Склад і назви

Якщо хімічний елемент проявляє сталу валентність і з киснем утворює тільки один оксид, то його називають просто оксидом цього елементу. Наприклад, K₂O — оксид калію, CaO — оксид кальцію, Аl₂О₃ — оксид алюмінію і т. д.

Якщо ж елемент проявляє змінну валентність і утворює по кілька оксидів, то в їх назвах до слова оксид додаються префікси з грецьких числівників, які показують кількість атомів оксигену, що припадають на один атом даного елементу. Наприклад, Cu₂O — геміоксид (півоксид) міді, а CuO — монооксид (однооксид) міді. Залізо частіше всього буває позитивно дво- і тривалентним і з киснем утворює: FeO — монооксид заліза і Fe₂O₃ — сесквіоксид (півтораоксид) заліза. Сірка з киснем утворює SO₂ — діоксид (двооксид) сірки і SO₃ — триоксид сірки.

Азот утворює кілька оксидів, у тому числі N₂O — оксид азоту (I) відомий як веселячий газ, NO — монооксид азоту, N₂O₃ — сесквіоксид азоту, NO₂ — діоксид азоту і N₂O₅ — геміпентаоксид (півп'ятиоксид) азоту.

Хлор серед інших оксидів утворює Cl₂O₇ — гемігептаоксид хлору, а осмій — OsO₄ тетраоксид осмію. Більше чотирьох атомів кисню, що припадають на один атом елементу, в нормальних оксидів не буває.

Також, оксиди з змінною валентністю елементів можуть записуватися з додаванням валентності елемента. Наприклад, CO₂ — оксид карбону (IV) або Карбон (IV) оксид.

Крім того, деякі оксиди мають ще й особливі назви. Наприклад, діоксид вуглецю CO₂ — називають вуглекислим газом, діоксид сірки, SO₂ — сірковим газом, монооксид вуглецю СО — чадним газом тощо. Більшість оксидів неметалів називають ангідридами відповідних кислот. Наприклад, триоксид сірки SO₃ називають сульфатним ангідридом (ангідридом сульфатної кислоти Н₂SO₄), геміпентоксид фосфору P₂O₅ — фосфатним ангідридом (ангідридом фосфатної кислоти Н₃РО₄) і т. д.

Формули вищих солетвірних оксидів і летких водневих сполук хемічних елементів залежно від номера групи^[1]
Сполука	I	II	IIІ	IV	V	VI	VII	VIII
Вищий солетвірний оксид
Летка воднева сполука елементів головної підгрупи	—	—	—					—

Дата добавления: 2015-05-23