Критерії оцінювання комплексного кваліфікаційного екзамену

Структура державного екзамену з методології та методів соціології

Структура складання державного екзамену передбачає усну форму. Екзаменаційний білет складається з трьох теоретичних запитань. Відповіді на питання оцінюються окремо. Загальна оцінка за відповідь є середнім арифметичним оцінок всіх членів Державної екзаменаційної комісії.

Програма комплексного державного екзамену є нормативним документом для оцінки й контролю знань при складанні екзамену в Державній екзаменаційній комісії для бакалаврів за спеціальністю «соціологія» для студентів денної форми навчання.

Атестація здійснюється на підставі оцінки рівня професійних знань, умінь та навичок випускників, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою бакалаврів з соціології.

Завдання	Максимальна кількість балів при оцінюванні виконання завдань
1. Повнота висвітлення змісту питання	30 балів
2. Логіка побудови відповіді	15 балів
3. Знання понятійного апарату та термінології	15 балів
4. Критичний аналіз викладеного матеріалу	20 балів
5. Зв’язок теоретичного матеріалу з практичною діяльністю соціолога	20 балів
Максимальна кількість балів	100 балів

Переведення оцінок, які виражені у балах за багатобальною шкалою, у оцінки за національною шкалою та шкалою здійснюється відповідно таблиці:

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЕСТS
		Оцінка	Пояснення
90-100	відмінно	А	Відмінне виконання
82-89	добре	В	Дуже добре
75-81		С	Добре
67-74	задовільно	D	Задовільно
60-66		Е	Достатньо
1-59	незадовільно	FХ	Незадовільно

Оцінка «відмінно» передбачає високий рівень знань студента, правильну відповідь, ґрунтовне розуміння студентом основної термінології, теоретичного матеріалу курсу, знання додаткової літератури, вміння грамотно та творчо використовувати отримані знання для вирішення практичних завдань, робити висновки на основі застосування різних методів дослідження та обробки інформації.

Оцінка «добре» передбачає достатній рівень знань, повне розуміння термінології та теоретичного матеріалу, здатність студента підтверджувати свої знання відповідними аргументами, застосовувати здобуті знання на практиці. Студент правильно відбирає джерела необхідних знань для розв’язання проблем у типових ситуаціях. Допускається одна помилка.

Оцінка «задовільно» передбачає середній рівень компетентності студента, ставиться у випадку, коли студент недостатньо точно розуміє теорію та термінологію, виконуючи практичні завдання, потребує допомоги викладача. При відповіді на питання робиться 2-3 помилки.

Оцінка «незадовільно» передбачає початковий рівень компетентності студента, характеризується фрагментарним засвоєнням теоретичного матеріалу курсу, невмінням правильно використовувати джерела знань при вирішенні практичних завдань.

Перелік дисциплін та відповідних тем, що виносяться на комплексний державний екзамен

Методологія та методи соціологічних досліджень

Методологія, її рівні і функції у здійсненні та організації соціологічного пізнання. Поняття методології. Рівні методології: філософський, загальнонауковий, соціально-науковий. Функції методології: аналітична, критична, конструктивна.Види методологічного аналізу: аналіз принципів пізнання, онтологічні проблеми соціологічного пізнання, аналіз теоретичних і емпіричних аспектів пізнання, аналіз понять, проблем, теорій. Логіка наукового дослідження.

Характеристика підходів загальнонаукової та соціологічної методології. Історичний та систематичний підходи. Структурно-функціональний, системно-генетичний та системно-діяльнісний підходи. Парадигми сучасного соціологічного знання. Мультипарадигмальний характер соціології. Інтегративні парадигми в соціології.

Використання методів наукового пізнання. Сутність поняття «метод». Методи наукового пізнання. Загальні методи: методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент); методи, що використовуються як теоретичному, так і на емпіричному рівні (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання та ін.); методи теоретичного рівня дослідження (систематизація, узагальнення тощо). Спеціальні, логіко-аналітичні, візуальні, експериментально-ігрові, інтуїтивні методи.

