Поняття „екологічна ніша”. Багатовимірна ніша

Явище алелопатії, його значення для підтримання різнорідності фітоценозу.

Алелопатія — властивість (біологічний феномен) рослин, грибів, мікроорганізмів виділяти органічні сполуки, котрі пригнічують проростання, ріст, розвиток і здатність до розмноження інших організмів.

Алелопатію можна розглядати як форму екологічної конкуренції між організмами в біоценозах.

Термін алелопатія був запропонований в 1937 р. Моли - шем для позначення хімічного антагонізму між різними видами рослин.

алелопатія – одні організми виділяють речовини, шкідливі для інших, наприклад, фітонциди, що виділяються деякими вищими рослинами, пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів; токсини, що виділяються під час "цвітіння" води у водоймищах, отруйні для риби та інших тварин.

Виділення рослинами специфічних токсичних речовин для пригнічення інших рослин-конкурентів

Поняття Екологічна ніша було запропонована Джонсоном у 1910 році потім Елтон и Кларк у 1927 рік уточнили це поняття.

Поняття екологічна ніша включає дуже багато аспектів.

(Екологічна ніша – гіперпростір з усім комплексом екологічних чинників. Лімітуючими значеннями цього гіперпростору є лімітуючі чинники усього комплексу, який займає біотичне угрупування.)

Фундаментальний аналіз зробив Хатченсон 1956 – поняття про багатовимірну екологічну нішу.

Ніша місця, трофічна ніша (вивчається живлення популяцій різних видів і аналізується де трофічні аспекти перекриваються і були створені відповідні терміни наприклад Гільдія – представники популяцій різних видів використовують спільні ресурси (проте трохи різні – голуби і яблука в залежності від розміру).), Популяції різних видів використовують один і той самий кормовий ресурс.

(Якщо місце перебування(ніша місця) це адреса виду, то екологічна ніша це його професія тобто яку функціональну роль виконує той чи інший вид в цілому абіотичному угруповуванні.) За Хатчесоном.

Також Хадченсон ввів поняття Багатовимірної ніші тобто це гіперобмін у просторі

Фундаментальна (потенційна) ніша – діапазон значень чинника, за якого можливе існування представників популяції особин того чи іншого виду.

Екологічна ніша – поняття не видове, а популяційне.

Популяція одного і того ж виду в різних екосистемах може займати різні ніши. (Можуть бути схожими) представники інших видів Можуть використовувати інші кормові ресурси. різні популяції одного і тогож самого виду

Реальна Реалізована (післяконкурентна) ніша – за основу біло взято що так чи інакше існує конкуренція, і популяції кожного виду можуть використовувати ресурси не в повній мірі. Таким чином популяція може займати лише меншу, реальну нішу.

В наслідок конкуренції що використовувати ті або інші ресурси (трофічні). Завжди менша за фундаментальну, теоретично може дорівнювати але ніколи не буде більшою.

На перших стадіях сукцесії реалізована ніша наближується до фундаментальної. (Піонерні огруповування) відбувається сплеск чисельності через відсутність конкуренції. з’являються конкуренті види й щільність популяції зменшується. Мало видів слабка конкуренція потім в процесі сукцесії відбувається диференціація ніш. Популяції поступається більшою частиною ресурсів. Стабілізують сплеск

Регенераційна ніша. Розмноження відбувається в зоні активної життєдіяльності (преферендум+субоптимальні зони). Реалізація життєвого циклу – розмноження. Самовідновлення відбувається в межах цієї ніші.

Регенеративна ніша може бути менша за реалізовану, теоретично може їй дорівнювати якщо реалізована ніша обмежується зоною активної життєдіяльності. Але це дуже важливе для популяції(регенерація) тобто Не вимирання не елюмінація популяції. Зона активної життєдіяльності є головним параметром регенераційної ніши.

Екологічна ніша — термін в екології, що описує взаємовідносини виду або популяції з екосистемою, та їхнє в ній розташування. Більш лаконічним визначенням поняття може бути формулювання «спосіб життя організму». Екологічна ніша (як поняття) описує також як організм, популяція або вид відповідають на особливості розподілу ресурсів та/або конкурентів (тобто, скажімо, збільшуючи свою чисельність при надлишку ресурсів та відносно малій кількості хижаків, паразитів та патогенних факторів) та як ці суб'єкти, в свою чергу, впливають на аналогічні фактори (тобто, обмежують життєві ресурси для інших організмів, виступають в ролі харчового ресурсу для хижаків, і хижаком — для інших видів)^.

Різні параметри екологічної ніши представляють вплив різноманітних біотичних та абіотичних факторів. Ці фактори можуть включати в себе життєвий цикл організму, параметри його природного середовища, місце в харчовому ланцюзі та в харчовій піраміді, географічне розповсюдження тощо. Відповідно до принципа Гаузе, або принципу витіснення, ніякі два види не можуть займати одну і ту ж екологічну нішу в тому самому середовищі впродовж тривалого часу.

Хатченсон 1956 – поняття про багатовимірну екологічну нішу.

Гільдія (Рут 1967р) – представники популяцій різних видів використовують спільні ресурси (проте трохи різні – голуби і яблука в залежності від розміру).

Концепція багатовимірної ніші.

Фундаментальна (потенційна) ніша – діапазон значень чинника, за якого можливе існування особин того чи іншого виду. Екологічна ніша – поняття не видове, а популяційне.

Реальна (післяконкурентна) ніша – так чи інакше існує конкуренція, і популяції кожного виду можуть використовувати ресурси не в повній мірі. Таким чином популяція може займати лише меншу, реальну нішу.

Регенераційна ніша. Розмноження відбувається в зоні активної життєдіяльності (преферендум+субоптимальні зони).

Дата добавления: 2015-05-23