Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Загальний вигляд задачі лінійного програмування. Різні форми запису задач лінійного програмування




Предмет, особливості та сфери застосування оптимізаційних методів та моделей в економіці

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Важливим завданням сучасності є керування економічними системами (підприємствами, фірмами, банками, організаціями тощо) оптимізація їх структури, траєкторії розвитку й функціонування з метою досягнення максимальної економічної ефективності.

Метою дисципліни «Оптимізаційні методи та моделі» є формування системи знань з методології та інструментарію побудови і використання різних типів оптимізаційних моделей та методів їх дослідження та аналізу.

Завданням дисципліни є вивчення основних принципів та інструментарію постановки задач, побудови оптимізаційних моделей, що адекватно відображають економічні процеси та явища, методів їх дослідження та аналізу з метою використання в економіці. Оптимізаційні моделі найчастіше використовують на макрорівні, вони дають змогу визначити найкращі рішення в умовах обмежених можливостей.

Моделювання – основний специфічний метод науки, що застосовується для аналізу та синтезу систем управління. Для аналізу й синтезу систем управління в економіці використовуються різноманітні економіко-математичні методи та моделі. Моделювання економіки як науковий напрям сформувався у 60-ті роки ХХ століття, хоча має давню й багату передісторію. У його основу, окрім економічних, покладено низку фундаментальних дисциплін (математику, теорію ймовірностей, теорію систем, інформатику, статистику, теорію автоматичного управління).

Окремо серед економіко-математичних моделей варто виділити моделі математичного програмування.

Математичне програмування – це математична дисципліна, яка займається вивченням задач на знаходження екстремумів функцій, які визначаються лінійними та нелінійними обмеженнями, і розробкою методів їх розв’язування. Основоположником математичного програмування є академік Л.В.Канторович, який в 1939 р. опублікував роботу з математичних методів організації і планування виробництва.

Методи лінійного програмування найбільш прості, доступні і широко використовуються при розв'язуванні економічних задач на всіх видах транспорту.

 

 

Функція, мінімум чи максимум якої шукаємо, називається цільовою функцією (критерієм, функціоналом).

В загальному випадку математична постановка екстремальної задачі полягає у наступному: потрібно знайти екстремальне (мінімальне чи максимальне) значення цільової функції

, (1)

причому вектор повинен задовольняти систему співвідношень (обмежень)

(2)

де – деякі функції, – деякі дійсні числа,

та умову невід’ємності

, . (3)

Вектор , що задовольняє умови (2) і (3), називається допустимим розв’язком або планом задачі.

Числа , що складають план задачі , називаються компонентами плану або параметрами управління.

Множина наборів , , … , що задовольняють умови (2) і (3), називається областю визначення задачі або допустимою областю (допустимим розв’язком задачі).

План задачі , при якому цільова функція набуває мінімуму чи максимуму, називається оптимальним планом або оптимальним розв’язком задачі.

Якщо цільова функція та обмеження містять невідомі в першому степені, то задача (1)—(3) називається задачею лінійного програмування, якщо ж хоч одна із цих функцій нелінійна, то відповідна задача є задачею нелінійного програмування.

Задача лінійного програмування полягає в наступному: потрібно знайти такий вектор , при якому цільова функція досягає свого екстремуму

(4)

за умов

, (5)

(6)

Існує три основні форми запису задачі лінійного програмування загальна, канонічна (основна), стандартна (або симетрична).

Задача лінійного програмування записана в загальній формі, якщо необхідно знайти найбільше (найменше) значення цільової функції (4) за обмежень, записаних рівняннями та нерівностями, причому вимога невід’ємності може накладатися або на всі змінні або лише на деякі з них, або не накладатися зовсім.

Задача лінійного програмування записана в канонічній формі, якщо необхідно знайти найбільше значення цільової функції за обмежень, записаних рівняннями , за умови, що

Задача лінійного програмування записана в стандартній (симетричній) формі, якщо необхідно знайти найбільше значення цільової функції за обмежень, записаних рівняннями та нерівностями , за умови, що

Або якщо необхідно знайти найменше значення цільової функції за обмежень, записаних рівняннями та нерівностями , за умови, що

Задача знаходження найменшого значенння цільової функції еквівалентна до задачі знаходження найбільшого значення функції : .

Приклад 1. Задача про використання та оцінку ресурсів.

Меблева фабрика виготовляє столи, стільці, бюро та книжкові шафи, використовуючи для цього два різних види дощок, прочому фабрика має 500 м3 дощок першого виду і 1000 м3 дощок другого. Крім того задані трудові ресурси 800 людино-годин.

У таблиці 1 наведено нормативи витрат кожного виду ресурсів на виготовлення одного виробу і прибуток на один виріб. За цими даними визначити оптимальний асортимент, що максимізує прибуток. Скласти математичну модель до цієї задачі.

Таблиця 1

  Ресурси Витрати на один виріб
Столи Стільці Бюро Книжкові шафи
Дошки першого виду, м3        
Дошки другого виду, м3        
Трудові ресурси, людино-години        
Прибуток на один виріб, у.о.        

Розв’язання. Припустимо, що підприємство має випустити столів, стільців, бюро, книжкових шаф. За змістом задачі , , , повинні бути невід’ємними.

На виготовлення одного стола витрачається 5 м3 деревини першого виду, а на виготовлення одного стільця – 1 м3 деревини першого виду, на виготовлення одного бюро – 4 м3, однієї книжкової шафи – 12 м3 деревини першого виду. Тоді на виготовлення столів витрачають 5 м3 цієї деревини, на виготовлення стільців - м3 деревини першого виду, на виготовлення бюро - 4 м3 деревини першого виду, на виготовлення книжкових шаф – 12 м3 деревини першого виду. Всі витрати деревини першого виду становлять і не перебільшують запаси підприємства 500 м3, а витрати деревини другого виду становлять і не перебільшують запаси підприємства 1000 м3. Витрати трудових ресурсів становлять і не перебільшують 800 людино-годин.

Загальний прибуток підприємства від виробництва меблів становить:

.

Отже, маємо математичну постановку (математичну модель) задачі:

Треба знайти такі невід’ємні значення , , , які задовольняли б систему лінійних нерівностей і перетворювали цільову функцію на максимум.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 1160; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.