H. Колоїдні розчини. Властивості колоїдних 2 страница

D. центробіжному, електричному

Е. електричному. Магнітному

Дифузія – це процес…

А. Самовільного вирівнювання осмотичних тисків дисперсійного середовища

В. Самовільного вирівнювання температур колоїдних розчинів

С. Хаотичного теплового руху дисперсійних частинок

*D. Самовільного вирівнювання концентрацій дисперсних розчинів

Е. Осідання або спливання дисперсних частинок

Швидкість седиментації…

А. Прямо пропорційна в’язкості середовища

В. Обернено пропорційна силі тяжіння

*С. Прямо пропорційна радіусу частинок

Д. Обернено пропорційна радіусу частинок

Е. Обернено пропорційна густині розчину

За допомогою якого методу можна визначити радіус дисперсної частинки?

*А.Седиментаційного аналізу

В. Осмометрії

С. Поляриметрії

Д. Кріометрії

Е. Віскозиметрії

Який потенціал зумовлює стійкість колоїдних систем?

А. Хімічний

В. Електродний

*С. Дзета – потенціал

D. Дифузійний

Е. термодинамічний

Методом визначення ступеня чистоти лікарських речовин є вивчення руху часточок дисперсної фази в нерухомому дисперсійному середовищі під дією різниці потенціалів. Це явище називають:

* А. Електрофорезом

В. Потенціалом дифузії

С. Потенціалом седиментації

D. Потенціалом протікання

Е. Електроосмосом

Рух часток дисперсної фази в нерухомому дисперсійному середовищі під дією різниці потенціалів називають:

А. Броунівським рухом

В. Електроосмосом

С. Потенціалом седиментації

*D. Електрофорезом

Е. Потенціалом протікання

Як впливає величина прикладеної напруги у процесі електрофорезу на електрофоретичну рухливість?

*А. Електрофоретична рухливість зростає, якщо напруга зменшується.

В. Ці величини не можна порівнювати.

С. Не впливає.

D. Прямо пропорційно.

Е. Із зменшенням напруги електропровідність різко зростає.

Метод електрофорезу є методом визначення ступеня чистоти лікарських речовин. Яке явище називають електрофорезом?

А. Рух іонів розчину електроліту під дією зовнішнього електричного поля.

В. Осідання колоїдних часточок під дією сили тяжіння.

С. Самодовільне проникнення іонів низькомолекулярних електролітів крізь напівпроникну мембрану.

*D. Рух часточок дисперсної фази відносно нерухомого дисперсійного електричного поля.

Е. Рух молекул дисперсійного середовища відносно нерухомої дисперсійної фази під впливом постійного електричного поля.

Мірою заряду білків, бактерій, вірусів, лейкоцитів, еритроцитів є електрокінетичний потенціал. На цій властивості засновані методи розділення та аналізу білків, спинномозкової рідини, сироватки крові, сечі, тощо. На якій межі поділу виникає електрокінетичний потенціал?

*А. Гранула – дифузійний шар

В. Ядро – адсорбційний шар протиіонів

С. Міцела – дисперсійне середовище

D. Агрегат – потенціалвизначаючі іони

Е. Агрегат - адсорбційний шар протиіонів

Яке з перелічених явищ не є електрокінетичним явищем для колоїдних розчинів?

А. Електрофорез

В. Потенціал седиментації

* С. Стандартний електродний потенціал

D. Потенціал протікання

Е. Електроосмос

Електрокінетичний потенціал дисперсної системи завжди

*А. Менший від термодинамічного потенціалу

В. Позитивний

С. Більший від термодинамічного потенціалу

D. Негативний

Е. Дорівнює термодинамічному потенціалу

Що таке критичне значення дзета-потенціалу?

А. Це величина дзета-потенціалу, за якого починається формування дифузійного шару

*В. Це найменша величина дзета-потенціалу, за якого коагуляція відбувається з помітною швидкістю (явна коагуляція)

С. Це найменша величина дзета-потенціалу, за якого товщина дифузійного шару перевищує товщину адсорбційного шару.