Соціальна дійсність та соціологічне пізнання. Соціальна дійсність як специфічний об’єкт соціологічного пізнання. Специфіка соціальних законів та детермінізму. Форми пізнання соціальної дійсності: поза наукова, наукова, ненаукова.Структура соціологічного пізнання соціальної дійсності. Основні онтологічні орієнтації в соціології (соціологічний реалізм та номіналізм). Розуміння соціального факту, соціальна дія як одиниця вимірювання в соціологічному дослідженні. Способи виявлення закономірностей і фактів соціальної дійсності. Основні методологічні схеми в соціології. Роль метода в соціологічному пізнанні. Теорія як метод у соціологічному дослідженні.Теоретичне та емпіричне пізнання. Особливості емпіричного рівня соціологічного знання.

Логіка проведення та етапи соціологічного дослідження. Підготовчий чи підготовно-організаційний етап (перед програмне вивчення проблеми, складання та затвердження робочого плану дослідження, розробка та затвердження програми дослідження, підготовка інструментарію та його випробування, складання програми обробки даних). Польовий етап (збирання та обробка інформації). Етап інтерпретації та узагальнення зібраних даних. Впровадження одержаних результатів у практику.

Види соціологічних досліджень, їх специфіка, принципи проведення і можливості. Типи соціологічних досліджень: за метою (теоретичні, емпіричні); за способом забезпечення репрезентативності (суцільне, монографічне, вибіркове); за масштабом дослідження (міжнародне, загальнонаціональне, регіональне, галузеве, локальне); за глибиною вивчення (розвідувальні, аналітичні, описові); за частотою проведення (повторне, разове, моніторингове). Особливості організації соціологічного дослідження. Специфіка методики та етапів розгортання прикладного соціологічного дослідження. Можливості соціологічного дослідження. Проблема вибору дослідницької стратегії. Порівняльні дослідження в соціології.

Програма конкретного соціологічного дослідження. Функції та структура ескізу проекту соціологічного дослідження. Проект дослідження. Стратегічний план соціологічного дослідження. Поняття програми соціологічного дослідження. Структура програми. Методологічна частина програми. Постановка проблеми: дві сторони – гносеологічна та предметна. Поняття проблемної ситуації. Рівні виявлення соціальних проблем. Вимоги до висування проблем. Поняття предмета та об’єкта соціологічного дослідження. Мета соціологічного дослідження: теоретичні й прикладні. Завдання соціологічного дослідження: основні і не основні. Інтерпретація основних понять – логічний аналіз, всебічне пояснювання їх змісту і структури. Емпірична інтерпретація понять. Операціональні поняття. Етапи інтерпретації. Попередній системний аналіз предмета і об’єкта дослідження як цілісності: як елемент більш широкої соціальної системи; як структурну одиницю, яка включає взаємодіючі елементи. Схема розглядання факторів, що впливають на предмет: загальні та специфічні; прямі та опосередковані; об’єктивні й суб’єктивні. Формулювання гіпотез. Поняття наукової гіпотези. Види гіпотез, умови їх побудови. Перевірка гіпотез. Взаємозв’язок методологічного та процедурного розділів програми соціологічного дослідження.

Побудова гіпотез у соціологічному дослідженні. Визначення гіпотези. Логіка і роль гіпотези. Вимоги до формулювання гіпотез. Якісні параметри гіпотези: загальність, складність, передбачуваність, перевірка, стійкість, комунікативність та ін. Види гіпотез.

