Аналітичне теоретизування: проблеми і перспективи

Головна проблема аналітичного теоретизування полягає в тому, що воно існує у ворожому інтелектуальному окруже-нии. Більшість соціальних теоретиків не прийняли б моїх посилок з першої ж сторінки цієї статті. Більшість цих те-оретиков не погодилися б, що існують загальні, вневремен-ные і універсальні властивості соціальної організації; і знову ж таки, більшість не визнала б метою теорії виділення цих властивостей і розвиток абстрактних законів і моделей їх дії.

У соціологічній теорії, на мій погляд, надто багато скепти-цизма, історицизму, релятивізму і соліпсизму, внаслідок чого теорія, як правило, займається обговоренням різних тим і персо-налий, а не проблемами оперативної динаміки соціального світу. У цьому нарисі я пропоную повернутися до первинного представ-лению Огюста Конта про соціологію як науку. Захищаючи цю тезу, я намітив загальну стратегію: будувати гнучкі, сенсибилизирующие ана-литические схеми, абстрактні закони і абстрактні аналітичні моделі, використовувати кожну їх цих трьох аналітичних стратегій як коригування до двох іншим; потім випробовувати абстрактні суж-дения на їх правдоподібність. Я проілюстрував цю стратегію, пред-ставив мої власні погляди на процеси мікровзаємодій і на макроструктурні процеси. Ці ідеї носять лише предваритель-ный і тимчасовий характер. Вони викладені нашвидку і у загальних рисах. Навіть за цієї умови мій підхід еклектичний і сполучає дуже раз-ные наукові розробки, і, отже, моделі і судження в цій статті представляють на момент її написання схематичний підсумок ана-литического теоретизування в сучасній соціології. Найкращі перспективи для соціології полягають, по-моєму, в подальшому розвитку такого роду аналітичної теорії.

Література

1. Дюркгейм Э. Про розподіл громадської праці. Метод соціологи / Пер. з фр. М.: Наука, 1991.

2. Дюркгейм Э. Метод соціології // Дюркгейм Э. Про розподіл обще-ственного праці. Метод соціології. М.: Наука, 1991.

3. Конт О. Курс позитивної філософії. СПб.: Посередник, 1899-1900. Т. 1.

4. Кун Т. Структура наукових революцій / Пер. з англ. М.: Прогрес, 1975.

5. Маркс До., Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії // До. Маркс, Ф. Енгельс. Соч. 2-е видавництво М., 1955. Т. 4. С. 419-459.

6. Пірсоні Т. Система сучасних суспільств. М.: Аспект Прес, 1997.

7. Поппер До. Р. Логіка і зростання наукового знання / Пер. з анг. М.: Про-гресс, 1983.

8. Тернер Дж. Структура соціологічної теорії / Пер. з англ. М.: Прогрес, 1984.

9. Alexander J. С. Theoretical Logic in Sociology. 4 vols. Berkeley: Los - Angeles University of California Press, 1982-1983.

10. Alexander J. C. et al. The Micro - Macro Link. Berkeley: Los - Angeles University of California Press, 1986.

11. Blalock H. M. Causal Inferences in Nonexperimental Research. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 1964.

12. Blau P. M. Exchange and Power in Social Life. N.Y.: Wiley, 1966.

13. Blau P. M. Inequality and Heterogenety: A Primitive Theory of Social Structure. N.Y.: The Free Press, 1977.

14. Blumer H. Symbolic Interaction: Perspective and Method. Englewood Cliffs (NJ): Prentice - Hall, 1969.

15. Carnap R. Philosophical Foundations of Physics. N.Y.: Basic Books, 1966.

16. Cicourel A. V. Cognitive Sociology. L.: Macmillan, 1973.

17. Collins R. Conflict Sociology. N.Y.: Academic Press, 1975.

18. Collins R. Interaction Ritual Chains, Power and Property // Alexander et al. The Micro - Macro Link. Berkeley: Los - Angeles University of California Press, 1986.

19. Conte A. Systeme de philosophic positive. Paris: Bachelier, 1830-1842.

20. Dahrendorf R. Toward a Theory of Social Conflict // Journal of Conflict Resolution. 1958. Vol. 7. P. 170-183.

21. Dahrendorf R. Class and Class Conflict in Industrial Society. Stanford (CA): Stanford University Press, 1959.

22. Duncan O. D. Path Analysis: Sociological Examples // American Socio - logical Review. 1966. Vol. 72. P. 1-10.

23. Emerson R. Exchange Theory: Part 2 // J. Berger, M. Zelditch, B. Ander - son (eds.). Sociological Theories in Progress. Vol. 2. Boston: Houghton Mifflin, 1972.

