Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Хімічні властивості. Отримання ароматичних кислот




Отримання ароматичних кислот

Отримання оцтової кислоти

Отримання мурашиної кислоти

Отримання

Отримання і хімічні властивості одноосновних карбонових кислот

1. окислення спиртів або альдегідів

1. каталітичне окислення метану

2CH4 + 3O2 → 2H-COOH + 2H2O

2. Взаємодія оксиду Карбогену(ІІ) з гідроксидом Натрію при нагріванні

CO + NaOH → H-COONa;

H-COONa + H2SO4 → H-COOH + NaHSO4

1. каталітичне окислення бутану

2CH3–CH2–CH2–CH3 + 5O2 → 4CH3COOH + 2H2O

2. Взаємодія оксиду Карбогену(ІІ) з метанолом

CH3OH + CO → CH3COOH

1. окислення гомологів бензолу

 

1. карбонові кислоти проявляють всі властивості характерні для неорганічних кислот і єслабкими електролітами:

2СH3COOH + 2Na → 2CH3COONa + H2;

2СH3COOH + Na2O → 2CH3COONa + H2O;

СH3COOH + NaOH → CH3COONa + H2O;

2СH3COOH + Na2CO3 → 2CH3COONa + H2O + CO2;

СH3COOH + NaHCO3 → CH3COONa + H2O + CO2

СH3COONa + H2SO4 → CH3COOH + NaHSO4

2. утворення складних ефірів (реакція етерифікації) у присутності каталізатора - сульфатної кислоти:

Зворотна реакція називається омиленням або гідролізом складного ефіру.

 

 

28. .Наведіть класифікацію та приклади вуглеводів.

Вуглеводи – це органічні речовини, структурна формула яких (СН2О)n, або СnН2nОn, вони мають різноманітну будову і функції. Розглянемо детальніше.

Класифікація вуглеводів в залежності від кількості мономерів:

1. Моносахариди

2. Дисахариди

3. Олігосахариди

4. Полісахариди

За кількістю атомів карбону моносахариди поділяються на:

1. Тріози

2. Тетрози

3. Пентози (рибоза, дезоксирибоза)

4. Гексози (глюкоза, фруктоза) – солодкий присмак ягід, меду.

Дисахариди:

  • Мальтоза=глюкоза+глюкоза (солодовий цукор)
  • Лактоза=галактоза+глюкоза (молочний цукор)
  • Сахароза=фруктоза+глюкоза (буряковий, або тростинний цукор)

 

29. Доведіть важливу роль в організмі жирів, білків, вуглеводів, вітамінів та компонентів їжі.

