописи - "Повість временних літ" та "Слово о полку Ігоровім" - були одночасно й першими нашими державно-правовими вченнями. Вони узагальнювали історичний і державотворчий досвід українців-русів, містили фундаментальні настанови на розбудову держави. Пізніше з'явилася Руська правда, перша писемна пам'ятка, в якій відбиваються узагальнення міркувань українців щодо юридичних засад свого розвитку. Згадаймо також конституцію козацької республіки Пилипа Орлика — чи не найперший з документів Європи, який зафіксував права і свободи громадянина. А козацька республіка часів Богдана Хмельницького показала українську державну традицію як взірець толерантності, демократичності та національної самобутності.

В Україні та за її межами жили і працювали, творили філософські, історичні, історико-правові праці такі всесвітньо відомі діячі культури, вчені як В. Антонович, М. Грушевський, М. Драгоманов, М. Костомаров, Г. Сковорода, Т. Шевченко І. франко.

Підкреслимо ще раз: осягнення істини багато в чому залежить від того, чи звернешся ти до першоджерел, до праць названих авторів, чи прочитаєш ти роботи, що утворюють основи історико-правової науки України. Було б добре, якби цей навчальний посібник дав тобі поштовх і викликав пізнавальний і науковий інтерес до цього.

Дата добавления: 2015-05-23