D. Це найбільша величина дзета-потенціалу. За якого швидкість перебігу коагуляції практично не помітна.

Е. Це найбільша величина дзета-потенціалу, за якого товщина адсорбційного шару перевищує товщину дифузного шару.

Спрямоване переміщення дисперсійного середовища в постійному електричному полі є:

А. Потенціалом перебігу.

В. Адсорбція.

*С. Електроосмос.

D. Електрофорез.

Е. Потенціал седиментації.

Коли дзета-потенціал стає рівним нулю?

А. Коли ентальпія стала.

В. Коли дисперсні частинки спливають на поверхню.

С. Коли дисперсні частинки випадають в осад.

* D. Коли система знаходиться в ізокінетичному стані.

Е. Ніколи.

Для просякування пористих матеріалів розчинами використовуують…

А. Електрофорез.

В. Седиментацію.

*С. Електроосмос.

D. Коагуляцію.

Е. Капілярну конденсацію

Яка формула міцели ліфобного золю, отриманого за реакцією:

AgNO₃ + KCl – AgCl + KNO₃ і який з електролітів був взятий у надлишку, якщо під час електрофорезу іони дифузійного шару переміщуються до катоду?

А. {[(mAgCl) n Ag⁺]ⁿ⁺ (n – x)NO₃^-}^x+ xCl^-, надлишок AgNO₃

В. {[(mAgCl) n Ag⁺]ⁿ⁺ (n – x)NO₃^-}^x+ xNO₃^-, надлишок КСІ

С. {[(mAgCl) n СІ^-]^n- (n – x)К⁺}^x- xК⁺, надлишок AgNO₃

*D. {[(mAgCl) n СІ^-]^n- (n – x)К⁺}^x- xК⁺, надлишок КСІ

Е. {[(mAgCl) n Ag⁺]ⁿ⁺ (n – x)NO₃^-}^x+ x NO₃^-, надлишок AgNO₃

Яка формула міцели золю, отриманого в результаті реакції гідролізу:

FeCl₃ + 3 HCl → Fe(OH)₃ + 3 HCl?

А. {[(m Fe(OH)₃) n Fe ³⁺] (3n – x)І ^-}^x+ x І^-,

В. {[(m Fe(OH)₃) n Cl⁺] (3n – x)Сl ^-}^x+ x Сl^-

С. {[(m Fe(OH)₃) 3n ОН^-]^3п (n – x) Fe ³⁺}^x+ x Fe ³⁺

*D. {[(m Fe(OH)₃) n Fe О⁺]^п+ (n – x) СІ^- }^x+ x СІ^-

Е. {[(m Fe(OH)₃) n СІ^-]^п+3 (n – x) Fe ³⁺}^п- x Fe ³⁺

Золю гідроксиду заліза отримано в результаті реакції гідролізу:

FeCl₃ + 3 HCl → Fe(OH)₃ + 3 HCl до якого електроду будуть зміщуватися іони дифузійного шару під час електрофорезу?

А. До катоду.

В. Не рухатимуться.

С. До іоніту.

*D. До аноду.

Е. До іону.

Важливим способом для виявлення колоїдного стану, тобто гетерогенності системи, є проходження світла крізь систему. При цьому пучок світла:

А. Відбивається

В. Проникає усередину часточки

*С. Розсіюється у виді світного конуса

D. Поглинається

Е. Заломлюється.

Які методи ґрунтуються на функціональній залежності між концентрацією досліджуваного компонента та інтенсивністю поглинання світла

*А. Спектрофотометрія

В. Адсорбційна хроматографія

С. Потенціометрія

D. Полярографія

Е. Амперметрія

Для аналізу розчинів ВМС широко застосовуються оптичні методи аналізу. Яке з явищ забезпечує блакитне забарвлення білувато-каламутного золю хлориду срібла?

