Семінар 6

Самостійна робота 2

БАБІДСЬКІ ПОВСТАННЯ

(на самостійне вивчення[2])

1. Іран у першій половині XIX ст. Визрівання причин та передумов повстання.

2. Секта бабідів (бабітів) та її ідеологія.

3. Загальна характеристика повстань:

а) Мазандерам;

б) Зенджан;

в) Нейріз.

4. Характер бабідського руху. Причини поразки.

þ Методичні рекомендації:

Становище Ірану в першій половині XIX ст. відзначалося посиленням кризових явищ у соціально-економічній сфері та проникненням у країну іноземного торгового капіталу, що впливало на ріст незадоволення селянства, міської бідноти, купецтва.

Слід пояснити, чому виразниками народного незадоволення стали члени секти бабідів та охарактеризувати головні риси їх ідеологій («Беян» Алі Мухаммада).

Хід боротьби можна розглянути, прослідкувавши розвиток подій в окремих районах країни.

Причини поразки бабідського руху сформулювати визначивши характеристику цього руху.

Рекомендовані джерела:

Новая история Ирана: Хрестоматия. –М., 1988.

Практикум по новой истории стран Азии и Африки. – М., 1990.

Хрестоматия по новой истории. – М., 1965. – Т.2.

Рекомендована література:

Агаев С.Л. Иран в прошлом и настоящем. – М., 1981. – 271 с.

Анаркулова Д.М. Социально-политическая борьба в Иране в середине XIX в. – М. 1983.

Васильев Л. С. История Востока. Т.2. – М.: Высшая школа, 2005. – 568 с.

Иванов М.С. Бабидские восстания в Иране (1848 - 1852). – М., 1939.

Иванов М.С. Антиимпериалистические восстания в Иране в середине XIX в. – М., 1983.

Иванов М.С. Бабидские восстания в Иране (1848 - 1852) // Сборник: Историография стран Востока (Проблемы нового времени). – М., 1978.

История Востока в 6 томах. Том IV. Кн.1 «Восток в новое время (конец XVIII — начало XX в.)». – М., «Восточная литература» РАН, 2004.

История Ирана. – М., 1977.

Кузнецова Н.А. Иран в первой половине XIX в. – М., 1983.

Муртаза Мутаххари. Ислам и Иран: история взаимоотношений. – СПб.: Петербургское Востоковедение, 2008. – 480 с.

Очерки по новой истории стран Среднего Востока (Индия, Афганистан, Иран) / Под ред. И.М.Рейснера, Н.М.Гольдберга. – М.: Изд. Моск. ун-та, 1951.

Степанянц М.Т. Мусульманские концепции в философии и политике XIX – XX вв. – М., 1982.

РЕФОРМИ В ОСМАНСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

(2 год.)

1. Криза турецької феодальної держави. Реформи Селіма III, їхня суть і причини невдач.

2. Зміцнення султанської влади за Махмуда ІІ.

3. Танзимат. Загострення кризи.

4. Ліберально-конституційний рух у Туреччині в 60-70-х роках. Конституція 1876 р.

þ Методичні рекомендації:

Рекомендовано заповнити наведену таблицю: Це допоможе систематизувати знання, більш чітко схарактеризувати основні реформаторські зусилля правителів Османської імперії, а також розглянути перетворення в різних сферах у динаміці.

Основні напрямки реформ	Селім ІІІ (1789- 1807)	Махмуд ІІ (1808 – 1839)	І Період танзимату	ІІ Період танзимату	“Нові османи”	Закріплення в Конституції 1876 р.
Економічні
Політичні
Військові
В сфері культури
В сфері освіти

Рекомендовані джерела та література:

Витол А. Османская империя (начало XVIII в.). – М., 1987.

Галкин И.С. Дипломатия европейских держав в связи с освободительным движением народов Европейской Турции в 1905-1912 гг. – М., 1960. – 266 с.

