Адміністративні засоби підтасовки результатів виборів

До адміністративних “технологій відносять встановлення: числа турів, кордонів округів, норм представництва виборців, структури відповідного органу влади, вимоги до заповнення листів з підписами(до поки їх не відмінило чинне законодавство), дати виборів, порядок утверження результатів виборів тощо. Що стосується України, то останнім часом слово “адмінресурс” за частотою використання на шпальтах газет стоїть на дугому місці після слова “вибори”. Сиутацію з адмінресурсом в Україні було достатньо професійно висвітлено Д. Видріним. Він поділяє його на:

а ) прямий адмінресурс – звичайні вульгарні командно-наказові методи, коли підпорядкованим чиновникам на місцях вказується, як і за кого голосувати, кого підтримувати, а кого тормозити --- займає біля 10% потужності адмінресурсу,

б) прихований адмінресурс – теж вульгарні маніпуляції вже з результатами голосування (бюлетнями, підрахунками) – потенціал близько 5 %

в) непрямий адмінресурс – бюджетне фінансування виборчих проектів, які підтримує влада. Сюди ж відносять вплив влади на ЗМІ – сладає більше 80% потужності загального адмінресурсу.

Отже власне до адміністратитивних засобів чорного PR відносять:

надання виборцям на дільницях ручок, які містять парасимпатичні чорнила

статистика вказує, що приходять, але не голосують 15-20 чоловік, але нічого не заважає заявити, що взяли бюлетні, але не опустили їх 50-100 чоловік, що перевірити практично неможливо. Несдані бюлетні можна приписати будь-якому кандидату

люди, які брали участь у перевиборчих комісіях, ствержують, що «підтасовка»відбувається на вищому рівні, тому що спостерігачі, преса, представники об´єднань та інші види контролю відсутні. А за допомогою печатки та пустого, але завіреного бланку протоколу можна владнати «незістиковку», яка виявилась в територіальній комісії.

псування дійсних бюлетнів під час підрахування голосів.

PR –івські або професійні брудні політичні технології:

Взаємне залякування за допомогою рейтингів, що контролюються. Тема соціологічних методів маніпуляції вже ставилася у першому пункті першого розділу даної роботи. Що стосується прикладів з поточних виборів, відомо, що майже на кожну потужну партію працює своя соціологічна служба, яка методами певної технологічної маніпуляції (наприклад, спеціалізація виборки) отримує потрібні замовнику результати. Наприклад, у “Вечірніх Вістях” та інших виданнях близьких до Юлії Тимошенко публікуються дані опитування Лабораторії соціальних досліджень, яка, відповідно, дає заміри суспільної думки на користь "Батьківщини", БЮТ і самої Юлії Володимирівни.

Кандидати-клони. Ймовірно, найпопулярніша з чорних PR-технологій нинішньої передвиборчої боротьби. “Двійник” виставляється штабом одного з кандидатів і всі свої дії співвідносить з ним. В Україні за даними ТСН “1+1” зареєстровано 123 “двійника”. Пропоную найвідміші випадки

а) Рух Бойка попадає під цю категорію, оскільки “клонувати ” можна не лише конкретного політика, а й вже розкручений бренд якоїсь партії,

б)Блок “За Ющенка ” О. Ржавського, ніякою мірою не суперечить чинному законодавству, оскільки після відмови Віктора Ющешка очолити його першу п´ятірку очолив один з керівників районної організації “Єдиної родини” Віниччини Володимир Ющенко,

в) Лідер політичної організації “Всеукраїнська партія трудящих” носить ім´я та прізвище лідера соціалістів Олександра Мороза,

г) у Львові у мажоритарному окрузі №117 з´явилося одразу три кандидати в депутати з прізвищами Стецків, один з них діючий сьогодні депутат Тарас Стеціків, який балотується від блоку Ющенка, два інші -- невідові широкій публіці Андрій та Євген Стецьків

д) сина покійного лідера Руха В´ячеслава Чорновола Тараса дублює його до сих пір аполітичний брат.