Організація діяльності, особливості базового навчання інтерв’юерів. Структура соціологічної служби, дослідницького центру, соціологічної лабораторії. Основи створення та управління творчим колективом соціологів. Посадові обов’язки працівників соціологічної служби. Поняття постійної мережі інтерв’юерів, організація цієї мережі. Набір інтерв’юерів. Вимоги до знань та вмінь інтерв’юерів. Особливості базового навчання інтерв’юера. Супровід інтерв’юерів під час виконання першого завдання. Реєстрація базового навчання інтерв’юерів, його оцінка. Поняття польової соціологічної лабораторії і проблеми організації її роботи. Етапи діяльності лабораторії. Діяльність бригадира, його задачі. Підготовка інструкцій до польових документів. Мобілізація виконавців та контроль за діяльністю. Етичний кодекс соціолога і етика інтерв’юера.

Застосування методів соціологічного дослідження у маркетингу. Цілі та завдання маркетингового дослідження. Аналітичний огляд ринку, окремих його галузей і сегментів. Аналіз торгової марки. Аналіз споживчих переваг і прогнозування попиту. Вивчення конкурентного середовища: аналіз конкурентів, рекомендації з вибору партнерів/постачальників. Аналіз стратегії просування продукту: реклама, стимулювання збуту.

Особливості проведення електоральних соціологічних досліджень. Базові соціологічні дослідження передвиборчої ситуації. Соціологічне забезпечення виборчої кампанії. Основні компоненти електоральних досліджень. Вибори та референдум як різновиди суцільного опитування громадської думки. Сутність методу «опитування на виході». Методичні особливості організації та проведення exіt-poll. Формування вибіркової сукупності. Розміщення точок опитування. Рекомендації WAPOR щодо проведення exіt-poll та виборчих прогнозів.

Метод спостереження у конкретних соціологічних дослідженнях. Поняття наукового спостереження. Особливості соціологічного спостереження, умови застосування його в різних видах соціологічних досліджень. Процедура соціологічного спостереження. Види спостереження (включене та невключене, стандартизоване й нестандартизоване, систематизоване і несистематизоване, польове та лабораторне). Труднощі проведення спостереження. Документи для проведення спостереження. Щоденники, протоколи, картки спостереження, кодувальний баланс та інші методичні інструменти фіксації результатів спостереження.

Метод аналізу документальних джерел. Поняття документальної інформації у соціології, види документів. Проблема вірогідності документальної інформації. Правила визначення рівня вірогідності даних. Методи аналізу документальних джерел: традиційний та формалізований (контент-аналіз). Суть традиційних методів. Суть контент-аналізу, його основні процедури. Призначення методу. Два підходи до контент-аналізу. Поняття «смислової одиниці» і «одиниці рахування». Надійність інформації, одержаної методом контент-аналізу.

Опитування як метод збору емпіричних даних. Види опитування. Роль і значення методу опитування в соціологічних дослідженнях. Пізнавальні можливості опитування, два класи пізнавальних завдань. Співвідношення опитування з іншими методами збирання даних. Два класи опитувальних методів: опитування та інтерв’ю. Поняття інтерв’ю, його види. Вимоги до інтерв’юера. Опитування за анкетою, види анкетного опитування. Поняття анкети, структура анкети. Надійність інформації, одержаної методом опитування. Характер планованої інформації: статус опитуваного; інформація подій; мотиваційні питання. Питання як інструмент одержування даних. Поняття закритого, відкритого питання. Логічні вимоги до конструкції питання, його логічна структура. Логічні помилки. Проблема тих, хто не відповів. Обов’язкова інтерпретація відсутності відповідей у двох напрямах: методична якість питання; рівень компетентності та інформованості респондента. Позначення області пошуку відповіді. Логічні помилки. Види опитування. Групове опитування, його специфіка та позитивна якість. Вимоги до соціолога по проведенню групового опитування. Недоліки групового опитування. Поштове опитування, специфіка та позитивна якість. Недоліки. Проблема повернення анкет. Документація поштового опитування. Соціометричне опитування, його специфіка. Процедура телефонного опитування. Недоліки та позитивні сторони.