А. Проходження світла крізь золь

В. Заломлення світла часточками дисперсної фази

С. Поглинання світла часточками дисперсної фази

*D. Розсіювання світла (опалесценція)

L. Е. Відбиття світла часточками золю

Який з перелічених методів дослідження дисперсних систем не є оптичним?

*А. Cедиментаційний аналіз.

В. Ультрамікроскопія.

С. Нефелометрія.

D. Турбідиметрія.

Е. світлова мікроскопія.

Що виступає в якості освітлювача в електронному мікроскопі?

А. Лампа розжарювання.

В. Сонячні промені.

*С. Пучок електронів.

D. Лампа денного світла.

Е. Пучок нейтронів.

Від якого параметру не залежить каламутність дисперсної системи?

А. Об’єму частинок.

В. Радіусу частинок.

С. Концентрації частинок.

*D. Швидкості седиментації.

Е. Густини середовища.

Розчини ВМС

Для яких систем характерна седиментація?

A. Розчинів ВМР

* B. Суспензій

C. Золів

D. Розчинів електролітів

E. Розчинів неелектролітів

Високомолекулярні речовини (ВМР) широко використовують для стабілізації деяких форм лікарських препаратів. Яка властивість істинних розчинів характерна і для розчинів ВМР?

A. Броунівський рух.

B. Велика структурована в’язкість.

C. Розсіювання світла.

D. Наявність поверхні поділу.

*E. Термодинамічна стійкість.

За яких умов обмежене набухання желатину переходить у необмежене (утворення розчину)?

A. У присутності іонів SO₄^2–.

B. При охолодженні.

*C. При нагріванні

D. У присутності іонів Cl–.

E. За рН середовища, що відповідає ізоелектричній точці

Характерною особливістю розчинів високомолекулярних речовин, в тому числі і тих, що застосовуються у медицині, є їх висока в’язкість. В’язкість розчинів білків буде найменшою при:

A. рН = 14;

B. рН < ІЕТ;

C. рН > ІЕТ;

D. рН = 0;

E. * рН = ІЕТ.

Додавання поверхнево-активних речовин з метою утворення адсорбційних шарів широко використовується в технології виготовлення ліків. Вкажіть поверхнево-активну речовину для межі поділу водний розчин – повітря?

A. NaCI.

B. Сахароза.

*C. Масляна кислота.

D. NaOH.

E. HCI.

В яких одиницях в системі СІ вимірюється величина в’язкості?

A. Па/м

B. Н/м

*C. Па.с

D. Н с/м

E. кг/Дж

Який полімер належить до природних:

А. Поліетилен;

В. Капрон;

С. Поліпропілен;

*D. Крохмаль;

Е. Поліформальдегід.

Середня молекулярна маса ВМС знаходиться в межах (атомні одиниці маси):

А. 10² –10⁵;

*В. 10⁴ –10⁷;

С. 10² – 10³;

D. 10 – 10²;

E. 10- 100.

Низькомолекулярні сполуки, з яких синтезуються полімери, називаються:

А. Електролітами;

В. Окисниками;

*С. Мономерами;

D. Солями;

E. Оксидами.

Амінокислоти у білках зв’язані між собою зв’язками:

А. Водневими;

В. Іонними;

*С. Ковалентними;

D. Металічними;

E. Електростатичними.

Якої з властивостей, що мають розчини ВМС, не мають ліофобні золі (колоїдні розчини):

А. Малі значення осмотичного тиску;

В. Повільна дифузія;

С. Здатність до діалізу;

*D. Здатність при охолодженні утворювати драглі;

Е. Не проникати крізь напівпроникні мембрани.

Який з полімерів належить до синтетичних:

А. Нуклеїнова кислота ДНК;

В. Глікоген;

С. Амілоза;

*D. Капрон;

Е. Альбумін.

