Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Самовиховання як самоподолання. 3 страница




Мета розумового виховання полягає в забезпеченні засвоєння учнями основ наук, розвитку їх пізнавальних здібностей, формуванні на цій основі наукового світогляду. Його зміст охоплює систему фактів, понять, положень з усіх галузей науки, культури і техніки. Безперечно, освічена людина повинна володіти основами наук, техніки, мистецтва і культури, її знання мають бути систематизовані, постійно поповнюватися.

У процесі розумового виховання школяр мусить навчитися мислити.

Мислення - процес опосередкованого й узагальненого пізнання предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відносинах.

Існують такі види мислення: діалектичне - вміння бачити в явищі суперечності, тенденції розвитку, зародження нових; логічне - встановлення узагальнених зв'язків між новими знаннями і раніше засвоєним матеріалом, приведення їх у певну систему; абстрактне - абстрагування від неістотних, другорядних ознак, виокремлення загальних та істотних і на цій основі формування абстрактних понять; узагальнююче - знаходження загальних принципів і способів дій, що поширюються на певну кількість явищ; категоріальне - вміння об'єднувати поняття в класи і групи на підставі певних істотних ознак подібності; теоретичне - здатність до засвоєння знань високого рівня узагальнення, розуміння наукових засад і принципів розвитку певних галузей знань, виявлення залежності та закономірності існуючих між явищами зв'язків; індуктивне - рух думки від окремого до загального, від фактів до узагальнень, висновків; дедуктивне - рух думки від загального до окремого; алгоритмічне - неухильне дотримання інструкції, яка вказує строгу послідовність дій, що забезпечує отримання результату; технічне - розуміння наукових засад і загальних принципів виробничих процесів; репродуктивне - актуалізація засвоєних знань для розв'язання завдань відомого типу або виконання дій у знайомих умовах; продуктивне - самостійне вирішення людиною нових завдань на основі набутих знань, а також із використанням нових даних, способів і засобів, необхідних для їх вирішення; системне - здатність виявляти зв'язки між науками, розуміти загальнонаукові закони, покладені в основу їх розвитку, мати загальні уявлення про закономірності розвитку природи і суспільства.

Особлива роль у розумовому вихованні належить формуванню інтелектуальних умінь. Цьому сприяє робота з різними типами завдань: дослідницькими (спостереження, дослідництво, підготовка експерименту, пошуки відповіді в науковій літературі, екскурсії та експедиції з метою збирання матеріалу та ін.); порівняльними (з'ясування подібності або відмінності понять, складних явищ); на впорядкування мислительних дій, використання алгоритмів або самостійне їх складання; пов'язані з аналізом і узагальненням ознак для виокремлення явища в певний клас чи вид.

Успіх навчальної діяльності учнів, їх розумовий розвиток значною мірою залежать і від рівня сформованості в них таких навчальних умінь: 1. Уміння читати.. 2. Уміння слухати.. 3. Уміння усно формулювати і викладати свої думки. 4. Уміння писати. 5. Уміння працювати з книжкою.. 6. Спеціальні уміння. 7. Уміння культури розумової праці.

Самостійна навчальна діяльність передбачає також вироблення в учнів уміння зосереджено та уважно працювати, долати труднощі, розвивати пам'ять і використовувати різні її види (логічну, моторну, зорову), вести спостереження і нотатки, володіти деякими раціональними способами розумових дій, контролювати себе.

Правильно організоване навчання, що передбачає залучення всіх учнів до активної пізнавальної діяльності і використання спеціальних завдань на розвиток мислення, забезпечує належні розумовий розвиток і виховання школярів. Розширенню кругозору учнів, розвиткові їхніх інтелектуальних сил і здібностей сприяють також різноманітні види позаурочної та позашкільної освітньо-виховної роботи за інтересами, самоосвіта.

Завдання розумового виховання:
• нагромадження загальних і професійних знань; • розвиток мислення взагалі та різних його видів (діалектичного, логічного, абстрактного, алгоритмічного, технічного, творчого, системного); • формування культури розумової праці: – спеціальних умінь (читати мапу, електричну схему тощо); – уміння раціонально організовувати режим розумової праці; – здатності робити все точно і акуратно; – уміння зосереджено й уважно працювати в екстремальних умовах; – уміння долати труднощі професійної діяльності;
– розуміння важливості розвитку різних видів пам'яті; – навичок спостереження; – уміння контролювати себе; – здатності використати знання в інших умовах тощо.

