Методи визначення дати створення ікон. Аукціонні ціни на православні ікони

Час написання ікон можна визначати за особливостями ковчегу та полів. Наприклад, поля ікон ХІ-ХІІ століть, як правило, широкі, а ковчег глибокий. З ХІІІ ст. поля робили більш вузькими. Починаючи з ХІV ст. іконні дошки іноді робили без ковчегів. З ХІV по ХVІ ст. дошки під ікони з середником, обрамлені клеймами (сценами) житія, виготовлювали з подвійним ковчегом. У внутрішньому заглибленні розміщували головне зображення ікони; на оточуючій його більш високій площині писали сцени житія чи обраних святих, а на полях також іноді розміщували обраних святих і присвячені їм тексти. У ХVІ ст. ковчег звичайно був неглубокий і лузга плавно переходила в заглиблення ковчегу. У ХVІІ ст. перехід між полем і лузгою знову стає більш різьким. У ХVІІІ-ХХ ст.ст. існували усі перераховані види обробки лицьової сторони дошки. Також час написання можна визначати за характером наклеювання паволоки. В найбільш древніх іконах, як правило, паволокою заклеювали усю поверхню ікони, таку паволоку називають суцільною. І тільки з ХІV ст. з’являється часткова паволока, яку наклеювали на місця більш вразливі для розтріскування. У ХVІІІ- ХІХ ст.ст. виготовляли дешеві ікони, на які замість тканини часто наклеювали (тільки на края дошки, біля торців) тряпічний папір. У другій половині ХІХ ст. використовували порівняно дешеві тканини з хлопкового волокна на зразок ситцю. Тоді ж використовувалася тканина з пенькових і льняних ниток – серпянка. Що стосується шпонки, то з ХІV ст. накладні шпонки витісняються врізаними, які вставлялися у спеціально прорізані пази з тильної сторони ікони. У ХІV- ХV ст.ст. пази частіше за все прорізали від одного края до іншого. Паз і шпонку звичайно робили в розрізі не прямими, а клиновидно зрізаними. У ХV ст. пази для шпонок стали робити коротше ширини іконної дошки на 5-10 см. Шпонки, що злегка звужувалися по довжині, при цьому стали вставляти назустріч – одна під іншу. У ХVІ ст. шпонки виготовлялись більш тоненькими і менш виступаючими над поверхнею дошки, у ХVІІ ст. вони стали білш широкими.

Аукціонні ціни на православні ікони досить різні. На початку 2000‑х років вартість ікон не відповідала їхній культурній та історичній цінності. 2000‑го року ікону XVII століття можна було придбати за смішні гроші – кілька тисяч доларів, тоді як картини деяких українських художників 70‑х років продавали за десятки тисяч. Зростання цін на ікони почалося 2002‑го і тривало до жовтня 2008 р. За цей час ікони подорожчали в кілька десятків разів, найцінніші – разів у 70, а живопис періоду соцреалізму – лише в 15. Ціна визначається трьома чинниками: якістю письма, віком і збереженістю. Ікони майстрів Збройової палати Московського Кремля (Симона Ушакова та його учнів – Федора Зубова, Кирила Уланова), написані на початку XVII ст. коштують десятків і сотень тисяч доларів. Аукцион Sotheby’s:

Икона «Христос Вседержитель». Оклад фирмы К. Фаберже, мастер Ф. Рюкерт, серебро, эмаль. Москва 1908-1917 – 60 000 дол.

Икона «Ангел-хранитель». Серебряный оклад фирмы Фаберже. Москва 1910. Продажа: 27600 дол

Аукцион Biddle and Webb:

Русская икона XIXст. “приморские старообрядцы», распятие Христа. Медь эмаль. 300-350 дол.

Русская икона XIXст. Христос Вседержитель. В-24,5 см.

750-850 дол.

Дата добавления: 2015-05-23