Сучасні різновиди опитування: переваги та недоліки. Телефонні опитування (вибір мобільного оператора, напрямки досліджень, особливості формування об’єму вибіркової сукупності). Специфіка sms-опитування. Інтернет-опитування: особливості організації досліджень он-лайн, офф-лайн. Інтерактивні види опитувань (теле-, радіо- бесіди в «живу»): оцінка надійності отриманої соціологічної інформації, специфіка формування вибіркової сукупності. Метод вимірювання телеаудиторії (піпл-метрія).

Метод експертних оцінок. Основні поняття і проблеми соціальної експертизи. Соціальна експертиза як необхідний у сучасному світі метод визначення суб’єктивної імовірності обставин, які опосередковують прийняття рішень, побудову стратегій поведінки. Предмет соціальної експертизи. Сутність експертного опитування. Форми експертного опитування. Методики мозкової атаки, дельфійського оракулу, формалізованого опитування, «635», незалежних характеристик, колективного блокноту, неспеціалістів і т.д. Види експертних оцінок. Організація експертного опитування. Формування експертних груп. Синтез експертних оцінок. Врахування соціально-психологічних факторів формування експертних оцінок. Критерії оцінки роботи експертів.

Експериментальний метод у конкретному соціологічному дослідженні. Поняття експерименту, його логічна структура. Планування експерименту. Поняття експериментальної та контрольної груп. Проблема доказу гіпотези в експерименті. Поняття незалежної змінної. Класифікація соціальних експериментів: за характером об’єкта та предмета дослідження; за специфікою задач; наукові та прикладні; проективні та ретроспективні; одно- і багатофакторні; за характером експериментальної ситуації – контрольовані та неконтрольовані; лабораторні та польові. Експеримент експост-факто. Проблема контролю експерименту. Завдання вирівнювання груп. Методи вирівнювання: попарного відбору; частотного розподілу; формування вибіркових підмножин.

Соціометричні методи в соціологічних дослідженнях. Сутність, генеза та прикладне значення методу аналізу малих груп. Формальна та неформальна структура малих груп.Соціометрична картка та способи її оформлення. Соціометричні критерії: дихотомічний, ранжування, прогностичний та ін.Процедура проведення соціометричного опитування.Опрацювання та представлення соціометричної інформації.Соціометричні індекси. Соціометричний статус, індивідуальна та групове експансивність, інтегрованість та згуртованість групи.

Тестове опитування. Методика його проведення. Тестологічні процедури в соціологічних дослідженнях. Основні групи тестологічних процедур: об’єктивні тести, проективні та діалогічні техніки. Методика аналізу продуктів творчості. Закриті та відкриті тестові методики. Компоненти тестового завдання. Джерела зміщення тестологічної інформації: засоби виявлення та корекції. Багатоступеневий контроль інформації щодо досліджуваних характеристик.Поняття психологічної норми. Складові надійності тестів (стійкість, внутрішня узгодженість, валідність). Проблеми адаптації тестових опитувальників.Соціологічні модифікації текстологічних процедур. Тест семантичного диференціалу. Співвіднесеність базової та досліджуваної груп.

Якісні соціологічні дослідження. Поняття якісних досліджень у соціології, їх основне завдання по виявленню соціальних смислових навантажень у одиничних індивідуальних фактах. Методологія якісного дослідження, його специфіка. Порівняльний аналіз методології кількісного та якісного досліджень. Специфіка якісних методів збору інформації: глибинне інтерв’ю, метод фокус-групи, історичний метод, біографічний метод, етнографічний метод, метод кейс-стаді.

Оформлення підсумкового звіту. Поняття звіту та його призначення. Загальні вимоги до звіту. Структура звіту: резюме, паспорт дослідження та одновимірні розподіли, основна частина. Два розділи основної частини: методичний і змістовний. Методичний розділ: принципи та процедура підготовки вибірки; принципи підготовки анкети. Змістовний розділ, його композиція: основний висновок, таблиця, коментарі до таблиці. Принципи оформлення таблиць. Оформлення висновку та рекомендацій. Основні вимоги до аналізу інформації, висновок та рекомендацій.