Для нормальної життєдіяльності організму людини і доброго засвоєння їжі людський організм повинен одержувати усі поживні речовини у певних співвідношеннях.
Наприклад, нормальне співвідношення білків, жирів та вуглеводів має бути 1: 1,1:4,1 для молодих чоловіків та жінок, зайнятих розумовою працею, і 1: 1,3:5 для тих самих людей, якщо вони зайняті важкою фізичною працею. Ці речовини не мають однакової поживної цінності і кожна з них має своє особливе значення для організму.Білки - належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. Вони найважливіші компоненти харчування, що забезпечують пластичні та енергетичні потреби організму. Білки-це органічні речовини, що складаються з амінокислот, які, поєднуючись між собою в різних композиціях, надають білкам різноманітних властивостей.Харчова і біологічна цінність білків визначається збалансованістю амінокислот, що входять до їх складу. Різноманітне харчування-найправильніший шлях постачання організму повноцінними білками.Найбільшу біологічну цінність мають білки тваринного походження. Фізіологічними нормами передбачається, що 55 % необхідних білків мають забезпечуватись за рахунок білків тваринного походження.Теплова обробка прискорює перетравлювання білків. Тривале розварювання, подрібнення, протирання продуктів поліпшує перетравлювання, і засвоювання білків, особливо рослинних. Проте надмірне нагрівання може негативно вплинути на амінокислоти, з яких складаються білки. Потреба в білках для дорослої людини становить у середньому 85- 90 г на день. Роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю і участю в процесах обміну. Жири забезпечують у середньому 33 % добової енергоцінності раціону. З жирами в організм надходять необхідні для життєдіяльності речовини: вітаміни А, О, Е, незамінні жирні кислоти, лецитин.Жири забезпечують всмоктування з кишечника ряду мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. Вони поліпшують смак їжі і викликають відчуття ситості. Жири в організмі можуть утворюватися з вуглеводів та білків, але повною мірою ними не заміняються.Слід пам'ятати, що жири легко окислюються на повітрі, під час зберігання на світлі і в теплі, а також у процесі теплової обробки, особливо смаження. У несвіжих і перегрітих жирах руйнуються вітаміни, зменшується вміст незамінних жирних кислот і нагромаджуються шкідливі речовини, що спричиняють подразнення шлунково-кишечного тракту, нирок, порушення обміну речовин. Надмір жирів в їжі погіршує засвоєння білків, кальцію, магнію, підвищує потребу у вітамінах, що забезпечують жировий обмін.Потребу в жирах з урахуванням статі, віку і характеру праці подано в табл. 1. У середньому добова потреба в жирах становить 80-100 г, з яких ЗО% мають забезпечуватись рослинними жирами.Отже, на частку білків має припадати 11-13%, жирів-33, енергетичної цінності добового раціону з диференціацією по зонах: для південих районів потреба в жирах становить 27-28 °/о, для північних - 38-40.

50 питання: Невід’ємною частиною нашого туалету є вживання мила. Як відомо, мило являє собою хімічну сполуку жирних кислот з лугами. Його виготовляють шляхом варіння тваринних або рослинних жирів з їдким натром і калієм.

В результаті одержують мило з нддмірним вмістом жиру або лугу. Основна вимога до якості мила полягає в тому, щоб воно було нейтральним, тобто не містило віль ного лугу. Таке мило добре милиться, а при великій кількості води розсипається на порошок.

Під впливом води мило розкладається на жирні кислоти та лу ги. При намилюванні розчинна частина мила змішується з брудом щкіри, а нерозчинна у вигляді мильної піни виносить з поверхні шкіри пилові часточки і рогові луски, а також мікроби, що потра пили на шкіру і оселилися в ній. Складові частини мила хімічно з’єднуються з речовинами (шкіряне сало, бруд), що перебувають на поверхні шкіри, і це обумовлює добре очищення шкіряного покриву.

При користуванні милом проявляється деякий шкідливий вплив його на шкіру: поверхневі шари надшкір’я (епідермісу) набрякають, роговий шар злущується швидше й інтенсивніше, ніж у звичайних умовах, коли мила не застосовують. Шкіряне сало розчинюється, і таким чином властивості шкіри дещо послаблюються. В деяких людей після умивання з милом появляється подразнення переважно шкіри обличчя. Вона стає злегка почервонілою, сухою і злу щується. Особливо в цьому відзначається мило з надміром лугу. Багато лугу містить господарське мило.

Рекомендоване туалетне мило і домішки до води. Є кілька сор тів туалетного мила, які більш або менш відповідають гігієнічним вимогам. Для миття шкіри і волосся з нормальними властивостями можна користуватися будь-яким туалетним милом — дитячим, яєчним, сімейним, банним, гліцериновим, «Красний мак», «Флора».

Для хорошого очищення шкіри слід користуватися м’якою водою з відповідним туалетним милом. Жорстка вода не сприяє доброму намилюванню, тому що частина мила хімічно реагує з солями води і утворює так зване вапняне мило. Те мило, яке взагалі погано милиться, з жорсткою водою буде давати піни ще менше, і за цих умов шкіра очищатиметься недостатньо.

При користуванні ваннами часто вживають різні домішки до води. Під впливом домішок ванна стає більш освіжаючою і приємною, а шкіра — м’якшою і більш еластичною, менш кволою. З цих домішок можна вказати на хвойні екстракти, висівки, крох маль.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 357; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.