Мономерами білків є:

А. Глюкоза;

В. 2-амінопропан;

*С. Амінокислоти;

D. Карбонові кислоти;

Е. Гліцерин.

Середня молекулярна маса ВМС знаходиться в межах (атомні одиниці маси):

А. 100 – 1000;

В. 100 –10 000;

С. 10 – 1000.

D. 10– 100.

*E. 10 000 – 10 000 000.

Якої властивості, що мають розчини ВМС, не мають справжні розчини низькомолекулярних речовин:

*А. Висока в’язкість;

В. Оборотність процесу розчинення;

С. Термодинамічна стійкість;

D. Гомогенність;

Е. Стабільність.

Для якої структури білків найбільш характерними є водневі зв’язки:

А. Четвертинної;

В. Первинної;

*С. Вторинної;

D. Третинної;

Е. П’ятиної.

Набухання - це:

А. Процес проникнення молекул розчиненої речовини між молекулами розчинника.

В. Процес вирівнювання концентрації розчиненої речовини у розчині.

С. Процес теплового руху частинок розчиненої речовини та розчинника.

D. Процес зменшення маси ВМС.

*Е. Довільний процес проникнення молекул розчинника між молекулами ВМС, що супроводжується значним збільшенням об’єму та маси ВМС.

Набухання зумовлюється:

А. Електрофорезом.

В. Агрегативною стійкістю.

С. Седиментаційною стійкістю.

*D. Відмінністю у розмірах молекул ВМС та розчинника і різниці швидкостей їх дифузій.

Е. Діалізом.

На процес набухання білків не впливає:

А. Електроліт

В. Структура молекули

С. Температура

*D. Тиск атмосферний

Е. рН середовища.

Процес набухання полягає у:

*А. Збільшенні об'єму і маси полімеру за рахунок поглинання ним розчинника.

В. Зменшенні об'єму і маси полімеру за рахунок поглинання ним розчинника.

С. Зміні складу полімеру.

D. Зменшенні об'єму полімеру.

Е. Зменшенні маси полімеру.

Осмотичний тиск біологічних рідин залежить від:

*А.Концентрації в біологічних рідинах НМС і ВМС.

В. В’язкості ВМС.

С. Густини НМС.

D. Довжини ланцюга полімеру.

Е. Маси ВМС.

Фактори, які впливають на ступінь набухання:

А. Тиск повітря.

В. Маса полімеру.

С. Об'єм посудини і її матеріал.

D. Об'єм полімеру.

*Е. Природа і будова полімеру і розчинника.

З підвищенням температури ступінь набухання:

*А. Збільшується.

В. Не змінюється.

С. Температура не впливає.

D. Не зменшується.

Е. Зменшується.

"Вільна вода":

А. Молекули води, які проходять у полімер і утворюють гідратні шари.

В. Вода у людському організмі.

С. Харчова добавка.

*D. Вода, яка поглинається після заповнення гідратних шарів.

Е. Створює зрідження системи в цілому.

Контракція це:

*А. Зменшення об'єму системи цілому та збільшення об'єму полімеру при розчиненні.

В. Збільшення об'єму системи при набуханні.

С. Не змінний об'єм системи.

D. Зменшення об'єму полімеру.

Е. Не змінюється об'єм полімеру.

При контракції відбувається:

А. Зрідження системи.

*В. Ущільнення системи; виділення теплоти.

С. Поглинання теплоти.

D. Збільшення внутрішньоїенергії.

Е. Випадання осаду.

При набуханні:

А. Об’єм полімеру зменшується.

*В. Об’єм полімеру збільшується, а об’єм системи зменшується.

С. Об’єм системи збільшується.

D. Не змінюється ні об’єм системи, ні об’єм полімеру.

Е. Зменшується і об’єм системи і об’єм полімеру.

Зв’язана вода:

*А. Молекули води, які проходять і полімер і утворюють гідратні шари.

В. Вода у людському організмі.

С. Харчова добавка.