Провокування попереднього піку популярності опонета. По принципу «спортивної форми» -- передстартова лихоманка приводить до перегорання ще до старту. У опонента не залишиться до кінця гонки ані аргументів, ані грошей, ані сил. Частково це прийом був застосований до В.Ющенка, Ю. Тимошенко та О. Мороза. Застосування його приписують російському PR-агенству ФЕП, які працюють на СДПУ(о)

Посилення опонента № 2 для послаблення опонента №1. Прийом професійно застосований командою Л. Кучми у президентській передвиборчій кампанії.

Перебір позитивної інформації – доведення позитиву до абсурду або “перебір за рейтингом”. Наприклад, дійсно благородне діло певного кандидата (ремонт дороги, школи) за допомогою десятки тисяч листівок нагадують населенню, хто це спонсорував. Дуже ефективний прийом у злиденних районах.

За аналогію з попереднім, але спрямований на протилежну сторону, прийом, спрямований на нейтралізацію існуючого компромату на кандидата. Політтехнологи влаштовують свій власний потік компромату, який легко спростовується. У ньому «топляться» небезпечні факти, які мали місце насправді.

Розповсюдження компромату, який не відповідає дійсності, здійснюється, як правило, за допомогою “партизанської атаки”, тобто анонімно, від імені самого конкурента або через підставну особу. В останньому випадку може використовуватися інший кандидат (в тому числі видвинутий спеціально для цієї мети) або ж реально існуюча організація. Найбільше можливостей для дій такого роду надає останній день перед виборами. Цей час найчастіше використовується для розповсюдження відверто “чорних матеріалів”, що позбавляє конкурента можливості виправдатися перед виборцями. Під час кампанії розповсюдження компрометуючих матеріалів здійснюється засобами пліток, листівок. Подібні дії преслідуються законом як наклеп, однак цей процес займає більше часу аніж триває кампанія.

Особливе місце займають брудні технології, спрямовані на підвищення особистої популярності, яки застосовуються з метою викликати співчуття до кандидата і негативне ставлення до його конкурентів, які “брудно грають”. До їх числа належать:

а) Імітація замахів (т.з. “самостріл”)

б) розповсюдження неправдивих повідомлень про погрози кандидату,

в) розповсюдження неправдивих повідомлень про встановлення прослуховуючих пристроїв в офісі, квартирі кандидата,

г) розповсюдження неправдивих повідомлень про підтримку кандидата популярною у виборців особою,

«Важкоатлети у легкій вазі» або «Болівар не витримає двох». Кандидат з першої п´ятіркі, який не має шансів в першому турі набрати 22-25% голосів має бути виключеним зі списку претендентів. Такі кандидати примушують багатьох виборців задаватися питаннм, кому ж надати перевагу – симпатичному аутсайдеру або «важкоатлету» з високим рейтингом. Технологи «примушують» зробити вибір на користь більш прохідних кандидатів за допомогою «стартових» рейтингів, коли на самому старті через ЗМІ дається список з двох (дуже рідко трьох) кандидатів – це один з найбільш ключових етапів маніпулювання. Цей список практично ніколи не змінюється. У 1999 році пара Кучма—Симоненко не дозволила наблизитися більше нікому.

“Жаб´ячий зір”. Жаба бачить лише предмети, які рухаються, а того, що не змінюється, наче не існує. Точно побудована у часі нерівномірність публічної поведінки політиказ яскраво вираженими піками та спадами популярності дозволяє ефективно звертати на себе увагу широкої аудиторії. Співрозмірна стратегічному контексту помітність для виборця – це високе політичне мистецтво сучасного корегування стереотипів іміджу, які склалися.

Отже, було показано різноманітність класифікацій “чорних” виборчих технологій та конкретизацію їх прийомів, які допоможуть відрізнити “чорні” виборчі технології від чистих. Популяризація даного переліку прийомів може позитивно вплинути на зниження ефективності “чорних” технологій, якщо виборці усвідомлюватимуть загрозу і ступінь маніпуляції їх голоами за допомогої цих технологій.

Дата добавления: 2015-05-23