Організаційні проблеми соціологічних досліджень. Поняття нормативності в організації соціологічних досліджень. Два класи нормативів: нормативи, які реґламентують стратегію планування і здійснення дослідницької діяльності та нормативи, які реґламентують тактику чи конкретні операції соціологів по збору даних. Функцій та роль учасників соціологічного дослідження, етичні норми їх взаємовідносин. Психологія взаємодії соціолога та респондента. Сприйняття дослідження та мотивація участі респондента у дослідженні.

Методи комп’ютерної обробки соціологічної інформації

Роль сучасних інформаційних технологій в обробці й аналізі соціологічної інформації. Сутність поняття «соціологічна інформація». Соціологічна інформація та емпіричні дані. Види соціологічної інформації: за критерієм первинності/вторинності; за критерієм виду досліджуваних даних. Планування обробки даних соціологічних досліджень: вибір комп’ютерної програми та визначення методів аналізу даних. Соціологічні архіви: проблеми формування та функціонування. Кодування соціологічної інформації: методи та форми. Підготовка соціологічної інформації до обробки. Передумови та значення автоматизації процесу обробки соціологічної інформації.

ОСА – пакет прикладних програм для обробки соціологічних анкет, його переваги та недоліки. Основні поняття та позначення. Ознаки, типи шкал, альтернативи та їх коди. Паспорт анкети. Фільтри. Імена файлів, в яких зберігаються емпіричні дані. Встановлення та запуск пакету ОСА. Загальні правила роботи з пакетом. Структура діалогового вінка. Встановлення активного каталогу. Встановлення імені масиву анкет. Робота з меню. Введення паспорту масиву анкет, редагування паспорту. Введення даних у пакеті ОСА та створення файлу, що містить масив анкет. Внесення змін до масиву анкет. Введення відкритих запитань і коментаріїв до анкет. Формування нової ознаки. Створення та підключення фільтру. Побудова арифметичних та логічних виразів. Зважування масиву. Редагування масиву анкет на диску. Видалення анкет, що задовольняють фільтру. Видалення ознак. Перевірка коректності паспорту. Об’єднання масивів анкет. Додавання сумісних альтернатив. Вторинна обробка. Експорт та імпорт даних. Факторний аналіз (метод головних компонент). Побудова таблиць одно-, двомірного розподілу даних. Параметри виводу таблиць. Перегляд текстових файлів з результатами розрахунків.

Способи представлення, збереження й обробки даних у пакеті прикладних програм SPSS. Інформація, що опрацьовується статистичним пакетом: анкетні дані, типи змінних, імена змінних, коди невизначених даних. Структура пакету SPSS. Схема організації даних. Управління роботою пакету. Основні команди меню SPSS. Командний режим роботи з пакетом. Основні правила написання команд мовою пакету. Порядок виконання команд. Основні команди описання та перетворення даних. Робота с функціями Missing та Sysmis. Команда RECODE. Команда COUNT. Умовне виконання команд. Команда RANK. Команда SPLIT FILE. Операції з файлами. Команди отримання розподілів та описових статистик. Аналіз зв’язку між некількісними змінними. Складні таблиці звітів. Таблиці для неальтернативних запитань. Програма Typology Tables. Порівняння середніх, кореляції. Непараметричні тести. Регресійний аналіз. Факторний аналіз. Кластерний аналіз. Багатомірне шкалювання. Параметри виводу одно-, двовимірних таблиць розподілів даних. Побудова графіків в SPSS.

Призначення та огляд можливостей програми «Прикладний соціолог (ПриС)». Умовні позначення, умови використання, технічна підтримка. Обмеження програми «ПриС». Функціональна модель анкетного опитування. Склад файлів та структура опитування в «ПриС». Процедура встановлення програми. Інтерфейс програми «ПриС». Створення нового опитування. Розробка анкети. «Дерево опитування». Заповнення паспорта опитування. Формування вибіркової сукупності. Введення заповнених анкет до бази даних. Вибіркова перевірка правильності введення. Аналіз бази даних відповідей. Розрахунок частот відповідей. Робота з фільтром анкет. Перегляд та редагування файлу звітів. Створення баз статистичних даних. Опрацювання помилок.