Розумовий розвиток вихованця здійснюється у процесі взаємодії з природою і суспільством. У ході розумового виховання відбуваються зміни у змісті та формах мислення.

На думку В. О. Сухомлинського, найважливішою умовою повноцінного розумового виховання є міцні, свідомі знання елементарних істин – тих азів, із яких починається навчання і без яких неможливо оволодіти вершинами знань.

 

Розумове вих-ня – це формування інтелектуальної сфери школярів. Основний шлях розумового вих-ня – включати дітей у різноманітні види д-ті, в 1 чергу – пізнавальну. Пізнавальна д-ть школярів має на меті збагачення їх знаннями, розвиток їхніх інтелектуальних здібностей, творчого потенціалу, формування пізн. інтересу. Пізн. діяльність може бути індивідуальною, груповою і колективною.

В сонові колективної пізн. діяльності лежить активне співробітництво школярів і їхніх старших товаришів. Організація такої д-ті потребує створення активу (ради колективної творчої групи).

Форми організації: аукціон знань, народної мудрості, вечір веселих завдань, вечір-подорож, турнір-вікторина, турнір знатоків.

“Мат. вікторина” або “Брейн-ринг”.

52. Роль морального виховання у формуванні особистості. Етична бесіда: функції, структура. Форми і методи виховання у молодших школярів моральних звичок та культури поведінки. Українська етнопедагогіка про моральне виховання дітей.

У процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню.

Моральне виховання - виховна діяльність школи і сім'ї, метою якої є формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

Результати морального виховання характеризуються поняттями "мораль", "моральність", "моральна свідомість", "моральні почуття", "моральні переконання", "моральна спрямованість" та ін.

Мораль - система ідей, принципів, уявлень, норм, оцінок, правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми.

Моральність - є реалізацією особистістю своїх моральних установок, принципів, тобто моральною практикою.

Моральна свідомість - вираження ідеального належного, на яке орієнтується людина.

Моральні почуття - стійкі переживання у свідомості людини, які зумовлюють її вольові реакції, ставлення до себе, інших людей, явищ суспільного буття.

Разом з моральною свідомістю моральні почуття є основою моральних переконань особистості.

У моральному вихованні слід спиратися на гуманістичну ідею, за якою людині від природи притаманне прагнення до добра, правди і краси. Виховання учнів, на думку 0. Вишневського, має забезпечити формування в них таких моральних цінностей:

а) абсолютно вічні цінності. Це загальнолюдські цінності, що мають універсальне значення та необмежену сферу застосування (добро, правда, любов, чесність, гідність, краса, мудрість, справедливість та ін.);

б) національні цінності. Вони є значущими для одного народу, проте їх не завжди поділяють інші народи. Наприклад, почуття національної гідності, історична пам'ять…;

в) громадянські цінності. Ґрунтуються на властивому для демократичних суспільств визнанні гідності людей. Ними є права і свободи людини, обов'язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, поваги до закону тощо;

г) сімейні цінності. До них належать моральні основи життя сім'ї, стосунки поколінь, закони подружньої вірності, піклування про дітей, пам'ять про предків та ін.

Моральні стосунки в сім'ї накладають відбиток на все життя людини, оскільки їх вплив пов'язаний із сильними переживаннями, формують основи моральних ставлень людини до суспільства, праці, інших людей.

Зміст морального виховання учнів зумовлений вимогами суспільства до формування всебічно розвиненої особистості, рівнем його моральності. З огляду на це завданням морального виховання в школі є формування національної свідомості й самосвідомості учнів, прагнення жити в гармонії з природою, свідомої дисципліни, обов'язку та відповідальності, поваги до закону, до старших, жінки.

Ефективність морального виховання учнів залежить від таких чинників:

- створення в навчальному закладі психологічного клімату поваги до моральних норм, правил людського співжиття;

- відповідність змісту морального виховання його меті й рівню морального розвитку школярів;

- раціональне співвідношення між словесними і практичними методами виховного впливу, що забезпечує єдність моральної свідомості і поведінки;

- своєчасне вжиття виховних заходів, акцентування уваги на попередженні аморальних явищ в учнівському колективі;

- подолання авторитарного стилю у ставленні педагогів до вихованців, побудова його на принципі гуманізму.