Гасратян М. А., Орешкова С. Ф., Петросян Ю. А. Очерки истории Турции. – М., 1983.

Дулина Н.А. Танзимат и Мустафа Решид-паша. – М., 1983.

Еремеев Д. Е., Мейер М. С. История Турции в средние века и новое время: Учеб пособие. – М., 1992.

Еремеев Д.Е. На стыке Азии и Европы: Очерки о Турции и турках. – М., 1980. – 238 с.

История Востока в 6 томах. Том IV. Кн.1 «Восток в новое время (конец XVIII — начало XX в.)». – М., «Восточная литература» РАН, 2004.

История Османского государства, общества и цивилизации / Под ред. Э.Ихсаноглу. Пер. с тур. В.Б.Феоновой; под ред. М.С.Мейера.– М.: Изд. "Восточная литература" РАН., 2006. – Том I-ІІ.

Кинросс Лорд. Расцвет и упадок Османской империи – М.: Крон-Пресс, 1999. – 696 с.

Льюис Р. Османская Турция. Быт, религия, культура. – М., 2004.

Мегрелидзе Ш.В. Закавказье в русско-турецкой войне 1877-1878 гг. – Тбилиси, 1972. – 303 с.

Мейер М. С. Османская империя в XVIII в.: Черты структурного кризиса. – М., 1991.

Миллер А.Ф. Краткая история Турции. – М., 1948. – 303 с.

Миллер А.Ф. Мустафа-паша Байрактар: Оттоманская империя в начале XIX века. – М.-Л., 1947. – 508 с.

Миллер А.Ф. Турция. Актуальные проблемы новой и новейшей истории. – М., 1983.-277с.

Новичев А. Д. Турция. Краткая история. – М., 1965.

Новичев А.Д. Борьба между реформаторами и консерваторами в период танзимата // Тюркологический сборник. – М., 1973.

Новичев А.Д. История Турции. – Л., 1968-1973. – Т.2. - Ч.1. (1792-1839), 280 с.; Т.3. – Ч.2. (1839-1853), 205 с.

Новичев А.Д. Итоги Крымской войны для Турции // Историография истории стран Азии и Африки. Вып. 5. – Л., 1980.

Османская империя: государственная власть и социально-политическая структура. – М., 1990.

Петросян И.Е., Петросян Ю.Л. К оценке опыта борьбы за реформы в Османской империи (конец ХVIII – XX вв.) // Народы Азии и Африки. – 1989. – № 6.

Петросян Ю.А. Мусульманское духовенство и реформы в Османской империи в XIX в. // Народы Азии и Африки. – 1983. – № 2.

Петросян Ю.А. Османская империя. Могущество и гибель. – М.: Наука, 1990. – 187 с. (є про Селіма ІІІ)

Фадеева И.Л. Основные черты программы османских реформаторов в 50-60-е гг. XIX в. // Народы Азии и Африки. – 1987. - № 4.

Фадеева И.Л. Официальные доктрины в идеологии и политике Османской империи: (Османизм – панисламизм, XIX - нач. XX вв.). – М., 1985. – 271 с.

Феномен восточного деспотизма. Структура управления и власти. – М., 1993.

Фрили Дж. Тайны османского двора. – Смоленск, 2004.

Хитцель Ф. Османская империя. – М.: Издательский дом «Вече», 2006. – 384 с. (чит.зал)

Хрестоматия по новой истории. – М., 1965. – Т. 2.

Шеремет В. И. Война и бизнес. Власть, деньги и оружие. Европа и Ближний Восток в Новое время. – М., 1996.

Шеремет В. И. Османская империя и Западная Европа. Вторая треть XIX в. – М., 1986.

Шеремет В.И. Турция и Адрианопольский мир в 1829 г.: Из истории восточного вопроса. – М., 1975. – 226 с.

Яковлев А. И. Реформы на Востоке: предпосылки, механизм и последствия // Восток – 1993. – № 5.

Дата добавления: 2015-05-23