Типи партійних систем , їх характеристика

Партійна система - це сукупність зв'язків і відносин між партіями, які претендують на володіння владою в країні Однопартійні системи виключають можливість існування якихось інших партій і передбачають злиття партійного і державного керівництва. Подібна модель характерна для тоталітарних і частково авторитарних режимів. "Уявна" багатопартійність.. Це означає, що реальна влада зосереджена в руках однієї партії при формальному дозволі діяльності інших партій. Біпартизм або двопартійна система (США, Великобританія). Для неї характерна наявність двох партій, постійних лідерів виборчих кампаній, з якими не в стані конкурувати інші партії. Партія, що перемогла на виборах, отримує право формувати свій кабінет міністрів.

Система "двох з половиною партій". Від попередньої вона відрізняється тим, що одна з двох провідних партій країни, перемігши на виборах, може сформувати уряд, лише блокуючись з третьою, менш сильною партією. Багатопартійні системи з обсягом чотирьох і більше партій.

Залежно від характеру суперництва між партіями багатопартійні системи, в свою чергу, поділяються на такі: помірно багатопартійні системи (Бельгія, Нідерланди), які відрізняються невеликими ідеологічними відмінностями між партіями; поляризовані багатопартійні системи, для яких характерно значне ідеологічне розмежування між партіями за шкалою "ліві - праві", атомізовані системи (Болівія, Малайзія), які передбачають наявність значної кількості слабо пов'язаних між собою і з населенням партій ізольованість партій від влади

Крім того, залежно від характеру союзів, що укладаються між партіями, багатопартійність може бути: Блоковою, коли близькі за ідеологією партії об'єднуються в блоки і йдуть на вибори зі спільними кандидатами і спільною програмою. Коаліційною, близької до поляризованої багатопартійності. Ні одна з партій не має більшості в парламенті, достатньої для того, щоб самостійно впливати на склад кабінету міністрів, що формується.Нарешті, залежно від реальної політичної ваги партії і кількості депутатських місць, отриманих нею на виборах: системи, засновані на партіях з мажоритарним покликанням, подібна модель партійної системи характеризується тим, що при рівних можливостях, які створюються державою для усіх партій, населення протягом довгого часу віддає перевагу лише одній партії система з домінуючою партією, яка намагається набрати не менше 30% голосів на виборах, але вимушена шукати союзників для формування уряду; система, що опирається на коаліцію міноритарних партій, яка функціонує, як і описана вище коаліційна багатопартійність.

88.Типи політичної культури: фрагментарна й інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культура.

Політологи виділяють кілька базових моделей політичної культури. Розрізняють фрагментарну і інтегровану політичну культуру. Для першої характерна наявність різноманітних політичних орієнтацій і діяльності, відсутність процедур налагодження конфліктів, а також довір´я між окремими верствами населення (прикладом подібного типу є сучасна Україна), для другої - низький рівень політичного насильства, лояльність до режиму, відсутність протилежних субкультур. Надмірна фрагментація політичної культури є причиною суспільної нестабільності. Існують і інші типології політичних культур. Так, залежно від типу політичної системи говорять про тоталітарну, авторитарну і демократичну культуру. В тоталітарній культурі домінують такі ознаки:1) дихотомічне сприйняття світу, яке проявляється у протиставленні "своїх" і "чужих". В якості "чужих" виступають інші класи, нації, раси та ідеологічні противники. "Чужі" сприймаються як вороги; 2) відсутність терпимості (толерантності) до іншої думки, способу життя; 3) заперечення компромісу і ставка на силове вирішення конфліктів;4) сакралізація вождів, створення їх культів. У масовій свідомості вожді втрачають властивості живих людей і набувають символічних рис, стають носіями харизми; 5) домінування у суспільній свідомості міфів, наприклад, про комуністичний або расовий рай;6)фанатичне служіння ідеям, відчуття єдності з владою. Для авторитарної культури характерна відсутність активної підтримки влади, остання втрачає сакральність. В основі авторитарної культури лежать або патріархальні, або підданські орієнтації населення. Характерні ознаки демократичної культури: толерантність до інакодумства, визнання за інакодумцями права відстоювати свою точку зору;схильність до пошуку компромісу як головного засобу вирішення конфліктів;згода (консенсус) стосовно базових ліберальних цінностей: автономність особистості, невідчуженість її прав.

Дата добавления: 2015-05-23