Комунікативні стратегії у соціально-політичному пізнанні

Парадоксальний дослідницький етап

Пізнання соціально-політичних реалій не завершується формуванням «гіпотез». В рамках структурного психоаналізу особливу увагу звертають на «парадоксальний» етап пізнання та пізнавальну процедуру під назвою – «місце шву» (див. рис. 7).

На цьому етапі має домінувати критичність мислення, спрямована на виявлення неузгодженостей у сформованих припущеннях. «Завдяки сумнівам, розчаруванню, скептичному, цинічному, іронічному ставленню свідомість людини вивільняється з-під впливу хибних ідей і може пережити стан раптового прозріння.

Для парадоксального пізнавального етапу характерне оновлене сприйняття ситуації чи політичного явища. При цьому відбувається спростування домінуючої версії («ідеологеми»). Людина промовляє: «…ось що є насправді!», «…ось чого насправді ця особа домагалася!»

Найбільш поширеними комунікативними стратегіями, які істотно впливають на соціально-політичне пізнання, є: «рефреймінг», «криптолалія», «дезінформування».

Рефреймінг (з англ.: re – зміна, frame – обрамлення) – м’яка форма комунікативної гри, при якій оповідач завдяки словам та аргументам підміняє смисл повідомлення, пом’якшує свої оцінки і ставлення, приховує свої думки та знання. Рефреймінг – це зміна акцентів, скерування уваги та сприйняття слухачів у потрібний для промовця смисловий контекст.

У рамках когнітивної психолінгвістики та гештальтпсихології встановлено, що ставлення людини до явища (політичного лідера, партії, політики уряду) залежить не лише від отриманих відомостей, але також від додаткової супроводжуючої інформації – смислового середовища («ефект ореолу»).

Тому для цілеспрямованого спотворення інформації про явища використовується так зване «абдуктивне мислення» (з англ. abduction – крадіжка, підміна). При цьому під час комунікації співрозмовники приховують один від одного ту чи іншу інформацію про дійсність.

Завдяки свідомо підібраним аргументам оповідач нівелює окремі небажані елементи знання. Це змінює ставлення слухача до повідомлення. Ворога можна назвати діловою людиною, а друга – некомпетентним, хитрим типом. Ці додаткові якісні інформаційні характеристики, вкраплені оповідачем в усне повідомлення, суттєво змінюють ставлення слухачів до об’єкта бесіди.

Криптолалія (з англ. crypt – таємно; втаємничене, конспіративне мовлення) – комунікативна стратегія, завдяки якій під час розмови люди приховують від сторонніх свої знання та наміри. Втаємничене мовлення є формою внутрішньої комунікації замкнутих соціальних груп.

Криптолалія ґрунтується на тому, що людина може зрозуміти повідомлення лише тоді, коли їй попередньо відомий певний смисловий контекст. Окремі фрази з бесіди давно знайомих людей для стороннього слухача можуть бути абсолютно беззмістовними (або мати цілком інший зміст), бо сторонній слухач не перебуває в смисловому полі співбесідників, не має уявлення про те, що ці люди спільно пережили, не розуміє їх жаргону – інформаційно ємких «слів-символів», «образних фраз», які для поінформованих людей доносять цілий пласт знань, повідомлень та вказівок до діяльності.

Дезінформація (з англ. misinformation, misinform – невірно інформувати; дезорієнтувати, вводити в оману) – комунікативна стратегія, що ґрунтується на цілковитому спотворенні інформації з метою цілеспрямованої дезорієнтації співрозмовника. Слухачеві свідомо подається неправдива, перекручена інформація, що має перетворити його на об’єкт маніпулювання.

Обманутий громадянин, виборець докладе власні зусилля та ресурси для здійснення діяльності, яка буде на руку зацікавленим гравцям. Такі дії обманута людина здійснить навіть на шкоду власним інтересам. Цілеспрямована дезінформація використовується для введення в оману політичних конкурентів, для їх дестабілізації, зменшення темпів їхнього розвитку, нанесення їм збитків, чи цілковитої поразки.

Дата добавления: 2015-05-23