Особливості обробки соціологічної інформації за допомогою програми Vortex 8.0. Створення словника: різновиди змінних та способів їх побудови. Введення даних. Вторинні змінні. Описова статистика в Vortex 8.0. Розрахунок об’єму вибірки та визначення похибки репрезентативності. Екстраполяція даних на генеральну сукупність. Обробка різного роду запитань. Опрацювання табличних запитань, рангових методик та полярних профілів. Одновимірний, двовимірний та багатовимірний частковий аналіз. Регресивний, кластерний, детермінаційний та інші види багатовимірного аналізу. Особливості обробки обмежених та необмежених змінних. Аналіз статистичних взаємозв’язків.

Архітектура та інтерфейс програм Statistica 6.0, STADIA. Загальні характеристики програми. Інтерактивний інтерфейс користувача. Основні меню та панелі інструментів. Меню аналіз. Стандартна панель інструментів - Standard Toolbar. Панель інструментів аналізу - Statistics Toolbar. Рядок статусу. Розширення імен файлів. Управління виведенням даних. Робочі книги. Загальний перелік програм меню «файл», «вид», «аналіз», «графіки», «сервіс», «робоча книга», «вікно», «допомога». Таблиці даних. Імпорт та експорт даних. Шаблони таблиць даних. Вихідні та звітні таблиці даних. Глобальні параметри таблиці даних. Різновиди звітів. Панель інструментів звітів. Основні можливості побудови графіків в Statistica. Описова статистика в STADIA. Графічне представлення результатів дослідження.

Програма обробки даних соціометричного дослідження – SociometryPro. Запуск програми та створення проекту. Формування групи клієнтів – учасників соціометричного опитування. Створення соціометричного дослідження. Порядок проведення соціометричного тестування групи. Формування соціометричних бланків. Побудова бланків соціокарти та соціоматриці. Визначення соціометричних критеріїв. Введення результатів виборів. Аналіз результатів соціометричного опитування. Графічна інтерпретація результатів. Типи вікон візуалізації даних: «індекси», «графи», «мішені». Процедура збереження даних проекту. Побудова та роздрукування звітів.

Можливості Word Microsoft Office та Excel Microsoft Office як допоміжних програми представлення звітів соціологічних досліджень. Можливості Excel Microsoft Office для обчислення соціологічних індексів. Типологія індексів. Обчислення індексів для порядкових шкал: «індекс довіри», «індекс престижу», «індекс задоволеності» і т. ін. Соціометричні індекси та їх обчислення. Способи табличного представлення даних у Word Microsoft Office та Excel Microsoft Office. Обчислення в таблицях. Способи оформлення таблиць. Способи графічного представлення соціологічних даних: лінійна діаграма, секторна діаграма, стовпчикова гістограма, сегментарна діаграма, кругова діаграма, крапкова діаграма, об’ємна поверхнева діаграма, двостороння гістограма, графіки.

