Електрична активність шкіри

Методи реєстрації. Вимірювання і вивчення електричної активності шкіри (ЕАШ), чи шкірно-гальванічної реакції (ШГР), уперше почалося наприкінці 19 ст., коли майже одночасно французький лікар Фере і російський фізіолог Тарханов зареєстрували: перший - зміну опору шкіри при пропусканні через неї слабкого струму, другий - різницю потенціалів між різними ділянками шкіри. Ці відкриття лягли в основу двох методів ШГР: екзосоматичного (вимірювання опору шкіри) і ендосоматичного (вимірювання електричних потенціалів самої шкіри). Варто пам'ятати, що ці методи дають різні результати.

В даний час ЕАШ поєднує цілий ряд показників: рівень потенціалу шкіри, реакція потенціалу шкіри, спонтанна реакція потенціалу шкіри, рівень опору шкіри, реакція опору шкіри, спонтанна реакція опору шкіри. Як індикатори стали використовуватися також характеристики провідності шкіри: рівень, реакція і спонтанна реакція. В усіх трьох випадках "рівень" означає тонічну складову ЕАШ, тобто тривалі зміни показників; "реакція" - фазичну складову ЕАШ, тобто швидкі, ситуативні зміни показників ЕАШ; спонтанні реакції - короткострокові зміни, що не мають видимого зв'язку з зовнішніми факторами.

Походження і значення ЕАШ. Виникнення електричної активності шкіри обумовлено, головним чином, активністю потових залоз у шкірі людини, що у свою чергу знаходяться під контролем симпатичної нервової системи.

У людини є 2-3 мільйони потових залоз, але кількість їх на різних ділянках тіла сильно варіює. Наприклад, на долонях і підошвах близько 400 потових залоз на один квадратний сантиметр поверхні шкіри, на лобі близько 200, на спині близько 60. Виділення залозами поту відбувається постійно, навіть коли на шкірі не з'являється ні краплі. Протягом дня виділяється біля півлітра рідини. При винятково сильній жарі втрата рідини може досягати 3,5 літри в годину і 14 літрів у день.

Існує два типи потових залоз: апокринні і екрині.

Апокринні, розташовані в пахвових западинах і в паху, визначають запах тіла і реагують на подразники, що викликають стрес. Вони безпосередньо не зв'язані з регуляцією температури тіла.

Экринні розташовані по всій поверхні тіла і виділяють звичайний піт, головними компонентами якого є вода і хлористий натрій. Їхня головна функція - терморегуляція, тобто підтримка постійної температури тіла. Однак ті экрині залози, що розташовані на долонях і підошвах ніг, а також на лобі і під пахвами - реагують в основному на зовнішні подразники і стресові впливи.

У психофізіології електричну активність шкіри використовують як показник "емоційного" потовиділення. Як правило, її реєструють з кінчиків чи пальців долоні, хоча можна вимірювати і з підошов ніг, і з лоба. Варто сказати, однак, що природа ШГР, чи ЕАШ, ще докінця не зрозуміла.

Дата добавления: 2015-05-23