Економічна сутність санації підприємств

ФІНАНСОВА САНАЦІЯ ТА БАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ

РОЗДІЛ 11

Основні терміни і поняття: банкрутство; доарбіт­ражне врегулювання фінансових спорів; джерела покриття збитків підприємств; зворотний лізинг; комі­тет кредиторів; контролінг; ліквідаційна комісія; лікві­даційний баланс; ліквідація підприємства (добровільна, примусова); мирова угода; модель санації; платоспроможність підприємства; проект фінансового оздоровлення підприємства; реорганізація; реструктуризація; реєстр неплатоспроможних підприємств; рефінансування заборгованості; санаційний аудит; санаційна спроможність; система раннього попередження та реагування; стратегія санації; фіктивне банкрутство; фінансова криза; фінансова санація; чиста санація.

11.1. ФІНАНСОВА САНАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ,
ЇЇ ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ
ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

Заходи щодо оздоровлення фінансової системи України можуть дати позитивні наслідки тільки за умови санації фінансів базової лан­ки економіки — підприємств та організацій.

Нині в Україні спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості фінансово неспроможних підприємств (у 1993 р. збитковим було кожне дванадцяте підприємство, в 1994 р. — кожне дев’яте, в 1995 р. — кожне п’яте, в 1996 р. — кожне третє, а в 1997 — кожен другий суб’єкт підприємницької діяльності працював збитково). Відтак найбільше позовних заяв до арбітражних судів надходить у зв’язку з банкрутствами підприємств. У 1996 р. арбітражними судами розглянуто 3600 справ, і 1700 підприємств визнано банкрутами. У 1997 році кількість справ про банкрутство зросла більш ніж у два рази, ця ж тенденція зберігається й надалі.

Банкрутство підприємства і його ліквідація — це не тільки збитки для його акціонерів, кредиторів, виробничих партнерів, споживачів продукції, а й зменшення податкових надходжень у бюджет, а також збільшення безробіття, що, в свою чергу, є одним із факторів макроекономічної нестабільності.

Суттєво, однак, те, що серед підприємств, справи про банкрутство яких розглядаються судами, значна кількість таких, що тимчасово потрапили у скрутне становище. Вартість їхніх активів набагато вища за дебіторську заборгованість. За умови проведення санації (оздоровлення) чи реструктуризації ці підприємства можуть розрахуватися з боргами й успішно функціонувати далі. Проте через недосконале законодавство, відсутність належного теоретико-мето­дичного забезпечення процесу санації, дефіцит кваліфікованого фінансового менеджменту, брак державної фінансової підтримки виробничих структур та з інших суб’єктивних і об’єктивних причин, багато потенційно життєздатних підприємств, в тому числі тих, що належать до пріоритетних галузей народного господарства України, стають потенційними банкрутами. У зв’язку з цим вивчення теми «Фінансова санація та банкрутство підприємств» є надзвичайно актуальним.

У чому ж полягає суть фінансової санації підприємств?

Термін «санація» походить від лат. «sanare» і перекладається як оздоровлення або видужання. Економічний словник трактує це поняття як систему заходів, що здійснюються для запобігання банкрутству промислових, торгових, банківських монополій. Санація може від­буватися злиттям підприємства, яке перебуває на межі банкрутства з потужнішою компанією; випуском нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшенням банківських кредитів і наданням урядових субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокову; повною або частковою купівлею державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства[9].

На нашу думку, однак, наведене в словнику трактування цілей санації та механізму її проведення, перелік санаційних заходів не вичерпують суті поняття, оскільки запобігання банкрутству ще не означає оздоровлення та повного виходу підприємства з фінансової кризи. Поданий перелік заходів є неповним та не розкриває принципових методологічних підходів до вибору тих чи тих форм санації.

Деякі з вітчизняних економістів (наприклад І. А. Бланк) із санацією ототожнюють тільки заходи щодо залучення зовнішньої фінансової допомоги, спрямовані на запобігання оголошенню підприємства-боржника банкрутом та його ліквідації[10]. З цим також не можна пого­дитись, оскільки мобілізація внутрішніх фінансових резервів є невід’є­мною складовою процесу оздоровлення будь-якого підприємства.

Ряд зарубіжних економістів (Н. Здравомислов, Б. Бекенферде, М. Гелінг) — провідних фахівців з питань виведення підприємств із фінансової кризи — дотримується думки (ми поділяємо її), що санація — це комплекс послідовних, взаємозв’язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб’єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення його прибутковості та конкурен­тоспроможності в довгостроковому періоді.

Особливе місце в процесі санації займають заходи фінансово-економічного характеру, які відображають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації й використання внутрішніх та зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств. Метою фінан­сової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів забор­гованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

На методи проведення санації вплинули: розвиток економічної теорії, еволюція ролі держави як регулятора ринкової економіки; макроекономічні зміни в країнах колишнього соціалістичного бло­ку та зумовлений цими змінами трансформаційний спад; нові підходи до приватизації (реприватизації) підприємств. У зв’язку з цим на особливу увагу заслуговують наукові розробки Н. Здра­вомислова, Г. Іванова, Х. Ноймана, Р. Берндта, К. Шнайдера, які досліджують особливості проведення санації та реструктуризації підприємств за переходу від адміністративної до ринкової системи господарювання.

Вивчення теоретичної і практичної бази санації підприємств ознайомить нас з основними проблемами, що їх досліджують зарубіж­ні економісти в даній галузі. Предметом дискусій провідних учених Німеччини, США, Великобританії є питання, пов’язані з класифікацією фінансових джерел санації та послідовністю їх мобілізації; порядком проведення санаційного аудиту; формами та розмірами державної фінансової підтримки підприємств; санаційними пріоритетами; швидкістю проведення фінансового оздоровлення; приватизаційними аспектами санації підприємств.

Дата добавления: 2015-05-23