Математично-статистичні методи в соціології

Математично-статистичні методи як засіб пізнання соціальних явищ. Сутність процесу математизації соціологічного знання. Зв'язок соціології та математики. Емпіричне дослідження в соціології. Методи аналізу та обробки даних в соціологічних дослідженнях. Методи статистичного аналізу в соціології.Сутність та структура математичної статистики як розділу математики. Об’єкт, предмет вивчення математичної статистики.Роль емпіричних даних в процесі вивчення соціальних явищ. Представлення емпіричних даних в соціології. Інтерпретація понять «статистична закономірність», «статистична сукупність». Можливі вияви статистичних закономірностей розвитку суспільства.Особливості математично-статистичної методології. Напрямки використання математично-статистичних методів в соціології.Обґрунтування доцільності запровадження математично-статистичних методів аналізу соціологічної інформації в історичному аспекті розвитку соціологічної науки. Розвиток емпіричних досліджень у Західній Європі в період XVII-ХХ ст. як основа кількісної соціології (У. Петті, Дж. Граунт, А. Кетле, Ф. Ле Пле, Б. Вебб, С. Вебб). Класики соціології (О. Конт, Е. Дюркгейм, В. Парето) про необхідність використання методів математичної статистики в соціології.Особливості розвитку математичної школи в США. Побудова моделі взаємодії Г. Карлссона. Методологічні принципи побудови моделей соціальних явищ за Г. Саймоном. Особливості шкального методу Л. Гуттмана. Латентно-структурний аналіз П. Лазарсфельда. Модель факторного аналізу Л. Терстоуна.Основні напрямки запровадження математичних методів у радянській соціології. Коротка історична довідка щодо розвитку математичної школи в соціології у радянський період.Напрямки розвитку сучасної математичної соціології.

Первинна обробка соціологічної інформації. Основні принципи вимірювання. Етапи підготовки даних до обробки. Методологічні основи вимірювання і соціології. Шкалювання в соціології. Інтервальна, порядкова, номінальна шкали та шкала відносин. Загальна характеристика методів вимірювання в соціології: метод прямого підрахунку; метод використання абстрактних стандартних одиниць вимірювання; метод моделювання явища, що спостерігається; метод побудови упорядкованих шкал. Джерела помилок вимірювання. Невизначеність змінних. Недосконалість засобів вимірювання. Помилки дослідника. Непослідовність та складність соціальної поведінки людей як об’єктів дослідження. Похибки вимірювань. Типи змінних в соціології: кількісні та якісні змінні, дискретні та неперервні змінні. Групування даних та побудова таблиць. Середня точка інтервалу. Відносні частоти. Кумулятивний розподіл. Принципи класифікації якісних змінних. Перетин класифікацій. Динамічні ряди. Часовий інтервал. Міра вимірювання: відносна та абсолютна. Графічне представлення соціологічної інформації.

Міри центральної тенденції та варіації. Середні величини узагальнення характеристик соціологічної інформації. Середнє арифметичне. Властивості середньої арифметичної величини. Медіана і мода. Обчислення медіани для згрупованих даних. Медіана дискретних даних. Мода або імовірнісне середнє. Обчислення моди. Метод різниць. Бімодальність. Оцінка моди. Критерії вибору виду усереднення. Міри вимірювання значень ознак. Міра варіації. Дисперсія: сутність та основні властивості. Побудова міри варіації. Середнє лінійне відхилення. Коефіцієнт варіації. Квадратичне відхилення як міра варіації. Середнє квадратичне відхилення: особливості обчислення та основні характеристики. Варіації якісних змінних. Елементарне нормування. Поняття нормального частотного розподілу. Стандартне відхилення. Особливості емпіричних розподілів. Індекс якісної варіації. Критерій лінійного взаємозв’язку (хі-квадрат). Ентропія.

Вимірювання зв’язку: кількісні та якісні змінні. Поняття статистичного взаємозв’язку. Кореляційне тале та кореляційна таблиця. Види взаємозв’язку. Техніка вимірювання зв’язку. Коефіцієнт зв’язку Юла (Q), Фи - коефіцієнт (),коефіцієнт взаємної спряженості (С). Метод кореляції рангових відмінностей Спірмена та Кенделла , коефіцієнт кореляції (), кореляційне відношення (), коефіцієнти множинної () та часткової кореляції (). Кореляційне поле. Загальна міра кореляції. Відхилення від середнього арифметичного. Вимірювання лінійної кореляції. Коефіцієнт детермінації.

