І. Загальні методичні вказівки

Історія України

Київ 2009

До семінарських занять та виконання

Історія України

Методичні рекомендації з підготовки

домашнього завдання для студентів І курсу

всіх спеціальностей

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Методичні рекомендації з підготовки

до семінарських занять та виконання

домашнього завдання для студентів І курсу

всіх спеціальностей

Київ 2009

УДК 94/99/076.5/

ББК ТЗ (4 Укр.) р

І 907

Укладачі: І.І. Тюрменко, Л.С.Тупчієнко, Н.В.Бем, В.М.Гребенніков, О.М.Захарчук, Т.Є.Курченко, І.А.Петасюк, О.А.Юрченко, О.Г.Ількова, Ж.В. Паскал.

За загальною редакцією д.і.н., професора І.І. Тюрменко

Рецензент канд. пед. наук, проф. М.В.Геращенко

Затверджено науково-методично-редакційною радою Гуманітарного інституту НАУ (протокол №7/09 від 07.07.2009 р.).

І 907 Історія України: методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять та виконання домашнього завдання /уклад.: І.І.Тюрменко, Л.С.Тупчієнко, Н.В.Бем та ін. – К.: Вид-во Нац.авіац.ун-ту «НАУ-друк». – 2009. – 48 с.

Містять методичні рекомендації до семінарських занять, тематику домашніх завдань, понятійний апарат та питання, що виносяться на диференційований залік та екзамен.

Для студентів усіх спеціальностей.

Зміст

І. Загальні методичні вказівки………..………………………..5

ІІ. Методичні рекомендації до семінарських занять ………11

ІІІ. Методика виконання та оформлення домашнього

завдання………………………………….………………………55

IV. Тематика домашніх завдань ……………………………….57

V. Список рекомендованої літератури….………………… ….59

VI. Питання до заліку / екзамену………………………………63

Додаток. Зразок оформлення титульної сторінки домашнього завдання ………………………..……………………………….

Історія України – наша дорогоцінна спадщина. Вона охоплює віхи історичного шляху українського народу, який упродовж багатьох віків свого розвитку зробив значний внесок у світову цивілізацію. Приступаючи до вивчення дисципліни “Історія України” передбачається вивчення історії розвитку українського народу у державотворчому, соціально-політичному, духовному та економічному вимірах. Вивчення історії України допомагає студентам усвідомити історичні корені свого народу, етапи його формування, цілісність та поступність його історії. Викладання історії України подається у нерозривному зв’язку і взаємовпливах з історією інших країн та народів.

Завданнями вивчення „Історії України” є об’єктивне засвоєння студентами за допомогою різних форм і методів (семінарські, індивідуальні заняття, самостійна робота під контролем викладача, реферати, домашня контрольна робота, модульні контрольні роботи, дискусії, конференції тощо) програмного матеріалу, розуміння багатомірності і суперечності історичного процесу на теренах України, володіння методами самостійно працювати з джерелами та історичною літературою.

Вивчення історії України має не тільки пізнавальне, а й виховне значення, в якому закладено глибокий гуманістичний зміст. Зокрема, одним із головних завдань викладання історії України є виховання у студентської молоді почуття патріотизму, громадянської свідомості, формування особистості майбутніх спеціалістів, яким належить утверджувати державність України.

Навчальний процес в НАУ організований за кредитно-модульною системою і спрямований на демократизацію освітнього процесу, створення умов для перетворення студента з об’єкта навчання у відповідального суб’єкта, для самодостатнього розвитку особистості через формування у студентської молоді здатності до самоосвіти, саморозвитку, самопізнання і самовираження власної індивідуальності.

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох модулів – модуль № 1 “ Історія України із давнини до 1920 р.” і модуля № 2 „Україна радянської доби та сучасна українська держава (1921-2007)”.

У результаті засвоєння навчального матеріалу студент повинен:

Знати:

- особливості становлення та розвитку українського народу;

- формування української державної ідеї;

- боротьбу за національно-державну незалежність, пов’язані з нею героїчні подвиги, тріумфи та трагедії;

- видатних діячів минулого та сучасної України, їх роль та значення в історії України.

- етапи становлення та розвитку вітчизняного авіабудування, провідних авіаконструкторів та пілотів-випробувачів.

Вміти:

- самостійно вивчати і аналізувати різноманітні документи і матеріали щодо минулого і сучасного України;

- узагальнювати, аналізувати історичні факти, події, проводити історичні паралелі, застосовувати здобуті знання і навики при аналізі сучасного історичного етапу і визначенні перспектив розвитку історичного процесу;

- використовувати здобуті знання з історії української авіації у професійній діяльності.