24. Erikson E. Childhood and Society. N.Y.: Norton, 1950.

25. FreeseL. Formal Theorising // Annual Review of Sociology. 1980. Vol. 6. P. 187-212.

26. Garfinkel H. A Conception of, and Experiments with, "Trust" as a Condition of Stable Concerted Actions // O. J. Harvey (ed.). Motivation and Social Interaction. N.Y.: Ronald Press, 1963.

27. Garfinkel H. Studies in Ethnomethodology. Cambridge: Polity Press, 1984.

28. Giddens A. New Rules of the Sociological Method. N.Y.: Basic Books, 1977.

29. Giddens A. Central Problems in Social Theory. L.: Macmillan, 1981.

30. Giddens A. The Constitution of Society. Cambridge: Polity Press, 1984.

31. Goffman E. The Presentation of Self in Everyday Life. N.Y.: Doubleday, 1959.

32. Habermas J. On Systematically - Distorted Communication // Inquiry. 1970. Vol. 13. P. 205-218.

33. Habermas J. Knowledge and Human Interests. Cambridge: Polity Press, 1972.

34. Habermas J. Theory of Communicative Action. 2 vols. Vol. 1. Reason and the Rationalisation of Society. L.: Heinemann, 1981.

35. Hempel C. G. Aspects of Scientific Explanation. N.Y.: Free Press, 1965.

36. Heritage J. Garfinkel and Ethnomethodology. Cambridge: Polity Press, 1984.

37. Homans G. C. Social Behavior: Its Elementary Forms. N.Y.: Harcourt, Brace, 1974.

38. Keat R. and Urry J. Social Theory as Science. L.: Routledge and Kegan Paul, 1975.

39. Kelley J. and Klein H. S. Revolution and the Rebirth of Inequality // American Journal of Sociology. 1977. Vol. 83. P. 78-99.

40. Knorr - Cetina K. D. and CicourelA. V. (eds.) / Advances in Social Theory and Methodology: Toward an Integration of Micro - and Macro - Sociolo - gies. L.: Routledge and Kegan Paul, 1981.

41. Kuhn M. H. and McPartland T. S. An Empirical Investigation of Self - Attitudes // American Sociological Review. 1954. Vol. 19. P. 68-96.

42. Kuhn M. H. and Hickman C. A. Individuals, Groups, and Economic Behavior. N.Y.: Dryden Press, 1956.

43. Lacatos I. Falsification and the Methodology of Scientific Research Programmes //1. Lacatos and H. Musgrave (eds.). Criticism and the Growth of Scientific Knowledge. Cambridge, Cambridge University Press, 1970.

44. Lenski G. Power and Privilege. N.Y.: McGraw - Hill, 1966.

45. Mayhew B. H. Structuralism versus Individualism // Social Forces. 1981. Vol. 59. P. 627-648.

46. Mayhew B. H., Levinger R. Size and Density of Interaction in Human Aggregatives // American Journal of Sociology. 1976. Vol. 82. P. 86-110.

47. Mead G. H. Mind, Self and Society. Chicago: University of Chicago Press, 1934.

48. Merlon R. K. Social Theory and Social Structure. N.Y.: Free Press, 1968.

49. Munch R. Theory of Action: Reconstructing the Contributions of Tolcott Parsons, Emile Durkheim and Max Weber. 2 vols. Frankfurt a. M.: Suhr - kamp, 1982.

50. Parsons T. The Structure of Social Action. N.Y.: McGraw - Hill, 1937.

51. Parsons T. An Outline of the Social System // T. Parsons et al. (eds.). Theories of Society. N.Y.: Free Press, 1961.

52. Parsons T. Societies: Evolutionary and Comparative Perspectives. Engle - wood Cliffs (NJ): Prentice - Hall, 1966.

53. Parsons T. The System of Modern Societies. Englewood Cliffs (NJ): Prentice Hall, 1971.

54. Parsons T. Some Problems in General Theory // J. C. McKinney, E. C. Tirya - kian (eds.). Theoretical Sociology: Perspectives and Developments. N.Y.: Free Press, 1971.

55. Parsons T. Action Theory and the Human Condition. N.Y.: The Free Press, 1978.

56. Popper K. R. Conjectures and Refutations. L.: Routledge and Kegan Paul, 1969.

57. Radcliff - Brown A. R. A Natural Science of Society. Glencoe (IL): Free Press, 1948.

58. Rueschemeyer D. Structural Differentiation, Efficiency and Power // American Journal of Sociology. 1977. Vol. 83. P. 1-25.

59. Schiitz A. The Phenomenology of the Social World. Evanston: North - western University Press, 1967.

60. Shibutani T. A. Cybernetic Approach to Motivation // W. Buckley (ed.). Modern Systems Research for the Behavioral Scientist: A Sourcebook. Chicago: Aldine, 1968.

61. Spenser H. Principles of Sociology. N.Y.: Appleton, 1905.

62. Turner J. H. Theoretical Strategies for Linking Micro - and Macro - Pro - cesses: An Evaluation of Seven Approaches // Western Sociological Review. 1983. Vol. 14. P. 4-15.