Регресійний аналіз. Основні поняття. Рівняння регресії. Крива регресії.Кутовий коефіцієнт рівняння регресії. Пряма регресія. Криволінійні зв’язки. Кореляційні відношення. Коефіцієнт кореляції між ознаками. Часткова, множинна регресія та кореляція. Випадок трьох ознак. Кореляція рангів: коефіцієнт .Вимірювання за допомогою рангів. Метод кореляції рангів. Повна додатна та від’ємна кореляції. Кореляції між упорядкованими змінними. Коефіцієнт міри взаємозв’язку ознак для номінального рівня вимірювання зв’язків: коефіцієнт Юла (Q). Деякі загальні принципи інтерпретації кореляції.

Основні принципи вибіркового дослідження та статистичного аналізу. Характеристики якості інформації, отриманої в ході проведення вибіркового соціологічного дослідження: репрезентативність, надійність, валідність. Обґрунтування доцільності використання вибіркового методу дослідження. Статистична генеральна сукупність класифікація генеральних сукупностей. Проблеми відбору даних. Невипадкові методики вибірки. Безсистемний відбір. Доступна вибірка. Цілеспрямований відбір. Методики випадкового відбору. Власне випадкова вибірка. Спосіб жеребкування, таблиці випадкових чисел, генератор випадкових чисел. Повторна та безповторна вибірка. Механічна вибірка. Метод снігового кому. Стратифікована вибірка. Кластерна вибірка. Квотування. Використання багатоступеневої вибірки. Комбінована вибірка. Етапи та основні процедури формування вибіркової сукупності. Об’єкт дослідження. Генеральна та вибіркова сукупності. Основа вибірки. Одиниці відбору та спостереження. Формули для вибіркового методу, для розрахунку середньої арифметичної похибки при різних видах відбору. Розрахункові формули вибіркового методу для долі ознаки при використанні різних методів відбору. Способи контролю помилок. Систематичні та випадкові помилки. Ремонт вибірки.

Факторний аналіз в соціології. Головна ідея методів факторного аналізу даних. Завдання, що розв’язуються із застосуванням факторного аналізу. Основні поняття факторного аналізу: фактор, факторне навантаження, факторне значення, загальність та специфічність. Вимоги до даних для факторного аналізу. Інтерпретація факторних навантажень. Оцінювання загальності. Методи факторного аналізу: головних компонентів, головних факторів, максимальної правдоподібності. Методи обертання факторних рішень: варімакс, квартімакс, облімін. Порівняльний аналіз різних методів факторного аналізу. Розвідувальний та конфірматорний факторний аналіз. Факторний аналіз якісних (категоризованих) даних. Інтерпретація результатів факторного аналізу. Приклади застосування факторного аналізу в соціологічних дослідженнях.

Кластерний аналіз як метод емпіричної типологізаціїї. Загальна ідея автоматичної класифікації та групування об’єктів. Застосування кластерного аналізу для побудови типологій об’єктів та для вивчення взаємозв’язку між ознаками. Відбирання ознак для проведення кластерного аналізу. Вибір відстані. Аксіоми метрики. Приклади метрик для ознак у номінальних, порядкових та метричних шкалах. Інтерпретація та оцінка надійності результатів кластерного аналізу. Можливості використання моделей кластерного аналізу в соціології. Особливості роботи алгоритмів CLUSTER і QUІCK CLUSTER. Проблеми вибору відстані і форми кластера. Зіставлення методу кластеризації перемінних з факторним аналізом та багатомірним шкалюванням. Кластерний аналіз як елемент комплексного аналізу соціологічних даних.

Перевірка статистичних гіпотез. Вибірковий розподіл. Розподіл похибки вибірки. Надійність вибірки. Інтегральна оцінка середнього арифметичного. Логіка квадратичної похибки середнього. Обчислення квадратичної похибки. Побудова довірливого інтервалу (велика вибірка). Відсотковий довірливий інтервал. Поправка на кінцеві результати розрахунку вибірки. Нестабільність генеральної сукупності. Нуль-гіпотеза: сутність та принцип її перевірки. Оцінка персонального ризику. Рівень значимості.

Дата добавления: 2015-05-23