D. Вода, яка поглинається після заповнення гідратних шарів.

Е. Створює ущільнення системи в цілому.

Кількісною мірою набухання є:

А. Зміна об’єму розчину.

*В. Ступінь набухання.

С. Зміна маси полімеру.

D. Незмінна кількість полімеру.

Е. Об’єм набухаючого полімеру.

Обмеженість набухання залежить від:

А. Часу

В. Температури

С. Співвідношення енергії зв’язку в полімері з енергією сольватації

D. Концентрації полімеру

*Е. Природи полімеру.

Тиск набухання визначають за рівнянням:

*А. Галлера.

В. Менделєєва.

С. Паулі.

D. Клапейрона.

Е. Не визначають.

Природній полімер це:

А. Тифлон

B. Глюкоза

C. Капрон

*D. Крохмаль.

E. Полістирол.

Яка реакція відповідає реакції полімеризації?

A. C₂H₂ + H₂ ® C₂H₄.

*B. nC₂H₄ ® (- CH₂ – CH₂ – CH₂ – CH₂ - …) ® (- CH₂ – CH₂ -)_n

C. CH₃ – C(O)H CH₃ – COOH.

D. 2C₃H₆ + 9O₂ ® 6CO₂­ + 6H₂O.

E. C₃H₈ ® CH₄­ + C₂H₄.

Яка реакція відповідає реакції одержання поліетилену?

*A. nCH₂ = CH₂ ® (- CH₂ – CH₂-)_n.

B. C₃H₆ + H₂ ® C₃H₈.

C. CH₄ + 2O₂ ® CO₂ + 2H₂O.

D. C₂H₄Cl₂ + Cl₂ ® C₂H₃Cl₃ + HCl.

E. CH₃ – C(O)H CH₃ – COOH

Що називають мономерними ланками?

A. Групу атомів (- СН₂ -), що повторюються.

B. Гідроксогрупу (- ОН), що повторюється.

C. Такі групи (- СН₃), що повторюються.

*D. Групи атомів, що повторюються і становлять основу хімічної будови полімерного ланцюга.

E. Групи (- СН -).

Який ступінь полімеризації поліетилену (−CH₂−CH₂−)₂₀?

А. 40;

*В. 20;

С. 10;

D. 50;

E. 15.

Речовина з високою молекулярною масою, молекули якої складаються з великої кількості повторюваних угрупувань, що мають однакову будову, називається:

А. Структурна ланка;

В. Мономер;

*С. Полімер;

D. Складна сполука;

E. Естер

Яка сполука є мономером поліпропілену?

А. CH₂ = CH₂;

В. CH = CH₂−CH₃;

С. CH₂(I)−CH = CHI;

D. CH₂(Cl)−CH = CH₂;

*Е. CH₂ = CH−CH₃.

Яка сполука утворюється при поліконденсації амінокислот?

*А. Білок;

В. Крохмаль;

С. Целюлоза;

D. Тефлон;

E. Поліетилен.

Мономер – це:

А. Фрагмент, що повторюється по всій довжині ланцюга;

*В. Низькомолекулярна сполука, з якої утворюється полімер;

С. Речовина, яка складається з великої кількості повторюваних угрупувань;

D. Сполука, що складається з атомів одного елемента.

E. Сполука, що містить два елементи одним з яких є Оксисен.

Полімером є:

А. Ацетилен;

В. Бензол;

С. Етилен;

D. Глюкоза;

*Е. ДНК.

Полімеризація – це:

А. Реакція утворення низькомолекулярної сполуки;

В. Реакція, в якій дві речовини обмінюються своїми компонентами;

*С. Реакція утворення високомолекулярної сполуки з низькомолекулярних речовин;

D. Взаємодія простої і складної речовин;

Е. Реакція взаємодії двох простих речовин.