63. Turner J. H. Societal Stratification: A Theoretical Analysis // G. Seebass and R. Tuomela (eds.). Social Action. Dordreht: D. Riedel, 1985. P. 61-87.

64. Turner J. H. In Defence of Positivism // Sociological Theory. 1985. Vol. 4.

65. Turner J. H. The Structure of Sociological Theory. 4th ed. Home - wood, 111.: The Dorsey Press, 1986.

66. Turner R. H. Role - Taking: Process versus Conformity // A. M. Rose (ed.). Human Behaviour and Social Processes. Boston: Houghton Mifflin, 1962.

67. Turner R. H. A Strategy for Developing an Integrated Role Theory // Humboldt Journal of Social Relations. 1980. Vol. 76. P. 128-139.

68. Turner. Ch. 1, 1984.

69. Wallace W. L. Principles of Scientific Sociology. N.Y.: Aldine, 1983.

Переклад з англійського А. Д. Ковалева

Рэндалл Коллинз.СОЦІОЛОГІЯ: НАУКА АБО АНТИНАУКА?1*

* * Друкується по: Коллинз Р. Соціологія: наука або антинаука? // Теорія об-щества: фундаментальні проблеми / Під ред. А. Ф. Филиппова. М.: Канон-пресс-Ц, 1999. С. 37-72.

Останніми роками концепція соціології як науки неодно-кратно піддавалася нападкам. Їх можна підсумовувати в следу-ющих пунктах: 1) соціологія не зуміла отримати достовірних результатів або узагальнень у вигляді законів; 2) детерміністські за-коны не існують, тому що соціальна дія складається з ситуаційних тлумачень, заснованих на людській субъектив-ности, рефлексивності і творчої здатності; 3) ми замкнуті у світі дискурсу. Суспільство як таке є рід тексту, який ми в різний час читаємо по-різному; 4) попереднє положення часто пов'язане з історичним релятивізмом, з тезою, що сущест-вуют тільки історично особливі явища і не можна відкрити ни-каких загальних законів, застосованих до будь-якого часу і місця; 5) нарешті, існує і різного роду "технічна критика" наукових методів і метатеорії, особливо концепції причиннос-ти. Філософією науки став сьогодні постпозитивізм, і науково орієнтована соціологія, як то кажуть, інтелектуально уста-рела.

Різні елементи критики не обов'язково об'єднані між собою. Деякі з них містять важливі нюанси, способствую-щие розширенню соціологічного знання. Але я вважаю ошибоч-ным загальний для усіх різновидів критицизму докір, що полягає в тому, що соціологія не має і не може мати ніякої наукової достовірності.

Звичайно, наука - не єдиний законний спосіб дискурсу або вид знання. Соціологія, подібно багато чим іншим інтелектуальним дисциплінам, може мати справу з емпіричними описа-ниями (включаючи і сучасні соціальні умови, і историче-ские послідовності); вона може обговорювати моральні про-блемы, пропонувати або відкидати плани практичних дій і порівнювати існуючі умови з ідеалами; обговорювати осно-вополагающие методологічні і інші метатеоретические воп-росы. Але головний рід діяльності, який дає соціології інтелектуальне виправдання, - це формулювання узагальнених пояснювальних принципів, організованих в моделі глибинних процесів, що породжують соціальний світ. Саме ці процеси визначають, яким чином конкретні умови породжують конк-ретные результати. Ці узагальнені способи пояснення і со-ставляют науку.

Я спробую показати, що жоден з аргументів, выдвига-емых проти трактування соціології як науки, не являється препят-ствием для формулювання значущих пояснювальних моделей. Ми вже маємо основні контури декількох таких моделей в областях, що тягнуться від мікросоціології через теорію формальних організацій до макросоціології. Соціологія зовсім не приречена на наукову неспроможність. Ті, хто атакують наукову соціологію, зазвичай б'ються з карикатурою на "позитивізм" в найвужчому його значенні. В той же час багато фахівців з нібито наукової соціології сприйняли саме ті уразливі концепції методу і змісту науки, які зробили їх беззахисними перед анти-позитивистскими нападками.

Нижче мова піде про головні напрями критики социологи-ческой науки. Я також постараюся показати, чому можна навчитися у критиків, що заперечують науковий характер соціології. Потік си-туационных взаємодій, людська суб'єктивність і реф-лексивность, динамізм і епізодичні переміщення макрострук-тур - усе це частини предмета соціології. Привертання уваги до таких явищ і навіть дослідження їх структури можна поста-вить в заслугу деяким з "антинаукових" підходів. Але в даному випадку важливо, що подібні дослідження дозволили виразити упо-мянутые процеси в загальнішій формі і тим самим розширити сферу дії пояснювальних моделей, які утворюють ядро наукової соціології.

Дата добавления: 2015-05-23