Завантаження початкового середовища

Scilab-5.2.2

Основні елементи мови пакета Scilab

Додатки

Список рекомендованої літератури

Мусіяка, В.Г. Основи чисельних методів [Текст]: Підручник /В.Г. Мусіяка — К.: Вища освіта, 2004. — 240 с.

Поршнев, С.В. Вычислительная математика[Текст]: Курс лекцій /С.В. Поршнев. — СПб.: БХВ — Петербург, 2004. — 320 с.

Алексеев, Е.Р. Scilab: Решение инженерных и математических задач [Текст]: пособие /Е.Р. Алексеев, О.В. Чеснокова, Е.А.Рудченко. — М.: ALT Linux; Бином. Лаборатория знаний, 2008. – 260 с.

http://window.edu.ru/window/library/pdf2txt?p_id=28168

Павлова, М.И. Руководство по работе с пакетом Scilab [Текст] /М.И. Павлова. — http://www.csa.ru/~zebra/my_scilab/

Тропин, И.С. Численные и технические расчеты в среде Scilab (ПО для решения задач численных и технических вычислений) [Текст]: Учеб. пособие /И.С. Тропин, О.И. Михайлова, А.В. Михайлов. — М.: 2008. — 65 с.

Baudin, М. Введение в Scilab [Текст]/ М. Baudin; перевод с англ.:А. Glebov. 2010 г.

http://forge.scilab.org/upload/docintrotoscilab/files/introscilab-v1.3-ru.pdf.

http://www.scilab.org.Exec-файл scilab-5.2.2.exe.

Додаток 1

Пакет Scilab – діалогова система, яка дозволяє вводити команди й відстежувати результати їх виконання. Після пуску пакета Scilab в OS Windows за допомогою scilab-5.2.2.exe на екрані дисплея з’явиться наведене нижче командне вікно (консоль):

___________________________________________

Консорціум Scilab (DIGITEO)

Авторські права належать INRIA, ©1989–2010

Авторські права належать ENPC, ©1989–2007

___________________________________________

Команда запуску:

-->

Символ --> є запрошення до введення команд. Після цього символу вводять команду або програму. Їх введення завершується натисненням на клавішу < Enter>.

Прикладом найпростішої програми мовою Scilab є програма gauss, яка реалізує метод Гаусса під час розв’язання СЛАР:

// gauss

A=[1 2 -3; 4 -1 1; 2 6 -1]; b=[ 0; 4; 7];

C=rref([A b]); [NN,MM]=size(C); x=C(:,MM); x=x.'

Результат виконання програми gauss: x = 1. 1. 1.

Перший рядок – коментар, другий – формування матриці A та вектора b СЛАР. Перші три команди 3-го рядка саме й реалізують метод Гаусса розв’язання СЛАР, а 4-й – транспонує матрицю стовпчик (вектор) на матрицю-рядок для його друку у вигляді рядка.

Якщо команда завершується крапкою з комою (;), то результат роботи команди не виводиться на консоль, у іншому ж випадку результат виводиться. Довгі командні рядки можна розбивати на два, додаючи в місці розбиття три крапки (…).

Математичні вирази, як і знаки дій, записують подібно до інших мов програмування.

Як і в інших мовах програмування, об’єктами Scilab є скалярні величини, вектори (одновимірні масиви) та матриці (багатовимірні масиви).

Визначені в Scilab стандартні скалярні величини починаються з % (% pi - число π, % e – число e =2.71828 …).

Порядок формування матриць і векторів у Scilab показано на прикладі програми gauss. Індекси елементів векторів та матриць починаються з одиниці. Імена змінних завжди починаються з букв.

У пакеті Scilab є вбудовані функції (sin(x), cos(x), …), а втім того їх можуть будувати і користувачі двома способами:

deff('f = ff(x)','f = log(1+x)'); y=ff(2)

або

function [f] =ff(x);

f = log(1+x)

endfunction; y=ff(2)

Результат виконання обох програм однаковий: y = 1.0986123.

У пакеті Scilab прийнята загальновідома конструкція циклу. Цикл, як і умовний оператор, завершується командою еnd, наприклад:

for n=n1:step:n2

// n - змінна циклу, n1 і n2 початкове і кінцеве значення змінної циклу n,

// step - крок змінювання i (якщо крок циклу step=1, його можна опускати)

a=n*n; // тіло цикла

еnd

Приклад циклу while

x=0;

whilex<10

x=x^2+1

end

Виконання циклів while і for можна перервати командою break, наприклад,

for i=1:n

if(xj>=xx(i)&xj<xx(i+1)) then

k=i;

break;

end

end;

Застосування команди plot для побудови графіка показано у процесі розв’язання задачі коливання математичного маятника у пакеті Scilab

function dy = syst(t,y)

dy=zeros(2,1); dy(1) = y(2); dy(2) = - y(1);

endfunction;

x0=[2;0];t0=0;t=0:0.5:2;

y=ode(x0,t0,t,syst)

plot(t,y); xgrid();

y =

2. 1.7551653 1.0806047 0.1414745 - 0.8322937

0. - 0.9588513 - 1.6829421 - 1.9949901 - 1.818595

На графіку верхня крива – розв’язок u(x), а нижня крива – похідна від нього

Додаток 2

Дата добавления: 2015-05-23