Ступінь полімеризації – це:

А. Число атомів у сполуці;

В. Кількість молекул речовини;

С. Кількість атомів Гідрогену у сполуці;

*D. Число елементарних ланок, що повторюється у молекулі полімеру;

Е. Число атомів одного елемента у молекулі.

Що однакове в сполуках (−CH₂−CH₂−)₂₀ і (−CH₂−СH(CH₃)−CH₂−)₂₀?

А. Елементарна ланка;

*В. Ступінь полімеризації;

С. Мономер;

D. Кількість атомів Карбону

Е. Молекулярна маса.

Яку із сполук одержують реакцією поліконденсації?

А. Поліетилен;

В. Поліпропілен;

С. Каучук;

D. Тефлон;

*Е. Білок.

В якій групі речовин є лише полімери?

*А. ДНК, нейлон, білок, крохмаль;

В. Етанол, білок, крохмаль, глюкоза;

С. Вода, білок, глюкоза, бензол;

D. Оцет, цукор, каучук, вода;

Е. Каучук, сахароза, крохмаль, етилен.

Число елементарних ланок, що повторюється в макромолекулі, називається:

А. Молекулярною масою речовини;

В. Ступенем дисоціації речовини;

*С. Ступенем полімеризації;

D. Основністю.

Е. Кислотністю.

Ступінь полімеризації в полімері (−CH₂−CH(CH₃)−)₄₀:

А. 10;

В. 30;

С. 50;

*D. 40;

Е. 100.

Із наведених формул виберіть ту, що відповідає крохмалю:

*А. (C₆H₁₀O₅)_n;

В. C₆H₁₂O₆;

С. C₂H₅OH;

D. C₁₂H₂₂O₁₁;

Е. C₁₀H₂₃O.

Розчин йоду забарвлює крохмаль у:

А. Коричневий;

В. Зелений колір;

С. Червоний колір;

D. Жовтий колір;

*Е. Синій колір.

Високомолекулярні речовини (ВМР) широко використовують у фармації. Яка властивість істинних розчинів характерна і для розчинів ВМР?

*A. Термодинамічна стійкість

B. Велика структурована в’язкість

C. Розсіювання світла

D. Наявність поверхні поділу

E. Броунівський рух

Високомолекулярні речовини (ВМР) широко використовують у фармації і медицині. Яка властивість колоїдних розчинів характерна і для розчинів ВМР?

A. Термодинамічна стійкість;

B. Велика структурована в’язкість;

*C. Розсіювання світла;

D. Желатинування;

E. Набрякання.

Стійкість розчинів високомолекулярних речовин порушується при додаванні до них різноманітних електролітів. Висолюючий ефект електролітів залежить, головним чином, від:

*A. Ступеня гідратації іонів

B. Молекулярної маси електролітів

C. Швидкості руху іонів

D. Температури

E. Тривалості дії

Виберіть структурно-механічні властивості дисперсних систем:

А. Дифузія, в'язкість.

В. Осмотичний тиск, пружність.

С. Пружність, прозорість.

*D. В’язкість, пружність.

Е. Дифузія, пружність.

Які параметри не впливають на об’єм рідини, яка витікає з капіляру за певний час?

А. Радіус капіляра, довжина капіляра.

В. В’язкість рідини, час.

С. Час, текучість рідини.

D. Тиск, під яким протікає рідина, час.

*Е. Матеріал, з якого зроблений капіляр, константа протікання.

Внутрішнє тертя між шарами рідини, які рухаються по відношенню один до одного, називається…

А. Текучістю.

*В. В’язкістю.

С. Внутрішнім тиском.

Д. Внутрішнім осмосом.

Е. Пружністю.

Як називаються тіла, здатні повертатися у вихідний стан після деформації?

*А. Еластичними.

В. Деформованими.

С. Липкими.

D. Леткими.

Е. Пластичними.

Високомолекулярними сполуками (ВМС), називають речовини складної хімічної будови з молекулярною масою порядку…..

A. 10 – 10² атомних одиниць маси.

*B. 10⁴ – 10^б атомних одиниць маси.

