Три пісні хліборобам

Моя Миньківка

Три пісні хліборобам

Моя Миньківка

Знахідка в окопі

Мисливець

Петляє гадюкою в лісі стежина,

То лізе угору, то падає в яр,

А поряд то ясен, то дуб, то шипшина,

Що так і палає плодами, як жар.

Ішов там мисливець. У правій – рушниця,

А милиця – в лівій: дарунок війни.

Та раптом, як в казці, виходить лисиця

Із яру, де гніздяться морок та сни.

Вмить взята на мушку хитруня хвостата,

А серце забилось нерівно: «Тьох, тьох!»

І постріл не гримнув. Є жалість в солдата –

Лисиця, побачив, стрибала… на трьох.

Є в лісі окоп. Слідопити червоні

Його розкопали улітку до дна…

Три гільзи і зірка лежать на долоні –

То їх загубила колись там війна.

Пілотка зітліла, а зірка, на диво,

Під сонцем горить, не згорає в руці.

І рішення хлопців єдино правдиве:

Тут на смерть стояли радянські бійці.

Ось Миньківка, гляньте! Село моє любе,

Тебе оточили поля та садки.

І ліс невеликий із клена та дуба

Щоденно вітає гіллям залюбки.

Ти знало і горе, і сльози, і муки,

Як війни вривались до кожної з хат,

Як брали гвинтівки сини твої в руки,

Спішили Вітчизну свою захищать.

Врожаї високі щороку збираєш,

В колгоспі великім, багатім, міцнім...

Твоїм ветеранам, стареньким вже, сивим,

На зміну приходять їх дочки й сини.

І миньківців рідних, у праці щасливих,

До себе гукають їх ферми й лани.

У березні пісня над полем лунає

І ллється на землю дзвінком золотим,

То вас, хлібороби, до себе гукає

Малесенький жайвір - весни побратим.

У травні в зеленім безмежжі пшениці

Співа про щось перепел вніч і удень,

То вам, хлібороби, радіють ці птиці...

О, скільки почули ви в полі пісень!

Та пісню найкращу, я вірю, я знаю,

Ви чуєте в червні і липні, в жнива.

Співа вам колосся, колосся врожаю -

Пісень тих вам, люди, вдячні слова!

Ось Миньківка, гляньте! Село моє любе,

Тебе оточили поля та садки.

І ліс невеликий із клена та дуба

Щоденно вітає гіллям залюбки.

Ти знало і горе, і сльози, і муки,

Як війни вривались до кожної з хат,

Як брали гвинтівки сини твої в руки,

Спішили Вітчизну свою захищать.

Врожаї високі щороку збираєш,

В колгоспі великім, багатім, міцнім...

Твоїм ветеранам, стареньким вже, сивим,

На зміну приходять їх дочки й сини.

І миньківців рідних, у праці щасливих,

До себе гукають їх ферми й лани.

У березні пісня над полем лунає

І ллється на землю дзвінком золотим,

То вас, хлібороби, до себе гукає

Малесенький жайвір - весни побратим.

У травні в зеленім безмежжі пшениці

Співа про щось перепел вніч і удень,

То вам, хлібороби, радіють ці птиці...

О, скільки почули ви в полі пісень!

Та пісню найкращу, я вірю, я знаю,

Ви чуєте в червні і липні, в жнива.

Співа вам колосся, колосся врожаю -

Пісень тих вам, люди, вдячні слова!

Дата добавления: 2015-05-23