Вивчення обох модулів завершується написанням двох модульних контрольних робіт, які оцінюються:

10-9 – відмінно

7-8 – добре

5-6 – задовільно

менше 5 – незадовільно

У другому модулі студенти готують домашнє завдання, яке оцінюється:

10-9 - відмінно

8-7 - добре

6-5 - задовільно

4-0 - незадовільно

У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює восьми (оцінці “Добре” за національною шкалою).

Підсумкова модульна рейтингова оцінка модулю № 1 складається з суми поточних оцінок і модульної контрольної роботи і в модулі № 1 складає:

40-44 – відмінно

33-39 – добре

27-32 – задовільно

менше 27 – незадовільно

Якщо студент не набирає 22 бали в поточному оцінюванні, то він не може бути допущеним до написання модульної контрольної роботи № 1.

Підсумкова модульна рейтингова оцінка модуля № 2 складається з суми поточних оцінок, домашнього завдання і модульної контрольної роботи і в модулі № 2 складає:

40-44 – відмінно

33-39 – добре

27-32 задовільно

менше 27 – незадовільно

Якщо студент не набирає 27 балів в поточному оцінюванні, то він не може бути допущеним до написання модульної контрольної роботи № 2.

Глибоке, систематичне, свідоме засвоєння студентами предмету курсу історії України можливе, лише за використання літератури з історії України, яку можна розподілити на наукову, навчальну, художню, мемуарну. При вивченні історії України студенти мають можливість користуватися різними підручниками та посібниками. Але, роблячи узагальнюючі висновки з історії українського народу, не слід забувати, що багато фактів, подій, явищ, оцінок і коментарів, які давалися представниками різних історичних шкіл, наукових напрямків та окремими істориками, не завжди відповідали історичній правді.

Тому важливе значення має правильна побудова самостійної роботи студента, яка включає кілька видів: ознайомлення і опрацювання тексту прочитаної навчальної або наукової літератури; конспектування та аналіз прочитаного. Конспект повинен складатися після опрацювання першоджерел і бути коротким, передавати лише провідні ідеї твору, основний його зміст. У деяких випадках доцільно складати історичні схеми, хронологічні таблиці, карти тощо. Його головне призначення – допомога студенту в усному виступі на семінарі з доповіддю, доповненням, уточненням.

Семінарське заняття – вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами визначених робочою навчальною програмою питань. Семінари проводяться у формі обговорення та рецензування рефератів і доповідей, проведення дискусій. Семінарські заняття мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, формувати їх інтерес до науки і наукових досліджень, розвивати культуру мови, вміння та навички публічного виступу, участі в дискусії. Студент, ознайомившись з планом заняття, осмисливши його мету, на основі джерел, літератури, записів лекції викладача висвітлює у конспекті основні думки, дати, місце та значні події. Якщо осмислення основних положень планових питань дається студенту важко, йому слід звертатися до викладача за консультацією.

На семінарі студент повинен бути активним упродовж всього заняття і вміти:

- показати і зіставити різні концепції і точки зору дослідників щодо визначених питань теми;

- всебічно і аналітично розкрити суть події, явища, історичного процесу;

- доказово і аргументовано пов’язати планове питання з сучасним періодом історії України;

- висловити власне розуміння історичних процесів і явищ;

- виділити провідну ідею, зробити висновки та узагальнення;

- аналізувати виступи студентів-однокурсників;

- володіти термінологічним апаратом;

- висловлювати думки літературною мовою.

Кожний з цих елементів має часове обмеження: доповідь – 15-20 хв., виступ – 5-7 хв., доповнення – 3 хв. і оцінюється від 3 до 5 балів.

Дисципліна “Історія України” вивчається один семестр, в кінці якого студенти можуть складати диференційований залік або екзамен.

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою
79-89	Відмінно
66-78	Добре
53-65	Задовільно
менше 53	Незадовільно

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для “Відмінно” – 11 балів, для “Добре” – 9 балів, для “Задовільно” – 7 балів).

Підсумкові семестрові рейтингові оцінки з історії України заносяться до відомості та залікової книжки студента у балах, за національною шкалою і шкалою Європейської кредитної трансферної системи (ЕСТS). Шкала ЕСТS має систему оцінювання.

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
Оцінка	Пояснення
90-100	Відмінно	A	Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)
82 – 89	Добре	B	Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)
75 – 81	C	Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)
67 – 74	Задовільно	D	Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)
60 – 66	E	Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям)
35 – 59	Незадовільно	FX	Незадовільно (з можливістю повторного складання)
1 – 34	F	Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

Дата добавления: 2015-05-23