C. 10² – 10²⁰ атомних одиниць маси.

D. 10 – 10³ атомних одиниць маси.

E. 10^-4 – 10^-б атомних одиниць маси.

Структурними одиницями ВМС є макромолекули, що складаються з великого числа окремих груп атомів, зв’язаних між собою ковалентними хімічними зв’язками, які називаються:

A. Мономер;

B. Полімер;

C. Іони;

*D.Елементарна ланка;

E. Атоми.

Величина що характеризується масою або об’ємом рідини, що вбирається одиницею маси або об’єму полімеру називається:

*A. Ступінь набрякання;

B. ступінь гідролізу;

C. Ступінь полімеризації;

D.Ступінь іонізації;

E. Ступінь конденсації.

Яку формулу використовують для визначення ступеня полімеризації?

A. α = N/n;

B. α = K / C;

C. α = 1- C / m;

D. α = C m / V;

*E. α = (m – m₀)/m₀ = m_p/m₀.

Які фактори не впливають на процес набрякання?

А. рН середовища.

*B. Каталізатор.

C. Природа полімеру та розчинника.

D. Молекулярна маса полімеру.

E. Температура.

Значення рН розчину, при якому білок знаходиться в ізоелектричному стані, називають....

A. Розчинність білка.

B. Гідроліз білка.

*C. Ізоелектричною точкою білка

D. Синтез білка.

E. Набрякання білка.

Ліотропний ряд Гофмейстера показує:

A. Вплив іонів на адсорбцію полімерів.

B. Вплив іонів оптичні властивості розчинів.

*C. Вплив аніони процес набрякання білків.

D. Вплив іонів на синтез білка.

E. Вплив іонів діаліз.

Будова та реакційна здатність органічних сполук

1.Яка з нижченаведених класифікацій органічних сполук є класифікацією за природою функціональних груп:

*Вуглеводні, спирти, карбонові кислоти, альдегіди, кетони.

Аліциклічні та ароматичні

Насичені та ненасичені

Карбоциклічні та гетероциклічні

Ациклічні та циклічні

2. На які два типи за будовою вуглецевого скелету поділяються всі органічні сполуки:

*Ациклічні та циклічні.

Ароматичні та карбоциклічні.

Вуглеводні, спирти, карбонові кислоти, альдегіди, кетони

Арени та алкени.

Алкани та циклоалкани.

3. Яка з нижченаведених класифікацій органічних сполук є класифікацією циклічних сполук за природою атомів, які входять до складу циклу:

Вуглеводні, спирти, карбонові кислоти, альдегіди, кетони.

Аліциклічні та ароматичні

Насичені та ненасичені

*Карбоциклічні та гетероциклічні

Ациклічні та циклічні

4. В сполуці виділений атом карбону є:

Первинний;

Вторинний;

*Третинний;

Четвертинний;

Асиметричний.

5. В сполуці СН₃-СН₂-СН₃ виділений атом карбону є:

*Первинний;

Вторинний;

Третинний;

Четвертинний;

Асиметричний.

6. В сполуці СН₃-СН₂-СН₃ виділений атом карбону є:

Первинний;

*Вторинний;

Третинний;

Четвертинний;

Асиметричний.

7. В сполуці виділений атом карбону є:

*Первинний;

Вторинний;

Третинний;

Четвертинний;

Асиметричний.

8. В сполуці виділений атом карбону є:

Первинний.

*Вторинний

Третинний

Четвертинний

Асиметричний

9. За номенклатурою IUPAC префікс гідрокси- характерний для такої функціональної групи:

- СООН

*- ОН

- SH

– NH₂

10. За номенклатурою IUPAC префікс аміно- характерний для такої функціональної групи:

- СООН

- ОН

- SH

*- NH₂

11. За номенклатурою IUPAC префікс карбокси- характерний для такої функціональної групи:

Дата добавления: 2015-05-23