Внесок П.Сорокіна у розвиток соціологічної думки

В роботі «Система соціології» П.А. Сорокін дає таке визначення: «Соціологія представляє науку, що вивчає життя і діяльність людей, що живуть в суспільстві собі подібних, і результати такої спільної діяльності». П.А.Сорокін виділяє три аспекти вивчення суспільства, а саме, з точки зору:

-його будови і складу

-даних в ньому процесів або його життєдіяльності

-походження і розвитку суспільства і суспільного життя.

Соціологію П.А. Сорокін поділяє на теоретичну і практичну. Теоретична соціологія включає в себе соціальну аналітику (вивчення будови соціальних явищ і комбінацій соціальних явищ), соціальну механіку (вивчаючу процеси взаємодії людей і тих сил, які викликають ці взаємодії),і соціальну генетику або генетичну соціологію (історичні тенденції розвитку суспільства). Практична соціологія - це, фактично, соціальна політика. Її завдання - спираючись на закони теоретичної соціології управляти соціальними силами у відповідності з поставленими цілями. Говорячи про методи в соціології, П.А. Сорокін відзначає, що він повинен бути наближений до методу природничих наук, тобто мати в своїй основі спостереження та вимірювання, а не метафізичні міркування про «психічної реальності», яку не можна безпосередньо спостерігати і виміряти. Для цього соціологія повинна вивчати тільки акти поведінки, доступні спостереженню і виміру.

Особливу роль П.О. Сорокін відводив групам, котрий обіймав певні позиції з деякою ієрархічної системі груп. Соціальна стратифікація — поділ суспільства до страти. П.О. Сорокін вважає соціальну стратифікацію природним властивістю суспільства, а суспільство без розшарування — міфом.

Соціальна мобільність - різні переміщення людей з однієї страти до іншої. П.О. Сорокін розглядає два вектора мобільності — горизонтальний і вертикальний.

У фундаментальній праці «Соціальний захист і культурна динаміка» П.О. Сорокін створює свою циклічну концепцію історії людського суспільства і культури. Під культурою П.О. Сорокін розуміє сукупність потребує матеріальних та духовних досягнень, створених людьми у процесі їхньої спільної діяльності. До них належать наука, техніка, природне середовище, філософія, релігія, мистецтво т.д.

У цілому нині, на думку П.О. Сорокіна, сучасна епоха має такі основні риси: (- переміщення творчого лідерства людства Європи і Європейського Заходу;

-продовження дезінтеграція досі переважаючого почуттєвого типу людини, культури, нашого суспільства та системи цінностей;

-виникнення і поступове зростання перших компонентів нового — інтегрального — соціокультурного порядку, його системи цінностей та певного типу особистості.

П.О. Сорокін активно вводив в громадські науки ідеї комплексного, синтетичного, об'єднавчого підходи до вивченню суспільства і людини. Він пропонує вивчати суспільство і з погляду об'єктивних змін соціокультурних суперсистем, і з погляду інтегральної сутності людини. Сорокін розглядає дійсність як безліч різних якостей і кількостей: духовних і матеріальних, мінливих і незмінних.

Дата добавления: 2015-05-23