Особливо важливо, щоб декларовані педагогом моральні принципи підтверджувалися його моральною практикою, яка б відповідала найвищим критеріям моральності.

Етична бесіда

Найбільш дієвою формою соціально нормативного виховання виступає етична бесіда, яка проводиться у таких видах:бесіда-гра («Ввічливо — неввічливо»);бесіда-інсценування («Культура телефонної розмови»); бесіда, заснована на активній мислиннєвій діяльності («Про чесність і слухняність», «Що таке совість», «У чому краса людини», «Як примирити «хочу» і «треба»?», «Про дружбу та товаришування»).

Мета етичної бесіди — роз'яснити та допомогти учням у засвоєнні етичних правил і норм суспільства, розвинути у них критичність і самокритичність. Бесіда може проводитись як індивідуально, так і у колективній формі.

Проведення бесіди передбачає:

а) використання запитань, які сприяють розумінню послідовності подій в оповіданні, з'ясовують особистісні характеристики персонажів, сприяють визначенню моральної якості яка характеризує головну особу оповідання;

б) добір учнем карток зі словами, які характеризують вчинок персонажів;

в) розповідь учня про конкретний приклад про­яву моральної якості із власного життя.

Бесіда про сутність моральних норм, передбачає усне опитування дитини за системою спланованих запитань. Враховує вікові та індивідуальні особливості учнів і є динамічною (тобто зміст запитань визначається попередніми відповідями дітей). Запитання бесіди спрямовуються на виявлення знань щодо основних соціальних категорій і підводять учня до конкретної відповіді. Вони розташовані в певній послідовності (від простих до складних) у межах однієї моральної категорії.

Структура колективної етичної бесіди

I. Початок бесіди. мета:зацікавлення учнів темою, актуалізація їхнього досвіду із проблеми, що буде обговорюватись.

Основна частина.

Спрямована на роз'яснення учням конкретного змісту певної моральної категорії, норми поведінки, стимулювання позитив­них емоцій. У цій частині учням пропонується для обговорення художній твір або реальний факт чи подія. Після цього відбувається власне бесіда. Питання варто формулювати у такій послідовності:розуміння учнями основної ідеї твору;ставлення учнів до героїв (Хто сподобався?); оцінка вчинків і поведінки героїв і її обґрунтування;встановлення причин і мотивів поведінки окремих героїв;встановлення зв'язку між прочитаним і досвідом дітей;узагальнення моральних знань (Що означає любити свою Батьківщину?); усвідомлення значення моральної поведінки (Чому необхідно говорити правду?)-, розуміння моральних взаємостосунків між людьми (Як ставляться до тих, хто обманює?)', сприяння емоційній сфері (Чому хлопчику стало соромно?).

В основній частині можна використовувати розв'язання проблемних ситуацій, інсценування чи елементи сюжетно-рольової гри.

III. Підведення підсумків. спрямована на узагальнення морального поняття, формулювання соціальної позиції чи правила.

На розв'язання завдань соціально нормативного виховання спрямовані й відповідні за темами сюжетно-рольові ігри. Зокрема, «Чарівні слова», «Йдемо в гості», «Культура поведінки в їдальні (на пошті, у лікарні тощо)» та ін.

Етична бесіда, на думку, Л. Болотіної, вимагає від вчителя великої духовної близькості до учнів. Учні повинні довіряти вчителю, любити його, тільки в цьому випадку в них з’являється мотивація поділитися своїми думками.

В. А. Сухомлинський вважав важливим якомога раніше ознайомити дітей з моральними основами нашого суспільства, сформувати позитивне до них відношення, викликати загострений інтерес до понять добра і зла, організувати виховний процес так, щоб участь, щирість, співпереживання, співчуття, людяність виявлялися в діяльності.

Етнопедагогіка про моральне виховання

Визначне місце в народній педагогіці посідає моральне вихован­ня. Це один із провідних напрямів формування особистості. Поряд із розумовим моральне виховання є важливою складовою виховної системи народу.

Народ завжди ставить поряд розум і мораль як основну окра­су людини: «Розум - найбільше багатство», «Мораль чиста -краще всякого намиста».




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 449; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.