Тема 8. Елементи теорії ігор

Тема 7. Нелінійні оптимізаційні моделі економічних систем

Тема 6. Цілочислове програмування

Економічна і математична постановка цілочислової задачі лінійного програмування. Геометрична інтерпретація розв’язків цілочислових задач. Загальна характеристика методів розв’язування цілочислових задач лінійного програмування.* Характеристика методу Гоморі розв’язування задач цілочислового програмування. Алгортим методу Гоморрі. Геометричний метод розв’язування задач цілочислового програмування. Приклади застосування цілочислових задач лінійного програмування у плануванні та управлінні виробництвом.*

Економічна і математична постановка задачі нелінійного програмування. Геометрична інтерпретація задач нелінійного програмування. Задачі НЛП без обмежень. Метод множників Лагранжа. Теорема Куна-Такера. Економічна інтерпретація множників Лагранжа.*

Градієнтні методи розв’язування задач нелінійного програмування. Загальна характеристика градієнтних методів розв’язування задач нелінійного програмування. Метод Франка – Вулфа.

Основні поняття теорії ігор. Приклади ігрових задач в економіці та менеджменті. Класифікація ігор. Матричні ігри двох осіб. Платіжна матриця. Гра у чистих стратегіях. Максимінна та мінімаксна стратегії. Сідлова точка. Змішані стратегії. Основна теорема теорії матричних ігор. Зведення антагоністичної матричної гри двох осіб до задачі лінійного програмування.*

* Тематика самостійного вивчення.

Загальні рекомендації студенту-заочнику

по опрацюванню курсу «Оптимізаційні методи та моделі»

Основною формою навчання студента-заочника є самостійна робота над навчальним матеріалом, яка полягає у вивченні навчального матеріалу по підручниках, розв’язуванні задач, самоперевірці, виконанні контрольної роботи. Ця робота вимагає не тільки великої наполегливості, але і вміння читати, розуміти прочитане і вміти застосувати на практиці – це суть вміння роботи з навчальними посібниками.

Перш за все необхідно ознайомитись із змістом програми. Після цього слід вибрати підручник. Опрацьовуючи матеріал, потрібно переходити до наступного питання лише після правильного розуміння попереднього. Особливу увагу слід приділяти визначенню основних понять. Потрібно детально розглянути приклади, які пояснюють означення, щоб уміти наводити аналогічні приклади самостійно.

При вивченні матеріалу по підручнику корисно вести конспект, у який бажано вписувати означення, формулювання теорем, формули і т.д. Записи слід вести акуратно, пам’ятаючи про те, що вони зроблені для того, щоб ними можна було надалі скористатись. На полях конспекту доцільно виділяти питання, які потребують консультації викладача.

Потрібно вчитись самоконтролю. Для студента-заочника це важлива форма перевірки правильності розуміння і засвоєння матеріалу.

Розв’язування задач – це найкращий спосіб закріплення матеріалу. При розв’язуванні задач потрібно обґрунтовувати кожен етап, опираючись на теоретичні положення курсу. Якщо задача має декілька способів розв’язування, то слід вибрати найбільш раціональний.

Не варто приступати до розв’язування задачі, якщо до кінця не продумана умова і не знайдений план розв’язування.

Знайшовши хід розв’язування, потрібно виконати його. Тоді переконатись в необхідності і правильності кожного кроку, здійснити перевірку знайденого розв’язку і, якщо потрібно, його дослідження.

Якщо задачу розв’язати не вдається, потрібно знайти у навчальній літературі розв’язану задачу, яка є схожою на дану, розглянути уважно готовий розв’язок, намагаючись знайти щось корисне для розв’язування своєї задачі.

Розв’язування задач певного типу слід продовжувати до набуття твердих навиків у їх розв’язанні.

Після опрацювання певної теми курсу і розв’язування необхідного мінімуму задач, можна приступати до виконання контрольної роботи.

Дата добавления: 2015-05-23